![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Поняття про предмет психотерапії, консультування, та психокорекції.
- •4.Загальні фактори ефективності психотерапії. Класифікація методів психотерапії.
- •5.Основні вимоги щодо класифікації психотерапевта в Україні та за кордоном.
- •7. Перспективи та можливості підвищення кваліфікації психотерапевта в Україні та закордоном.
- •8.Історія розвитку сучасних психотерапевтичних напрямків. Гіпнотерапія, психоаналіз, психограма, гештальттерапія, транзактний аналіз, нлп.
- •10. Історія та розвиток гіпнотичних технік. Теорії гіпнозу.
- •11. Феномени які зберігаються при проведенні гіпнозу: рапорт, каталепсія, пост гіпнотична амнезія, вікова регресія.
- •14. Прогресуюча релаксація за Шульцем. Біофідбек
- •16)Розвиток особистості стадії психосексуального розвитку особистості з.Фройда і психосексуального розвитку особистості е. Еріксона
- •18.Механізми психологічного захисту
- •19. Осн. Відмінності психоаналізу від психіатрії та медицини
- •20.Психодинамічне розуміння обмовок та забування інформації.
- •21.Робота сновидіння (з.Фройд)
- •22.Перенос та контрперенос
- •23. Психодинамічне розуміння симптомів психічних та психосоматичних розладів
- •24.Вільні асоціації та аналіз сновидінь
- •25.Основні стадії та процедури психоаналізу
- •26.Психоаналітичні техніки. Психодрама.
- •27.Історія виникнення та розвитку психодрами
- •29. Основні процедури: ролі в психодрамі, фази і розвиток психодрами
- •37. Когнітивна модель а.Бека
- •38. Основні поняття і методи когнітивної психотерапії
- •39. Раціонально-емотивна психотерапія а. Елліса.
- •40. Депресія, тривожні розлади з точки зору кбт.
- •40. Перфекціонізм з точки зору кбт.
- •42. Особливості взаємин терапевт-клієнт в кбт.
- •43. Схема-терапія
- •44.Психотравматерапія та emdr
- •45. Історія і розвиток транзактного аналізу.
- •46. Основні поняття трансактного аналізу: стани «я», трансакції, ігри, сценарії, контракти, захист, дозвіл та дієздатність
- •47. Оцінка транзактного аналізу як методу психотерапії. Експериментальне підтвердження його основних положень.
- •48. Структурно-функціональний аналіз Его-станів
- •49. Аналіз взаємодій у трансактному аналізі.
- •50. Форми структурування часу у трансактному аналізі.
- •51. Сценарний аналіз.
- •52. Теорія і філософія позитум підходу в житті і психотерапії: визначення пп; 10 переваг пп; 3 якості пп, що відрізняють її від інших напрямків психотерапії; принципи пп.
- •53.2. П`ятикрокова модель:
- •55. . Історія виникнення тілесно-орієнтованої терапії
- •56. Основні поняття та процедури тілесної психотерапії: енергія, м'язовий панцир, грунт під ногами, дихання, оцінка тіла і напружені пози, рухові вправи, фізичний контакт.
- •57.Основні положення методів Фельденкрайса та Александера, первинної терапії, біоенергетики.
- •60. Поняття про репрезентативні системи індивіда та способи їх діагностики.
- •61. Метамодель в нлп.
- •62.Рефреймінг у нлп.
- •64.Дослідження впливу сім’ї на розвиток психічних захворювань дослідницьких груп м. Боуена та г. Бейтсона.
- •65. Теорія сімейних систем м. Боуена
- •66. Концепція подвійного зв`язку г.Бейтсона
- •67. Види нейтральності. Динаміка процесу нейтральності і «всепартійності».
- •68. Принцип циркулярності та каузальність поведінкових проявів
- •69. Позитивна конотація як принцип системної психотерапії.
- •70. Наративна психотерапія. Методи деконструкції проблемних історій клієнта
- •71. Структурна сімейна психотерапія.
- •72.Стратегічна сімейна терапія
- •73. Сеттінг у сст та інших напрямках психотерапії (прочитати статтю: Хан Гроен-Праккен "Влияние сеттинга на ход психоанализа и психотерапии").
4.Загальні фактори ефективності психотерапії. Класифікація методів психотерапії.
Є такі фактори :
1. наявність добрих стосунків і співробітництва між терапевтом та клієнтом.
2. ослаблення напруги на початку терапії
3. засвоєння клієнтом психотерапевтичної інформації
4. оперативна модифікація поведінки клієнта і набуття ним нового колективного досвіду
5. навчання на прикладі психотерапевта
6. переконання і навіювання з боку психотерапевта
7. засвоєння більш адаптивних способів поведінки за умови емоційної підтримки збоку психотерапевта.
Ці фактори запропонував Мармор.
Методи:
Залежно від напряму психотерапії її методи виступають у формі різних термінів
1. Метод як техніка
2. Метод як умова
3. Метод як інструмент
4. Метод як інтервенція(втручання)
1) методи психотерапії як конкретні методичні прийоми й техніки (гіпноз, релаксація, бесіда, дискусія, психогимнастика й ін.); 2) методи психотерапії, що визначають умови, які сприяють оптимізації досягнення психотерапевтичних цілей (сімейна психотерапія й ін.); 3) методи психотерапії в значенні інструмента психотерапевтичного впливу (таким інструментом може бути психотерапевт у випадку індивідуальної психотерапії або група при груповій психотерапії); 4) методи психотерапії в значенні терапевтичних інтервенцій (втручань), розглянутих або в параметрах стилю (директивний, недирективний), або в параметрах теоретичного підходу, що і визначає характер цих втручань (інтерпретація, научіння, міжособистісна взаємодія).
5.Основні вимоги щодо класифікації психотерапевта в Україні та за кордоном.
Вимоги чітко описані у декларації з психотерапії , яка була прийнята європейською асоціацією психотерапевтів у 1990р.
Психотерапія являє собою дисципліну в галузі гуманістичних наук і є вільною і незалежною професією.
психотерапевтична освіта вимагає високого рівня теоретичної і практичної підготовки.
гарантована різноманітність психотерапевтичних підходів.
освіта в галузі певного терапевтичного методу повинна здійснюватись інтегрально і охоплювати вивчення теорії набуття власного клієнтського досвіду, практику під керівництвом супервізора.
доступ до такої освіти передбачає широку попередню підготовку, зокрема в галузі гуманітарних і суспільних наук.
6.Правова регламентація діяльності психолога. Який займається психотерапією.Етичні вимоги до діяльності психотерапевта, які функціонують в Україні та за кордоном. Психотерапевт - керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію психотерапевтичної допомоги населенню.
Всі психотерапевти, у своїй психотерапевтичній практиці зобов`язуються дотримуватись положень Етичного Кодексу. У своїй роботі психолог-практик зобов'язаний керуватися професійно-етичними нормами, що виражаються в етичних принципах:
1) Принцип дотримання таємниці - дотримання правила, згідно з яким певна інформація може бути відома тільки вузькому колу фахівців. Цього вимагають інтереси клієнта, а також самого психолога. Дотримання професійної таємниці відображає принцип конфіденційності, який поділяють всі психологи світу.
2) Принцип нанесення шкоди - передбачає, що результати, отримані в ході взаємодії з клієнтом, ні в якому разі не повинні завдати йому шкоди. Психолог повинен застосовувати тільки апробовані методики, що відповідають сучасним науковим стандартам.
3) Принцип наукової обгрунтованості використовуваних психологічних методик та об'єктивності висновків;
4) Принцип комплексної діагностики та психологічної допомоги - поєднання методик, для підвищення достовірності дослідження;
5) Принцип безоціночного ставлення до клієнта і поваги його особистості. Психолог проявляє доброзичливе ставлення, вміння слухати, розуміти, осмислювати, ставитися серйозно до неприємностей і проблем клієнта;
6) Принцип ефективності пропонованих рекомендацій передбачає, що такі рекомендації мають бути обов'язково підходять до того, кому даються;
7) Принцип професійної компетентності і рефлексії професійних обмежень передбачає, що психолог повинен відповідати за наслідки своєї професійної діяльності. Він повинен чітко уявляти межі своїх професійних можливостей, застосовувати тільки перевірені методи роботи.
Етичні вимоги призначені для: - захисту пацієнта/клієнта від неетичного застосування психотерапії психотерапевтами або ведучими навчальних груп; - встановлення стандартів етики у психотерапевтичній практиці для його членів; - дотримування норм професійної поведінки психотерапевта; - захисту психотерапевта від посягання на його професійну честь і права; - є підставою для вирішення суперечливих питань.