Завдання для самопідготовки

1. Визначте Ваш стиль поведінки у конфліктних ситуаціях, відповівши на запропоновані запитання анкети. Результати зафіксуйте на паперових носіях і підготуйте до початку заняття.

2. Підготуйтеся до участі в тренінгах.

3. Підготуйтеся до участі в інтерактивних іграх, розібравши заздалегідь запропоновані проблемні педагогічні ситуації.

4. Проаналізуйте запропоновані педагогічні ситуації з власної позиції.

Література

1. Анцупов А., Шипилов А. Конфликтология / А. Анцупов, А. Шипилов.–М., 1999.–263 с.

2. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – К., 2001. – 469 с.

3. Конфликты. Пути их преодоления / Джини Грецем Скотт. – К., 1991. – С. 22.

4. Курбатов В. Й. Как успешно провести переговоры / В. Й. Курбатов. – Ростов-на-Дону, 1997.– С.41.

5. Рибакова М. М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе / М. М. Рибакова. – М., 1991. – С. 12-15.

6. Ручка А. А., Танчер В. В. Очерки истории социологической мысли / А. А. Ручка, В. В. Танчер. – К., 1992.– 227 с.

7. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності / В. А. Семиченко. – К., 2004. – С. 164-212.

8. Словник-довідник термінів з конфліктології. – К.: КВП, 1997. – 125 с.

9. Цюрупа М. В. Основи конфліктології та теорії переговорів / М. В. Цюрупа. – К., 2004. – С. 81-92.

10. Щербань П. М. Прикладна педагогіка / П. М. Щербань: Навч.- метод. посібник – К.: Вища школа. 2002. – 205 с.

Хід заняття

1. Діагностика визначення стилю поведінки у конфліктних ситуаціях

Анкета на визначення стилю поведінки у конфліктних ситуаціях (методика Томаса-Кілмена)

Запитання

1. а) Іноді я надаю можливість іншим узяти на себе відповідальність за вирішення спірного питання.

б) Замість обговорювати те, у чому ми розходимося, я намагаюся звернути увагу на те, з чим ми обоє згодні.

2. а) Я намагаюся знайти компромісне рішення.

б) Я намагаюся залагодити справу з урахуванням усіх інтересів та іншої людини і моїх власних.

3. а) Звичайно я прагну домогтися свого.

б) Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини. 4. а) Я намагаюся знайти компромісне рішення.

б) Я намагаюся не зачепити почуттів іншої людини.

5. а) Залагоджуючи спірну ситуацію, я весь час намагаюся знайти підтримку в іншого.

б) Я намагаюся робити все, щоб уникнути зайвої напруженості. 6. а) Я намагаюся уникнути неприємностей для себе.

б) Я намагаюся домогтися свого.

7. а) Я намагаюся відкласти рішення спірного питання, щоб згодом вирішити його остаточно.

б) Я вважаю за можливе в чомусь уступитися, щоб домогтися іншого. 8. а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Я перш за все намагаюся визначити те, у чому полягають всі порушені інтереси і спірні питання.

9. а) Я думаю, що не завжди треба хвилюватися через якісь виниклі розбіжності.

б) Я прикладаю зусилля, щоб домогтися свого. 10.а) Я твердо прагну домогтися свого.

б) Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11.а) Перш за все я прагну ясно визначити те, у чому полягають всі порушені інтереси і спірні питання.

б) Я намагаюся заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини. 12. а) Найчастіше я уникаю позиції, яка може викликати суперечки.

б) Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також йде назустріч.

13. а) Я пропоную середню позицію.

б) Я наполягаю, щоб усе було зроблено по-моєму. 14. а) Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його погляди.

б) Я намагаюся показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів. 15. а) Я намагаюся заспокоїти іншого і зберегти наші відносини.

б) Я намагаюся зробити усе необхідне, щоб уникнути напруги. 16. а) Я намагаюся не зачепити почуттів іншого.

б) Я звичайно намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції. 17. а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Я намагаюся зробити усе, щоб уникнути марної напруженості. 18. а) Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягати на своєму.

б) Я дам іншому можливість залишитися при своїй думці, якщо він йде мені назустріч.

19. а) Перш за все я намагаюся визначити те, у чому полягають всі порушені інтереси і спірні питання.

б) Я намагаюся відкласти спірні питання, щоб згодом вирішити їх остаточно.

20. а) Я намагаюся негайно перебороти наші розбіжності.

б) Я намагаюся знайти найкраще сполучення вигод і втрат для нас обох. 21. а) Ведучи переговори, я намагаюся бути уважним до іншого.

б) Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми. 22. а) Я намагаюся знайти позицію, що знаходиться посередині між моєю і позицією іншої людини.

б) Я відстоюю свою позицію.

23. а) Як правило, я заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

б) Іноді я надаю іншим можливість узяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.

24. а) Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я намагаюся йти йому назустріч.

б) Я намагаюся переконати іншого піти на компроміс. 25. а) Я намагаюся переконати іншого у своїй правоті.

б) Ведучи переговори, я намагаюся бути уважним до аргументів іншого. 26. а) Я звичайно пропоную середню позицію.

б) Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас. 27. а) Найчастіше прагну уникнути суперечок.

б) Якщо це зробить іншу людину щасливою, я надам їй можливість наполягати на своєму.

28. а) Звичайно я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Залагоджуючи ситуацію, я звичайно прагну знайти підтримку в іншого. 29. а) Я пропоную середню позицію.

б) Думаю, що не завжди варто хвилюватися через виникаючі розбіжності. 30. а) Я намагаюся берегти почуття іншого.

б) Я завжди займаю таку позицію у суперечці, щоб ми могли спільно домогтисяуспіху.

Індекс	Конкуренція			Співробітництво	Компроміс		Уникнення	Пристосування
1							а	б
2				б	а
3	а							б
4					а			б
5				а			б
6	б						а
7					б		а
8	а			б
9	б						а
10		а			б
11			а					б
12					б	а
13		б			а
14		б	а
15						б		а
16		б						а
17		а				б
18					б			а
19			а			б
20			а		б
21			б					а
22		б			а
23			а			б
24					б			а
25		а						б
26			б		а
27						а		б
28		а	б
29					а	б
30			б					а

Інтерпретація результатів:

За допомогою цього тесту можна визначити кілька основних способів поведінки людей в конфліктній ситуації, зміст яких встановлюється мірою співвідношення в поведінці конкретної людини двох показників: «орієнтація на задоволення власних інтересів» та «орієнтація на задоволення інтересів опонента». Різний ступінь цих показників та їх поєднання дає можливість виділити п'ять основних типів поведінки особистості в конфліктній ситуації:

•  відхід від конфлікту;

•  поступливість;

•  боротьба;

•  компроміс;

•  співробітництво.

Охарактеризуємо окремо кожен з п'яти типів поведінки.

Відхід від конфлікту, або намагання його не помітити — це такий стан поведінки, коли у конфлікті мінімально враховуються як власні інтереси, так і опонента. За такого типу поведінки на проблему просто не звертають уваги, вважають, що вона зникне сама по собі. Суть такої поведінки чудово відображають відомі приказки: «Не буди лихо, доки воно тихе», «Не чіпай, бо зламається» та ін. Відтак жодна зі сторін нічого не отримує, а результат поведінки описується формулою «поразка — поразка» (власна поразка — поразка опонента).

Причинами такої поведінки в конфлікті можуть бути:

•  усвідомлення відсутності необхідних ресурсів для отримання «перемоги» над опонентом;

•  якесь особливе ставлення до опонента;

•  намагання виграти час для «перегрупування сил» і наступної перемоги; 

• індивідуально-психологічні особливості учасників конфлікту (несхильність до жорстких форм поведінки, лагідний характер, низький рівень домагань тощо).

Боротьба, або «конкуренція» — тип поведінки, за якого у конфлікті максимально враховуються і задовольняються власні інтереси і мінімально — інтереси опонента. Зміст такої поведінки можна охарактеризувати за допомогою приказок: «Сильний завжди правий, «Переможців не судять», а результат поведінки описати формулою «перемога — поразка» (власна перемога — поразка опонента).

Поступливість, іншими словами, жертовність — тип поведінки, орієнтований на мінімальне врахування в конфлікті власних інтересів і максимальне задоволення інтересів опонента. Зміст такої поведінки відображають відомі приказки: «Убий ворога своєю добротою», «Підстав щоку», «Мир за будь-яку ціну», а результат поведінки визначає формула «поразка —перемога» (власна поразка — перемога опонента).

Компроміс, або зговірливість — тип поведінки, який забезпечує часткове задоволення у конфлікті і власних інтересів, й інтересів опонента, що досягається за такої умови: «Я поступлюся тобі в чомусь, а ти мені — в іншому». Зміст такої поведінки втілений у приказках: «Краще пів хлібини, ніж нічого», «Поганий мир ліпший за добру сварку», а результат поведінки описується формулою «поразка — поразка» (частково власна поразка — частково поразка опонента), бо повністю не задовольняються інтереси жодного з опонентів.

Співробітництво — тип поведінки, який забезпечує максимальне задоволення в конфлікті власних інтересів та інтересів опонента. Зміст такої поведінки описують приказки: «Одна голова добре, а дві ліпше», «Те, що добре для вас, те добре і для мене», а результат поведінки визначає формула «перемога — перемога» (власна перемога — перемога опонента).

8. ТРЕНІНГОВА МЕТОДИКА „СТРАТЕГІЯ ТОЛЕРАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ"

Ефективність проведення уроків фізичної культури залежить від ряду факторів, одним із яких є створення психологічно сприятливих умов для учнів. Тож, учитель на уроці повинен створити і підтримувати психологічно комфортний клімат для учнів, уникати грубої поведінки та конфліктних ситуацій.

Дитина із заниженою самооцінкою – тривожна, невпевнена в собі, нерідко намагається її підвищити, применшуючи досягнення інших дітей. У такого учня може сформуватися негативне сприйняття інших і водночас він авторитарний стосовно них, немилосердний. Адекватна самооцінка надає учневі впевненості в собі, він радіє успіхам інших, не пасує перед труднощами, спокійно ставиться до критики, бо сам у міру самокритичний.

Педагог, який вірить в успіх справи, як правило, його досягає. Це допомагає і під час спілкування: учитель передає свої очікування іншим, чим дістає змогу одержати віддачу.

Основними методами соціально-психологічного тренінгу (СПТ) із подолання конфліктності на уроках фізичної культури є групова дискусія та рольова гра в різноманітних модифікаціях і поєднаннях. В основі програми тренінгу лежить принцип поетапності розвитку учасників групи в розумінні кожним себе та інших людей.

Мета всіх занять СПТ — навчити учасників тренінгу розкривати своє сприйняття, дії, що можна назвати сприйманням самого себе, розвивати комунікативні навички, почуття, активне слухання.

Головні завдання тренінгу:

1.Зниження емоційного напруження.

2.Розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини й уміння адекватно висловлювати свій.

3.Формування навичок позитивного впливу на інших.

4.Ігрова корекція поведінки: усунення надмірного напруження і тривожності; викорінювання бар'єрів, що заважають продуктивним конструктивним діям. Регуляція соціальних відносин.

Структура тренінгу

I. Розминка. Мета - емоційне входження учнів у тренінгові заняття.

II. Велика гра (основна частина). Психологічні вправи, етюди, пантоміма, рольові та рухливі ігри, криголами.

III. Розслаблення (розрядка), вихід із психологічної атмосфери. Заняття «Я»

Мета - знайомство з колом інтересів учасників групи. Привітання членів групи, ознайомлення з правилами роботи у групі:

• не перебивати один одного;

• не оцінювати і не засуджувати жодні висловлювання як погані чи хороші;

• не давати порад, коли цього не просять учасники;

• намагатися дотримуватися теми обговорення;

• брати участь в обговоренні проблеми за бажанням;

• критикувати не людину, а конкретний учинок.

Це допоможе дещо змінити уявлення про себе і зламати певні стереотипи спілкування.

Вправа «Знайомство» дає можливість не лише познайомитись, а й сприяє розвитку пам'яті. Усі учасники стають в коло. По черзі, учасники називають себе й кажуть щось позитивне про себе. Фразу можна запропонувати розпочати словами: «Мене звати... Моя краща подруга (друг) про мене сказала (в) б (би), що я...» Для того щоб учасники групи швидше перезнайомилися та були готові для подальшої роботи в атмосфері довіри й симпатії, пропонуємо наступні вправи.

Вправа «Нетрадиційне вітання»

Учасники ходять по кімнаті й за командою ведучого при зустрічі вітаються: долонями, коліньми, чолом, боком. Після виконання учасники сідають на місце.

Вправа «Взаємне інтерв'ю»

Ця вправа виконується в парі. Уявіть себе кореспондентом газети, який має завдання написати статтю саме про вашого партнера. Ви можете ставити різні запитання. Щоб якомога краще репрезентувати свого партнера іншим учасникам групи після закінчення інтерв'ю, Ваш партнер має зробити те саме.

Вправа «Автопортрет»

Під тиху музику намалювати символічний автопортрет, тобто піктограму. Дати незвичайний заголовок малюнку. Виконані портрети вивішуються учителем на дошці. Учасники аналізують бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, вказують, кому він належить.

Вправа «Асоціації»

Мета - показати учасникам групи, що кожна людина - індивідуальність. Вправа «Асоціації» сприяє також швидкому знайомству учасників та підвищенню відчуття їхньої власної цінності. Усі члени Т-групи сидять у колі. Кожний по черзі, починаючи зліва від ведучого, сідає на стілець у центрі й повертається обличчям до кожного й одержує асоціацію, яка виникає у даний момент. Це може бути асоціація із квіткою, спорудою, природним явищем, літературним героєм тощо. Але заборонено оцінювати людину: товстий, худий, злий тощо. Наприклад: жінка - голуба хвиля, Дюймовочка, загадка, холодний вітерець, лисичка; чоловік - молодий дуб, пан отаман, грозова хмара, трактор, директор, тощо.

Після того відбувається обговорення, під час якого учасники починають розуміти, що сприймання чи виникнення асоціації відбувається у зв'язку з проблемами, соціальним досвідом тієї людини, у якої вони виникають. Учасники тренінгу розповідають про свої переживання. Усе це сприяє пізнанню та об'єктивному оцінюванню свого «Я».

Вправа «По той бік дороги»

Ця вправа допомагає виявити, наскільки толерантною є колектив. Не слід оцінювати чи засуджувати погляди інших, варто підкреслювати, що кожен може мати свої погляди, з якими можна погоджуватися чи ні. Засуджувати можна лише дискримінаційні чи насильницькі дії. Утім, часто невизнання цих відмінностей призводить до конфліктів. Більшість «конфліктів позицій» не мають рішень, які б влаштували обидві сторони. Тож важливіше шукати спільні інтереси чи потреби учасників.

Учасники стають у коло. По центру кола проходить уявна дорога. Учитель називає певні твердження. Ті учасники, які погоджуються з цими висловами, мають перейти на праву сторону «дороги», а ті, хто не погоджується — на ліву. При цьому слід, щоб учасники звернули увагу на те, хто з ними по один бік дороги.

• У мене є прізвисько.

• Я маю старшу сестру.

• Мене дратують люди, які нав'язують свої погляди.

• Мені подобається здобувати вищу освіту і самовдосконалюватися.

• Я хочу стати вчителем-професіоналом фізичної культури.

• Я люблю грати у волейбол, тощо.

Провести обговорення тверджень у формі дискусій.

Вправи на формування толерантності повинні підвищувати настрій, проводитися у позитивному режимі, підбадьорювати учасників навчального процесу. Такі вправи повинні займати не більше 5 хвилин і проводитися за згодою студентів.

Вправа “Айсберг”

1. Намалювати на великому аркуші паперу (на дошці) малюнок, який зображує айсберг у співвідношенні надводної та підводної частини як 1до 10.

2. Попросити присутніх за допомогою “мозкового штурму” назвати головні характеристики айсберга і записати їх під малюнком: крижаний, більша частина схована під водою, твердий, великий, невідомий тощо.

Запитання до групи

1. Чи можна порівняти айсберг з конфліктом?

2. Яка з ознак є найбільш притаманною для айсберга?

3. Чи стосується це конфлікту?

4. Як можна уникнути небезпеки від зіткнення з підводною частиною айсберга? (всі пропозиції схематично зобразити на малюнку: обійти, підірвати, розтопити).

Обговорити ефективність кожної пропозиції.

5. Які ризики у разі використання кожного з методів уникання небезпеки айсберга?

6. Що можна зробити, щоб уникнути цієї небезпеки?

Отримавши відповідь: “Айсберг потрібно вивчити!”, – записуємо це на дошці.

Повертаємося до конфлікту і, повторюючи вже пройдений шлях, питаємо :

Чи чекає нас небезпека при спробі подолання конфлікту без його вивчення?

Що важливо вивчати у конфлікті?

Які аналогії між статичними і динамічними ознаками айсберга і конфлікту можна провести?

Висновок:

Для чого ми розглядали айсберг?

Як ці знання нам можуть допомогти в трансформації конфліктів?

Завдання:

1. Розгляньте схему айсберга.

2. Які рівні конфлікту зображені на схемі цифрами 1, 2, 3?