2. Роль вто у стимулюванні і розповсюдженні інновацій

Враховуючи економічне і соціальне значення туризму, держави намагаються гармонізувати і приймати міжнародні норми, що регулюють відносини у сфері туристичної діяльності. Наріжний камінь було закладено у заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаному в Гельсінкі керівниками 33 європейських держав, США і Канади 1 серпня 1975 р.. Держави-учасники висловили намір стимулювати розвиток туризму як засобу ознайомлення з життям, культурою та історією інших країн, зростання взаєморозуміння між народами, поліпшення контактів, у тому числі і в сфері дозвілля. Держави-учасники висловили готовність сприяти поліпшенню матеріальної бази туризму, здійснення спільних проектів у цій галузі, включаючи технічне співробітництво, обмін інформацією та ін.

Важливим міжнародно-правовим аспектом міждержавних туристичних зв'язків є співробітництво, що здійснюється в рамках укладеної у 1979 р. Угоди про відносини і зв'язки Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) з Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН). Угодою визначені напрямки надання різносторонньої допомоги кожному економічному і соціальному сектору, пов'язаному з розвитком туризму, заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази туризму держав - членів ВТО. Більша частина проектів, що фінансуються ПРООН, здійснюється самою ООН або одною з 26 пов'язаних з нею та асоційованих установ на основі типової угоди між ЮНВТО як виконавчим агентством та ПРООН.

Якщо говорити про ЮНВТО, спеціалізованій установі ООН, то однією з основних завдань її діяльності є співробітництво з метою розвитку, що полягає у поширенні і впровадженні нововведень, а також нагромадженні досвіду в галузі туризму серед всіх країн світу.

Восени 1980 р. в Манілі (Філіппіни) відбулася Всесвітня конференція з туризму. Вона прийняла Манільську декларацію по світовому туризму, в якій визнається, що світовий туризм може розвиватися лише на основі справедливості, суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи та співпраці всіх держав незалежно від їх економічних і соціальних систем, а його кінцевою метою є поліпшення якості життя для всіх народів.

Декларація Всесвітньої конференції з туризму в Акапулько (Мексика, 1982 р.) рекомендувала державам при здійсненні вибору технологій у галузі туризму гармонійно поєднувати місцеві та іноземні технології, адаптувати їх до конкретних умов і використовувати перевірені прикладні методи.

У квітні 1989 р. відбулася Міжпарламентська конференція по туризму в Гаазі , яка прийняла Гаазьку декларацію по туризму. У ній зазначалося, що туризм може бути ефективним засобом сприяння соціально-економічному росту для всіх країн, якщо одночасно приймаються необхідні заходи щодо вирішення найбільш термінових національних завдань та досягнення прийнятного рівня самозабезпечення, при якому країна не повинна витрачати більше того, що вона сподівається отримати від туризму. Він повинен входити в комплексний розвиток країни разом з іншими пріоритетними напрямами економіки, а внутрішній туризм необхідно стимулювати так само, як і міжнародний.

На XIV сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної організації, яка проходила в 2001 р. в Сеулі і Осаці, були прийняті Сеульська декларація "Мир і туризм" та Осакська декларація тисячоліття. У Декларації тисячоліття, яку склали й схвалили лідери світового туризму з державного та приватного секторів, є розділ "Туризм та інформаційні технології". У ньому наголошується, що успішна діяльність туристичних підприємств і турцентрів багато в чому залежить від використання можливостей інформаційних технологій та Інтернету. Державні відомства, національні туристичні адміністрації та організації маркетингу туристичних напрямів (ОМТН) мають у тісній співпраці з приватним сектором та регіональними і місцевими властями активно створювати і збагачувати комплексні бази даних для забезпечення конкурентоспроможності туристичного електронного бізнесу. На належному рівні слід захищати права споживачів, впроваджувати системи оперативного вирішення конфліктів і передові технології для зручності і комфорту мандрівників, спрощення та уніфікації документації, необхідної при перетині кордонів. У цілому цю декларацію можна вважати програмою дій в галузі розвитку інноваційних процесів в туризмі.

В кінці січня 2004 р. відбулася перша Всесвітня конференція з комунікацій в туризмі (TOURCOM), в якій брало участь 830 делегатів з 126 країн. Конференція проголосила нову інформаційну кампанію "Туризм збагачує особистість, сім'ю, суспільство і все людство". Конференція закликала всі уряди збільшити інвестиції у розвиток туризму.

Велика заслуга ВТО в тому, що вона стала ініціатором і розробником двох базових інновацій - принципу сталого розвитку та системи оцінки економічного значення туризму.