Вимова приголосних звуків

1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [ґ], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ] - народ; [наказ] - наказ; [чи°мдуж] - чимдуж; [надто] - надто; [дбв'ідка] - довідка.

Примітка. З усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляєтеся як [х]: [лёхко] - легко; [нїхт'і]- нігті; [вбхко] - вогко.

2. Глухі приголосні [п], [т], [к], [ш], [с], [ч], [ц] перед дзвінкими у межах слова вимовляються дзвінко:[прбз'ба] - орфографічно просьба; [вогзал] - вокзал; [бород'ба] - боротьба.

3. Оглушуються прийменник і префікс з- перед глухими приголосними:

[с тобойу] - орфографічно з тобою; [сказати] - сказати.

4. Префікси роз-, без- через- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу мовлення):[розписка] і [росписка] - розписка; [бе^изпоми^слковиї] і [бе^испоми^слк6виї] -безпомилковий.

5. Губні [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш] (крім подовжених) та задньоязикові [ґ], [к], [х] в кінці слова та складу вимовляються твердо: [с'ім] - сім; [вели^сч] - велич; [пише"ш] - пишеш; [позичте] - позичте; [с'м'іх] - сміх. Лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм'які: [в'італ'ниї] - вітальний; [бЧограф'ійа] - біографія; [ш'ісУ] - шість; [х'ід]-дг/д; [к'ілограм] - кілограм. Подовжені шиплячі вимовляються як напівм'які: [роздор'іж': а] - роздоріжжя;[р'іч': у]-річчю.

6. В українській мові слід розрізняти звуки [г] і [г]. Приголосний звук [ґ] вимовляється у власне українських словах, а також зукраїні-зованих словах іншомовного походження. Найповніший реєстр слів з літерою ґ, що позначає задньоязиковий зімкнений дзвінкий звук [ґ], подано в "Українському орфографічному словнику", яким варто послуговуватися, оскільки звук г вживається не лише відповідно до норми, а й на власний розсуд мовців. Подаємо найбільш уживані слова:

ґазда ґречний ґрунтозахисний ґаздувати ґречність ґрунтознавство

ґанок ґречно ґрунтообробний ґрати ґрунт ґрунтуватися ґатунок ґрунтовий ґудзик

грунтдво-кліматйчний ґрасувати (розчищати)

7. Буквосполучення дж, дз можуть позначати один звук і вимовляються як африкати [дз], [дж]: [дзвони^ск] - орфографічно дзвоник; [присуджувати] - присуджувати; [в'ідр'адже"н^|: а] - відрядження;

[нагородже^ин': а] - нагородження. Роздільна вимова цих звуків [д]-[з], [д]-[ж] є порушенням орфоепічних норм. Як два окремі звуки вони вимовляються тоді, коли належать до різних частин слова, наприклад до префікса і кореня: [в'ід-зи"вати] - орфографічно відзивати; [п'ід-з'в'ітниї] - підзвітний; [п' ід-же"ну] -піджену.

8. Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] перед наступними м'якими приголосними та перед [і] вимовляються м'яко:[маїбут'н'е] - орфографічне майбутнє; [п' іс'н'а] -пісня; [гбрд'іс'т'] - гордість.

Вимова звукосполук

Відповідно до закономірностей сполучуваності звуків у мовленні деякі орфоепічні норми випливають з асимілятивних змін у групах приголосних:

а) -ться вимовляється як [ц':а]: [ли^сстуйец':а] - орфографічне листується; [учац'.а] -учаться; [гн'івайуц':а] -гніваються; [обури^сц':а] -обуриться;

б) -шся вимовляється як |с':а]: [з'в'ітуйес^а] - звішуєшся; [в'ітайес':а] - вітаєшся; [розписуйес':а] - розписуєшся;

в) -жся вимовляється як [з'с'а]: [зваз'с'а] - зважся; [не"ур'із'с^,а] - не вріжся;

г) -чся вимовляється як [ц': а]: [не"мороц':а] - не морочся; ґ) -жці вимовляється як [з'ц'і]: [кри^ор'із'ц'і] - криворіжці; [запор'із'ц'і] - запоріжці.

д) -сши вимовляється як |ш:и]: [пріґй'шки] - принісши.

е) -зш вимовляється як [ш:]: [бе"ш:уму] - без шуму. є)-зч вимовляється як |шч): [ш чбго] - з чого.

ж) -здж вимовляється як [ждж]: [ждже"р"ла] - з джерела.

з) -шці вимовляється як [с'ц'і]: [на дбс'ц'і] - на дошці.

и) -здці вимовляється як [з'ц'і]: [у пойіз'ц'і] -у поїздці. Групи приголосних, що з'являються у словах унаслідок словотворення, спрощуються:

проїзд + н (ий) -> [пройізниї] - проїзний; контраст + н (ий) -> [контрасни^сї] - контрастний; баласт + н (ий) -> [баласни^сї] - баластний.

Отже, написання окремих слів не відповідає вимові: [іігіснад'ц'ат'] - шістнадцять; [ш*іс:6т] - шістсот; [ш'іздес'ат] - шістдесят; [пре^изи^сден'с'ки^сї] - президентський; [агенство] - агентство; [інте"л^,іген'с'киї] - інтелігентський.

Увага! Орфоепічна компетенція

У словах [пе^истлйви^еї], [хвастливий], [ви^епускниї] спрощення не відбувається у вимові й не передасться на письмі. Також ніколи не спрощується звукосполучення [здр], [спр], [стр]: [здружйти^ес'а] - здружитися; [здрй^ни^вц'а] - здравниця; [спри^еїм£ти] - сприймати; [спрац'увати^вс'а] - спрацюватися;[страїкувати*] - страйкувати; [страховиї] - страховий.