Завдання консультанта

Істерична особистість використовує різні форми психологічного захисту, котрі консультанту слід знати.

Істеричні особистості мають схильність до фантазування - лише в уявному світі вони отримують багато любові й уваги. Символічне задоволення потреб більш прийнятне, тому що мало зачіпає конфлікти, що приховані у підсвідомості. В істериків часто дійсність переплутана з фантазією; вони вірять у свої вигадки.

Для більшості істеричних клієнтів, особливо жінок, характерна тривала історія лікування у різних лікарів. Як відомо, при істеричному неврозі часто зустрічається феномен конверсії, який став відомим за описом Freud. У цьому випадку внутрішній психологічний конфлікт виражається тілесним симптомом, який стає його символом. Тому істеричні особистості безперервно лікуються від різноманітних соматичних порушень. Як правило, конверсивні симптоми набувають форми втрати відчуттів: анестезія кінцівок, сліпота, глухота і т. п. Більшість істеричних клієнтів під час консультування дуже емоційно розказують свій анамнез.

Говорячи про невротичні симптоми, важливо наголосити їх вторинну вигоду для клієнта. Цю вигоду клієнт не усвідомлює або усвідомлює лише частково. Істеричні симптоми служать трьом основним цілям:

а) "карають" осіб, до яких клієнт відчуває ворожість;

б) допомагають клієнту уникнути неприємних, лякаючих, потенційно принизливих ситуацій;

в) допомагають викликати симпатію оточуючих чи звернути на себе увагу.

Тому часто виникає очевидність протиріччя між бажанням висловленим клієнтом, і тим, про що говорять його симптоми. Це протиріччя викликає у консультанта підозру, що клієнт нещирий і симулює. Розібратись в ситуації консультанту допомагає його інтуїція, котру не слід ігнорувати. Покладаючись на інтуїцію, можна не лише ідентифікувати істеричних клієнтів, а й уникнути різноманітних пасток, що приховані в роботі з ними.

Поведінка істеричної особистості може спровокувати у консультанта контратаку. Тому, консультант, працюючи з такими клієнтами, повинен постійно контролювати свої почуття.

Істерики найчастіше звертаються з проблемами, пов'язаними із сімейними стосунками і сексуальним життям. Проблеми криються в необмежені жертвувати собою стосовно будь-якого характеру.

Не дивлячись на зовнішню сексапільність, більшість істеричних особливостей не здатні до нормальної сексуальної реалізації. Жінка, як правило, скаржиться на фригідність, яка є реакцією на страх перед своєю сексуальністю. У чоловіків-істериків причинами можуть бути імпотенція й схильність до гомосексуалізму.

10) Клієнти із алкогольною залежністю Причини алкоголізму

Алкоголізм - це одна з найважливіших соціальних проблем сучасності, одна з найскладніших медичних проблем і, зрештою, одна з найскладніших проблем психологічної й психологічної допомоги.

Причини алкоголізму намагаються пояснити по різному, і кінцевого пояснення не існує. Одні науковці вважають, що алкоголізм можна діагностувати, коли вживання алкоголю порушує здоров'я і стає необхідним для підтримування нормальної активності. Інші вчені стверджують, що алкоголізм належить до особистісних порушень, що проявляються в психічній і фізичній залежності. Треті називають алкоголізм процесом уживання алкоголю, змінами психічного стану, що створює проблеми у стосунках із членами сім'ї, родичами, друзями, співробітниками, протиправні дії. В останньому випадку абсолютна кількість вживаного алкоголю не дуже важлива.

Як правило, фахівці відрізняють соціальні, біологічні і психологічні причини алкоголізму. Біологічні причини вбачають в особливостях метаболізму індивіда - деякі люди дуже чутливі до алкоголю. Інші навпаки, вирізняються підвищеною толерантністю, вживають надмірні дози спиртних напоїв і не стають алкоголіками.

Добре відомий факт, що діти алкоголіків частіше страждають алкоголізмом, а це вказує на важливість генетичних факторів. Ті, хто наголошує вагомість біологічних причин походження алкоголізму, надають перевагу лікуванню фармакологічними засобами. Однак таке лікування неефективне.

Психологічні причини алкоголізму вбачають у спробах індивіда вирішити проблеми з допомогою найдоступнішого засобу - алкоголю. Оскільки спиртні напої дійсно допомагають тимчасово зменшити емоційну напругу, вживання алкоголю може стати звичним засобом зняття стресів. Поступово для досягнення бажаного результату потрібні все більші дози. Із збільшенням кількості алкоголю й частоти його вживання виникають типові розлади: мислення стає обмеженим, сповільнюються фізичні реакції, псуються стосунки з людьми. Нові проблеми, серйозніші від тих, заради яких уживався алкоголь.

Дослідження особистості алкоголіків засвідчують, що більшість із них емоційно незрілі, ні від кого не залежні й пасивні. Через низький поріг чутливості, вони постійно відчувають потребу зменшенні тривожності. До вживання алкоголю спонукає і те, що він полегшує прояв почуттів, в т. ч. ворожих, сексуальних та інших. З іншого боку, після епізодів інтенсивного п'янства почасти проявляється почуття провини, і бажання позбутися поганого настрою знов спонукає до вживання алкоголю.