7. Вправи на розвиток мімічної і пантомімічної виразності

Вправа 1. Загальна мімічна реакція. Вправа проводиться одночасно для всіх. Виконують її, сидячи парами з метою звільнення від скованості, сором'язливості. Викладач пропонує наступні ситуації.

Розпочався урок. Ви вишикували клас у шеренгу. Відчиняються двері. Ви дивитесь на появу учня. Відреагувати за допомогою мімічної виразності на ситуацію:

вимогливо: „Швидко заходь";

здивовано: „Не чекав";

з прикрістю: „Відвертаєш увагу";

запитуючи: „Що-небудь трапилось?";

докірливо: „Заважаєш працювати";

радісно: „Нарешті!" і т.д.

Аналізуючи виконання цих завдань, доцільно запро­понувати описати зміст тих ситуацій, які виправдовують всі дії. Усі ситуації доцільно програвати як з позиції учителя, так і з позиції учня, співставляючи зміст, наповнення ситуацій, які наслідки викликають у партнера, тобто працювати над доцільністю міміки і жестів для певних ситуацій.

Вправа 2. Вираження індивідуальної реакції. Вправа виконується перед аудиторією. Студенти по черзі виступають у ролі вчителя. Після виконання вправи всією групою студенти вибирають най­більш вдалий варіант.

Ви робите перекличку. Раптом пролунав якийсь шум. Ви, повертаючись, висловлюєте:

здивування: „Що трапилось?"',

осуд: „Хто ще не розпочав працювати?";

вимогу: „Припиніть, пора втихомиритись";

вичікування: «Чекаю абсолютної тиші";

гнів: „Тихо! Не можна гомоніти, коли говорю я";

страждання: „Як можна шуміти, коли тут у нас важлива справа?"

8. Вправи на розвиток фонаційного дихання.

Вправи потрібно підбирати диференційовано, врахо­вуючи індивідуальні особливості студентів.

Вправа 1. „Старт». Візьміть в руки годинник з секунд­ною стрілкою і розпочинайте вести відлік часу за секундами: „Десять! Дев'ять! Вісім! Сім! Шість! П'ять! Чотири! Три! Два! Один! Пуск!" Відлік ведіть голосно, відривчасто, рівномірно, на одному диханні, без добору повітря: перекривайте дихання в паузах між промовленими цифрами. Диктуйте чітко, так, щоб чути було іншим, які знаходяться на деякій відстані від вас. Якщо у вас не вистачило дихання на весь відлік до слова „Пуск!", то розпочинайте відлік з меншої цифри. Зверніть увагу на те, щоб останні слова, „Один! Пуск!" — прозвучали у вас на вільному, неутрудненому видиху, енергійно, голосно. Поступово збільшуйте кількість, цифр, постарайтесь довести їх до 15 або навіть до 20. Слідкуйте за тим, щоб кожна наголошена голосна одержувала однакову частку повітря, не дозволяйте йому витікати в паузах між словами.

З метою вироблення навичок фонаційною дихання можна використати дитячі лічилки.

Вправа 2. «Квітковий магазин». Вихідне положення – стоячи. Для контролю ліву руку положіть на живіт, праву на ребра. Зробіть видих (п-фф). При цьому живіт втягується Виконання: роблячи вдих, уявіть, що нюхаєте квітку. При цьому живіт виступає вперед, ребра розширюються, закріплюється вдих поштовхом і підтягуванням низу живота. Після цього розпочинайте видих повільно і плавно на п-ффф, при цьому живіт поступово втягується, ребра опускаються, вдих короткий, видих тривалий. Вправу необхідно повторити 2-3 рази.

Вправа 3. «Звуконаслідування» (різні види види­хання). Пригадайте і відтворіть різні звуки довкілля: свист вітру — „...шшш..."; тоненький звук комара — „зьзьзь...", крик і каркання ворони -- „ кркркр, крр! карр! карр!", тріскотіння сороки —„ трр! Трр!", рокіт мотора -„...ррррр..."; звук електричного дзвінка — „...рьрьрь..."; окрик кучера — „тпру! тпру! тпру! нно! нно! нно!" І т.д.

Зверніть увагу на роботу діафрагми: то у неї мінімальна напруга (коли повітря ніби само „витікає в природу"), то напруження посилюється (повітря ніби силою виганяється, діафрагма активно й енергійно рухається, ривками „ви­штовхуючи" повітря).

Вправа 4. „Перекличка". Називайте прізвища школя­рів, вивчайте кожного поглядом, постарайтесь запам'ятати їх особливості, посадити на місце. Перед кожним прізвищем робіть вдих. Після цього ведіть перекличку, розтягуючи видих на 3-4 прізвища.

Оцінюються уміння мотивувати роботу, контакт з кла­сом, правильність дихання, вільність і природність поведінки.