- •4. Сучасна педагогіка - це комплекс теоретичних і прикладних наук про навчання, виховання і освіту як спеціально організовані і цілеспрямовані процеси, а також про шляхи удосконалення цих процесів.
- •5. Метаю цієї науки є дослідження закономірностей розвитку, виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.
- •6. Дидактика вищої школи — галузь педагогіки вищої школи, яка розробляє теорію освіти і навчання у вищих навчальних закладах, а також виховання у процесі навчання.
- •8. Педагогічна закономірність - об'єктивно повторювана послідовність явищ. Це
- •11. І. П. Підласий виокремлює такі дидактичні системи, які принципово відрізняються одна від одної:
- •12. Особливості оновлення вищої освіти України такі:
- •13. Окх, спп, дсо як нормативні документи які визначають зміст во
- •14. Навчальний план підготовки фахівця у внз
- •21. Методи повідомлення нових знань. Їх загальна характеристика.
- •22. Суттєвими перевагами є такі:
- •25. Серед форм навчального процесу у вищому закладі освіти одне з головних місць
- •28. Розрізняють попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.
- •31. Підготовка викладача до занять – це нелегкий повсякденний творчу працю, у якому висвітлюються особливості особи, її знання, переконаність, ерудиція, культура і працелюбність.
- •33. Функції методичної роботи в внз:
- •34. У виховній роботі зі студентською молоддю варто використовувати різні форми: безпосередню навчальну, виробничу діяльність, участь у громадських справах, поводження у побуті.
- •1.3.5. Роль кураторів академічних груп
- •35. Законодавство України у сфері вищої освіти базується на Конституції України і складається із законів України:
- •40. Відповідно до Концепції основними принципами розвитку сучасної педагогічної освіти є:
25. Серед форм навчального процесу у вищому закладі освіти одне з головних місць
займають семінарські та практичні заняття. Такі заняття мають на меті поглиблювати,
розширяти, узагальнювати теоретичні знання, які отримані студентами на лекціях або
під час самостійної роботи та забезпечувати оволодіння ними навичками і вміннями,
застосування цих знань у практичній діяльності.
Однією з форм проведення практичного заняття у вищій школі, яка б
відповідала поставленим вимогам активізації пізнавальної діяльності, може бути гра.
По-перше, на ігровому занятті відбувається закріплення та поглиблення знань,
як здобутих на лекціях, так і самостійно надбаних, вміле їх застосування, створюються
умови для активного обміну думками та досвідом. По-друге, є можливість здійснити
особистісний підхід до кожного учасника завдяки розподілу ролей. Кожен учасник
“примірює на себе” запропоновану роль, будує діяльність згідно своєї ролі, приймає
рішення, намагаючись при цьому уникнути можливих конфліктних ситуацій. По-третє,
на відміну від традиційних методів, форм, прийомів, які, в основному, орієнтовані на
індивідуальне навчання, ігрові ж передбачають колективність роботи учасників.
Одна з головних відмінностей нетрадиційних форм і методів навчання від
традиційних полягає в їх творчому характері та реалізації на практиці ідеї педагогів-
новаторів – “навчання з захопленням”. Так, кожна гра має свою методичну композицію,
але неможливо передбачити творчу імпровізацію та активність вираження її учасників,
що й зумовлює гру як незапланований, неповторний творчий процес взаємодії
викладача із студентами.
Активізація пізнавальної діяльності повинна привести до підвищення
ефективності професійної підготовки. Вона є важливою складовою загального процесу
професіоналізації, а не самоціллю.
Тому вимоги до гри у загальнопедагогічній підготовці такі: вона повинна не
лише активізувати ситуативну активність, а залучити до роботи професійні завдання,
відпрацьовувати цінності, інтегрувати накопичений досвід, “запускати” інтегративні
процеси.
Тому застосування ігрового методу активізує пізнавальну діяльність студентів,
підвищує рівень їх творчості та професійної підготовки майбутніх спеціалістів в
цілому.
26. 1. Інтерактивні методи, де активну участь бере
педагог
Лекція з включеними бесідами, дискусіями
Проблемні лекції
Інтерактивні семінари
Консультації
Сайт-курси
2. Інтерактивні методи за участю виключно
студентів
Круглі столи
"Мозковий штурм" (атака) та його різновиди
Групове вирішення конкретних ситуацій (ситуаційна методика навчання або кейс-метод)
Ділові ігри
Рольова гра
Імітаційна гра
Комплексна гра
Бізнес-симуляція
Метод проектів
Панельна вправа
Уведення інтерактивних методів навчання у навчальний процес буде ефективним, якщо дотримуватися об'єктивних закономірностей, що обумовлюють та регулюють використання інтерактивних технологій. Головними з них можна вважати переорієнтацію мотивації навчання студентів на активне пізнанання, поступовість та плановість введення інтерактивних методів у навчальний процес, поєднання цих методів з іншими методами формування знань та з активною самостійною роботою студентів, створення системи і алгоритму введення інтерактивних методів, володіння викладачем цією методикою та наявність розвинутих відносин партнерства, взаємоповаги між викладачем і студентами.
Інтерактивні методики дозволяють плідно реалізовувати навчальну, виховну та розвиваючу функції педагогічного процесу, сприяють активному формуванню знань у студентів через самостійну роботу та колективне обговорення, розвивають та вдосконалюють інтелектуальні вміння, продуктивне та творче мислення, а також дозволяють активно формувати професійні соціальні якості майбутніх фахівців.
27. Дидактична гра належить одночасно до двох сфер людської діяльності - гри та навчання, і є засобом організації діяльності, під час якої відбувається пізнання предметів та явищ дійсності, розвитку мислення, пам’яті, уяви, уваги, здібностей, формування вольових якостей, важливим чинником виникнення позитивних емоцій.
Дидактична гра впливає на особистість, її діяльність та особистісні стосунки. Впливаючи на ту чи іншу сферу, дидактична гра виконує певні функції: навчальну, активізуючу, контролюючу; формуючу, розвиваючу, розважальну; комунікативну, виховну, стимулюючу.
З урахуванням складності такого педагогічного явища, як дидактична гра, при її класифікації враховано такі аспекти: мета, засіб проведення, кількість учасників, спосіб керівництва, частота проведення, спосіб організації, час підготовки учасників, вид діяльності учасників та мовленнєва діяльність учасників дидактичної гри.
Дидактична гра - творча вправа, що використовується у навчально-виховному процесі, вміщує навчальне завдання та в створених штучно умовах, що відтворюють реальну обстановку, забезпечує досягнення конкретної навчальної мети і може розглядатися у групі практичних методів навчання.
Використання дидактичної гри у поєднанні з іншими методами навчання є одним з ефективних шляхів активізації навчальної діяльності студентів, оскільки дозволяє: підвищити інтерес студентів до навчання, рівень сформованості пізнавального інтересу, рівень мовної компетентності студентів
