
- •Лекція 5. Диференціальна біомеханіка. Основи педагогічної кінезіології.
- •1. Диференціальна біомеханіка.
- •1.1. Будова тіла і рухові можливості людини.
- •1.2. Вікові зміни рухових можливостей
- •1.3. Особливості моторики жінок.
- •1.4. Вплив віку на ефект навчання і тренування.
- •1.5. Руховий вік
- •1.6. Прогностична інформативність показників моторики
- •1.7. Рухові переваги
- •2. Використання основ біомеханіки у педагогічній діяльності по фізичному вихованню
- •2.1. Основи програмованого навчання техніки і тактиці рухової діяльності.
- •2.2. Основи педагогічної кінезіології.
- •2.3. Поняття про сугестивні методи навчання.
2.3. Поняття про сугестивні методи навчання.
Методи програмованого навчання і педагогічної кинезіології упорядковують процес передачі знань. Вони активізують пізнавальну діяльність учня, дають йому можливість освоювати ефективну техніку і тактику крок за кроком і відразу правильно, без прикрих «проб і помилок». Тим самим навчання стає більш цілеспрямованим і значно прискорюється. Але існують і інші, ще більш інтенсивні методи навчання. Це суггестивні методи.
Сугестологія (від suggest – натякати, наводити на думку) – наука про навіювання. У поєднанні з педагогікою сугестологія утворює сугестопедію – новий розділ педагогіки, що розробляє прийоми прискореного навчання (Г. Лозанов, 1970 р.). На відміну від інших, сугестивні методи досягають мети в обхід логіці, багато в чому нагадують гру і тому не вимагають від учня значних вольових зусиль. Як відомо, саме так навчаються маленькі діти.
Дослідженнями психологів, психіатрів і нейрохірургів установлено, що людина використовує лише незначну частину можливостей свого мозку. Існують колосальні резерви, про що говорять, наприклад, факти «понад запам’ятовування» (до 1000 іноземних слів за сеанс) особливо обдарованими людьми і звичайними людьми в стані гіпнозу. Сугестивні методи навчання спираються на ці резерви й активізують них.
Для того щоб активізація резервів мозку стала можливою, необхідно перебороти «критично-логічний» антисугестивний бар’єр, тобто ситуацію, коли, звикнувши до обмеженості своїх можливостей, людина з розумінь здорового глузду не вірить у свої надможливості.
Наприклад, відомо, як важко збільшити результат спринтеру вищої кваліфікації, який досяг своєї «вершини». І.П.Ратов і його співробітники досягали цього за допомогою пристосування, що вони назвали полегшуючою підвіскою. Над біговою доріжкою з електромотором зі швидкістю бігуна переміщався блок з ременями, що підтягують спортсмена догори і тим самим зменшуючи силу ваги. При цьому результат у спринтерському бігу, природно, виявлявся вище звичайного. Це сприяло формуванню навички «надшвидкого» бігу, додавало бігуну впевненість, і надалі він поліпшував свій результат на змаганнях.
Тієї ж мети можуть служити й інші тренажери для фізичної і техніко-тактичної підготовки спортсменів, а також людей, що займаються фізкультурою.