- •Міністерство культури і туризму україни
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Зміст дисципліни
- •Тема 1. Міжнародна інформація в системі міжнародних відносин
- •Тема 2. Міжнародна інформація: структура, властивості, джерела, канали розповсюдження
- •Завдання до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи
- •Практичне заняття № 2 Аналіз діяльності Депозитарію публікацій оон в Україні
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Тема 4. Європейська інформаційна політика
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 5. Програми національної інформаційної політики країн світу
- •Завдання до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема7. Інформаційна безпека в сучасному світі
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 8. Технології pr у зовнішній політиці. Імідж держави та політичного лідера
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 9. Роль і місце засобів масової інформації в міжнародному обміні інформації
- •Завдання до самостійної роботи
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Практичне заняття № 7 Аналіз сайтів економічної та фінансової інформації
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Практичне заняття № 8 Тема: Підготовка інформаційного дайджесту
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Тема 10. Міжнародні інформаційні ресурси науково-технічної діяльності
- •Завдання до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи
- •Результати роботи слід оформити за планом:
- •Тематика курсових робіт
- •Питання до екзамену
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Міжнародна інформація в системі міжнародних відносин
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Міжнародна інформація: структура, властивості , джерела, канали розповсюдження
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Інформаційна політика міжнародних організацій
- •Інформаційна діяльність оон
- •Основні напрямки інформаційної стратегії оон включають:
- •П'ять напрямків діяльності юнеско:
- •Інформаційна система юнеско включає бібліотеки, архіви, документаційні центри, бази даних, мультимедійні ресурси.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Європейська інформаційна політика.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Програми національної інформаційної політики країн світу
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Україна у світовому інформаційному просторі
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Інформаційна безпека у сучасному світі
- •Напрямки інформаційної безпеки
- •Міжнародний аспект
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Технології pr у зовнішній політиці. Імідж держави та політичного лідера
- •Питання для самоперевірки
- •Функції мас-медіа щодо зовнішньої політики на сучасному етапі:
- •Змі в Україні
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Міжнародні інформаційні ресурси науково-інформаційної діяльності
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11. Інформаційно-аналітичні дослідження у сфері міжнародних відносин
- •Питання для самоперевірки
- •Словник термінів
- •Список скорочень
- •Література
- •Ресурси Інтернет
- •Навчальне видання
Питання для самоперевірки
Чим відрізняються масова інформація і масова комунікація?
Які основні функції ЗМІ у демократичному суспільстві?
Які основні фактори та критерії розвитку засобів масової інформації у світі?
У чому полягає інтернетизація засобів масової інформації та які її наслідки?
Що таке медіа-дипломатія?
Що таке інформаційне агентство і які функції воно виконує?
Охарактеризуйте діяльність найбільших міжнародних інформаційних агентств.
Охарактеризуйте стан розвитку ЗМІ в Україні.
Які проблеми розвитку ЗМІ в Україні?
Тема 10. Міжнародні інформаційні ресурси науково-інформаційної діяльності
Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується формуванням інформаційного суспільства. Це означає, що інформація починає відігравати все більшу роль у різних сферах життя, перш за все в економічній сфері. Інформація стає необхідним чинником не тільки розвитку, а й взагалі, існування суспільства. З іншого боку, великий попит на інформаційний продукт формує його пропозицію, а отже, можемо говорити про цілий інформаційний сектор ринку і про перетворення інформації на товар, що має свою ціну (і часто дуже велику). На сьогодні інформація та комунікація в деяких країнах складають до 6% ВВП.
Інформаційні послуги це:
– надання комунікаційних каналів для передачі інформації;
– збір і первинна обробка інформації;
– надання доступу до інформаційних баз даних;
– розповсюдження інформації;
– аналіз інформації.
Науково-інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.
Інформаційні ресурси науково-технічної інформації – це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-до-слідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях, – згідно з законом “Про науково-технічну інформацію”, від 25 червня 1993 р. N 3322-ХII.
Цілі науково-інформаційної діяльності:
– сприяє вивченню законів суспільства та фундаментальних наук;
– в прикладних дослідженнях сприяти виробленню нового наукового знання;
– сприяти ефективному впровадженню результатів дослідження у виробництва,
Функції науково-інформаційної діяльності:
– організація наукових знань шляхом переробки, впорядкування та структурування інформації;
– розробка найбільш раціональних методів здійснення інформаційних процесів;
– визначення способів оптимальної організації зв’язку між наукою та виробництвом із використанням сучасних технологій;
– інтеграція теоретичних і практичних, інформаційних і виробничих потреб, сприяння подоланню інформаційних криз.
Класифікація Національної системи науково-технічної інформації України:
– територіальний напрям
Всеукраїнський рівень (Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Український інститут науково-технічної та економічної інформації, Книжкова палата України).
Регіональний рівень (Центр науково-технічної та економічної інформації, Обласні універсальні наукові бібліотеки).
Локальний (низовий) рівень (інформаційні підрозділи установ на місцях, інформаційно-аналітичні відділи різних структур, науково-технічні бібліотеки).
– змістовний напрям
Універсальний рівень.
Багатогалузевий рівень.
Галузевий рівень.
Проблемно-тематичний рівень.
Основні складові Національної системи інформаційних ресурсів України:
– система інформаційних ресурсів;
– метабаза національних інформаційних ресурсів;
– база даних населення України;
– бази даних науково-технічної інформації;
– національна система електронно-бібліотечного ресурсу;
– автоматизована система ведення державного кадастру;
– актуалізовані картографічні інформаційні ресурси;
– національний банк даних із системи інформаційних послуг;
– міжгалузеві бази даних родовищ і запасів корисних копалин України;
– система бази даних будівельного комплексу;
– національна система розповсюдження періодичних видань в електронному форматі.
За останній час були створені такі державні ресурси: бази даних “Законодавчі та нормативні акти України”, “Податки України” (внесено близько 10 тис. документів), “Ресурси України” (постійно актуалізується інформація про 260 тис. підприємств та організацій України), “Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України” (вне-сено з присвоєнням унікального коду, більше ніж 600 тис. суб’єктів господарської діяльності) та ін.
Напрями міждержавного обміну науково-технічною інформацією:
формування інформаційних ресурсів спільного користування;
спільне формування і використання інформаційних ресурсів, що відображає світовий потік інформації;
здійснення спільних науково-технічних програм міждержавного співробітництва в галузі НТІ;
інформаційна підтримка міждержавного науково-технічного співробітництва.
Основні складові державної програми “Електронна бібліотека”:
– створення центру корпоративної каталогізації;
– формування баз даних національної бібліографії України;
– максимально повне забезпечення доступу до інформаційних ресурсів.
Найкрупнішою міжнародною бібліотечною мережею в США й одночасно найбільшим у світі міжнародним комп'ютерним бібліотечним центром є OСLС (Online Computer Library Center – Онлайновий комп'ютерний бібліотечний центр. OCLC – це некомерційна організація, яка спеціалізується в галузі автоматизованого бібліотечного обслуговування та наукових досліджень у даній сфері. Головна мета його діяльності – це сприяння розширенню доступу до світової інформації і скороченню інформаційних витрат.
OCLC була організована як комп'ютерна бібліотечна мережа, яка включає нині понад 36 000 бібліотек у 74 країнах. Основою OCLC є всесвітній зведений електронний каталог, який використовується як зведений онлайновий каталог, що містить відомості про первинні документи та їхнє місцезнаходження. Доступ до нього відкритий бібліотекам із 1971 р. Каталог містить близько 42 млн записів, поданих на 400 мовах. Щорічно додається приблизно 2 млн записів.
OCLC пропонує досить широкий діапазон бібліотечних продуктів і комп'ютерних інформаційних послуг для різних бібліотек: бібліографічне обслуговування, колективне використання інформаційних джерел, довідкове обслуговування, контроль документообігу, засоби зв'язку і доступу, ретроспективну конверсію, каталогізацію за Десятковою класифікацією Дьюї та консервацію документів. Системи, що розробляє та підтримує OCLC, допомагають бібліотекам знаходити, комплектувати, каталогізувати та видавати для користування необхідні документи.
OCLC на сучасному етапі розробляє Програму Глобального Поширення (Global Sharing Program (GSP)) для прискорення розвитку міжнародних ресурсів. У програму включені правила для замовлень на книги за межами національних кордонів держав із метою залучення різних бібліотек світу до міжнародного партнерства з використанням єдиного міжбібліотечного абонемента (International Interlibrary Loan (IIL)).
Путівником по світових БД є Міжнародна мережа наукової та технічної інформації STN (Scientific & Technical Network) Interna-tional, яка 1996 р. відкрила спеціальний WWW-сервер баз даних STN Easy. Ця глобальна мережа зорієнтована на обслуговування наукових організацій і розробників наукоємної продукції. Вона є найбільшим акумулятором наукової, науково-технічної та нормативно-правничої інформації, гарантує простий, але водночас ефективний та за помірними цінами доступ до найновішої інформації. Кількість БД, що постійно поновлюються, становить понад 180, кількість країн-учасниць перевищує 70.