Хід заняття

1. ОБГОВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

1.1. Загальна характеристика педагогічної техніки.

1.2. Педагогічна комунікація як складова педагогічної техніки.

1.3. Модель комунікативності учителя, його імідж.

2. ВИКОНАННЯ ВПРАВ НА РОЗВИТОК ПСИХОФІЗИЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

1. Вправи на розвиток емоційної саморегуляції.

На тлі набутого стану розслаблення можна формувати в себе спеціальні емоційні реакції, передусім такі, як стійкий оптимізм і життєрадісність. Для цього вчителю корисне навіювання інтересу, терпіння щодо дітей.

Вправа А. Дитячі жарти мене не дратують, а забавляють. (Відчути це).

Вправа Б. Я легко гамую в собі відчуття знервованості і злості, коли хтось із дітей поводиться не так, як мені хотілося б. (Відчути це).

2. Вправи на розвиток умінь психофізичної само­регуляції, налаштування на наступну діяльність.

Вправа 1. Контроль та регуляція дихання

Контроль за диханням може сприяти регуляції емо­ційного стану людини. Для цього рекомендується виконати вправи „Діафрагмальне дихання" і „Ритмічне дихання".

Діафрагмальне дихання

Вдих через ніс. Спочатку при розслаблених та злегка опущених плечах повітрям заповнюються нижні відділи легенів, живіт при цьому дедалі більше випинається. Потім під час вдиху послідовно піднімаються грудна клітка, плечі та ключиці. Повний видих відбувається в тій самій послі­довності: поступово втягується живіт, опускаються грудна клітка, плечі, ключиці.

Ритмічне дихання

Таке саме дихання, але виконується в певному ритмі; найкраще під час нешвидкого ходіння. Вісім кроків — вдих, чотири — затримка дихання, вісім— видих. Далі можна — 10: 5 : 10. Скорочення видиху має мобілізаційне значення. Нормалізації стану допомагає і позіхання.

Вправа 2. «Готуємось до бесіди»

Перед бесідою з учнями глибоко вдихніть. Під час видиху різким рухом уявно ніби „зірвіть" маску з обличчя: „погасіть „очі, розслабте вуста, звільніть шию і груди. Уявіть собі, що під час видиху ви знімаєте з себе м'язові „круги" і відкидаєте їх — з очей, шиї і грудей.

Вправа 3. Контроль за тонусом мімічних м’ язів

Ця вправа допомагає не тільки надати обличчю спокійного виразу, а й домогтися внутрішньої гармонії й заспокоєння.

Текст може бути такий: „Моя увага зупиняється на обличчі. Моє обличчя спокійне. М'язи чола розслаблені. Губи та зуби розімкнені. М'язи щік розслаблені. М'язи очей розслаблені. Моє обличчя, як маска. Разом із по­смішкою я відчуваю, як зникає напруження з обличчя і з усього тіла".

Вправа 4. Розслаблення та напруження м’ язів рук

Станьте прямо, руки — вперед, пальці — стиснуті в кулак; одночасно напружуються м'язи кисті, передпліччя, плечей. При цьому потрібно пам'ятати про мисленнєву дію (ви хочете бути сильним, міцним, ваші м'язи дуже напружені). А тепер розслабтеся: руки вільно падають, здійснюючи маятникоподібні рухи.

3. Вправи на розвиток умінь психофізичної само­регуляції з метою зняття напруження

Малюємо настрій. Щоб покращити свій настрій після важкої розмови, візьміть кольорові олівці і чистий аркуш паперу. Розслаблено, лівою рукою намалюйте абстрактний сюжет — лінії, фігури, кольорові плями. Повністю поглиньте в свої переживання, виберіть колір і проведіть лінії так, як хочете, у відповідності з настроєм. Перенесіть свій настрій на папір, ніби матеріалізуючи їх. Закінчивши малюнок, з другого боку аркуша напишіть 5-7 слів, які виражають ваш настрій. Знову подивіться на малюнок, ніби заново переживаючи свій стан, перечитайте слова, емоційно розі­рвіть листок і викиньте. Ваш емоційний стан має перейти в малюнок і буде знищеним.

Тренуємо емоції („Регуляція м'язового напруження"). Студенти повинні імітувати наступне: насупитися, як осіння хмара, сердита людина, зла фея; посміхнутися, як кіт на сонці, хитра лисичка, радісна дитина, яка побачила диво; розізлитися, як дитина, у якої відібрали морозиво, людина, яку вдарили; злякатися, як дитина, яка загубилася у лісі; зобразити людину, яка втомилася, як батько після роботи, людину, що підняла важку річ, мураху, що притягла велику муху.

Тренуємо уяву. Учасники гри стають парами, обличчям один до одного. Спираючись долонями в долоні партнера, намагаються побороти його. Потім вправа виконується з уявним партнером, але з тим самим напруженням.

Гра-розминка „Австралійський дощ" (5 хв.). Гра забезпечує психологічне розвантаження учасників.