32. Культура України XVII – XVII ст.

У XVI – XVII ст. формується українська мова, усна народна творчість, обрядовість — весільні пісні, колядки, думи. У них простежується відмінність історичного шляху українців, боротьба проти соціального і національного гноблення та іноземних загарбників. У цей період розвивається книгодрукування. Значну роль в його поширенні в Україні відіграв вигнанець з Росії Іван Федоров. 1574 р. у Львові вийшли друком книги «Апостол», «Буквар», а пізніше в Острозі «Біблія». Розвивалась освіта. При монастирях і церквах, у містах і селах з'явилися школи. Центром шкільної освіти у другій половині XVI ст. була Острозька академія (1578). її першим ректором був Герасим Смотрицький. На початку XVII ст. центром освіти став Київ. 1615 р. тут була відкрита братська школа, а при Києво-Печерській лаврі митрополитом Петром Могилою заснована Лаврська школа. 1632 р. (ця дата вважається датою заснування Києво-Могилянської академії) вони об'єдналися в Київський колегіум, викладання в якому велося на рівні західноєвропейських університетів. Зароджувалося театральне мистецтво. На ярмарках і в людних місцях діяли пересувні лялькові театри — вертепи. Із приєднанням до Росії в Україні почався процес русифікації. Розвинутою в Україні була мережа початкових шкіл, внаслідок чого значна частина населення була грамотною. 1661 р. Львівський ієзуїтський колегіум було перетворено на університет. Серед літературних творів значне місце посідали трактати з історії: «Синопсис», «Літопис Самовидця» та ін. Усна народна творчість була представлена піснями і думами, присвяченими національно-визвольній боротьбі. Музична творчість була представлена бандуристами і кобзарями, але одночасно розвивалась професійна музика. Популярні були многоголосі співи. В архітектурі з'явився стиль бароко, для якого характерні пишність і вишукані форми. У цьому стилі споруджені Преображенський собор в Ізюмі, Георгіївський собор Видубицького монастиря, Нікольський собор у Києві та ін. Більш реалістичним став живопис, центральне місце в якому почала посідати людина.

33. Україна в період Північної війни. Полтавська битва. Особа і. Мазепи в оцінці істориків XVII – XX ст.

На кінець ХVІІ ст. Лівобережжя перетворилося на центр політичного і культурного життя в Україні. 26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою — Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя. Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи. І. Мазепа був високоосвіченим політичним діячем. Він знав декілька мов, зібрав багату бібліотеку. У проведенні внутрішньої політики новий гетьман спирався на козацьку старшину. У зовнішній політиці Мазепа відмовився від орієнтації як на Польщу, так і на Туреччину та Крим. Розраховуючи зберегти автономію і розширити кордони на південь і захід, він проводив Промосковську політику. До того ж гетьман був близьким другом Петра І. У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Поступово Петро І втягує Україну в Північну війну. В 1704 р. за наказом Петра І лівобережні полки Мазепи передислокувалися на Правобережжя. Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині. Північна війна дедалі більше утискала інтереси України. Мазепа робить свій вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлові XII запаси їжі та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам. Збирається Глухівська рада, де обирається новий гетьман — І. Скоропадський, Було зруйновано козацьку столицю Батурин, а її мешканці повністю винищені. Петро І у 1709 р. ліквідує Запорізьку Січ. Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня 1709 р. під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони відступили у Молдавію під владу Туреччини. Тут 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер.

Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції.