4.2.Трудове виховання студентів

Умови прискореного науково-технічного прогресу пе­редбачають чесну, сумлінну, напружену та ініціативну ро­боту кожного працівника, формування якого є одним із найважливіших завдань трудового виховання у вищому навчальному закладі.

Трудове виховання — процес формування потреби в праці і сум­лінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, ви­соких моральних і професійних рис громадянина, працівника, фа­хівця, вироблення практичних умінь і навичок культури праці.

       Найважливішим завданням трудового виховання сту­дентів є формування у них професійних здібностей і по­треб, вмінь, навичок, звичок професійного призначення, психологічна підготовка до праці з обраної спеціальності; виховання волі, терпеливості і наполегливості в подоланні труднощів.

       Ефективність трудового виховання у вищому навчально­му закладі значною мірою залежить від кількох чинників:

—  визначення мети трудового виховання для кожного курсу і на перспективу, а також форм, напрямів, засобів і методів для її досягнення;

—  врахування індивідуальних особливостей студентів;

—  вміння передбачити результати впливу запланова­них заходів з послідовним ускладненням завдань трудово­го виховання;

—  широке використання всіх засобів трудового вихо­вання, спонукання студентів до трудового самовиховання, самовираження, самоконтролю і самооцінювання.

       Трудове виховання студентів здійснюється в процесі усіх видів діяльності студента: навчальній праці, науково-дослідній роботі, діяльності, виробничій практиці, гро­мадській, побутовій праці.

       Навчальна праця. Це основний вид трудової діяльнос­ті студента і, відповідно, основний засіб трудового вихо­вання. За своїм характером навчальна праця належить до пізнання, в процесі якого студенти здобувають знання, на­бувають умінь та навичок. Вона також передбачає форму­вання в суб'єкта ініціативи і творчості, вміння долати труднощі, виявляти волю і наполегливість, а також знач­них фізіологічних і розумових напружень.

       У вищому навчальному закладі навчальна праця має свою особливість: студент виступає одночасно об'єктом цього процесу (оскільки піддається впливу професорсько-викладацького колективу) і суб'єктом, оскільки без само­стійної роботи неможливо оволодіти знаннями і професій­ними навичками.

       Втілення у навчальний процес вищої школи активних методів навчання і виховання, розвиток пошукової діяль­ності студентів сприяє перетворенню навчальної праці на пізнання, на творчу розумову працю. Цьому ж сприяє за­хоплення молодих людей навчанням, зацікавленість ним, відчуття задоволення від досягнутих результатів.

              Отже, навчальна праця виконує кілька функцій: вона є засобом надбання професійних знань і засвоєння методів професійної діяльності, розвитку інтелектуальних здібнос­тей, фактором всебічного розвитку особистості, необхідною умовою реалізації суспільно-політичної, виробничої, соці­альної і культурної активності майбутнього фахівця.

       Науково-дослідна робота. Незважаючи на те що цей вид діяльності пов'язаний з навчальним процесом, він за­лишається відносно самостійним видом роботи студента. Завдяки йому в стінах вищого навчального закладу в моло­дої людини формуються такі якості, як здатність творити, втілювати нові досягнення у виробництво. Студенти, займа­ючись нею, опиняються в наближених до практичної діяльності умовах, які спонукають їх розв'язувати пробле­ми самостійно.

       Виробнича практика. Як вид трудової діяльності вона має великі можливості виховання професійно-трудової культури майбутніх спеціалістів. В її процесі студенти набувають необхідних знань, умінь та навичок, пізнають специфіку обраної спеціальності, ознайомлюються з пере­довими методами праці, вчаться працювати в трудових ко­лективах. Виробнича практика безпосередньо розкриває зміст і характер сучасних вимог до фахівця.

       Громадська діяльність. Вона є невід'ємною складо­вою навчально-виховного процесу. Громадську діяльність відносять до трудової діяльності, яка має добровільний ха­рактер і є за своєю суттю працею на громадських засадах. Цей вид праці охоплює всі сконцентровані у вищому на­вчальному закладі напрями і форми громадської роботи студентів, синтезує їх, піднімає на якісно новий рівень. У багатьох вищих навчальних закладах діють студентські клуби: англійський, бізнес-клуб, інтелектуальний, євро-клуб, дебатний, політклуб, екоклуб, спортклуб, лекторська група та ін. Крім того, діють і студентські трудові загони: ремонтно-будівельні, охорони порядку, волонтерські, сіль­ськогосподарські, загони вожатих, які працюють улітку в дитячих оздоровчих таборах та в підшефних шкільних кла­сах. У студентів формується відповідальне ставлення до трудової діяльності, вміння підтримувати коректні стосунки з людь­ми. Він є також школою розвитку лідерських якостей і формування навичок роботи в колективі.

       Побутова праця. Це також складова системи трудово­го виховання студентів. Вона передбачає підтримання сту­дентами порядку і чистоти в навчальних аудиторіях, май­стернях, лабораторіях, рекреаціях, на подвір'ї. Роботу із самообслуговування студенти виконують і в гуртожитку: прибирання приміщень, готування їжі, приведення в по­рядок одягу, взуття тощо.        Організовуючи трудове виховання студентів, слід вра­ховувати усі чинники, які підвищують його ефективність. 

       Важливим елементом трудового виховання студентів є формування чітко вираженої позитивної трудової моти­вації. Адже від бажання ефективно працювати значною мірою залежить активність особистості до оволодіння професійною майстерністю, до нормалізації умов трудо­вої діяльності.

       Істотне значення для трудового виховання студентів має творчий характер праці. Підбираючи завдання відпо­відної складності, студентів залучають до вдосконалення виробничих процесів (знарядь праці, технології, організа­ції праці). Для цього їм доводиться вносити свої пропози­ції, спираючись на власний досвід, застосовувати свої знання та вміння в нових умовах. На виробництві найвища ефективність від творчої роботи студентів досягається під час залучення їх до дослідництва.

       Нові можливості для трудового виховання відкриває встановлення трудових відносин між учасниками трудо­вих процесів. За колективного характеру діяльності ні­хто не може залишатися байдужим до ледарів, бо резуль­тати роботи кожного позначаються на результатах роботи колективу загалом.  Сильніші починають допомагати слабшим, а відповідальність слабших значно зростає.

       У трудовому вихованні студентів необхідно, щоб про­понована їм праця ґрунтувалася на таких важливих заса­дах: ефективне використання робочого часу, раціональні прийоми праці, економне витрачання матеріалів, електро­енергії, естетичний вигляд виробу, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо.

       Необхідно передбачати створення умов для фор­мування професійно-трудової культури майбутніх спеціа­лістів. З цією метою слід забезпечити комплексне управ­ління трудовим вихованням з боку професорсько-викла­дацького складу

       Критерієм трудової вихованості студентів є висока осо­биста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналіза­торське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, технологічна дисципліна.