37.Особливості та етапи учнівської технічної творчості.

Технічна творчість учня – вид діяльності в наслідок якої створюються технічні об’єкти з ознаками корисної і істотної новизни.

Ознаки учнівської технічної творчості:

• результат творчої діяльності учнів, може носити характер як об’єктивної так і суб’єктивної новизни.

• Зазначена діяльність у першу чергу має навчальний характер

• Учнівська творчість може характеризуватися нижчим рівнем самостійності.

Етапи учнівської творчості:

• Прийняття ідеї

• Пошук розв’язання проблемних завдань

• Технологічна розробка ідеї

38.Методи творчого мислення: мозковий штурм, метод фокальних об’єктів, комбінування, комбінаторики, синектики, морфологічного аналізу, метод функціонально-вартісного аналізу.

1. Метод мозкової атаки

Мозковий штурм — груповий метод творчої діяльності за відсутності будь-яких критеріїв оцінювання й напрямків пошуку ідей. Метод є практично універсальним, тому що дозволяє розглядати майже будь-яку проблему у сфері людської діяльності. Це можуть бути завдання з галузі організації виробництва, сфери обслуговування, бізнесу, економіки, соціології, карного розшуку, військових операцій тощо. Головна умова: завдання мають бути просто й зрозуміло сформульовані.

Метод мозкового штурму (brainstorm) створив у 30-ті рр. XX ст. Алекс Осборн. У наш час існує понад 50 модифікацій цього методу.

Для проведення мозкової атаки обирається ведучий мозкового штурму й створюються дві групи:

1. генератори ідей — учасники, які пропонують нові варіанти вирішення завдання;

2. критики-аналітики — члени комісії, які обробляють запропоновані варіанти. У ці групи слід відбирати людей, які мають певні якості.

Ведучий: вимоги до учасника.

Завдання ведучого: забезпечувати якість мозкового штурму, регулюючи його хід.

Повноваження ведучого:

1. Відповідати за процедуру й регламент роботи (дотримання правил).

2. Припиняти неконструктивне поводження учасників — «перетягання каната», «павиний хвіст» тощо.

3. Забезпечувати психологічну підтримку учасників, атмосферу активності й доброзичливості (повинен уміти миттєво позитивно оцінити будь-яку ідею).

4. Керувати процесом пошуку ідей (необхідно постійно уточнювати формулювання завдання, розширювати поле пошуку, виділяти нові напрямки й аспекти розв’язань, задавати нові напрямки пошуку рішень для учасників).

Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери й активності обговорення, тому роль ведучого в мозковому штурмі дуже важлива. Саме він може «вивести з безвиході» і вдихнути свіжі сили в процес.

Генератор ідей: вимоги до учасника.

Завдання генератора ідей: безупинно висувати ідеї щодо поставленої проблеми або завдання.

Вимоги до генераторів:

1. Висування великої кількості ідей за широким спектром тем, заснованих на нових принципах, перенесення ідей із різних галузей, використання яскравих несподіваних аналогій.

2. Використання ідей, висунутих раніше іншим генератором

3. Генераторові ідей має бути притаманна віра в те, що кращі ідеї ще попереду, а також оптимізм.

4. Неприпустимо включати в групу генераторів природжених скептиків і критиканів.

5. Генератори ідей повинні мати широкий кругозір, а також здатність відходити від нав’язливих ідей.

Типовий генератор активно висуває ідеї з будь-якої запропонованої теми, завдання, у присутності третіх осіб і за наявності критики («фонтан ідей»). Тіньовий генератор активно висуває ідеї індивідуально. Інертний генератор має позитивну установку на творчість, але в нього немає досвіду, низький рівень вимог. Бажано мати в групі генераторів дівчат і юнаків.

Аналітик: вимоги до учасника.

Завдання критика-аналітика: виявлення раціонального зерна в кожній запропонованій до аналізу ідеї.

Вимоги до аналітика:

1. Розуміння специфіки проблеми (завдання).

2. Здатність до узагальнення.

3. Йому мають бути притаманні оптимізм і віра в те, що краща ідея — це та, котра аналізується саме зараз.

4. Гарні аналітики можуть виявити нові принципи розв’язання завдання після класифікації принципів, висунутих генераторами. Дуже часто найцінніше в мозковому штурмі —- новий напрямок пошуку, а не конкретне рішення.