Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
плани практичних ІУМ.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
646.14 Кб
Скачать

Теми, винесені на самостійне опрацювання

Тема 2. Літературна мова періоду Київської Русі.

1.Загальна характеристика мовної ситуації Київської Русі в працях визначних українських учених (Олекса Горбач, Степан Смаль-Стоцький, Агатангел Кримський, Іларіон Свенціцький, Іван Огієнко, Юрій Шевельов, Євген Тимченко, Леонід Булаховський, Василь Німчук, Григорій Півторак, Іван Ющук).

2. Етапи розвитку староукраїнської мови.

2.Літературні мови (староукраїнська й церковнослов'янська) як самостійні літературні мови зі своїми системами і сферами функціонування – могутній об'єднувальний чинник східних слов'ян.

Мета вивчення: студент повинен знати особливості мовної ситуації в Київській Русі, етапи розвитку староукраїнської мови, особливості староукраїнської та церковнослов’янської мови.

Ключові слова: церковнослов’янська мова, давньоруська мова, перекладна література, оригінальна література, агіографічна література, проповідь, грамота, графіті, літопис.

Завдання для самопідготовки

  1. Опрацюйте теоретичні питання за рекомендованої літературою.

  2. Підготуйте реферати до питань теми.

  3. Скласти тести до теми.

Література:

Основна:

  1. Бабич Н.Д. Історія української літературної мови. Практикум. – Львів, 1993..

  2. Богумил о., Житецький п. Начерк історії української літературної мови. // “Україна”, к., 1914. – кн. 2.

  3. Історія української мови: хрестоматія / Упор. С.Я.Єрмоленко, А.К. Мойсеєнко. – К.: Либідь, 1996. – 288 с.

  4. Конобродська В.Л. Історія української літературної мови. Практичні заняття. Навчальний посібник. – Житомир. – 2002. – 200 с.

  5. Курс історії української літературної мови. (за ред. І.К. Білодіда). – Т. 1. – К., 1958; - Т. 2, 1961.

  6. Огієнко І. Історія української літературної мови. – К., 1995.

  7. Плющ П.П. Історія української літературної мови – К., 1971.

  8. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001.

Додаткова:

  1. Задорожний В. Многострадальная Русь, іже на язиці українськім прєбиваєма єсть//Дивослово.-2003.-№11.

  2. Задорожний В. Як треба читати тексти кирилівського письма//Дивослово.-2004.-№2.

  3. Мацько Л., Христенок В. Історія української літературної мови // Дивослово. - №10. – 2002. – С. 53-60

  4. Німчук В. Початки літературних мов Київської Русі // Мовознавство. - №2. – 1982. – С. 32-35

  5. Німчук В.В. Берестяні грамоти в Україні // Мовознавство. – 1992. - №6. – С. 11-15.

  6. Німчук В.В. З історії формування давньоруської редакції старослов'янської мови (Ізборнік 1076 р.) // Мовознавство. – 1985. - № 3.

  7. Русанівський В.М. Ще про дві літературні мови в Київській Русі // Мовознавство. – 1996 -№6. –С. 3-12.

  8. Тараненко О. Мова Київської Русі: вузол історико-лінгвістичних і політико-ідеологічних проблем // Мовознавство. -1993. -№ 2.

Тема 3. Староукраїнська літературна мова XIV-XVI ст. План

1. Доля українців після розпаду Київської Русі. Захоплення українських земель Литвою і Польщею. Утворення (XIVст.) Молдавської держави, у складі якої опинилися Галичина й Буковина.

2. Літературні мови XIV-перша пол. XVст. Слов'яноруська (церковнослов'янська) і руська (українська ділова) мови, їхні функції. Ствердження державності „руської” мови у другому виданні „Литовського статуту”. „Судебник” Казимира Ягайловича (1468).

3. Виникнення братських шкіл (кінець XVI ст.), складання для них церковнослов'янських граматик, створених за греко-латинськими зразками: „Граматика словенска язіка...” (1586), „Граматика доброглаголиваго еллинословенского языка” (1591”), „Грамматіка словенская” Лаврентія Зизанія (1596), „Грамматіка словенския правилное синтагма” Мелетія Смотрицького (1619), Кам'янецька (1638).

4. Спроба Івана Ужевича скласти граматику ділової української мови на південно-західній українській основі (рукописна „Граматика словенская” (1643,1645), популяризація і зміцнення позицій української літературно-писемної мови.

5. Лексикографічні описи церковнослов'янської мови з українськими тлумаченнями („Лексис...” Лаврентія Зизанія(1596), „Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто” невідомого автора, „Лексыконъ словеноросскый..” Памва Беринди (1627), „ Синоныма славенороська” (XVIIст.); латино-слов'янські словники (Є.Славинецького, А.Корецького- Сатановського (бл. 1642).

Мета вивчення: студент повинен знати мовну ситуацію в Україні в XIV-XVI ст., мовні особливості граматик та словників XIV-XVI ст.

Ключові слова: Києво-Могилянська академія, граматика, словник, Беринда Памво, Зизаній Лаврентій, лексикографія, староукраїнська лексикографія, Смотрицький Мелентій, Ужевич Іван, «Граматіка словенска» Лаврентія Зизанія, «Граммматіки словенское правилное синтагма» Мелетія Смотрицького, «Граматика словенская» Івана Ужевича, «Лексик с толкованием словенських слов просто» невідомого автора, «Лексис» Лаврентія Зизанія, «Лексіконъ словеноросскій» Памва Беринди, «Синоніма словеноросская» невідомого автора.