«На возвышенных тонах»

В Киеве прошел хоровой фестиваль "Золотоверхий Киев" духовная музыка .Автор- Юлия Бентя. В воскресенье премьерой "Литургических славословий" Михаила Шуха завершился XI хоровой фестиваль "Золотоверхий Киев". В этом году хористы осваивали вертикальное измерение звука. А концерт-закрытие, на котором звучала современная духовная музыка, стал исключением из всей фестивальной программы – почти вся она была посвящена юбилею украинского хорового классика Артемия Веделя. Директор хор-феста "Золотоверхий Киев" Николай Гобдич свято чтит им же придуманные традиции: к началу очередного фестиваля готовит выпуск нового нотного издания, один из вечеров импрезы полностью отдает современному украинскому композитору, в другой – собирает всех участников мероприятия для общего антифонного пения. Есть у "Золотоверхого Киева" еще одна принципиальная позиция – внутренними силами, не замахиваясь на международный статус, почти не заботясь о рекламе и не заморачиваясь относительно внимания прессы, диктовать певческую моду на весь год. Можно сказать, что фестиваль "Золотоверхий Киев" и его руководитель Николай Гобдич – такие себе ответственные монополисты в сфере украинской хоровой музыки, заботящиеся обо всех ее сторонах: организации концертов хоров со всей Украины, нотном издательстве, выпуске аудиодисков и даже научной работе с рукописными источниками хоровых произведений. Естественно, обойти стороной 240-летие со дня рождения Артемия Веделя – одного из известнейших украинских композиторов и хормейстеров рубежа XVIII-XIX веков – "Золотоверхий Киев" просто не мог. Более того, шесть из восьми событий нынешнего фестиваля были посвящены его творчеству: еще до официального открытия в четверг в Доме ученых прошла презентация полного собрания духовных концертов Артемия Веделя, а вечером того же дня в Успенском соборе Киево-Печерской лавры камерный хор "Киев" под управлением Николая Гобдича исполнил некоторые из произведений украинского композитора. Помимо хора "Киев" 27 хоровых духовных концертов поочередно в Успенском соборе и Трапезной церкви Киево-Печерской лавры озвучивали камерный хор "Хрещатик" (руководитель Лариса Бухонская), впервые выступавший в рамках фестиваля Уманский муниципальный камерный хор (Леонид Ятло), камерный хор Харьковской филармонии (Вячелав Палкин) и мужская хоровая капелла имени Ревуцкого (Юрий Курач). Еще два коллектива – женский хор "Павана" (Людмила Байда) и хор "Покров" Свято-Покровского храма (Елена Радько) – отметились на традиционных антифонах. В этом году четыре фестивальных хора, певшие в пятницу вместе и по очереди Литургию Иоанна Златоуста Веделя, впервые освоили пространство у алтаря и многочисленные высокие балконы Успенского собора. Если в прошлые годы хористы выстраивались по периметру Трапезной церкви, то теперь решили освоить третье, вертикальное измерение звука. С литургией двухсотлетней давности срифмовалась премьера "Литургических славословий" киевского композитора Михаила Шуха, состоявшаяся в рамках закрытия "Золотоверхого Киева". Музыка, озвученная хоровой капеллой "Думка" под управлением Евгения Савчука, отличалась естественной простотой на грани подозрительного несопротивления современным общим представлениям о церковных канонах. Добрая половина из 17 номеров – распевы на фоне бурдонного баса, "Во Царствии Твоем" и "Да исполнятся уста наша" перекликаются активными унисонными зачинами, фактура "Приидите, поклонимся" буквально имитирует поклоны. В литургии XVIII века больше человечности и духа сопротивления (официальная церковь до сих пор не приняла многие партитуры бесспорных классиков – Максима Березовского, Дмитрия Бортнянского и Артемия Веделя), в литургии начала XXI века – формального, откристаллизованного о ней представления. Благодатный компромисс попытался найти в своей юбилейной программе камерный хор "Кредо" под управлением Богдана Плиша: с десяток образцов старинного Киевского распева хор с эмоциональным напряжением исполнял в современных аранжировках.»

Газета «День», що завжди освітлює гідні події мистецького життя надрукувала інтерв’ю Людмили Куриченко з приводу організації та основних засад фестивалю, з генеральним директором «Золотоверхого Київа»:

«Спадщина Веделя повертається» У Нашій століці пройшов фестиваль «Золотоверхий Київ» Людмила КУЧЕРЕНКО, спеціально для «Дня» Цього разу ВІН відбувся в одинадцяте. Програму фесту складали вісім акцій - концертів. Із них п'ять присвячені творчості геніального українця Артемія Веделя, 240-річчя Якого ми відзначаємо цього року. Свято музики розпочалося в Успенський соборі Києво-Печерської лаври. У віконанні хору «Київ» прозвучали Духовні концерти Веделя (з Першого по шостий). А галі до виконання веделівськіх концертів (Усього двадцять сім) прилучилися Уманський муніципальній хор, Харківський філармонійній хор и камерний хор «Хрещатик». У рамках фестивалю прозвучали Літургія и «Покаяння» Веделя за участю хору «Київ», жіночого хору «Павана» Київського педагогічного універсітету ім. Драгоманова, «Чоловічої капели імені Ревуцького», церковного хору «Покрова» Свято-Покровської церкви (ВІН пройшов в Успенський соборі Києво-Печерської лаври), а камерний хор «Кредо» відзначив Своє п'ятиріччя у Національній філармонії України на концерті 9 червня. Оскільки на шкірному фестивалі Микола Гобдич Дає можливість якомусь сучасності композиторові показати Свій творчий доробок, цього разу Михайло Шух представити «Літургійні словослов'я» у виконанні капели «Думка». У Будинку вчених НАН України відбулася презентації Першої у Світі «Антології творів Артемія Веделя». Втім, Майже до останнього моменту не було впевненості, що фестиваль прийде до столиці, а якщо прийде, то чи буде таким, як його замислив лауреат цьогорічної Шевченківської премії, Керівник хору «Київ» Микола Гобдич. - Я директор «Золотоверхого Києва» Вже 11 РОКІВ, но такого ставлені до фестивалю, Як цього року, я галі не Бачив, - признався Гобдич. - У березні Вийшов указ, за ​​Яким тендерна система Почаїв стосуватися й культура. Тобто відається на Аукціон-продаж фестиваль, як, скажімо, десять мішків цементу. Тепер будь-хто, Який відчуває себе менеджером, Може сказати: «Я проведу цей фестиваль и мені треба на п'ятдесят копійок менше грошів, аніж іншім», - и ВІН Може виграти тендер. Більшого невігластва буті НЕ Може! .. Втім, наш фестиваль все ж відбувається. Двадцять вісім хорових концертів буде представлено. Нас підтримало МІНІСТЕРСТВО Культура і туризму та мерія Києва, але я вважаю, що надалі треба скасувати указ про тендер для культмасових проектів. Це Може Зробити Лише Верховна Рада, а їй не до того ... - Миколо, Як виникла Ідея організації «Золотоверхого Києва». - Колись я думав, Що зможете сам гідно представити у Світі всю велич Нашої духовної музики, бо наш колектив має Дуже Багато концертів по Європі та США, але настав такий момент, и я зрозумів, Що самотужки належно пропагувати національну Спадщина, навіть даючи по 135 концертів у сезон, не вдасться. Потрібні зусилля всієї України. Тоді виникла Ідея Створення «Золотоверхого Києва». На кожному фестивалі репрезентуються два Українські автори: один-Із Старовинна, а другий - сучасний. Я спеціально запрошені виступити провідні колективи Із різних регіонів. Мі ділімося нотами, які маємо, даруємо Наші записи, тобто дбаємо про ті, аби наш доробок ставши Надбання колег, а потім Пішов у світ. Цього року на фестивалі презентували твори Артемія Веделя. Це Особистість планетарного значення. ВІН народився у 1767 році, а помер у 1808р. Ведель БУВ НЕ Лише видатна композитором, а й блискучім Скрипаль-віртуозом, прекрасним співаком-тенором, надзвичайно обдарованою регентом. Стільки талантів у одній людині! Але яка в нього трагічна доля ... За сфальсифікованим обвинуваченого Артемій Ведель БУВ засланні в Кирилівську божевільню у Києве, на Куренівці, де провів жахливі Останні дев'ять РОКІВ и там помер. Людина в повний розквіті сил, переповнена прекрасними гармоніями, останні роки свого життя провела Серед божевільних и не могла написати жодної ноти! Існує кілька версій про перебування Веделя. Одна Із них розказує, що він пішов послушником у Києво-Печерська Лавра, але не зміг там залишитися. Артемій писав у листі до учня Турчанінова, що його змушують їсти и питі те, від чого він и у світському житті відмовлявся. Очевидно, Ведель не знайшов у Лаврі цілісності, до якої прагнув усе життя. Відомо, що він читав усі 150 псалмів напам'ять, и казали, що Артемій був провидцем и ясновидцем. Уявляєте, що таке - питі до Києво-Печерської лаври за власною волею, а потім теж за власною волею піти звідти? Це «демарш», кидають тінь на настоятеля. Тим більше, що Лавра в ті часи Була імперською и підпорядковувалася Санкт-Петербургу. А така ПУБЛІЧНА особа, відомій композитор, Як Артемій Ведель, не могла дозволити собі такий вчинок. У одному із молитовників знайшли нібито рукою Веделя написань пасквіль про ті, що Катерина II була вбита її сином, Павлом. Тоді була сфабрикована справа на відставного капітана Веделя (ВІН Закінчив службу в корпусного генерала Леванідова в Харкові у чіні капітана). Отже, з Артемієм розправилися жорстоко. Мі знаємо, Що булі амністії, прийняті новим імператором, звільнили багато людей, у тому числі політичних в'язнів, але Веделя Це не торкнуло. Тільки перед самою смертю Артемія випустили. Турчанінов згадував у своїй автобіографії, Що Веделя Бачили у садочку Його батька, на Подолі, Біля Покровської церкви «тихо моляться» ... - А які Інші версії, Чому Веделя закрили у божевільні? - Наприклад, Дослідник творчості Веделя, Тетяна Гусарчук вважає, Що ВІН БУВ ясновидцем и міг передбачати Різні Події. Перебуваючи у Лаврі, Артемій сказавши, Що імператриця Катерина «буде убієнна» и буде убитий и її син, Павло. Тоді Не було інтернету и телеграфу, але чуйні доволі Швидко докотилися до Петербурга (цей факт зафіксовано, и Дійсно все так стало, Як казав Ведель). Отож людина-віщун Була небезпечний для влади ... - Але трагедія Веделя на цьому не закінчилася? - Його твори Було заборонено виконуваиі та видавати. Лише на початку ХХ Століття видатний хормейстер Кошиць заспівав Багато хорових концертів Із хором Київського університету. Ноти творів Веделя існували здебільшого Лише у рукописах и переписувалися регентами хорів, які спрощували їх для зручності виконан (до цього галі додавайте помилки, Що неминучий з'являються при переписуванні). Та коли на початку ХХ Століття Санкт-Петербургський видавництво випустили два томи творів Веделя та Дехтярьова, и з'явилися проблеми ... Навіть у тих концертах, які ми можемо порівняти з рукописами, є Чимало розбіжностей. - Твори Веделя займають чільне Місце у ваших програмах. - Хор «Київ» займається творчістю Веделя з Першого дня Створення нашого колективу, тобто з 4 грудня 1990 року. Не було жодних конкурсу, фестивалю, гастрольної ПОДОРОЖІ, щоб ми не співали творів Веделя. На сьогоднішній день ми записали п'ять компакт-дисків Із веделевською Спадщина, котрі війдуть у світ за тиждень-півтора. У ньому взяли участь дев'ять українських хорових колективів. Серед них хор «Кредо», який відзначив у рамках фестивалю своє п'ятиріччя, і капела «Думка», яка на закінчення фестивалю представила на суд слухача свою інтерпретацію «Літургійна славослів'я» сучасного українського композитора Михайла Шуха. Більшість концертів традиційно проходило в приміщеннях столичних соборів, які в основному знаходяться на території Києво-Печерської лаври. Але навіть цей факт, виграшний в плані специфічної храмової акустики, не завжди сприяв відчуття піднесеного стану духу, якоїсь первозданної радості від відтвореної співаками музики. Причина в виконавської інтерпретації духовного барокового концерту в наші дні. Тут особливо небезпечними для виконавця є контрастні зіставлення того чи іншого роду (динамічні, темброві, фактурні та ін.) Підкреслюючи естетику бароко з властивим їй суперечливим баченням світу, контраст, у більшості сучасних трактувань, розуміється як композиційний прийом, нерідко перетворюється у зовнішній ефект. Іноді він буквально різкий для сприйняття. Подібне зауваження спровоковано також виконанням «Київських розспівів», обробка яких була представлена ​​хором «Кредо». Замість рівного звучання, що базується на вибудовуванні чіткої і зібраної фактури, яким представляється ідеал виконання подібної музики, - слухача було вкинуто в хвилеподібний потік мелодійних ліній, неначе фізично відчуваючи найменшу коливання кожного наступного витка дихання хорового організму. Але, тим не менше, саме цей колектив, мабуть, заслуговує найбільшої симпатії. Один з наймолодших хорів «Покров», який виконав «Літургію» Веделя, зумів виробити власний стиль, заснований саме на концептуальності інтерпретації, запропонованої диригентом. А ось завершення фестивалю було не найвдалішим, незважаючи на те, що закривала його капела «Думка», яка виконала «Літургію» Шуха. Прозоре по фактурі, нехитре по гармонії, твір композитора в запропонованій трактуванні перетворилося в важковагове і громіздко-неповоротке твір. Наприклад, замість апофеозу «Многая літа» виникло почуття пригнобленого стану, викликаного, зокрема, банальної недоконаності диригентської роботи. Це тим більш прикро, що саме «Думці» композитор доручив прем'єрне виконання свого твору.

54