2. Джерела податкового права. Податкові роз’яснення. Податковий закон.

Джерела податкового права — це акти компетентних органів держави, якими встановлюються норми права у сфері податкової політики.

У науці податкового права джерела останнього поділяють за декількома принципами:

1) за владно-територіальною ознакою:

- загальнодержавні нормативні акти:

- місцеві нормативні акти.

2) за характером правових норм:

- нормативні—акти, що містять правові норми загального характеру, прийняті компетентними органами у встановленому порядку;

- ненормативні — акти, що не містять правових норм загального характеру.

3) за особливостями правового регулювання і характером встановлення:

- звичай, санкціонований компетентними органами у встановленому порядку (ним здебільшого регулюються процесуальні сторони функціонування податкових актів, межі компетенції державних органів у сфері оподаткування);

- прецедент, який дістав широкого поширення в правових системах англосаксонського типу, особливо за наявності прогалин в законодавстві (специфіка тут полягає в тому, що право-застосовчий орган фактично є нормотворчої структурою);

- міжнародні договори (конвенції, угоди), які набувають важливого значення при врегулюванні подвійного оподаткування, інших питань оподаткування (в Україні вони мають перевагу над законами, прийнятими Верховною Радою);

- правова доктрина, що притаманна мусульманським країнам . де вона як одне з важливих джерел шаріату заповнює прогалини законодавства відповідно до приписів мусульманської доктрини;

- нормативно-правовий акт—найважливіше, а іноді єдине джерело податкового права.

Джерелами податкового права України є нормативно-правові акти, що закріплюють норми податкового права, а також міжнародні договори України, що стосуються сфери регламентації податкових правовідносин, і в сукупності складають податкове законодавство.

Податкове законодавство України характеризується низкою особливостей:

1. Виступаючи формою реалізації податкового права, містить достатньо широке коло нормативно-правових актів, які регулюють сферу оподаткування.

2. Відповідно до частини 2 статті 92 Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України, а тому основу нормативно-правових актів, що регулюють податкові правовідносини, повинні складати саме закони.

3. Поряд із законами існує значна кількість підзаконних нормативно-правових актів (укази, Інструкції, роз'яснення, накази), що регулюють податкові правовідносини.

4. Частина податкового законодавства України включається до бюджетного права, що виділяє фіскальні функції у податковому регулюванні, хоча податки істотно впливають на діяльність суб'єктів господарювання, а податкова система виконує функцію структурування економіки.

До принципів податкового законодавства належать:

- принцип поєднання інтересів держави" органів місцевого самоврядування та платників податків;

- принцип встановлення податків виключно законами;

- пріоритет податкового закону над неподатковим;

- захист від незаконного оподаткування платників податків;

- наявність усіх елементів податкового механізму в податковому законі.

Податкові закони-це нормативно-правові акти законодавчого органу влади, в яких закріплені норми податкового права, що регулюють особливу сферу суспільних відносин - сферу оподаткування, І які мають вишу юридичну силу щодо Інших нормативно-правових актів.

Вони складають певну систему:

1) загальні не фінансові закони — конституційні закони або закони, що належать до інших галузей права, які містять податкові норми;

2) загальні фінансові закони— це в основному бюджетні закони;

3) загальні податкові закони— закони, що містять положення, які регулюють податкову систему в цілому. її основи, головні характеристики податкових важелів;

4) спеціальні податкові закони—закони, що регулюють окремі групи або види податків.

Податкове роз’яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.

Узагальнюючими податковими роз’ясненнями мають право користуватися усі платники податків при обрахуванні суми податкових зобов’язань та під час проведення ними апеляційних процедур.

Податкові роз’яснення, надані контролюючими органами в межах повноважень визначених законодавством, відіграють важливу та суттєву роль для правильного розуміння прав та обов’язків платників податків.

Разом з цим, податкові роз’яснення не є нормативно-правовими актами, тому не повинні встановлювати нових правових норм і створювати юридичних наслідків.

Підставами для надання податкового роз'яснення є: -  необхідність   обґрунтування   рішення   органу   державної податкової   служби   відповідного   рівня   під   час  проведення апеляційних процедур; - запровадження нового   виду   податку,  збору  (обов'язкового платежу) або внесення зміни до правил оподаткування; - випадки, коли  норма  закону  чи  іншого нормативно-правового акта,  виданого на підставі закону,  або норми різних  законів  чи різних    нормативно-правових   актів   припускають   неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників  податків  або органів  державної  податкової  служби,  унаслідок  чого може бути прийняте рішення як на користь платника податків, так і на користь органу державної податкової служби; - необхідність зміни виданого раніше податкового роз'яснення  у зв'язку з виданням податкового роз'яснення, що має пріоритет. Податкове роз'яснення видається у тому разі, якщо не існує податкового роз'яснення з порушеного платником  податків питання, що має пріоритет. В іншому разі у відповіді, що направляється органом державної податкової служби  платнику  податків,  робиться посилання на податкове роз'яснення, що має пріоритет. Податковий кодекс України — закон України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Податковий кодекс України зокрема визначає:

• вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,

• платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

• компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,

• відповідальність за порушення податкового законодавства

Складається з 20 розділів.