1.3.5. Роль кураторів академічних груп

Завдання інституту кураторства в сучасних умовах – допомогти розібратись і організувати, а не нав’язувати погляди, не підміняти студента в його діяльності. Важливим є також те, щоб робота кураторів не йшла в розріз зі студентським самоврядуванням, а доповнювала б його, утворюючи єдину демократичну виховну систему. Особливо потрібна допомога куратора у взаємодії студентів із численними університетськими структурами і службами, які здійснюють навчальну й позанавчальну діяльність, в організації спеціальних заходів, особливо загальноуніверситетського характеру.

Найважливішими напрямами діяльності кураторів є:

• адаптація першокурсників до нових умов навчання;

• допомога студентам у розв’язанні їхніх соціально-побутових проблем і організація дозвілля;

• допомога у формуванні в студентській групі атмосфери дружби, доброзичливості, згуртованості та взаємної підтримки, в усвідомленні причетності її до університетського співтовариства викладачів і співробітників, об’єднаних однією організаційною культурою, системою поглядів і цінностей.

35. Законодавство України у сфері вищої освіти базується на Конституції України і складається із законів України:

- «Про освіту» №1060-ХІІ від 23.05.1991,

- «Про вищу освіту» № 2984-III від 17.01.2002;

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)» № 2229-IV від 14.12.2004;

- «Про внесення зміни до статті 35 Закону України «Про вищу освіту» № 3074-IV від 04.11.2005;

- «Про внесення зміни до статті 57 Закону України "Про освіту" щодо надання пільгових кредитів педагогічним та науково-педагогічним працівникам» № 3461-IV від 22.02.2006;

- «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо граничного віку кандидатів на посади керівника вищого навчального закладу та керівника факультету» № 506-V від 20.12.2006;

- «Про внесення зміни до статті 65 Закону України «Про вищу освіту» № 1024-VI від 19.02.2009;

- «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо питань студентського самоврядування» № 1798-VI від 19.01.2010;

- «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» № 1273-XIV від 03.12.1999;

Проблеми соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, навчання іноземців в Україні, регулюються законами України:

- «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 3.12.1991.

- «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» N 796-XII від 28.02.91.

- «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» N 876-XI від 21.03.91.

- «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992.

- «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» № 2998-XII від 05.02.1993.

- «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від № 3551-XI 22.10.1993.

- «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 3597-IV від 04.04.2006.

- «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю

Закон України» № 2150-IV від 04.11.2004.

- «Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від N 345-VI 02.09.2008 року.

- «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011.

- «Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо надання кандидатам та докторам наук відстрочки від призову на строкову військову службу» № 4352-VI від 07.02.2012.

36. Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у сфері вищої освіти та встановлює правові, організаційні, фінансові, інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, задоволення потреб суспільства і держави у кваліфікованих кадрах.

Проект Закону передбачає забезпечення якіснішого стану правового регулювання відносин у галузі вищої освіти. Зміни торкнулися практично всіх статей.

Прийняття законопроекту сприятиме реалізації вперше в Україні єдиного освітнього простору, без якого неможливо ставити питання про визнання в світі українських дипломів, продовження навчання студентів, аспірантів у зарубіжних університетах.

В основі змін такі два підходи:

перше - реформування системи вищої освіти відповідно до умов соціально орієнтованої економіки;

друге - адаптація до Європейського простору вищої освіти.

Визначено типи вищих навчальних закладів – університет, академія, коледж, професійний коледж – та необхідні умови їх функціонування, а також вимоги щодо реалізації освітньо-професійних програм різних рівнів.

Законодавчо визначено основні засади практичної підготовки. Зокрема, статтею 46 «Практична підготовка осіб, які навчаються» передбачено безоплатне проходження особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, практик на підприємствах в установах та організаціях, незалежно від їх форми власності відповідно до положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

37. Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалi навчальний процес) - це система органiзацiйних i дидактичних заходiв,спрямованих на реалiзацiю змiсту освiти на певному освiтньому або квалiфiкацiйному рiвнi вiдповiдно до державних стандартiв освiти.

Навчальний процес базується на принципах науковостi, гуманiзму, демократизму, наступностi та безперервностi,незалежностi вiд втручання будь-яких полiтичних партiй, iнших громадських та релiгiйних органiзацiй. Мова навчання визначається Законом Украiни "Про мови".

Навчальний процес органiзується з урахуванням можливостей сучасних iнформацiйних технологiй навчання та органiзується на формування освiченої, гармонiйно розвиненої особистостi, здатної до постiйного оновлення наукових знань, професiйної мобiльностi та швидкої адаптацiї до змiн i розвитку в соцiально-культурнiй сферi, в галузях технiки, технологiй, системах управлiння та органiзацiї працi в умовах ринкової економiки.

Змiст освiти - це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матерiалу для рiзних освiтнiх i квалiфiкацiйних рiвнiв. Змiст освiти визначається освiтньо-професiйною програмо пiдготовки, структурно-логiчною схемою пiдготовки, навчальними програмами дисциплiн, iншими нормативними актами органiв державного управлiння освiтою та вищого навчального закладу i вiдображається у вiдповiдних пiдручниках, навчальних посiбниках, методичних матерiалах, дидактичних засобах, а також при проведеннi навчальних занять та iнших видiв навчальноi дiяльностi.

Освiтньо-професiйна програма пiдготовки - це перелiк нормативних та вибiркових навчальних дисциплiн iз зазначенням обсягу годин, вiдведених для їх вивчення, форм пiдсумкового контролю. Структурно-логiчна схема пiдготовки - це наукове i методичне обгрунтування процесу реалiзацiї освiтньо-професiйної програми пiдготовки. Змiст освiти складається з нормативної та вибiркової частин. Нормативна частина змiсту освiти визначається вiдповiдним державним стандартом освiти. Вибiркова частинв змiсту освiти визначається вищим навчальним закладом.

38. Змістове навантаження науково-методичного забезпе-чення навчального процесу у ВНЗ має відтворювати логіку формування готовності майбутніх викладачів до професій-но-педагогічної діяльності і разом із іншими компонентами педагогічного процесу утворювати науково-теоретичну й концептуальну єдність професійної підготовки викладача ВНЗ.

Науково-методичне забезпечення навчального процесу — це сукупність документів, наукових, навчальних, методичних матеріалів, які: а) описують зміст, б) встановлюють структу-ру, в) визначають результат, г) регламентують перебіг на-вчального процесу.

Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах визначено основні компоненти науково-методичного забезпечення навчального процесу. Ними є:

• державні стандарти освіти;

• навчальні плани;

• навчальні програми з усіх нормативних і вибірко-вих навчальних дисциплін;

• програми всіх видів практики;

• підручники та навчальні посібники;

• нструктивно-методичні матеріали до семінарсь-ких, практичних і лабораторних занять;

• індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів із навчальних дисциплін;

• матеріали поточного та підсумкового контролю (контрольні завдання до семінарських, практичних і лабора-торних занять; контрольні роботи для перевірки рівня за-своєння студентами навчального матеріалу);

• методичні матеріали: для самостійного опрацю-вання студентами фахової літератури, написання курсових, дипломних робіт/проектів.

39. Закон України «Про вищу освіту». Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

Основні принципи організації освіти в Україні

§ Доступність для кожного громадянина всіх форм і типів послуг, які надає держава;

§ рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту і всебічного розвитку;

§ гуманізація та демократизація;

§ пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами;

§ органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;

§ незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій;

§ науковий і світський характер освіти в державних навчально-виховних закладах;

§ інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн;

§ гнучкість і прогнозованість системи освіти;

§ єдність і наступність системи освіти;

§ безперервність і різноманітність системи освіти;

§ відповідність освіти світовому рівню;

§ поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти.

Закон України "Про загальну середню освіту"

Загальна середня освіта є основною ланкою в системі освіти України. Вона виконує дуже важливу соціально-культурну функцію відтворення духовного й інтелектуального потенціалу українського народу, є основою, на якій будується економічний потенціал держави.

Закон складається з 46 статей, їх поділено на XI розділів, їх зміст охоплює всі напрями діяльності навчальних закладів та установ, які забезпечують повну загальну середню освіту.