stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

праотців (дідів, прадідів, предків). | Отправляться, отправиться на тот свет (устар.) –

виряджатися, вирядитися на той світ; сходити, зійти з світу.

Отправлять | Отправлять, отправить к праотцам кого – виряджати, вирядити (спроваджувати, спровадити) до праотців (прадідів, дідів, предків) кого. | Отправлять, отправить на тот свет кого (устар.) – на той світ загонити, загнати кого; з світу згонити, зігнати кого; з світу згубити кого. | Отправлять повинности – відбутки (іноді відбучі) справляти (відбувати). [Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мирний.]

Отправной | Отправная точка – вихідний пункт; вихідна точка.

Отпускать | Мороз отпустил – мороз пересівся (перетис). | На дворе отпустило – надворі відлигло (відлига). | Отпускать на вес – давати (видавати) вагою (на вагу). | Отпускать, отпустить грехи кому (устар.) – відпускати, відпустити гріхи кому; розгрішувати, розгрішити кого. | Отпусти душу на покаяние (разг. устар.) – Див. душа. | Отпустить поводья (перен.) – попустити поводи. [Лішанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім’ю по дню поля. Мирний.] | Отпустить шутку, остроту – пустити (укинути) жарт, дотеп.

Отпущение | Козёл отпущения (разг.) – Див. козел. | Отпущение грехов (устар.) – проща (відпущення) гріхів; розгрішення.

Отрабатывать | Отрабатывать, отработать службой, молотьбой, прядением… –

відслужити, відслужувати, відмолочувати, відмолотити, відпрядати, відпрясти. Отрада | Отрада моя! – раю мій!; радосте (утіхо) моя! [Михайло (цілує їй руки): Так ти

любиш мене? Господи, яке щастя! Раю мій! Старицький.] Отраднее | Стало отраднее кому – веселіше стало кому; світ піднявся кому.

Отражаться | Отражаться эхом от чего – відбиватися луною (відлунювати) від чого; битися луною в що; віддаватися (відгукуватися) луною від чого. | Отразиться на ком – окошитися (позначитися) на кому. [Хтось зробив, а на йому окошилося. Пр.]

Отрезанный | Отрезанный ломоть (перен.) – відрізана (відкраяна) скиба (скибка). [Що мені тепер мати?.. Я тепер одрізана скиба від хліба. Мирний.] | Отрезанный ломоть к хлебу не приставишь – відрізаної (відкраяної) скибки до хліба не притулиш. Пр.

Отрезать | Как (будто, словно, точно) [ножом] отрезал – як (мов, немов, наче, неначе) [ножем] відтяв; як (мов, немов, наче, неначе) різцем відрізав. [Вона так рішуче висловила своє небажання піти за пана Клюбера? — спитав Санін, після невеликої мовчанки. Як ножем відтяла. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.] | Как (будто, словно, точно) [ножом] отрезало – як (мов, немов, наче, неначе) [ножем, різцем] відтяло (відрізало). | Семь раз примерь, а раз отрежь – десять разів мір, а раз утни. Пр. Тричі міряй, а раз відріж. Пр.

Отродье | Адово отродье (презр.) – пекельне кодло. | Ехиднино отродье (презр.) – гадючий виплодок.

Отрывать | Не в состоянии (не в силах, нельзя) оторвать глаз от кого, от чего – несила (немає сили, немає снаги, не можна) відірвати очей від кого, від чого; очі вбирає в себе (бере на себе) хто, що. | Отрывать, оторвать от себя (разг.) – відривати, відірвати від себе.

Отрыв | Без отрыва от производства – не відриваючись від [своєї] роботи; без відриву від виробництва.

Отрясти | Отрясти от (с) [своих] ног прах кого, чего, чей (книжн.) – обтрусити (отрясти) порох (пил, прах) від (з) ніг [своїх] кого, чого, чий. [Отрясаю прах сього дому од ніг своїх!

— промовив батько, виходячи з дверей Н.-Левицький.]

Отряхнуть | Отряхнуть от [своих] ног прах кого, чего, чей (книжн.) – (те саме, що) Отрясти от (с) [своих] ног прах кого, чего, чей. Див. отрясти.

Отсечение | Давать, дать голову (руку) на отсечение – давати, дати голову (руку) собі відтяти (відрубати); давати, дати голову (руку) до пня; давати, дати голову собі стяти (руку відтяти); класти, покласти (на що) голову свою.

Отставать | Отставать, отстать от века – відставати, відстати від віку (від доби). | Отстань от меня! – відчепись (відстань, відійди) від мене!; дай мені спокій! | От ворон отстал, к павам не пристал – від одного берега відстав, та до другого не пристав. Пр. Від поганих утік, гарних не (наз)догнав. Пр. Ні в сих ні в тих. Пр.

Отставка | Выходить, выйти в отставку – виходити, вийти на (у) відставку; подаватися, податися на демісію (до демісії). [Він перше служив у війську, потім вийшов на відставку і оселився до віку в селі. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.] | Находящийся в отставке – у відставці; відставний (пенсіонований).

Отставной | Отставной козы барабанщик (ирон.) – Див. барабанщик.

359

Російсько-український словник сталих виразів

Отступать | Отступать, отступить от правды – відбігати, відбігти правди; ухилятися, ухилитися від правди; розминатися, розминутися з правдою.

Отступление | Лирическое отступление – ліричний відбіг (відступ). | Он говорит с частыми отступлениями от темы – він говорить, часто відбігаючи від теми. | Трубить к отступлению – сурмити на відступ.

Отсутствие | В виду отсутствия денег – за браком грошей; бо нема(є) грошей. | В случае отсутствия – якщо нема; якщо не буде. | В чьё-либо отсутствие – за відсутності чиє ї; за небуття кого. | За отсутствием времени – через брак часу; за браком часу; (іноді) не маючи (не мавши) часу. | За отсутствием сведений, доказательств – через брак (відсутність) відомостей, доказів; (іноді) не маючи (не мавши) відомостей, доказів. | Отсутствие всякого присутствия у кого (шутл.) – Див. присутствие.

Отсутствовать | Лёгкие у рыб отсутствуют – легень у риби немає. | Отсутствовать на собрании – не бути (бути відсутнім) на зборах.

Отсутствующий | Отсутствующий взгляд – відсутній погляд. [Інколи вона [мати] ненадовго розплющувала очі і відсутнім поглядом дивилася кудись у стелю… АнтоненкоДавидович.]

Отсыхать | Отсохни [у меня] руки и ноги (разг.) – щоб (бодай) [мені] руки й ноги повідсихали (повисихали); хай [мені] руки й ноги повідсихають (повисихають). | Отсохни у меня язык (разг.) – щоб (бодай) мені язик відсох (усох); (не)хай мені язик відсохне (усохне).

Отсюда | Вон отсюда! – геть звідси! | Отсюда следует, что… – з цього (звідси) виходить, що…

Оттрепать | Оттрепать за волосы кого-либо (разг.) – почубити кого; почубеньків дати кому; нам’яти чуба (чуприну) кому.

Отходить | Отошло от сердца – (те саме, що) Отлегло (отошло) от сердца у кого. Див. сердце. | Отходить (спасти от смерти) кого – відволати (відволодати) кого. [Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволали Трохима діда. Шевченко. Насилу, та на превелику силу його відволодали. Вже і водою обливали і трусили. Н.-Левицький.]

Отход | Больной на отходе – хворий конає (кінчається); хворий на сконанні (на сконі, на сході). | На отходе праздника – наприкінці свята (празника); під (на) кінець свята.

Отчаяние | Впадать, впасть (приходить, прийти) в отчаяние – удаватися, удатися (упадати, упасти) у розпуку (у розпач, у відчай). | Приводить, привести в отчаяние кого

– доводити, довести до розпуки (до розпачу, до відчаю) кого. | Я в отчаянии, что не могу… – мене аж розпука (розпач, відчай) бере, що не можу…

Отчет | Давать, брать под отчёт – давати, брати на звіт. | Не отдавая (не давая) себе отчёта – несвідомо. | (От)давать себе отчёт в чём – усвідомлювати що; здавати собі справу з чого (про що).

Отшибать | Память отшибло кому (разг.) – памороки забило кому.

Охулка | Охулки на руку не кладёт, не положит (разг.) – не дає, не дасть себе скривдити (зганьбити); сорому собі не завдає, не завдасть; свого не дарує, не подарує (не попускає, не попустить); не випускає, не випустить рака з рота.

Ох | Охи да вздохи (охи да ахи) – жалі і зітхання; зітхання та нарікання; (іноді) охи й (та) ахи.

Оценка | Согласно оценке – відповідно до оцінки. Очаг | Очаг просвещения – вогнище (осередок) освіти.

Очередь | Вне очереди; не в очередь – без черги; поза чергою; безчережно. | В первую очередь – найперше; насамперед; передусім; у першу чергу. | В порядке очереди – за чергою (по черзі); по ряду черги. | В свою очередь – і собі; своєю чергою (у свою чергу); (іноді) на свій пай. [От Матруся трошки і зрадувалась, що, може, Олена зна того парубка, що їй так у душу запав, бо й вона на свій пай думала, що вже краще її парубка і на світі нема. Квітка-Основ’яненко.] | Ожидать очереди – Див. ожидать. | Очередь за кем, за чем

– черга за ким, за чим; черга (ряд) кому, чому. | По очереди – за чергою (по черзі); (іноді) по ряду. | Соблюдать очередь – пильнувати (додержувати) чергу; тримати чергу. | Чья очередь (разг.) – черга чия (на кого). [Ті люди, що весь вік несли тяжке завдання, Казали: годі нам, тепер черга на вас… Українка.]

Очертя | Очертя голову (разг.) – осліп (наосліп, сліпма); стрімголов; на відчай душі. Очистка | Для очистки совести (разг.) – щоб чиста була совість (щоб чисте було

сумління).

Очи | Смежить очи (глаза) – Див. смежить. | Очи сокольи, брови собольи (фольк.) – очі як терен, брови на шнурочку.

360

Російсько-український словник сталих виразів

Очки | Втирать, втереть очки кому (разг.) – замилювати, замилити очі кому; замулювати, замулити (замазувати, замазати) очі кому; ману пускати, пустити (напускати, напустити, наводити, навести) на кого; ману наводити, навести кому на очі; туману пускати, пустити кому; туман (полуду) наводити, навести на кого; (вульг.) тумана перти, вперти кому; очі запихати, запхати кому; (образн.) пришви пришивати, пришити кому. | Смотреть сквозь розовые очки на кого, на что – дивитися крізь рожеві окуляри на кого, на що; бачити в рожевих (в райдужних) барвах кого, що.

Очко | Давать, дать сто (десять) очков вперёд кому – давати, дати сто (десять) очок уперед кому.

Очной | Давать, дать (устраивать, устроить) очную ставку кому – Див. ставка.

Очнуться | Очнуться от обморока – опритомніти (очутитися); прийти до пам’яті.

Ошибаться | Если не ошибаюсь – коли (якщо) не помиляюся. | Тот не ошибается, кто ничего не делает; кто дело не делает, тот не ошибается – тільки той не помиляється, хто нічого не робить (хто ні до чого не торкається). Пр. | Человеку свойственно ошибаться – помилятися — то людська річ.

Ошибка | Вкралась ошибка – трапилася помилка. | Допустить ошибку – припускатися, припуститися помилки. | Ошибка за фальш не считается – помилка за фальш не йде. | По ошибке – помилково; через помилку; у помилку. [Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку. Українка.] | Стать причиной ошибки – призвести до помилки кого.

Пава | Ни пава, ни ворона – ні пава, ні ґава; ні пес, ні баран; ні рак, ні риба; ані риба, ані рак.

Павлиний | Ворона в павлиньих перьях – ворона (ґава) у павиному пір’ї.

Падать | Акции падают чьи – (те саме, що) Его акции упали. Див. акция. | Как будто (словно, точно) пелена падает, упала (спадает, спала) с глаз чьих – Див. пелена. | Низко пасть в глазах чьих – низько впасти (аж геть-то знизитися) в очах чиїх. | Падать с ног – (те саме, що) Сбиться с ног. Див. нога. | Падать, упасть вниз головой – сторч (сторчма) [головою] падати, упасти; сторчголов (стовбула, лок. коміть-головою) падати, упасти; давати сторчака; ловити сторчака, зловити сторчака. | Падать, упасть (пасть) в ноги кому; падать, упасть (пасть) к ногам (к стопам) чьим – упадати, упасти в ноги кому; падати, упасти (припадати, припасти) до ніг кому. | Падать, упасть (пасть) в обморок – мліти (зомлівати), зомліти (про багатьох помліти); непритомніти, знепритомніти. | Падать, упасть (пасть) духом – занепадати, занепасти (підупадати, підупасти) духом; упадати, упасти на дусі; знижатися, знизитися духом. | Падать, упасть (пасть) на колени перед кем – падати, упасти (про багатьох попадати) навколішки (навколінки, навколінці) перед ким; уклякати, уклякнути (про багатьох повклякати) перед ким. | Падать, упасть с неба на землю – падати, упасти з неба на землю; падати, упасти з висот небесних (з небесних високостей) до землі. | Пасть в бою – полягти [у бою]; лягти головою [у бою]. | Сердце падает, упало (отрывается, оторвалось, обрывается, оборвалось) у кого – Див. сердце. | Упасть пластом (распластаться) – крижем розпластатися (упасти); розстелитися (простелитися, розіслатися, послатися).

Падающий | Падающие зори – падучі зорі (зірки).

Падеж | Склонять, просклонять во всех падежах (по всем падежам) кого, что – відміняти (відмінювати), провідмінювати у всіх відмінках кого, що.

Пазуха | Держать (иметь) камень за пазухой на кого, против кого – ховати (тримати, мати) камінь у пазусі (за пазухою) на кого, проти кого; ховати злобу (ненависть) на кого. | Как у Христа за пазухой (жить, быть…) – як у Бога за дверима; як у раю (як на небі); як у батька за пазухою; як у батька-матері у запічку. | Отогревать, отогреть (пригреть) змею на груди (за пазухой) – Див. змея.

Пай | На паях с кем – на паях з ким. | Товарищество на паях – пайове товариство.

Пакость | Делать, сделать пакость кому – робити, зробити капость (паскудство) кому; (образн.) гадючку вкинути (впустити) кому. [Здається, і дружить, а гадючку впустив. Номис.]

Палата | Ума палата у кого – розуму сила у кого; дуже (вельми) розумний хто; [розумна] голова хто, в кого; головатий хто; (розм. образн.) розуму як накладено в кого; розуму на трьох стане в кого; у голову немов два клало, а третій топтав; розуму наче два клали, а третій топтав.

Палец | Вокруг пальца не обведёшь кого (разг.) – кругом пальця не обкрутиш кого; не одуриш сплоха кого. | Высосать из пальца что – висмоктати (виссати) з пальця що. | Знать как свои пять пальцев – знати як свої (своїх) п’ять пальців (пучок); знати як старі

361

Російсько-український словник сталих виразів

свої чоботи (як чоботи на своїх ногах); знати як облупленого (як облуплену овечку). [Ми його знаємо, як облуплену овечку… Мирний.] | [И] пальцем никого не тронет – (і) пальцем нікого не торкне (не зачепить). | Комбинация из трёх пальцев (шутл.) – комбінація з трьох пальців; палюх між двох пальців; дуля. | На большой палец (разг. шутл.) – (присл.) Дуже добре; (прикм.) дуже добрий. | Обводить, обвести (обвернуть) вокруг пальца кого – обходити, обійти кого; обкручувати, обкрутити (іноді обводити, обвести) круг пальця (пучки) кого. | Обводить, обвести (обвёртывать) вокруг (кругом, около) пальца что – легко (за жарт) робити, зробити що; не мудра річ робити, зробити що; легко (швидко) давати, дати раду чому. | Палец о палец не ударит кто – [Ані] за холодну (і за холодну) воду не візьметься хто; ні кує ні меле хто; і пучкою (і пальцем) не кивне хто. | Пальца (палец) в рот не клади ему, ей… – пальця в рот (до рота) не клади йому, їй…; дай поли вчепитися йому, їй…, то він, вона… свого не подарує; з ним, з нею… не до жартів. | Пальцем не шевельнёт, не двинет кто (разг.) – і пальцем (і пучкою) не ворухне, не поворухне (не кивне) хто; і пальцем не закривить хто; і з-під пазурця собі не виколупає хто; і (ані) за холодну воду не візьметься хто; ані до холодної води хто. | Пальцем показывать (тыкать, указывать) на кого, на что – показувати (тикати) пальцем на кого, на що; пальцем тикати в кого, в що; пальцем (пальцями) витикати кого. [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Сл. Гр.] | Пальцы долги у кого – довгі пальці має хто; пальці чиї липнуть до чужого. | Плыть сквозь пальцы – (те саме, що) Деньги плывут [как вода, сквозь пальцы]. Див. плыть. | Попал пальцем в небо – попав пальцем у небо [стромляй далі]! Пр. Попав [як] кулею в пліт. Пр. Попав, як сліпий на стежку. Пр. Лучив (улучав) у корову, а влучив у ворону. Пр. | По пальцам можно сосчитать (пересчитать, счесть, перечесть) кого, что – на пальцях полічити (перелічити, порахувати) можна кого, що. | Пропускать, пропустить сквозь пальцы – пропускати, пропустити крізь пальці. | Смотреть (глядеть) сквозь пальцы на что – дивитися крізь пальці на що; мов не бачити чого; потурати чому.

Палка | Вставлять (ставить) палки в колёса кому (перен. разг.) – устромляти (кидати) палиці (паліччя) в колеса кому; ложку з рота вибивати кому. | Из-под палки (делать что)

– з принуки (з(при)мусу) (робити що). | Палка о двух концах – палиця на два кінці; палиця два кінці має; у кия два кінці. | Палка плачет по ком – палиця (кий) [аж] тужить за ким. | Перегибать, перегнуть палку (перен. разг.) – перебирати, перебрати (переходити, перейти) міру (мірку); перехоплювати, перехопити через край; перекручувати, перекрутити; заходити, зайти у крайнощі; (жарт.) передавати, передати куті меду.

Пальма | Пальма первенства (книжн.) – пальма першості.

Палочка | Ноль без палочки – ніщо; (іноді) нуль; (жарт.) бублик без палички. Пальчик | Мальчик с пальчик – (хлопчик-)мізинчик. | Пальчики (пальцы) оближешь

(перен. разг.) – [Аж] пальчики (пальці) оближеш; усі п’ять (десять) оближеш; аж губи злипаються.

Памятка | Дать, задать, закатить… памятку кому – дати пам’яткового (пам’ятного) кому; дати пам’ятку (на ціле життя) кому.

Память | Без памяти любить кого – шалено (до нестями) кохати (любити) кого; шалено (до нестями) закоханий в кого. | Блаженной (незабвенной, светлой) памяти (устар.) –

блаженної (святої, незабутньої, світлої) пам’яті. | Больной лежал без памяти – хворий лежав непритомний (без пам’яті). | Быть без памяти от кого, от чего – бути в захваті (в захопленні, без пам’яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим. | Вечная память кому – (до)вічна пам’ять кому. | В здравом уме и твёрдой памяти – при розумі й у добрій пам’яті [бувши]. | В память кого, чего – на пам’ять (на спогад, на спомин) про кого, про що. | Врезаться, врезаться в память кому – у тямку (у)даватися, (у)датися кому; у тямки убиватися, убитися кому; у голову (у мозок) уїдатися, уїстися кому; у пам’ять (у пам’ятку) упадати, упасти кому. | Выбрасывать из головы, из сердца, из памяти кого, что – Див. выбрасывать. | Выживать из ума, из памяти (разг.) – Див. выживать. | Выпадать, выпасть (улетучиваться, улетучиться) из памяти – випадати, випасти (зникати, зникнути) з пам’яті. | Выучить, знать на память – (те саме, що) Выучить, знать наизусть. Див. наизусть. | Дай Бог память (памяти) – дай Боже на пам’ять. | Держать в памяти что – мати на пам’яті (у тямці) що; тримати в голові що; пам’ятати (тямити) що. | Дырявая память – дірява пам’ять; непам’ятуща голова; (образн. розм.) голова як решето; голова як дірявий (розбитий) горнець. | Запечатлеться в памяти – відбитися в пам’яті; запасти (упасти) в пам’ять (в пам’ятку). | Записать для памяти что – записати на пам’ять (на пам’ятку) що; записати на незабудь що; записати, щоб не забути що. | Короткая (куриная) память у кого – коротка (куца, ледача, куряча) пам’ять у кого; коротку (куцу, ледачу, курячу) пам’ять має хто. | На памяти чьей – за чиєї пам’яті. | На память (дать,

362

Російсько-український словник сталих виразів

подарить, получить…) – на пам’ять (на пам’ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на незабудь) дати (подарувати, отримати). | На свежей памяти у кого – на свіжій пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті чиїй. | На свежую память – на свіжу пам’ять. | Не в память кому что (устар.) – не в пам’ятку; (розм. лок.) не в помку кому що. | Не выходит из памяти – (те саме, що) Не выходит из головы у кого. Див. выходить. | Не задержалось в памяти – не втрималося в голові (голови); не впало в пам’ятку. | Оставить по себе добрую память – (за)лишити про себе (по собі) добру згадку (пам’ять, добрий спогад, спомин). | Отшибло память кому – памороки забило кому; викинуло (вибило) з пам’яті кого. | Память притупилась – пам’ять притерлася. | Перебирать, перебрать в памяти (в мыслях, в голове) – Див. перебирать. | Печальной (недоброй) памяти – сумної (недоброї) пам’яті. | По памяти (читать, рисовать…) – з пам’яті (з голови). | По свежей памяти – за свіжої пам’яті; поки не забув (-ла, -ло, -ли). | По старой памяти – старим (давнім) звичаєм (іноді за старим (давнім) звичаєм); за давньою звичкою; як колись [було]; по-давньому. | Приводить, привести на память кому что – нагадувати, нагадати (пригадувати, пригадати) кому, що. | Приходить, прийти на память – ставати, стати на пам’яті; навертатися на пам’ять (на думку); спадати, спасти на думку; уставати, устати в думці; (іноді) даватися, датися на згадку. | Твёрдая память – добра пам’ять. | Удержать в памяти что – зберегти (заховати, затримати) у пам’яті що; запам’ятати що. | Удерживаться в памяти – зберігатися у пам’яті (в голові); триматися голови.

Пандора | Ящик Пандоры (книжн.) – пандорина скриня (скриня Пандори).

Панталык | Сбивать, сбить с панталыку (разг.) – спантеличуватися, спантеличитися. Пан | Пан или пропал; либо пан, либо пропал – хоч пан, хоч пропав; або пан, або пропав; хоч виграв, хоч програв; або виграв, або програв; (давн. лок.) куць виграв, куць програв. Парад | В полном (во всём) параде – при повному (при повнім) параді; у всьому (у повному)

уборі (убранні).

Пара | Быть под пару кому – бути до пари кому; (іноді) бути паристими. | В паре (разг. на пару) с кем – у парі (удвох) з ким. | Два сапога пара – один одного варт (вартий), одна одної варта, одне одного варте. Обоє рябоє. Пр. Одного тіста книш. Пр. (ірон.) Одне краще від другого. Пр. Один за одинадцять, другий без двох за тринадцять. Пр. | Ехать парой (на паре) лошадей – їхати парою коней (парокінь, давн. удвукінь). [Було, скоро сонечко вийметься, лікар і котить удвокінь. Вовчок.] | На паре своих приехать (шутл.) – приїхати батьківськими (на батьківських); своїми приїхати. | На пару слов – на кілька (на двоє) слів. | Не пара кому – не пара (не до пари) кому; не рівня кому (з ким). [Така пара, як миша з волом. Пр.] | Один из пары – допарок; (про хлопця і дівчину чи про дітей) одне (і)з пари. | Пара пустяков (разг.) – пусте [діло]; дурниця; ніщо. | Подбирать, подобрать под пару –

добирати, дібрати до пари; допаровувати, допарувати; парувати, спарувати. [Дібрана пара, як пироги й сметана. Пр.] | По парам – парами; по парі. | Разрознивать, разрознить пару

– розпаровувати, розпарувати.

Пареный | Дешевле грибов, дешевле пареной репы – Див. дешево.

Парень | Быть неженатым парнем – бути нежонатим хлопцем (парубком); парубкувати (зрідка парубочити); (іноді) хлопцювати. | Парень не промах (фам.) – голінний хлопець (парубок); моторний парубок. | Парень хоть куда (разг.) – хлопець (хлопчина) хоч куди. [Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак. Котляревський. Удався хоч куди хлопчина! Глібов.] | Рубаха-парень (разг.) – друзяка-хлопець (іноді свій хлопець); щира душа.

Паритетный | На паритетных началах – на паритетних (на рівних) засадах; нарівні. Парить | Парить [мыслями] в облаках (ирон.) – [Думками] буяти (ширяти) в хмарах (понад

хмарами); (думками) заноситися в хмари (понад хмари).

Пари | Держать пари – битися (іти) об заклад; заходити (докон. зайти) у заклад; закладати (докон. закластися, заложитися); (іноді) забиватися, забитися. | Держу пари, что… – б’юся (іду) об заклад, що…; ручуся, що…

Парной | Парное молоко – молоко з-під корови; свіже (щойно) надоєне молоко; сиродійне молоко; сиродій.

Партия | Составить (сделать) партию – добрати собі партію (пару).

Парус | На всех парусах (нестись, мчаться…) – на всіх парусах; під усіма вітрилами; повним ходом.

Паршивый | Паршивая овца всё стадо портит – одна паршива овечка всю отару поганить. Пр. Паршива вівця цілу отару спаскудить. Пр. Одна хвора корова все стадо замітить. Пр. Від одного гнилого яблука увесь віз ізгниє. Пр.

363

Російсько-український словник сталих виразів

Пар | Задавать, задать пару кому (разг.) – за(в)давати, за(в)дати перцю кому; гріти, нагріти чуба кому. | На всех парах – на повну (на всю) пару; повним ходом; щодуху. | Пар костей не ломит – пара парить, а кісток не варить. Пр. Пара кісток не крутить (не ломить). Пр. | Поддавать, поддать пару – піддавати, піддати (додавати, додати) пари. | С лёгким паром! (разг.) – доброго здоров’я помившись (попарившись)!; приємно спочити, попарившись (помившись)!; приємного спочинку [після лазні]! | Быть под парами (разг.) – бути під хмелем; бути п’яним. | Быть под паром, паровать (о земле) – толокувати (іноді парувати); перелогом (облогом) лежати.

Пасечник | Быть пасечником – бути за пасічника; пасічникувати. | Пробыть пасечником –

пропасічникувати.

Пассаж | Какой пассаж! (разг. устар.) – який пасаж!; (іноді) яка [разюча] несподіванка!

Пастьба | Время пастьбы – пасовиця.

Пастух | Без пастуха – самопас (самопаски, самопасом); пустопаш. […Де-де й худобина ходила пустопаш. Свидницький.]

Пасть | Низко пасть – низько (в)пасти, зледащіти; (образн. розм.) пуститися берега. | Пасть жертвою чего (книжн.) – стати жертвою (офірою) чого; упасти як жертва (жертвою) чого. | Пасть на кого (отразиться на ком) – упасти на кого; позначитися (окошитися) на кому; (іноді) скластися на кому. | Пасть на сердце (устар.) – припасти до душі (до серця) кому.

Патрикеевна | Лиса Патрикеевна (фольк.) – Див. лиса.

Патриотизм | Квасной патриотизм – крикливий патріотизм; (рос.) квасний патріотизм; (укр.) галушковий патріотизм.

Паутина | Паутина, летающая в теплые осенние дни – (розм.) Бабине літо.

Пахать | [И] мы пахали (ирон.) – (і) ми орали; (і) ми в ділі були; (і) ми працювали; (і) ми кричали «гоп».

Пахнуть | Здесь пахнет жареным (разг.) – тут пахне (смердить) смаженим (смаленим); тут чути смалятину. | [И] не пахнет чем – (і) не пахне чим; (іноді) (і) не паслося що (де). | Пахнет виселицей (разг.) – пахне шибеницею (зашморгом). | Пахнет, запахло порохом – пахне, запахло порохом. | Чтобы (и) духом не пахло чьим; чтобы (и) духу не пахло чьего (устар.) – щоб (і) дух тут не пах (вульг. не смердів) чий; щоб (і) духу не чути було чийого; щоб (і) духу тут не було чийого.

Паче | Паче чаяния (книжн.) – (по)над сподівання; проти сподівання; несподівано. Пегас | Седлать, оседлать Пегаса – сідлати, осідлати (кульбачити, окульбачити) Пегаса.

[Павло: Уже окульбачив свого Пегаса, сів на кохання? Старицький.] Педаль | Нажимать, нажать на все педали – натискати (натискувати), натиснути на всі

педалі.

Пелена | Как будто (словно, точно) пелена падает, упала (спадёт, спала) с глаз чьих –

мов (немов, неначе) запона спадає, спала з очей чиїх; мов (немов, наче, неначе…) полуда спадає, спала (спливає, спливла) з очей чиїх, кому. [Але настали дні! Спливла з очей полуда, І ми побачили, де ворог і де брат. Сосюра.]

Пеленка | В пелёнках – у пелюшках (у сповит(оч)ку). | Выходить, выйти из пелёнок –

виростати, вирости з пелюшок; виростати, вирости з дитячих літ (з дитячого віку); виходити, вийти з дітей. | С (от) пелёнок – з пелюшок (із сповит(оч)ку); змалечку; з дитячих (немовлячих) літ (років).

Пенаты | Возвратиться к своим (к родным) пенатам – (по)вернутися до своїх (до рідних) пенатів; (по)вернутися до своєї (до рідної) оселі (хати, домівки); (по)вернутися додому.

Пена | С пеной у рта (разг.) – з піною на (в)устах (на губах); запінившися; запінений (-на, - не).

Пение | Выражать, выразить пением что – передати співом що; виспівувати, виспівати що. [Вона наче мою долю виспівує. Барвінок. Виспіває горе. Н.-Левицький.] | Терять, потерять голос от пения – втратити голос від співу; виспівувати, виспівати голос. [Увесь голос виспівав і бандуру потрощив. Стороженко.]

Пенка | Снимать, снять пенки с чего (перен. разг.) – збирати, зібрати вершки (сметанку) з чого.

Пенять | Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива – подивися в воду на свою вроду. Пр.

Глянь на воду та на свою вроду. Пр. Не поможе ні вода, ні мило, коли таке рило. Пр. [Кургузий що не одягне, то все йому довге. Пр. Не бачить сова, яка сама. Пр.]

Пень | [Валить] через пень колоду (разг.) – [Робити] як через пень колоду тягти; [робити] аби робилося; [робити] абияк (сяк-так); [робити] як не своїми (недбало); [робити] на галайбалай. | Пень берёзовый (груб. устар.) – дурний як колода (як пень, як ступа). | Сидеть

364

Російсько-український словник сталих виразів

(стоять) как пень – сидіти (стояти) як пень. | Стать в пень (разг. устар.) – як пень (як пеньок) стати.

Пепелище | Вернуться на родное пепелище – (по)вернутися до рідного попелища (до рідної домівки, до рідної оселі, під рідну стріху).

Пепел | Восстать [как феникс] из пепла (перен.) – по(в)стати [як фенікс] з попелу. | Посыпать, посыпать голову (главу) пеплом (перен. книжн.) – посипати, посипати собі голову попелом [жалоби].

Первенство | Пальма первенства (книжн.) – Див. пальма. | Уступить первенство кому –

поступитися першістю перед ким; віддати першість кому.

Первинка | В первинку, не в первинку кому что (разг.) – першина (первина), не першина (не первина) кому що; не вперше кому що.

Первобытный | Обратить в первобытное состояние – до первісного стану повернути. | Первобытный лес – праліс.

Первопечатный | Первопечатный текст – першодрук.

Первопуток | По первопутку (ехать) – з першим снігом; порошею (по пороші); первозим’ям.

Первый | В первую очередь (в первую голову) – насамперед; передусім; [що-] найперше; перш за все; у першу чергу; у першому (у першім) ряді. | В первый раз – уперше; перший раз (першого разу). | Всыпать (задать) по первое число кому – усипати (дати, завдати) по саме нікуди кому; дати доброго прочухана кому. | Звезда первой величины – зоря (зірка) першої величини (великості); першорядна зоря (зірка). | Играть первую скрипку (перен.)

– грати першу скрипку; перед вести (у чому). | Из первых рук (узнать, получить) – з першої руки; з перших джерел; безпосередньо. | Из первых, из вторых… уст слышать, услышать – Див. уста. | На первый взгляд – на перший погляд; на перше око. | На первый случай – на перший випадок. | На первых порах – попервах; на перших порах; перший час. | Не первой молодости – не першої молодості; не перволіток. | Не первой свежести (разг.) – не дуже свіжий; не зовсім чистий; зношений; (про жінок) уже не молода; уже прив’яла. | Первая ласточка – Див. ласточка. | Первой марки – першої (найвищої) марки. | Первый блин комом – перша чарка колом. Пр. Перші коти за плоти (перші котята у воду кидають). Пр. Перші щенята за плоти кидають. Пр. Кожне діло попервах не йде (не ладиться). | Первый встречный – перший стрічний; перший, хто зустрівся (зустрінеться); перший, кого (зу)стрінеш; будь-хто; усякий, кожний. | Первый попавшийся – хто трапився (трапиться); хто попався (попадеться); будь-хто; хто-будь; перший-ліпший. | Первый среди равных – перший серед (між, поміж) рівних. | Первым делом; первым долгом – першим ділом; (що)найперше; передусім; насамперед. | Половина первого – пів на першу. | По первому желанию, требованию – на перше бажання (жадання), на першу вимогу. | При первой возможности – при першій нагоді; при першій змозі. | При первом взгляде – на перший погляд; з першого погляду. | С первого слова, с первых слов – з першого (з одного) слова, з перших слів.

Перебегать | Перебегать дорогу кому – Див. дорога.

Перебиваться | Перебиваться с хлеба на квас (с куска на кусок, с корочки на корочку, с гроша на копейку); перебиваться из кулька в рогожку – перебуватися (перемагатися) сяктак (то сяк, то так); перебуватися з хліба (з юшки) на воду; тягти біду; убиратися (перебиратися) з дранки в перепиранку. | С пуговки на петельку перебивается кто – перебиває бики на барани хто.

Перебивать | Перебивать всех без исключения – побити (повибивати, позабивати [геть (чисто)] усіх; вибити усіх до ноги. | Перебивать, перебить речь чью – перебивати, перебити мову кому; упасти у річ (у мову) кому. [Вибачайте, мову переб’ю: а ви ж коли бачили його? Сл. Гр.] | Перебивать хлеб у кого – перехоплювати (відбивати) хліб у кого.

Перебирать | Перебирать, перебрать в памяти (в мыслях, в голове) – перебирати, перебрати (перетрушувати, перетрусити) в пам’яті (в думці, в думках, в голові). | Перебирать по косточкам кого (перен. разг.) – переминати (перебирати) на зубах кого; переминати та перетирати на зубах кого; пересуджувати кого; осуджувати (обмовляти) кого [від голови до ніг (до п’ят)].

Переборчивый | Переборчивый ничего не получит – за перебір дасть Біг витрішки.

Перевалец | Ходить с перевальцем (разг.) – ходити перевальцем (перехильцем); ходити перевалюючись (перехиляючись); ходити переваги-ваги; ходити вихитуючись (з боку на бік); коливати з ноги на ногу; (образн.) ходити качиною ходою.

Перевалить | Ему перевалило за пятьдесят – йому за п’ятдесят перейшло (переступило); йому минуло п’ятдесят. | Перевалило за полночь (разг.) – звернуло з півночі; уже по

365

Російсько-український словник сталих виразів

півночі.

Переваривать | Не переваривать кого, что (перен.) – не зносити (не терпіти) кого, що. Перевертываться | Душа перевёртывается, перевернулась, сердце перевёртывается,

перевернулось у кого, в ком – душа перевертається, перевернулася, серце перевертається, перевернулося у кого, в кому, кому. | Перевернётся в гробу, перевернулся бы в гробу кто

– перевернеться (обернеться, перекинеться) в гробі (вямі) хто; кістки чиї струхнуться в ямі (в могилі); перевернувся б (обернувся б, перекинувся б) у гробі (у ямі) хто; кістки чиї струхнулися б у ямі (у могилі). | Перевёртываться, перевернуться вверх (кверху) дном –

перевертатися, перевернутися догори дном (іноді горідна).

Перевертывать | Перевёртывать, перевернуть (переворачивать, переворотить) [всю] душу чью, кому – перевертати, перевернути [всю] душу чию, кому. | Перевёртывать (переворачивать), перевернуть вверх (кверху) дном – перевертати, перевернути догори дном (іноді горідна). | Перевёртывать (переворачивать), перевернуть вверх тормашками, вверх ногами – перевертати, перевернути сторч(ма) (сторчака), догори (вгору) ногами; перевертати, перевернути горініж; перевертати, перевернути шкереберть (перевертом, переверть).

Перевес | Взять перевес над кем – гору (верх) узяти над ким; здобути перевагу (верх, перемогу) над ким; переважити (перемогти) кого; зломити (про багатьох позаломлювати) кого. | Иметь, получать, получить перевес над кем, над чем – мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; переважати, переважити (перемагати, перемогти) кого, що; торувати над ким, над чим; здобувати, здобути перевагу (верх, перемогу) над ким, над чим; брати, узяти гору над ким,над чим. | Перевес на моей (на твоей…) стороне – перевага на моєму (на твоєму…) боці; мій (твій…) верх; моє (твоє…) зверху. | Это мнение получило перевес – ця думка (гадка) узяла гору (верх); ця думка (гадка) переважила (перемогла).

Переводить | Не могу дух перевести – не зди-шуся; духу не відведу. | Не переводя дыхания (духу) – (за) одним духом; (іноді) без віддиху. | Переводить деньги по почте, по телеграфу – переказувати гроші поштою, телеграфом. | Переводить, перевести дух, дыхание – зводити, звести (переводити, перевести) дух; віддихатися, віддихнутися (віддихати, віддихнути); віддихати, віддихати, відітхнути; відсапуватися, відсапувати, відсапати, відсапатися, відсапнути, відсапнутися. | Переводить, перевести разговор на иную тему – звертати, звернути (переводити, перевести) розмову (річ) на іншу тему; зводити, звести мову на іншу тему; (іноді зниж.) заговорити з іншої бочки.

Перевод | Не поддаётся переводу что – не може бути перекладене що; не надається до перекладу що. | Перевод на украинский, белорусский язык – переклад українською, білоруською мовою. | Нет перевода кому, чему (разг.) – нема(е) переводу кому, чому; безперевідний хто, безперевідне що.

Перевозка | При перевозке – під час перевозу; перевозячи (перевозивши).

Перегибать | Перегибать, перегнуть палку (перен. разг.) – Див. палка.

Переговоры | Вступать, вступить в переговоры – ставати, стати до переговорів (до перемовин); розпочинати, розпочати переговори (перемовини).

Перегрызть | Перегрызть горло кому (разг.) – перегризти горло кому.

Передавать | Передавать, передать по телефону, по телеграфу – передавати, передати (переказувати, переказати) телефоном, телеграфом. | Передавать, передать что через кого – передавати, передати (подавати, подати) що ким. [Треба передати Йваном. Сл. Гр. Гроші передав сестрою. З нар. уст.]

Передвигать | Едва ноги передвигать – ледве (насилу) ноги переставляти; ледве (насилу) ногами совати (ворушити, волокти, тягти); ледве (насилу) переступати ногами.

Переделка | Попадать в переплёт (в переделку) – Див. попадать.

Передряга | Попасть в передрягу (разг.) – ускочити (влізти) в халепу (у клопіт, у клопітне діло).

Переезжий | Переезжая сваха (разг.) – перелітна птаха; муха-політуха.

Пережевывать | Жевать (пережёвывать) жвачку – Див. жвачка. Переживать | Переживать, пережить [самого] себя – переживати, пережити

(перебувати, перебути) [самого] себе.

Перейти | Перейти дорогу с полными вёдрами – Див. ведро. | Перейти Рубикон (книжн.) –

перейти Рубікон.

Перекатный | Голь перекатная – Див. голь.

Перекладывать | Перекладывать, переложить на плечи кого, чьи, кому – перекладати, перекласти (перекидати, перекинути) на плечі чиї, кому.

Перекресток | Кричать на всех перекрёстках – кричати на кожному розі (скрізь і всюди);

366

Російсько-український словник сталих виразів

дзвонити (бити) в усі дзвони.

Переламывать | Переламывать, переломить себя – перемагати, перемогти (переламувати, переломити, пересилювати, пересилити) себе.

Переливаться | Переливаться всеми цветами радуги – веселкою грати; грати (мінитися, грати-мінитися, леліти) всіма барвами веселки (райдуги).

Переливать | Переливать, пересыпать из пустого в порожнее (разг.) – переливати (пересипати) з пустого в порожнє; воду в ступі товкти; молотити (порожню) солому; з сухої криниці воду брати; теревені правити; плескати язиком (язиками); переливки переливати; плетеники плести.

Перемениться | Перемениться в лице – змінитися на обличчі (на лиці, на виду); змінитися з лиця (з виду). | Перемениться к лучшему – змінитися на краще (на ліпше).

Переменить | Переменить гнев на милость – (те саме, що) Сменить гнев на милость. Див. гнев. | Переменить фронт (перен.) – змінити фронт (лінію); іншої заспівати.

Переметный | Сума перемётная (перен. разг. устар.) – перекинчик; перевертень; (прям.)

сакви (бесаги).

Перемигиваться | Перемигиваться с кем – на мигах розмовляти (говорити) з ким; на кивах та на мигах (на моргах) розмовляти з ким.

Переминаться | Переминаться с ноги на ногу (перен.) – переступати з ноги на ногу; тупцяти (тупцюватися).

Перемолоться | Перемелется — мука будет – перемелеться — мука (борошно) буде. Пр. Перемелеться лихо — добре буде. Пр. Буде добре, як мине зле. Пр.

Перемывать | Перемывать (мыть) косточки кому, перемывать (мыть), перемыть косточки (кости) чьи – перемити (мити) кісточки кому; перемивати (перетирати) на зубах кого; пересуджувати кого.

Переночевать | Переночевать с милым – переночувати з милим (з любим, з коханим); (образн.) переночувати в барвінку.

Переодеться | Переодеться кем – перебратися (убратися) за кого; переодягтися за кого, ким.

Переписка | Вести переписку с кем, быть, состоять в переписке с кем – листуватися з ким.

Переплет | Попасть в переплёт (разг.) – ускочити (в халепу, у клопіт, у біду).

Перепой | С перепоя (разг.) – з перепою.

Переполниться | Переполнилась чаша (мера) [терпения] чья, у кого – чаша (міра) [терпіння] переповнилася чия, у кого; терпець увірвався (урвався) кому.

Переполнять | Переполнять, переполнить чашу (терпения) – переповнювати, переповнити чашу (терпіння); (розм.) уривати (увірвати) терпець кому.

Перепортить | Перепортить много крови кому (разг.) – перепсувати (попсувати) багато крові кому; поподратувати кого; попсувати настрій кому.

Переправа | Переправа вброд – переправа убрід (бродом); перебрід.

Перепутье | Быть на перепутье (книжн.) – бути (стояти) на роздоріжжі (на розпутті); (іноді розм. перен.) не знати, на яку (на котру) ступити.

Перерыв | С перерывами – з перервами (з перепинками); (іноді) перейом. [Ходив він часом і на Дін, — не щороку, а так, як йому по вигоді… ходив він переймом. Вовчок.]

Пересаливать | Пересаливает кто (перен.) – переборщує хто; перебирає міри (міру) хто; (жарт. образн.) передає [куті меду] хто. [Що ж, — питаю, — як там одказується, то так і робиться? — О! — скрикнула вона й засміялася.— Це вже ви передали. Вовчок. Та чи ви, дядьку, не помилилися, та чи ви не передали куті меду, от чи не з крилами ваше слово… Вовчок.]

Переселиться | Переселиться в лучший, иной, другой мир (устар.) – переселитися (перейти, перебратися, перенестися) у кращий (у ліпший), в інший світ; перебратися до Божої оселі.

Пересиливать | Пересиливать, пересилить себя – перемагати, перемогти (змагати, змогти) себе; перемагатися, перемогтися (змагатися, змогтися).

Перескакивать | Говорить, перескакивая от одного к другому – говорити, перескакуючи з одного на друге; говорити перескоком.

Перестать | Да перестань же! – та вгамуйся [ж]!

Переступать | Переступать, переступить границы дозволенного – переступати, переступити межі дозволеного. | Переступать, переступить за порог чей, чего –

переступати, переступити за поріг чий, чого. | Переступать, переступить [через] порог чей, чего – переступати, переступити поріг чий, чого. | Переступать, переминаться с

367

Російсько-український словник сталих виразів

ноги на ногу – Див. нога.

Переступить | Переступить, перешагнуть через чей труп – Див. труп.

Пересуды | Подвергать, подвергнуть пересудам (позорить, опозорить) кого – уводити, увести у славу (у неславу) кого; пустити поговір (поговори) на кого; судити та пересуджувати кого; (про себе) у неславу входити. [Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву — Пошануйте сиротину і не вводьте в славу. Котляревський.] | Слышно [идут] пересуды о ком – гуде (іде) поговір (іноді слава) про кого. | Суды да (и) пересуды – суди та пересуди. [Заґвалтувало село від краю до краю: пішли суди та пересуди… Мирний.]

Пересчитать | Пересчитать ребра (кости) кому (разг.) – полічити ребра кому. | По пальцам можно сосчитать (пересчитать, счесть, перечесть) кого, что – Див. палец.

Пересыпать | Пересыпать из пустого в порожнее – (те саме, що) Переливать из пустого в порожнее. Див. переливать.

Перетереть | Терпение и труд всё перетрут – терпіння і праця все перемагають; зусиллями і працею всього досягнеш (доскочиш); добре роби — добре й буде.

Переть | Переть на рожон – (те саме, що) Лезть (переть) на рожон. Див. рожон. | Переть против рожна – перти проти рожна. Проти рожна перти. [Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести. Франко.]

Перехватить | Перехватить через край – перебрати міри (міру); не знати міри (в чому); передати куті меду; (іноді) переборщити.

Переходить | Переходить по наследству кому – переходити у спадщину (спадщиною, як спадщина) кому. | Переходить [через] порог чей, чего – (те саме, що) Переступать [через] порог чей, чего. Див. переступать.

Переход | Переход вброд – перебрід.

Перец | Задавать, задать перцу кому (разг.) – давати, дати (всипати, всипати) перцю кому; підносити, піднести під ніс тертого хріну кому; перчити, поперчити кому; давати, дати типцю кому; утирати, утерти маку кому; натерти перцю в ніс кому. | Посыпать (насыпать) перцу на хвост кому (разг.) – насипати перцю під хвіст кому; приску кинути (сипнути) на кого.

Перечесть | По пальцам можно перечесть кого, что – Див. палец. Перечница | Чёртова перечница (фам. вульг.) – клята (вража, бісова) баба.

Перешагивать | Перешагивать, перешагнуть [через] порог чей, чего – (те саме, що) Переступать, переступить [через] порог чей, кого. Див. переступать. | Переступить, перешагнуть через труп чей – Див. труп.

Перешибить | Плетью обуха не перешибёшь – батогом обуха не перебити. Пр. Лугою обуха не пересічеш. Пр. Головою (лобом) муру не проб’єш. Пр. Проти сили й віл не потягне. Пр. Проти вітру піском не посиплеш. Пр. Ликом пастернаку не викопаєш. Пр. І риба не пливе (не плине) проти бистрої води. Пр. Ночвами моря не перепливеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. Пальцем потоку не заставити. Пр. Голіруч їжака не візьмеш (не задавиш). Пр.

Периодический | Периодическое издание – періодичне видання; часопис.

Перистый | Перистые облака – перисті хмари; (розм.) баранці; молоді. [Молоді високо ходять. Сл. Гр.]

Перл | Возводить, возвести в перл создание (устар.) – підносити, піднести на рівень архітвору; учиняти, учинити перлиною творива (вінцем творіння); возводити, возвести у перл творіння.

Перо | Бойкое перо у кого – спритне перо у кого (має хто); вправна рука у кого; вправну руку має хто. | Владеть пером (перен.) – орудувати (володіти) пером. | Ворона в павлиньих перьях – Див. ворона. | Единым (одним) росчерком (почерком) пера (сделать что) –

одним розчерком (одним черком) пера; (іноді) не довго думавши (не міркуючи багато). | Пишут не пером, а умом – не перо пише, а розум. Пр. Пишуть не пером, а розумом. Пр. | Пух и перья летят от кого – аж пір’я летить з кого; пух і пір’я летять з кого. | Что написано пером, того не вырубишь топором – що написано пером, того не витягнеш (не виволочиш, не вивезеш) і волом. Пр. Написавши пером, не витягнеш і волом. Пр. Що написано, того не змиєш. Пр. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відітнеш — не приточиш. Пр.

Персона | Персона грата – персона грата; важна (велика) особа; великої руки людина. | Собственной персоной – власною персоною (особою).

Перст | Один как перст – сам [собі] (сам один) як палець; сам собі (сам-один); одним-один [як пучка]; (образн.) сам (один) як билинка в полі; один як (мов, наче…) порошинка в оці; (іноді) сам; зовсім сам.

368