- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом.
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55,…,
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і.
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
1. Поняття метричного простору
Означення метричного простору. Багато фундаментальних фактів математичного аналізу не пов'язані з алгебраїчною природою дійсних чисел, а спираються лише на поняття відстані.
Узагальненням уявлень про дійсні числа як про множину, в якій уведено відстань між елементами, є поняття метричного простору.
Метричним
простором називається пара
,
що складається з деякої множини
елементів (точок) і відстані
– однозначної, невід'ємної функції,
визначеної для будь-якої пари
,
яка задовольняє наступні аксіоми:
тоді
і тільки тоді, коли
;
(аксіома
симетрії);
(аксіома
трикутника).
Сам
метричний простір, як правило, позначається
.
Множина дійсних чисел із відстанню
![]()
утворює
метричний простір, що позначається
.
Виконання аксіом метричного простору для введеної таким чином відстані випливає із властивостей абсолютної величини дійсного числа.
Відкритою
кулею
у метричному просторі
називається сукупність точок
,
які задовольняють умову
.
Відкрита
куля радіуса
з центром
називається
-околом
точки
і позначається
.
У
просторі
відкритою кулею з центром
є множина точок
,
для яких виконується нерівність
,
а
− околом точки
є множина точок
,
для яких
.
Точка
називається точкою дотику множини
,
якщо будь-який її окіл містить хоча б
одну точку з
.
Сукупність усіх точок дотику множини
позначається
і називається замиканням цієї множини.
Точка
називається граничною точкою множини
,
якщо будь-який її окіл містить нескінченно
багато точок із
.
Гранична
точка може належати, а може і не належати
.
Точка
називається ізольованою точкою множини
,
якщо вона належить
і існує такий
-окіл
точки
,
у якому немає точок із
,
за винятком самої точки
.
Усяка
точка дотику множини
є або гранична, або ізольована точка
цієї множини.
Нехай
–
послідовність точок у метричному
просторі
.
Говорять, що ця послідовність збігається
в точці
,
якщо
таке,
що
.
Інакше
це означення можна сформулювати так:
послідовність
збігається до
,
якщо
.
Теорема.
Щоб точка
була точкою дотику множини
,
необхідно і достатньо, щоб існувала
послідовність
точок із
,
яка збігається до
.
Нехай
– дві
множини простору
.
Множина
називається щільною у
,
якщо
.
Зокрема, множина
називається скрізь щільною
у просторі
,
якщо
.
Наприклад, множина раціональних чисел скрізь щільна на числовій прямій.
Множина
називається ніде не щільною, якщо вона
не щільна в жодній кулі, тобто в кожній
кулі
існує інша куля
,
яка не має з
жодної спільної точки.
Простори, в яких є злічена скрізь щільна множина, називаються сепарабельними.
Множина
метричного простору
називається замкнутою, якщо
,
тобто якщо вона містить усі свої граничні
точки.
Відрізок
числової прямої є замкнутою множиною.
Теорема. Переріз будь-якого скінченного числа замкнутих множин є замкнутою множиною. Сума будь-якого скінченного числа замкнутих множин є замкнутою множиною.
Точка
називається внутрішньою точкою множини
,
якщо існує окіл
цієї точки, який цілком міститься в
.
Множина, всі точки якої − внутрішні, називається відкритою.
Інтервал
числової прямої
є відкритою множиною.
Теорема.
Щоб множина
була відкрита, необхідно і достатньо,
щоб її доповнення
до всього простору
було замкнутим.
Теорема. Об'єднання (скінченного або нескінченного) числа відкритих множин є відкритою множиною. Переріз (скінченного або нескінченного) числа відкритих множин є відкритою множиною.
Теорема 1.5. Усяка відкрита множина на числовій прямій є сумою (об'єднанням) скінченного або зчисленного числа інтервалів, які попарно не перетинаються (не мають спільних елементів).
