Істерична особистість

Завдання істериків характеризується таким чином:

1. Істеричні особистості формуються в ранньому віці. Прикладом може бути дитина, яка добивається уваги батьків і постійно бачить у цьому невдачу.

Коли батьки ігнорують потреби дитини в увазі та любові, дитина починає драматизувати свої потреби. Чим більше "глухі" батьки, тим голосніше кричить дитина, бажаючи бути почутою. Для досягнення своєї мети вона використовує широкий спектр форм поведінки - від сліз до хвороби. Подібні форми поведінки дорослих вважають істеричними.

Вони відрізняються переважанням потреби подобатися оточуючим і прагненням подолати страх, через те, що не вдається привернути до себе увагу. Це виявляється в невпинній активності, драматизації, брехливості, а іноді - відкрито сексуально провокуючій поведінці, в незримій і нереалістичній залежності від інших.

2. Істерики, намагаючись бути привабливими, задіюють безкінечно багато енергії й уявляють себе в найдраматичнішому світлі. Завдяки цьому вони стають цікавішими ніж інші клієнтами.

3. Вони "підкупляють" консультанта показною готовністю начебто говорити про свої переживання. Однак, ці переживання, як правило, бувають художньо перебільшеними. Суть не в тому, що саме істерики говорять, а в їх, манері говорити.

4. Істерична особистість виявляється дуже цікавою й привабливою лише на перший погляд. На початкуючого консультанта, як правило, мають вплив її швидкість, манера мови, внутрішнє тепло. Робота з такими клієнтами не така легка, як спочатку здається. Проте істерики не такі вже емоційно багаті особистості, а їх наміри у ставленні консультування, на жаль, не однозначні.

5. Істерична особистість, коли їй не вдається сподобатись оточуючим, готова використати всі можливі маски й ролі, котрі, на її думку допустимі. Так утрачається особистісна ідентичність, внутрішній стрижень, що створює відчуття "справжнього я". Таким чином, відбувається підміна реального життя інсценуваннями.

6. Істеричні клієнти в консультуванні намагаються скористатись своїми привабливими якостями, особливо з консультантом протилежної статі. Як правило, вони допомагають надання контакту еротичного, сексуального забарвлення.

Однак така поведінка істеричної клієнтки (жінки) дещо специфічна - якщо консультант (чоловік) виявляє хоч незначний інтерес еротичного характеру, вона зразу ж відступає, пояснюючи, що зовсім інше мала на увазі. Істерична особистість насправді усвідомлює дії своєї поведінки, тому оточуючі часто почувають себе обдуреними. Між іншим, це традиційний стереотип поведінки істеричної особистості в житті. Така постійна відмова взяти на себе відповідальність за провокуючий флірт виключає нормальні стосунки з особами протилежної статі. Істерична особистість лише справляє враження теплоти й легкості у спілкуванні. У дійсності вона постійно відчуває проблеми в справжній любові й інтимних звичках.

7. Еротичний відтінок поведінки істеричної особистості зовсім не означає, що клієнтка жадає близькості - вона не знає, що робити з реальною інтимністю. Нереальні сигнали служать їй лише замінниками справжньої фізичної близькості. Істерична особистість постійно шукає любові, однак не вміє створювати справжні стосунки.

8. Ще одна особливість істеричної поведінки зустрічається в консультуванні - уявлення себе в ролі безсильної й залежної істоти, яка жадає турботи й уваги з боку сильної фігури. Консультант у таких випадках намагається перетворити себе в замінника батька. Істеричній клієнтці по суті не потрібний коханий, їй треба добрий батько. Ось чому вона шокована, побачивши відповідну реакцію на свою провокаційну поведінку. Уявлення себе в ролі дитини, дуже характерне для істерика.

9. Слід відзначити, що у ставленні до осіб своєї статі істерична особистість часто антагоністична й схильна до суперництва: вона вбачає в інших жінках конкуренток у боротьбі за увагу оточуючих.