
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Концентрація розчиненої речовини
- •Властивості розчинів
- •Практична частина
- •Лабораторна робота "Розчини. Виконання розрахунків. Приготування розчинів"
- •Форма запису
- •Розрахунок
- •Форма запису
- •Розрахунок
- •Домашня підготовка до лабораторної роботи
- •Вивчити теоретичний матеріал і підготувати відповіді за таким планом:
- •Виконати розрахунки за умовами дослідів 1 і 2, використавши такі вихідні дані:
- •Література
Властивості розчинів
Із законів, яким підкоряються ідеальні розчини, найбільш важливими є закон Вант-Гоффа та Рауля.
Згідно з законом Вант-Гоффа (1885) осмотичний тиск розчину чисельно дорівнює тому тиску, який би мала розчинена речовина у газоподібному стані при тій же температурі та об'ємі, що і в розчині.
Осмос - явище, відкрите Ноле у 1743 році . Його суть полягає у дифузії складових частин розчину (розчинника та розчиненої речовини) через напівпроникну перегородку з неоднаковою швидкістю. Математичний вираз закону Вант-Гоффа співпадає з математичним виразом об'єднаного газового закону:
де: Р - тиск; V - об'єм, R - універсальна газова стала, Т - абсолютна температура, ν(Х) - число молів розчиненої речовини. Так як ν(Х)/V = С(Х), де С(Х) - молярна концентрація розчиненої речовини, то для закону Вант-Гоффа одержимо:
Згідно з першим законом Рауля відносне зниження тиску пари розчинника над розчином нелеткої сполуки пропорційне молярній долі розчиненої речовини:
де: Ро і Р - тиск пари над розчинником і розчином відповідно;
ν(Х) і ν(Р) – число молів розчиненої речовини і розчинника
відповідно.
Згідно з другим законом Рауля, для розбавлених розчинів підвищення температури кипіння або зниження температури замерзання пропорційне моляльній концентрації розчиненої речовини:
де: К - ебуліоскопічна або кріоскопічна стала.
Практична частина
Лабораторна робота "Розчини. Виконання розрахунків. Приготування розчинів"
Дослiд 1. Приготування розчину із заданою масовою долею розчиненої речовини.
Одержати у викладача завдання (назва солі, кількість розчину та його концентрація), розрахувати необхідну кількість солі та води.
На технохімічних терезах зважити з точністю до 0,01 г розраховану наважку солі та перенести її в хімічні склянку. Мірним циліндром відміряти необхідний об'єм води і вилити її в склянку з сіллю, скляною паличкою перемішувати вміст склянки до повного розчинення солі. Розчин здати лаборанту.
Форма запису
Вихідна сіль –
Кількість розчину, г –
Концентрація розчину у розрахунку на безводну сіль,
-
Кількість солі, г –
Кількість води, г - ; об'єм води, мл - .
Розрахунок
|
|
|
Дослiд 2. Приготування розчину заданої молярної концентрації еквівалента речовини
Одержати у викладача завдання (назва солі, об'єм розчину та його концентрація), розрахувати необхідну кількість солі.
На технохімічних терезах зважити з точністю до 0,01 г розраховану наважку солі та перенести її в мірну колбу. Колбу з сіллю приблизно наполовину заповнити дистильованою водою. Обережно збовтуючи вміст мірної колби, добитись повного розчинення солі, потім довести об'єм розчину в мірній колбі дистильованою водою до мітки. Ретельно перемішати вміст колби. Розчин здати лаборанту.
Форма запису
Вихідна сіль –
Об'єм розчину, мл –
Концентрація розчину, СЕ - моль/л
Кількість солі, г –
Розрахунок
|
|
|
Домашня підготовка до лабораторної роботи
Вивчити теоретичний матеріал і підготувати відповіді за таким планом:
Які системи називаються розчинами? Склад розчинів.
Насичені та ненасичені, пересичені, концентровані і розбавлені розчини.
Процес розчинення – сукупність фізичних і хімічних явищ. Теплота розчинення.
Розчинність газів. Закон Генрі-Дальтона.
Концентрація розчиненої речовини. Способи вираження концентрації розчиненої речовини.
Густина розчинів і способи її визначення.
Сутність явища осмосу, осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа.
Тиск пари розчинника над розчинами нелетких речовин. Перший закон Рауля.
Температура замерзання та кипіння розчинів. Другий закон Рауля.