5. План виробництва

Виготовляти гофрований картон передбачається на гофроагрегаті ЛСГКП-3, який зараз випускає АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема. Для виробництва гофрокартонної тари доцільно придбати імпортне високопродуктивне устаткування, на якому можна вигото­вляти стандартні чотириклапанні ящики будь-яких розмірів і ящики-заготовки, котрі складають безпосередньо в процесі пакування готових виробів. До такого високопро­дуктивного й надійного устаткування, що пройшло вже достатню апробацію на підприємствах в інших країнах СНД, належать: технологічна лінія «Мідлайн 924» (Франція) для виготовлення чотириклапанних ящиків методом склеювання і висікальний автомат Т-70 фірми «Ю-Пак» для продукування штампованих ящиків, що складаються.

Виробнича потужність для продукування нових виробів визначалася, виходячи з двох обмежувальних чинників: одиничної потужності технологічного устаткування та потреби України в гофрованих картоні та ящиках. З урахуванням цих чинників орієнтовно визначено таку розрахункову потужність: по гофрокартону (у перерахунку на тришаровий) — 33 млн м²; по ящиках з гофрокартону — 30,5 млн м² на рік.

Створення необхідної техніко-технологічної бази та організацію виробництва нової продукції передбачається здійснити в два етапи: перший — товарний випуск 32 млн м² щорічно на власному (вітчизняному) устаткуванні; другий — започаткування виробництва гофрокартонних ящиків в обсязі 29,6 млн м² на імпортному устаткуванні.

Рівні освоєння проектної потужності та обсяги виробництва протягом перших трьох років експлуатації нового підприємства розраховано відповідно до існуючого галузевого документа «Норми тривалості і рівнів освоєння проектних потужностей підприємств, що вводяться в дію, лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості». У табл. 11.19 наводяться дані щодо потужності й виробничої програми випуску гофрокартону та гофроящиків протягом трьох років від започаткування нового виробництва, розраховані на підставі того, що обсяги виробництва стосовно річної проектної потужності мають становити: у перший рік роботи — 65%, другий — 95% і третій — 97%.

Таблиця 11.19

Виробничі потужності і програма випуску гофрованих картону та ящиків на експериментально-промисловому виробництві ат «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема

Найменування	Проектна виробнича	Обсяг виробництва продукції (млн м2) в рік експлуатації
продукції	потужність, млн м2	перший	другий	третій
Гофрований картон	33,0	21,4	31,4	32,0
Гофровані ящики	30,5	19,8	29,0	29,6

Проектом передбачено тісну внутрішньовиробничу кооперацію. Ремонтно-технічне обслуговування нового виробництва здійснюватиметься ремонтною службою діючого підприємства. Зберігання сировини й матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, устаткування й запасних частин, буде організовано в наявних складських приміщеннях. Забезпечення нового виробничого корпусу енергією здійснюватиметься від таких джерел: електроенергія — від системи «Дніпроенерго», теплова енергія — від власної котельної зі встановленням додаткового парового котла.

Для виробництва гофрованих картону та ящиків на створюваному підприємстві потрібні такі види сировини й матеріалів:

• картон для виготовлення плоских шарів гофрокартону (очікується постачання з Дніпропетровської паперової фабрики; можлива закупівля в інших українських постачальників — Жидачівський, Ізмаїльський та Рубежанський комбінати);

• папір для гофрування (передбачена поставка з Дніпропетровської паперової фабрики; зараз виготовляється на Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті; можливими постачальниками такого паперу можуть бути також Архангельський і Котласький целюлозно-паперові комбінати Росії);

• силікат-брила (виготовляється на Лисичанському склозаводі; можлива поставка за прямими господарськими зв’ язками);

• полівінілацетатна дисперсія (в Україні виробляють два підприємства — Сіверськодонецьке і Черкаське ВО «Азот»);

• дибутилфталат (продуцентом є Сіверськодонецький хімічний завод);

• стрічка сталева пакувальна (виготовляє маріупольський завод «Азовсталь»);

• стрічка поліпропіленова (виробники — заводи пластичних мас у Донецьку й Шостці Сумської області);

• фарба флексографська (основний постачальник — завод барвників у Торжку Тульскої області).

Річну потребу в сировині, хімікатах, енергетичних ресурсах для новостворюваного виробництва гофрокартону і гофротари в АТ «Дніпроваж­папірмаш» наведено в табл. 11.20. Відсутність великих транспортних витрат має помітно зменшити вартість нової продукції.

За проведеними розрахунками, собівартість 1000 м² становитиме: гофрокартону 623,5 гривні, гофротари (ящиків) — 687,8 гривні. Оптові ціни на продукцію мають бути визначені з урахуванням конкурентоспроможності картонної тари на внутрішньому ринку. Ціни на гофровані картон та ящики розраховувалися на основі собівартості одиниці продукції і рівня її рентабельності в розмірі 15% від собівартості. За такої умови вони можуть дорівнювати відповідно 717 гривням і 791 гривні за 1000 м² продукції. Виходячи з викладеного, можна визначити очікуваний прибуток від новостворюваного виробництва гофрокартону й гофротари на АТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема (табл. 11.21).

Варто наголосити, що практична реалізація варіанта постачання картону для плоских шарів гофрокартону й паперу для гофрування з Дніпропетровської паперової фабрики, що територіально межує з АТ «Дніпроважпапірмаш», уможливлює зменшення собівартості гофрокартону з 623,5 до 586,5 гривні, а гофроящиків з 687,8 до 644,5 гривні за рахунок скорочення транспортних витрат. За умови реалізації продукції за раніше прийнятими проектними цінами додатковий прибуток від виробництва гофрованих картонних ящиків становитиме 1 281 680 гривень [(687,8 – 644,5) ´ 29600], або зросте на кінець 2000 року на 42% (1 281 680 / 3 054 720 ´ 100). Це означає, що валовий прибуток від виробництва гофротари може досягти 4 336 400 гривень.

Таблиця 11.20