
- •Наскрізна програма практики студентів
- •І. Пояснювальна записка
- •V. Підведення підсумків педагогічної практики.
- •Шкала оцінювання
- •Vі. Зміст практик. Вид практики: професійно-орієнтовна (безвідривна) практика
- •Форми звітності студента-практиканта про практику:
- •Вид практики: волонтерська (безвідривна)
- •Вид практики: навчально-виховна в літніх оздоровчих таборах
- •Вид практики: навчально-залікова на місці роботи соціального педагога (іv курс)
- •Після проходження практики студент четвертого курсу повинен
- •1. Профілактичний напрям соціально-педагогічної діяльності студента-практиканта
- •2. Консультативний напрям соціально-педагогічної діяльності студента-практиканта
- •3. Інформаційно-просвітницький напрям соціально-педагогічної діяльності студента-практиканта
- •4. Корекційний напрям соціально-педагогічної діяльності студента-практиканта
- •5. Реабілітаційний напрям соціально-педагогічної діяльності студента-практиканта
- •6 Профорієнтаційний напрям соціально-педагогічної діяльності студента-практиканта
- •7. Організація дозвіллєвої діяльності (виховної) в роботі соціального педагога (студента-практиканта)
- •8. Діагностичний напрям соціально-педагогічної діяльності студента-практиканта
- •Індивідуальний план роботи
- •Що проходив соціально-педагогічну практику в ______________________________________ з ________ по _______ 20___ р.
- •Щоденник
- •Педагогічний аналіз
- •Назва діагностичного заходу
- •Хід проведення
- •Назва профілактичного заходу
- •Тема консультації
- •Вид практики: виробнича в соціальних службах (vі курс)
- •Вид практики: навчально-виховна (vі курс, магістри)
- •Iі. Науково-дослідна робота.
- •V. Ознайомлення з специфікою організації навчальної, виховної, науково-методичної роботи в ліцеї, гімназії, колегіумі.
- •Вид практики: науково-дослідна (vі курс, магістри) завдання магістрантам на період науково-дослідної практики (асистентської). Іі семестр.
- •Критерії і норми оцінювання роботи студентів у період магістерської педагогічної практики
- •Шкала оцінювання та розподіл балів за навчально-виховну практику мгістрів
- •Шкала оцінювання та розподіл балів за нуково-дослідну практику магістрів
- •Документація
7. Організація дозвіллєвої діяльності (виховної) в роботі соціального педагога (студента-практиканта)
Дозвіллєва сфера є специфічною сферою діяльності дитини у вільний час, в якій відбувається її фізичний і духовний розвиток, задовольняються різноманітні потреби та інтереси.
Особливостями дозвіллєвої діяльності школярів є:
свобода вибору дозвіллєвої діяльності, свобода від обов’язків;
добровільна участь у дозвіллєвій діяльності;
бажання отримати радість та задоволення;
компенсаційність дозвілля.
Структурне наповнення дозвілля багатогранне:
самоосвіта, саморозвиток, самовдосконалення;
любительська діяльність;
пасивний відпочинок;
асоціальні прояви;
суспільно-корисні справи;
рекреація та розважальні заходи;
творчі заняття;
споживання культурних цінностей;
дозвіллєве спілкування.
Мета організації дозвіллєвої діяльності полягає у можливості різнобічного розвитку особистості дитини, формування її позитивних рис, підвищення рівня обізнаності, пробудження та задоволення духовних інтересів, самореалізації та саморозвитку дитини.
Завдання:
– підвищення рівня соціально-культурної освіти школярів;
розвиток особистості дитини у різних напрямках;
самореалізація, саморозвиток особистості через дозвіллєву діяльність.
Концепція раціональної організації дозвілля виходить з принципу безпосереднього впливу на особистість, групу чи іншу соціальну спільність шляхом створення сприятливих умов для:
задоволення, педагогічно доцільної корекції і подальшого розвитку психофізіологічних, комунікативних, пізнавальних та естетичних потреб;
стимулювання соціально значущих мотивів культурно-дозвіллєвої діяльності;
формування та розвитку вмінь і навичок раціонально будувати власне дозвілля;
самовираження і самоствердження особистості у сфері вільного часу.
Форми проведення школярами свого дозвілля – це похідна від багатьох факторів. Серед найістотніших факторів – об’єктивні умови, від яких залежить можливість урізноманітнити способи проведення вільного часу як за формою, так і за суттю, по-друге, суб’єктивні якості: рівень розвитку особистості, її потреби та інтереси, ціннісні орієнтації тощо.
Організація дозвіллєвої діяльності в школі передбачає педагогічно контрольоване, доцільне та корисне проведення вільного часу учнів. Соціальний педагог може організовувати змістовне дозвілля учнів під час перерв, в позанавчальний час (гуртки, клуби, хобі-центри тощо), а також в рамках навчального процесу під час проведення виховних (класних) годин. На сьогодні класні керівники досить часто запрошують на свої класні години соціальних педагогів. При цьому пропонують самостійно визначитися з темою, формою проведення класної години.
Ураховуючи вікові особливості дітей, можна запропонувати таку тематику класних годин:
для дітей молодшого шкільного віку цікаві й захопливі різноманітні конкурси, пізнавальні ігри (наприклад, ігрові й пізнавальні класні години, такі як конкурс акторської майстерності, пізнавальні й розважальні ігри з елементами тренінгу).
для підлітків класні години, на яких вони одержать відповіді на актуальні питання їхнього віку, наприклад про особливості стосунків між людьми. Корисно в захопливій формі проводити профілактичні класні години про шкідливі звички і здоровий спосіб життя, цікавими є також інтелектуально-пізнавальні ігри;
Старшим школярам можна запропонувати взяти участь у сюжетно рольових іграх з найрізноманітнішої тематики: від проблем щодо охорони довкілля до вибору професії.
Основні позитивні особливості класних годин соціальної проблематики:
незвичайний і захопливий зміст;
набуття практичного чи суспільного досвіду;
досить висока активність учнів;
створення позитивного емоційного настрою учнів;
формування зацікавленості соціально-психологічними проблемами.
Правила, яких слід дотримуватися соціальному педагогу під час проведення класних годин.
подавати матеріал у цікавій, захопливій і доступній формі;
матеріал повинен бути цікавим для учнів;
пропонований матеріал має бути науково достовірним;
навчальний матеріал, по можливості, пов’язати зі знаннями учнів.