Бегемот Бресті

 Найстарша тварина з колекції ссавців Київського зоопарку – це бегемот  Бресті  15  грудня  2014 року  їй  виповниться 56 років. Як для України, так і світу – це унікальний  випадок тривалості життя для бегемотів, бо в зоопарках  вони дуже  рідко доживають до 45-50 років. В природі ці велетенські тварини живуть щонайбільше до 30-40 років, а в умовах неволі можуть жити трохи довше.

У Київському зоопарку  бегемоти утримувалися ще до війни 1941 року. Бегемот Бресті  народилась  у Мюнхенському  зоопарку  15 грудня  1958 року., звідки у півторарічному віці у травні 1960 року була перевезена до  Ленінградського зоопарку.  При  перетині кордону  з СРСР  на митниці міста Брест при оформленні документів  необхідно було її якось назвати і маленька красунька  отримала  кличку Бресті  в честь міста-героя.

  Бресті дуже доброзичлива, урівноважена і трохи флегматична тварина. Живе  по своєму графіку, в теплий сезон року  кожний ранок  виходить до вольєру попастися, погрітися на сонечку  та  прийняти ванну, в якій може пролежати цілий день.

Щоденно Бресті з’їдає  майже 50 кг трави або сіна (взимку),  5 кг яблук, 2 кг моркви,  вітамінні  добавки. Вага тварини  орієнтовно сягає  2,5 тонн.

Стан здоров’я тварини задовільний, але ветеринарні лікарі, зоотехніки та керівництво зоопарку  щоденно за нею спостерігає.

  У вересні 2013 року Київський зоопарк отримав диплом «Національного реєстру рекордів України» про те, що  наша Бресті  є найстарішою бегемотихою в  країні. Цей захід було проведено в 11 годин ранку,  адже саме в цей час  вона приймає їжу і була гарантія, що тварина  вийде з води.  На свято зібралося багато відвідувачів, які також бажали привітати Бресті з такою визначною подією.

В даний час наша Бресті є найстарішою бегемотихою у світі.

Носоріг Тривога

13 жовтня 1972 року до Київського зоопарку з Федеративної Республіки Німеччина через «Зооцентр» (м.Москва) прибула пара маленьких носорогів Алмаз і Тривога, які були вилучені з природи в провінції Натал у Південній Африці. Саме такі записи зроблені у першоджерелах обліку тварин протягом перших трьох років перебування носорогів у Київському зоопарку.

Рік їх народження точно не відомий, тому приймається орієнтовно 1968-1970 роки, зважаючи на  невеликі розміри прибулих до зоопарку тварин.

До Радянського Союзу в 1972 році було завезено 6 білих носорогів, з них живою залишилась тільки наша Тривога.На жаль, через два роки 19 березня 1974 року самець Алмаз помер від кишкового захворювання.

У наступному 1975 році 12 червня до зоопарку з Віпснейського парку Лондонського зоопарку прибув новий мешканець - носоріг, самець Джонні, якому на той час виповнилося 13 років. Характер у нього був м’який, спокійний та поступливий. Пара цих чудових цікавих тварин прожила  разом цілих 18 років. Джонні помер у 1993 році. Потомства отримано не було, оскільки в неволі отримати приплід від цього виду тварин вкрай складно. 

Починаючи з 1979 року в записах про носорога Тривогу змінено місце, звідки вона прибула до Київського зоопарку і зазначено, що місце її народження - Віпснейський парк Лондонського зоопарку, як і у Джонні. Саме тому досить часто в різних  інформаційних матеріалах  про носорога Тривогу  по різному зазначено місце її походження. 

Наша 46-річна Тривога  відноситься до довгожителів зоопарку, оскільки в природі носороги  живуть не більше 40 років.

Не зважаючи на свою кличку, Тривога досить ласкава тварина, полюбляє, коли їй  чухають животик та гладять спинку. Ніколи не заперечує  і дозволяє пташкам пощипувати їй спину. Та заходити стороннім до вольєру тварини небезпечно, оскільки у неї досить розвинена звичка боронити свою територію і у випадку появи невідомої особи може навіть затоптати.

В літній день носоріг з’їдає до 75 кг корму, а взимку більше 50 кг. Тривога дуже полюбляє білий хліб та яблука.