
- •14.Групи та їх класифікація.Типологія груп за рівнем розвитку
- •15.Міжособистісні стосунки в групі
- •16.Поняття про діяльність.Психологічна структура діяльності.
- •17.Освоєння діяльності.Формування вмінь та навичок.
- •18. Основні різновиди діяльності та іх характеристика
- •20.Різновиди спілкування.Педагогічне спілкування
- •21.Поняття про мову, її функції.Різновиди мови.
- •22...Загальне поняття про увагу та її фізіологічні основи
- •23.Феноменологія та властивості уваги
- •24.Неуважність та її причини.Розвиток уваги
24.Неуважність та її причини.Розвиток уваги
Якщо в людини сформувалася звичка бути завжди уважною, тоді увага стає закріпленою, постійною властивістю, яку називають уважністю. Уважність - це складне утворення, що визначається спрямованістю особистості, системою її ціннісних орієнтацій. Уважність формується в діяльності. Уважна людина вирізняється спостережливістю, вона повніше і точніше сприймає навколишній світ, навчається і працює значно успішніше, ніж неуважна людина.
Уважність людини виявляється і як моральна риса особистості. Ідейна спрямованість, світогляд, переконання - ці властивості особистості визначають, що стає центром уваги людини. Увагу, повагу, чуйність щодо інших людей учитель має постійно виховувати у школярів. Бажано вчити дітей орієнтуватися у виразі обличчя, очей, у мовленні людини, щоб на основі дрібних деталей поведінки вони могли здогадатися про горе, відчай іншої людини. Виховуючи уважність у школярів, учитель дбає про формування в них товариськості, дружби, почуття колективізму.Отже, уважність як риса особистості має дві форми прояву. Одна з них пов'язана з постійною увагою до зовнішньої ситуації, виявляється у вмінні бачити зміни, умінні організовувати свою роботу відповідно до мети діяльності.
Друга форма уважності спрямована саме на людину в процесі спілкування з різноманітною метою, під впливом різних почуттів та емоцій, різноманітних потреб. Уважність до людей означає уміння розуміти та гуманно ставитися до них, відгукуватись на людські переживання, виявляти симпатію.
Розвиток уваги.Увага, як і більшість психічних процесів, має певні етапи розвитку. Нижчі етапи представлені мимовільною увагою, а вищі -довільною. Безпосередня увага - це також нижча форма її розвитку, порівняно з опосередкованою.
Історію розвитку уваги, як і багатьох інших психічних функцій, намагався простежити Л.С. Виготський у річиші культурно-історичної концепції їх формування. На його думку, історія уваги дитини є історією розвитку організованості її поведінки, і ключ до генетичного розуміння уваги слід шукати не всередині, а поза особистістю дитини.
Л.С. Вигогський пише про те, що з найперших днів життя дитини розвиток її уваги відбувається в середовищі, у якому існує подвійний ряд стимулів, які викликають увагу. Перший ряд - це навколишні предмети, які яскравими, незвичайними властивостями приваблюють увагу дитини. Другий ряд — це мова дорослого, слова, які ним вимовляються і виступають у ролі стимулів — вказівок, що спрямовують мимовільну увагу дитини.
Процеси довільної уваги, які спрямовуються мовою дорослого, є для дитини радше процесами її зовнішнього дисциплінування, ніж саморегуляції. Поступово, використовуючи той самий засіб оволодіння увагою відносно самої себе, дитина переходить до керування своєю поведінкою, тобто до довільної уваги.