ТСПД-робота соціального педагога в нвк
.docxПроблеми щодо діяльності соціального педагога в мікрорайоні можна, на наш погляд, сформулювати так:
1) функціонування різнопланових дитячих та молодіжних клубів;
2) пошук нових форм і методів роботи за місцем проживання;
3) створення соціально-педагогічних умов для роботи з дітьми;
4) залучення дітей і молоді до дитячих клубів і формувань за місцем проживання;
5) організація взаємодії підлітків, яка принесе потребу до саморозвитку, радість, змістовне дозвілля;
6) допомога сім'ї, у якій є проблемні групи.
Соціальний педагог, який працює у районі, повинен співпрацювати з батьками й дітьми, домагаючись нормалізації відносин, підтримувати тісний зв'язок із школою, з'ясовувати причини небажання дітей ходити до школи, виявляти сім'ї, у яких жорстоко ставляться до дітей, які страждають від знедоленості. Така діяльність передбачає залучення спеціалістів: лікарів, юристів, працівників міліції, вчителів, соціальних працівників різних напрямків, представників адміністративних органів. Спробуємо визначити функції соціального працівника, який працює за місцем проживання: організаційна (організація вільного часу); підтримуюча (допомога і підтримка у вирішенні дитячих проблем, які виникли); контролююча (контроль за поведінкою, за відносинами дітей і молоді з ровесниками, сім'єю); комунікативна (налагодження спілкування з дітьми).
Об'єктами роботи соціального працівника за місцем проживання стають найчастіше діти, молодь, що вживають наркотики, алкоголь, які стоять на обліку в дитячій кімнаті міліції для неповнолітніх, діти з неблагополучних сімей, такі, що відстають у навчанні.
Провідною ідеєю роботи соціального педагога є спрямованість на конкретну особистість. Така спрямованість базується на повазі до особистості дитини, орієнтації на загальнолюдські цінності (добро, милосердя, любов, повага до людини, терпимість, чуйність, співчуття тощо).
У своїй діяльності соціальний педагог повинен керуватися такими важливими принципами, як гуманізація, демократизація, повага до людини, її захист. Українські дослідники А.Й.Капська, Р.Х.Вайнола визначають, що позиція захисту дитини має стати основним аспектом у її соціалізації. Саме ця позиція на їх думку, допоможе дітям і підліткам реалізувати свої інтереси, виявити позитивні якості, розширити свої знання і пізнавальні інтереси. Спрямованість на особистість передбачає розвиток спілкування. У вікових групах діти спілкуються залежно від тієї моделі, яка вже склалася за їх невеликим життєвим досвідом, тому часто їхні стосунки супроводжуються непорозумінням, виникненням бар'єрів у спілкуванні, конфліктів і психічних зривів. Навчання у дітей і молоді спілкуватися включає виховання культури поведінки, моральності, доброзичливості до інших.
Роль соціального педагога складна і різноманітна, тому доводиться бути і другом, і порадником. Така діяльність потребує активізації вимог, які сприяли б організації, оптимізації методик соціального виховання, виявлення нових форм і підходів. З метою вирішення існуючих проблем, пропонуємо використовувати такі методи: анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ю, письмові роздуми, ігри, конкурси, читання, екскурсії, походи, зустрічі та ін.
1.Прізвище, ім'я, по батькові, Виявлені якості особистості, Програма роботи, одержані результати.2. Історія життя і виховання (сім'я, соціальний стан, матеріальне становище, освітній, культурний рівень, внутрішньосі-мейні стосунки; вплив оточення, виховних інститутів).3. Становище у школі (участь у різноманітній діяльності, статус у колективі).4.Характеристика основних якостей (особистості психічних процесів темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери).5. Основні показники педагогічних упущень (види моральних і правових злочинів, їх мотиви, причини споєння, ставлення до своїх вчинків).6. Застосування різних методів виховання (переконання, привчання, вправи, виховуючи ситуації, приклад, нагорода, покарання).На основі такої характеристики соціальному працівнику пропонується планувати свою роботу, ставити разом із вихованцем завдання, аналізувати вчинки, поведінку тощо.Така робота проводиться з урахуванням бажань, інтересів вихованців і базується на добровільних засадах.