- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом.
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55,…,
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і.
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
Нехай
і
нескінченно малі в точці
функції. Якщо
,
то говорять, що
в околі точки
є нескінченно малою вищого порядку
порівняно з
,
і пишуть
.
Якщо
,
де
,
то функції
і
називаються нескінченно малими одного
порядку в околі точки
.
Якщо
,
де
,
додатне
число, то функція
називається нескінченно малою порядку
відносно нескінченно малої функції
.
Якщо
,
то нескінченно малі функції
і
називаються непорівнянними в околі
точки
.
Якщо
,
то функції
і
називаються еквівалентними нескінченно
малими в околі точки
.
У цьому випадку пишуть
.
Теорема.
Якщо
при
й існує границя
,
то існує границя
,
причому
.
Доведення.

Наведена теорема дає можливість у багатьох випадках спрощувати знаходження границь.
Приклад.
При
маємо
отже,

Теорема.
Для того, щоб функції
і
були еквівалентними нескінченно малими
в околі точки
,
необхідно й достатньо, щоб їх різниця
була в околі точки
нескінченно малою вищого порядку по
відношенню до кожної з функцій
та
.
Доведення.
Нехай
в околі точки
.
Тоді

Отже, необхідність доведено. Доведемо достатність.
Нехай
.
Звідси маємо
.
Таким
чином,
,
тобто в околі точки![]()
.
Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
ЛЕКЦІЯ 12
Неперервність функції в точці.
Операції над неперервними функціями.
Класифікація точок розриву функції.
1. Неперервність функції в точці
Нехай
функція
визначена в деякому околі
точки
.
Функція
називається неперервною в точці
,
якщо
.
Наведемо означення неперервності функції, які ґрунтуються на означеннях границі функції за Гейне і за Коші.
Функція
називається неперервною в точці
,
якщо для
будь-якої послідовності
відповідна послідовність
значень збігається до
.
Функція
називається неперервною в точці
,
якщо
для
довільного числа
існує число
таке, що для всіх
,
які задовольняють умову
,
виконується нерівність
.
Наведені означення рівносильні.
Функція
називається неперервною в точці
справа (зліва), якщо
.
Отже,
функція
неперервна в точці
,
якщо вона неперервна в цій точці як
справа, так і зліва.
Покажемо,
що неперервна функція характеризується
тим, що нескінченно малому приростові
аргументу
відповідає нескінченно малий приріст
функції
.
Дійсно,
умову
можна записати як
.
Тоді
.
Отже,
можна дати наступне означення неперервності
функції в точці
.
Функція
називається неперервною в точці
,
якщо нескінченно малому приростові
аргументу в цій точці відповідає
нескінченно малий приріст функції.
Уведене
поняття неперервності функції є локальною
(місцевою) властивістю. Якщо функція
неперервна
в кожній точці інтервалу
,
то говорять, що вона неперервна на
інтервалі
.
Якщо при цьому в точці
функція неперервна справа, а в точці
–
неперервна зліва, то говорять, що функція
неперервна
на відрізку
.
Зауважимо,
що термін неперервної кривої походить
із поняття неперервної функції. Графіком
неперервної на
функції є неперервна крива ("суцільна
крива").
2. Операції над неперервними функціями
Теорема.
Якщо функції
неперервні в точці
,
то функції
у точці
також неперервні.
Доведення цієї теореми безпосередньо випливає з означення неперервності функції в точці та властивостей границь.
Теорема
(про неперервність складеної функції).
Якщо функція
неперервна в точці
,
а функція
неперервна в точці
,
причому
,
то складена функція
неперервна, як функція від
,
у точці
.
Доведення.
Нехай задано довільне число
.
Тоді за неперервністю функції
у точці
знайдеться число
таке, що
для всіх
,
які задовольняють умову
.
Для
числа
за неперервністю функції
у точці
знайдеться число
таке, що
для всіх
,
які задовольняють умову
.
Отже,
для довільного числа
знайдеться число
таке, що з умови
випливає нерівність
,
а це означає, що функція
неперервна в точці
.
Можна довести, що всі елементарні функції в області їх визначення неперервні.
Звернемо
увагу на те, що з означення неперервності
функції
у точці
випливає
.
Наведемо приклади деяких важливих границь, обчислення яких спирається на неперервність елементарних функцій.
.
Доведення.
.
Якщо
,
то маємо:
,
тобто при
виконується
.
.
Доведення.
Покладемо
.
Тоді
.
Якщо
,
то
і
.
.
Якщо
,
то маємо:
,
тобто при
справедливо
.
.
Доведення.
Покладемо
.
Якщо
,
то
і
.
Далі
![]()
.
Звідси маємо:
.
Тоді

Розглянемо
степенево-показниковий вираз
.
Нехай
.
Запишемо
.
Оскільки
,
то
.
Звідси маємо
.
Зазначимо,
що вирази
є не визначеними. Для знаходження
відповіді на питання, що є границею
виразу
,
у цих випадках недостатньо знати лише
границі функцій
,
потрібно знати закон, за яким вони
прямують до своїх границь.
3. Класифікація точок розриву функції.
Точка
називається точкою розриву функції
,
якщо функція
у точці
не є неперервною.
Точки розриву класифікують наступним чином.
Розриви
першого роду.
Якщо в точці
функція
має скінченну ліву й скінченну праву
границю і вони рівні між собою, тобто
,
але
відмінні від значення функції
в точці
або значення
не існує, то точка
називається точкою усувного розриву
функції
.
Якщо в точці
функція
має скінченну границю справа і скінченну
границю зліва й
,
то точка
називається точкою розриву функції
із скінченним стрибком.
Розриви
другого роду.
Точка
називається точкою розриву другого
роду функції
,
якщо в цій точці функція
не має принаймні однієї з односторонніх
границь або хоча б одна з односторонніх
границь є нескінченною.
Кусково-неперервні
функції.Функція
називається кусково-неперервною на
відрізку
,
якщо вона неперервна в усіх внутрішніх
точках
,
за винятком, можливо, скінченного числа
точок, у яких має розрив 1-го роду і , крім
того, має односторонні границі в точках
та
.
