20.Піднесення українського соціального виховання у козацьку добу

Наприкінці ХУст. - початку XVI ст. в *Україні виникло і сфо-рмувалося козацтво як форма протесту українського народу про¬ти зростаючого соціального та національно-релігійного гноблен¬ня, посилення кріпацтва і розвитку кріпосного права.

Козацька педагогіка - частина народної педагогіки у вершин-ному її вияві, яка формувала в підростаючих поколіннях україн¬ців синівську вірність рідній землі. Батьківщині - незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною ме¬тою ставила формування в сім'ї, школі і громадському житті об¬раз козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю.

Під могутнім захистом козацьких збройних сил в Україні іс-нували різні типи навчальних закладів. Поряд з академіями, брат-ськими, дяківськими, церковними, монастирськими школами, колегіумами, працювали народні професійні школи мистецтв і ремесел (кобзарства, гончарства, бортництва та ін.) та козацькі, січові школи на території Січі, земель Війська Запорізького, на Гетьманщині.

Перша школа на Січі, відкрита в 1576 році, слугувала зраз¬ком для виникнення осередків освіти на всій території козацьких вольностей. Склад учнів визначався звичаями, що формувалися на Січі. Так, там заборонялося перебування жінок.

У січовій школі було реалізовано принцип гармонійного ви-ховання людини, оскільки одночасно з загальноосвітніми пред-метами багато уваги приділялося психофізичному вдосконален¬ню майбутніх козаків.

Традиції фізичного та психофізичного загартування підрос-таючих поколінь продовжувалися в козацьку епоху. Загартовую¬чи себе і готуючи свій організм до складних випробувань долі, козаки влітку спали проти зоряного неба, мріяли про невідомі світи, прагнули проникнути в таємниці Космосу.

До школи приймалися хлопчики з 9 років. Підростаючи, вони ставали помічниками вчителя: підтримували в класі дисципліну, привчали молодших до самообслуговування. Посібниками для навчання були Часослов і Псалтир, які в до¬статній кількості друкували Київська і Чернігівська друкарні, а також скорописна "Козацька читанка".

Молодь на Січі виховувалась на демократичних засадах. Усі мали рівні права та обов'язки. Найвищими якостями вважалися патріотизм, готовність віддати життя за волю і свободу України, чесність, самодисципліна, взаємодопомога. Існувало побратимст¬во: хлопчики, що браталися, клялись один одному у вірності та друж¬бі, християнській любові до кінця життя.

Великий виховний вплив на дітей мали різноманітні види народного мистецтва (декоративно-ужиткове, музичне, танцюва¬льне, вишивання тощо) та фольклорне виховання (пісні, думи, легенди, перекази, балади, прислів*я, приказки про козаків тощо). Вони були пройняті вільнолюбним козацьким духом, пізнавальне - виховним потенціалом національної символіки.

У духовному житті молоді козацькою педагогікою відводи¬лась особлива роль лицарській честі і лицарській звитязі. Кожен молодий козак прагнув розвинути в собі ці шляхетні якості.

Українська козацька система виховання - глибоко самобутнє явище, аналогів якому не було в усьому світі. Вона мала кілька ступенів. Передусім - дошкільне родинне виховання, яке утвер-джувало високий статус батьківської і материнської народної козаць¬кої педагогіки.