28. Розрізняють попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань для використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних екзаменах з певного предмета.

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Головне завдання поточного контролю — допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети.

Рубіжний контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов’язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання — сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання.

Підсумковий контроль являє собою екзамен студентів з метою оцінки їх знань і навичок у відповідності до моделі спеціаліста. До підсумкового контролю належать семестрові, курсові і державні екзамени, а також заліки перед екзаменом.

Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, у позанавчальний час, на консультаціях, заліках і екзаменах.

Останнім часом у вищій школі став широко застосовуватись стандартизований контроль знань протягом усього періоду вивчення навчальних курсів. У стандартизованому контролі знайшла широке застосування тестова методика з альтернативним вибором відповідей.

Досвід вищої школи розвинутих країн призвели до активізації роботи української педагогіки у напрямку пошуку принципово нової системи контролю якості навчання — системи рейтингу студента .

Рейтинг — оцінка діяльності будь-якої особи або групи осіб у балах і їх ранжування за набраною сумою.

29. Позааудиторна робота студентів — це процес, в якому домінує елемент самореалізації. Вона дає змогу студентам гармонізувати внутрішні та зовнішні фактори формування професійної культури, створює додаткові умови для реалізації внутрішнього потенціалу, задоволення тих потреб.

Самостійна позааудиторна робота — це не лише засіб зростання інтелектуального потенціалу, професійної культури, а й платформа формування відповідальності, оволодіння засобами самоактуалізації, самовиховання, самоосвіти.

Розвитку творчості студентів сприяють різні форми та види позааудиторної навчально-виховної роботи (організація дискусійних студентських клубів, клубів за інтересами, індивідуальні консультації та ін.).

До основних форм позааудиторної роботи студентів належать виконання домашніх завдань, науково-дослідна робота, безпосередня участь у конференціях, змаганнях, іграх, педагогічна практика, участь у роботі гуртків, робота в літньому таборі відпочинку дітей, керівництво гуртком або секцією в школі, будинку творчості, організація змагань, диспутів, круглих столів, допомога соціальним службам, страхування в державних закладах тощо.

Контроль за самостійною та позааудиторною роботою студентів може бути опосередкованим або органічно вписаним у навчальний процес. До основних форм та засобів контролю можна віднести передсемінарські консультації, семінарські заняття, колоквіуми, індивідуально-теоретичні співбесіди, письмові контрольні роботи

Отже, позааудиторна робота — один із головних чинників формування самостійності студентів. У позааудиторній роботі студентів закріплюється їх потреба у професійному самовихованні, самореалізації і, що особливо важливо, їхня діяльність усе більше набуває творчого характеру.

30. Останні технічні досягнення часто знаходили застосування в навчальному процесі, і ПК у цьому змісті не є виключенням. Уже перші досвіди застосування ПК у навчальному процесі показали, що використання обчислювальної техніки дозволяє істотно підвищити ефективність процесу навчання, поліпшити облік й оцінку знань, забезпечити можливість індивідуальної допомоги викладача кожному учневі в рішенні окремих завдань, полегшити створення й постановку нових курсів.

ПК є потужним засобом для обробки інформації, що представляє у вигляді слів, чисел, зображень, звуків і т.п. Поряд з іншими відомими інструментами ПК розширюють людські можливості. Однак у відмінність, наприклад, "від молотка, що розширює фізичні можливості, або телефону, що розширює можливості органів почуттів, ПК розширює розумові можливості людини"(23-4). Головною особливістю ПК як інструмента є можливість його настроювання (програмування) на виконання різного роду робіт, пов'язаних з одержанням і переробки інформації.

Застосування обчислювальної техніки в навчальному процесі відкриває нові шляхи в розвитку навичок мислення й уміння вирішувати складні проблеми, надає принципово нові можливості для активізації навчання. ПК дозволяє зробити аудиторні й самостійні заняття більше цікавими, динамічні й переконливими, а величезний потік досліджуваної інформації легко доступним.

Головними перевагами ПК перед іншими технічними засобами навчання є гнучкість, можливість настроювання на різні методи й алгоритми навчання, а також індивідуальної реакції на дії кожного окремого навчальні. Застосування ЕОМ дає можливість зробити процес навчання більше активним, додати йому характер дослідження й пошуку. На відміну від підручників, телебачення й кінофільмів ПК забезпечує можливість негайного відгуку на дії того, якого навчають,, повторення, роз'яснення матеріалу для більше слабких, переходу до більше складного й надскладного матеріалу для найбільш підготовлених. При цьому легко й природно реалізується навчання в індивідуальному темпі.

За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ю¬тер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ю¬тера в процесі навчання сприяє також підвищенню інте¬ресу й загальної мотивації навчання завдяки новим фор¬мам роботи і причетності до пріоритетного напряму нау¬ково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подан¬ня інформації, змаганню учнів з машиною та самих із со¬бою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задоволь¬няє; розширенню інформаційного і тестового «репертуа¬рів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обся¬зі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і на¬вичок учнів