Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самостійна №11.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
103.58 Кб
Скачать

Самостійна робота №11

з мікроекономіки

студентки 2 курсу

напряму підготовки: «Облік і аудит»

Корнійчук Алли Володимирівни

І. Визначення понять:

Олігопо́лія (англ.Oligopoly) — структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

Дуополія - ситуація на ринку, за якої пропозиція представлена лише двома виробниками (постачальниками).

Жорстка” олігополія , коли 2-3 фірми повністю контролюють ринок. “Розпливчата”- коли до 10 фірм контролюють 70-80% ринку. Між ними може бути наявна чи відсутня таємна змова. Різні галузі можуть створювати і різні за силою бар’єри для проникнення нових фірм.

Матриця (від лат. matermatr- — «мати», зазвичай для тварин і рослин) — в найзагальнішому значенні щось, в межах чого знаходиться, породжується, розвивається або приймає форму інший об'єкт або об'єкти.

Домінуюча стратегія (dominant strategy) обрана однією зі сторін стратегія гри, яка приносить їй щонайменше настільки ж гарні результати, як і всяка інша стратегія, незалежно від стратегії, обраної супротивною стороною. Якщо стратегія А має перевагу над стратегією В, вдаватися до стратегії У немає ніякої необхідності. Описи ігор можуть бути значно спрощені за рахунок відмови від включення домінуючих стратегій.

Злиття - це об'єднання двох або більше господарських суб'єктів, в результаті якого утворюється нова економічна одиниця (нове юридична особа).

Аутсайдери ( англ. outsider , буквально - сторонній )капіталістичні підприємства і компанії , які з тих чи інших причин не входять до монополістичних об'єднання, які утворилися в галузі їх діяльності .

Цінова війна – це цикл послідовних зменшень цін на олігополістичному ринку фірмами-суперниками. 

Змова - таємниця угоду між двома або більше особами щодо здійснення незаконних дій.

Картель — це об'єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін і зберігають свою власність на засоби виробницва і продукцію; найпростіша форма монополістичного об'єднання.  На відміну від інших, стійкіших, форм монополістичних структур (синдикати,трести,концерни), кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність. Об'єктами угоди можуть бути: ціноутворення, сфери впливу, умови продажу, використання патентів, регулювання обсягів виробництва, узгодження умов збуту продукції, найм робітників. Діє, як правило, в рамках однієї галузі.

При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію.

ІІ. Відповіді на питання:

2.1. Характерні ознаки олігополії.

Олігополія - це ринкова структура, яка має такі характерні риси:

1) відносно мала кількість фірм;

2) різні за проникністю бар'єри, які перешкоджають входу в галузь нових фірм;

3) продукція є однорідною (наприклад, алюміній чи сталь) або диференційованою (автомобілі чи напої);

4) контроль над цінами;

5) взаємозалежність між усіма фірмами-олігополістами.

2.2. Причини виникнення олігополістичних структур. Їх стратегія взаємодії.

Причини виникнення олігополістичних структур: а) Ефект масштабу обумовлює зниження довгострокових середніх витрат виробництва. В умовах олігополії мінімально ефективний розмір фірми повинен бути досить значним: адже за даного обсягу споживчого попиту достатня ефективність галузі може бути досягнута лише малою (приблизно від 2 до 10) кількістю великих підприємств. б) Переваги злиття: розширення розмірів підприємства за рахунок поглинання конкурентів дає змогу реалізувати ефект масштабу та збільшити ринкову владу шляхом суттєвого зростання концентрації виробництва у галузі. в) Барєри для вступу до галузі:

  • ефект масштабу вимагає від нової фірми інвестицій. Достатніх, щоб розпочати виробництво, а це призводить до значного ризику, і тому стримує фірми від вступу до олігополістичної галузі;

  • значні перешкоди повязані з великими фінансовими витратами на нецінову конкуренцію, яка виступає однією з форм конкурентної боротьби в умовах олігополії;

  • необхідність володіти патентами дає змогу олігополії здійснювати контроль над технологією та організацію виробництва, обмежуючи таким чином появу конкурентів у галузі;

  • власність на стратегічну сировину дає відчутну перевагу вже існуючим фірмам над новими, що тільки утворилися.

2.3. Опишіть напрямки поведінки фірми за умов однорідної олігополії.

Особливістю поведінки фірми-олігополіста на певному ринку є те, що на відміну від досконалої конкуренції чи монополії, при прийнятті рішень вона завжди бере до уваги можливу реакцію конкурентів.   Напрямки поведінки фірми за умов однорідної олігополії:

  1. Некооперативна гра

  2.  Кооперативна гра .

2.4. Охарактеризуйте некооперативний напрям поведінки серед

Некооперативна гра – це така гра, коли її учасники приймають самостійні рішення за всіма життєво важливими для них питаннями.  Некооперативна гра поділяється:

  • Взаємна гра – це гра, коли учасники олігополії за приблизно рівної економічної сили виходять з припущень щодо можливих рішень конкурентів у відповідь на їхні дії (моделі Курно, Бертрана, “ламаної кривої попиту”).

  • Послідовна гра – це гра, коли одна з фірм грає роль лідера і, сподіваючись на свою економічну могутність, примушує інших учасників ринку “грати за її правилами” (моделі Штакельберга, лідерство в цінах). Емпіричні дослідження підтвердили, що дані моделі найбільше розповсюджені у світі.

2.4. Охарактеризуйте кооперативний напрям поведінки олігополістичних структур

Кооперативна гра – це гра, коли фірми домовляються між собою про певні правила поведінки, зв’язуючи себе певними домовленостями ( картель). Особливості поведінки олігополіста на ринку визначаються двома тенденціями, що діють у протилежних напрямках: З одного боку, фірми зацікавлені в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні дії, оскільки це дає змогу реалізувати монопольну владу.  З другого боку, кожна фірма прагне отримати надприбуток за рахунок конкурентів, порушуючи угоду, а це відповідно суттєво загострює суперництво.