Корисні копалини.

   Відклади пізнього  палеозою  особливо  багаті  покладами кам'яного вугілля, нафти і газу, заліза, алюмінію, солей, міді і ін.    Найдавніші в історії землі  вугільні  родовища девонського віку відомі на о.Медвежий (Норвегія), на Тіманському кряжі, в Кузбасі (Барзаське). Це, як правило, невеликі родовища, матеріалом - вуглеутворювачем в них були псилофіти. Однак основна маса вугільних родовищ та басейнів палеозою формувались в карбоні і пермі. Кам'яновугільний вік мають такі басейни, як: Донецький, Львівсько-Люблінський (Україна), Карагандинський, Екібастузький (Казахстан), Підмосковний (Росія), Рурський, Аахенський, Саарський (ФРН), Йоркширський, Південно-Уельський, Шотландський (Великобританія), Північно-Французький, Бельгійський, басейни США (Аппалацький і Пенсільванський). Слід сказати, що вугілля, сформоване у кам'яновугільному періоді, складає 27% всіх світових запасів.    Пермо-карбоновий вік мають такі великі басейни, як Тунгуський, Кузнецький, Мінусинський (Росія), пермський - Печорський і Таймирський (Росія).    На протязі пізнього палеозою (девон-перм) формувалися багаті родовища Волго-Уральської  1нафтогазоносної 0провінції, Тімано-Печорської нафтогазоносної області та Дніпровсько-Донецької западини. В США нафтогазоносні товщі приурочені до Передаппалацького прогину, відомі також в межах Мідконтиненту (штат Канзас), в Канаді девонський вік має унікальне нафтове родовище Атабаска.    Родовища заліза магматогенного походження знаходяться у Казахстані (Кустанайський басейн, Караджальське), Росії (Качканарське на Уралі), Алжирі (Гара-Джебіле), ФРН, Австрії.    Девонський вік мають боксити Тіманського кряжу і Уралу (Червона Шапочка,  Південно-Уральське),  ранньокам'яновугільний  - Тіхвінське і Північно-Онезьке родовища (Росія), останні на даний час вже майже відпрацьовані.    З вулканізмом девону пов'язані мідні руди Уралу (Блявинське, Сибаївське), в карбоні формувалося велике Джезказганське родовище (Казахстан), з герцинським гранітним магматизмом зв'язане мідне зруднення в Іспанії (Ріо-Тінто), в Великобританії (Корнуел), мідисті пісковики розробляються в Німеччині (Мансфельд), Польщі.    В девоні утворилися свинцево-цинкові (поліметалічні) родовища Рудного Алтаю, в карбоні - родовища хр.Каратау. Поліметали верхньопалеозойського віку розробляються також у  США,  ФРН, Італії, Канаді.    З гідротермальними процесами пов'язане формування великих родовищ ртуті: Микитівського (Донбас, Україна), Хайдаркен (Киргизстан) та унікального за запасами - Альмаден (Іспанія).    Пізньопалеозойські родовща  золота  відомі на  Уралі.    В арідному кліматі девону сформувалися родовища  калійних  солей провінції Саскачеван (Канада) та Старобінське (Білорусь), у пермському періоді - Верхньокамський басейн (Росія), Делаверський басейн на півдні США,басейн Верра-Фульда та Стасфуртське родовище у ФРН.    У пермі відклались також соленосні товщі Артемівського та Слов'янського родовищ 1 кам'яної солі 0 (Україна).    На Кольському півострові розташований дуже великий  апатито-рудний район - Хібінський, утворення якого пов'язане із інтрузивами пізньопалеозойського віку.    В Росії відомі два великих родовища графіту (Курейське і Ногінське), утворені внаслідок метаморфізму вугілля Тунгуського басейну.

 Контрольні запитання і завдання.

1.  Охарактеризуйте розвиток у пізньому палеозої Середземноморського поясу. 2.  Які події відбувались у пізньому палеозої на Уралі. 3.  Покажіть на Тектонічній карті світу області герцинської складчастості. 4.  Поясніть причини утворення материків Лавразія та  Пангея. 5.  Опишить процеси, які відбувалися в пізньому палеозої в межах Східно-Європейської платформи. 6.  Що Ви знаєте про велике гондванське зледеніння. 7.  Охарактеризуйте клімат пізнього палеозою. 8.  Як проходила еволюція рослинності в пізньому палеозої 9.  Що Ви знаєте про тваринний світ пізнього палеозою 10. За допомогою "Атласу для вчителів" знайдіть перераховані родовища корисних копалин пізньопалеозойського віку та покажіть їх на Тектонічній карті світу.

вні родовища корисних копалин раннього Лекція 4. МЕЗОЗОЙСЬКИЙ ЕТАП.

    Мезозойська ера тривалістю 165-170 млн. років охоплює три періоди: тріасовий, юрський і крейдовий.