3.2. Основні положення організації та ведення лісового господарства

3.2.1. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду та тимчасове довгострокове користування

Ковалівський загальнозоологічний заказник — природоохоронний об'єкт місцевого значення. Розташований у межах Ковалівської та Доброводської сільрад Монастириського району Тернопільської області, в тому числі у кв. 77-84 Криницького лісництва Бучацького держлісгоспу в лісовому уро­чищі «Ковалівка».

Створений відповідно до рішен­ня виконкому Тернопільської обласної ради від 30 червня 1986 № 198. Перебуває у віданні Тернопільського обласного управління лісового господарства (395 га), Ковалівської та Доброводської сіль­рад. Площа — 2959 га.

Табл.3.1. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду

№ з/п	Об’єкт ПЗФ (місце розташування)	Загальнодержавного чи місцевого значення (дата створення)	Охоронне зобов’язання (№, коли і кому ви дано)	Наявність водних об’єктів (площа, вид)
1.	Загальнозоологічний заказник „Ковалівський” (Біля с. Ковалівка, Криницьке л-во кв.56-63, лісове урочище Ковалівка та прилеглі до урочища угіддя)	Місцевого значення. Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради  від 30.06.1986  №198	№11-1 від 29.03.2005 – ДП „Бучацьке лісове господарство”, №11-30 від 26.11.2010 – Монастириська РО УТМР	Води – 27,0 га, у т.ч. природні водотоки – 8 га , штучні водотоки – 18 га, ставки  – 1,0 га

3.2.2. Основні положення організації лісового господарства

Виходячи з існуючого поділу лісів на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період утворені наступні господарські частини:

- ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування на рівнині;

- ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з обмеженим режимом користування на рівнині;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з особливим режимом користування на

ині;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з обмеженим режимом користування на рівнині.

При утворенні господарств та господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності, походження та інших особливостей, що зумовлюють необхідність застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основними положеннями організації і розвитку

лісового господарства області. Підставою для поділу насаджень однієї панівної деревної породи на декілька госпсекцій стали суттєві відмінності в продуктивності, віці стиглості, рельефі. Віднесення не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проводиться по породі, що проектується до лісовідновлення.

Віки стиглості деревостанів відповідають оптимальним вікам рубок в

лісах України.