Фламі́нго роже́вий Phoenicopterus roseus
Птах розміром з білого лелеку. Вага тіла 2,1—4,1 кг, довжина тіла 125–145 см, розмах крил 140–165 см. У дорослого птаха оперення біло-рожеве; значна частина покривних пер верху крил, а також спід крил пурпурово-червоні; махові пера чорні; дзьоб рожевий, на кінці чорний; ноги рожеві; райдужна оболонка ока світло-жовта. Молодий птах бурий; дзьоб сірувато-бурий; ноги темно-бурі; райдужна оболонка ока коричнева. Дорослий наряд набувають на третьому році життя.
Індійський слон
Чорний лебідь
Дорослі особини досягають росту від 110 до 140 см і є небагато меншими за лебідя-шипуна, а їх маса становить від 4 до 8 кг. Шия чорного лебедя найдовша серед лебедів завдяки 31 шийним хребцям, завдячи чому він може полювати під водою в глибших водоймах. У польоті шия складає більше половини всієї довжини птаха. Оперення і лапи чорного кольору, білим є лише окреме пір'я, заховане в глибині. На краях крил у чорних лебедів кучеряве пір'я. Дзьоб яскравого червоного кольору, прикрашений білим кільцем біля краю. Колір очей варіює між оранжевим і світло-коричневим.
Дорослі особини досягають росту від 110 до 140 см і є небагато меншими за лебідя-шипуна, а їх маса становить від 4 до 8 кг. Шия чорного лебедя найдовша серед лебедів завдяки 31 шийним хребцям, завдячи чому він може полювати під водою в глибших водоймах. У польоті шия складає більше половини всієї довжини птаха. Оперення і лапи чорного кольору, білим є лише окреме пір'я, заховане в глибині. На краях крил у чорних лебедів кучеряве пір'я. Дзьоб яскравого червоного кольору, прикрашений білим кільцем біля краю. Колір очей варіює між оранжевим і світло-коричневим.
Чорні лебеді харчуються переважно водними рослинами і дрібними водоростями, не гидуватимуть також зерном, наприклад пшеницею або кукурудзою. Іноді вони поїдають листя з гілок плакучих верб, що звисають до води, або ж прибережні трави.
Зубр Bison bonasus
Зубр це великий і могутній бик. Його біловезький підвид вважається найбільшим серед усього роду Bison. Маса сучасних дорослих самців біловезького підвиду досягає 850 кілограмів, кавказького 700. Довжина тулуба 3 метри чи навіть більше, висота в плечах від 1,6 до 2 метрів. Дані про звичний для них ріст у 2 метри і масу до тонни, що зустрічаються в енциклопедіях та довідниках, ґрунтуються на обмірах тварин у XIX — першій половині-середині XX століття. Сучасні зубри дещо здрібнішали й поступаються за розмірами як своїм предкам (і їхнім опудалам) так і сучасним американським бізонам атабаським (підвид американських бізонів).
Передня частина тіла в зубра краще розвинута — вона значно масивніша, вища та ширша від задньої, загривок та перед спини видається горбом. Живітпідібраний і не провисає. Голова тварини масивна, вкорочена,з широким опуклим лобом, нахилена донизу. Роги в зубра невеликі та чорні, округлі, опуклі направлені вигином назовні (в сторони), а кінчиками догори. Вуха короткі й широкі густо зарослі шерстю. Очі маленькі й широко розставлені. Шия могутня, товста, без характерного для багатьох биків відвислого підгрудку. Ноги в зубра сильні, товсті, причому передні значно коротші задніх. Копита великі, опуклі, є також маленькі бокові копитця, які не досягають землі (рудименти). Хвіст у зубрів досить короткий з густою волосяною китицею на кінчику.
Крім рогів та копит, зубр вкритий густою шерстю і лише середина верхньої губи та передній край ніздрів голі. Спереду тулуба та на грудях шерсть довга і схожа на гриву, а на горлі та підборідді на бороду. Голова та лоб вкриті кучерявою шерстю. Ззаду шерсть коротка, що особливо впадає у вічі порівняно з довгою шерстю спереду, тож часом складається помилкове враження ніби задня частина в зубра гола, але це не так — уся шкіра в зубра вкрита шерстю.
Лемури
У ці дні в світі відбувається Фестиваль лемурів. Свято розпочалося на Мадагаскарі і було підтримано багатьма зоопарками світу. А головною метою дійства є привернення уваги до проблем охорони цих рідкісних створінь, дуже вразливих до змін їхнього середовища існування та фактору браконьєрства заради торгівлі. Мадагаскар і Коморські острови – батьківщина 105 видів лемурів, з яких 90 відсотків знаходяться під загрозою вимирання. цих дивних створінь походить з римської міфології. Так називали потойбічних духів, а зоологи, що вперше зустріли серед нічних джунглів дивних створінь з величезними очима, довго з асоціаціями не вагалися.
У Київському зоопарку живуть два види лемурів – котячі та варі. Котячий лемур Lemur catta – відомий своїм шикарним чорно-білим хвостом, що слугує для підтримання балансу під час стрибків та лазіння, для розповсюдження запахів, а також для соціальних взаємодій. Котячі лемури живуть групами. Разом живляться, разом приймають сонячні ванни, вмощуючись на галявинах чи піщаних пляжах в позі будди. Головні в групі, до речі, самиці.
Varecia variegata, або варі – найкрупніший з усіх лемурів. Він важить до 4 кілограмів. А в природі для життя обирає дощові ліси у горах, подекуди вище 1000 м над рівнем моря. В них також царюють жінки. Може тому, як шуткують вчені, значну частину добового бюджету часу лемури займаються груммінгом – піклуванням про хутро один одного. При цьому вони використовують не пальці, а своєрідну «гребінку» - зуби нижньої щелепи.