ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО (стац) / ПІДРУЧНИКИ / Синьоокий Інф право

процес розвитку і вдосконалення судовоекспертних технологій.

Технічні засоби і прийоми та організаційні заходи профілактичного характеру розробляються експертами на основі власного досвіду і власних спеціальних знань з використанням при цьому даних інших наук. Утім вивчення експертної практики свідчить, що нанотехнологічні експертні дослідження ще не отримали належного науково-практичного розвитку в Україні. Застосування нанотехнологій в судово-експертній практиці до цього часу ще неможливо через низку об’єктивних причин.

Утім, на наш погляд, перспективним є системне використання наукових методів нанотехнологій, що дозволить виконувати складні експертні дослідження мікрооб’єктів та мікрослідів вже на нанорівні. Звідси відкриваються інноваційні шляхи для розвитку нового класу експертних методик – експертизи нанооб’єктів і нанослідів.

Це може стати новою ерою у розслідуванні практично всіх категорій злочинів, але для реалізації цієї програми організаційно-методичні та процесуальноправові аспекти потребують суттєвого

Наночастинки починають застосовувані для наукових розроблень у галузі судової медицини, зокрема, для створення біомаркерів. Магнітні наночастинки, на які нанесені антитіла та фрагменти ДНК, мають властивість посилювати сигнал біомолекул [33]. Це дозволить виконувати судово-медичні дослідження з на декілька порядків вищою точністю.

Термін «геном» означає сукупність генів організму людини, його повний хромосомний набір. Генетичний код містить інформацію про фізичний стан певної людини та її предків. Не існує окремого гена, що описує расу, але багато генів описують різні

нормативного удосконалення на законодавчому та відомчих рівнях.

9. Судова медицина, судова хімія і нанохімія

Моделювання і теорія є базисом розуміння та проектування наноструктур, а також, у більш загальному випадку, усього наукового всесвіту. Проектування на молекулярному рівні та молекулярна біологія надають множину нових інтелектуальних матеріалів. Так, моделювання показує, що один з найбільш розповсюджених на сьогоднішній день нанопристроїв – нанотрубки є найбільш міцним синтезованим матеріалом з усіх можливих.

Нанотрубки грають різні ролі: від молекулярних фільтрів, що діють як звичайні сита, і до тривимірних шестірень, без яких важко уявити собі який-небудь механізм. Нанотрубки на малюнку майже цілком складаються з вуглецю, а точніше із замкнутих графітових шарів. Зверніть увагу на виступи з боків трубок: саме вони виконують функції зубів, що перетворюють нанотрубки в шестірні.

компоненти характеристик рас: колір і текстуру волосся, колір шкіри, форму очей і носа, схильності та імунітети до хвороб тощо. Прилад з генетичним наведенням може бути запрограмованим на виконання тих чи інших руйнівних дій залежно від генетичної структури ДНК-клітини, в яку він потрапив. Можна запрограмувати як умову активації пристрою унікальну ділянку генетичного коду людини або шаблон для дій над групою людей. При цьому відрізнити звичайну епідемію від бактеріологічної етнічної зброї буде важко навіть фахівцю, хоча б тому, що вчені держави-розробника такої зброї можуть свідомо дезінформувати громадськість. Безпосередні ж докази одержати навряд чи пред-

ставляється можливим. Ця зброя може спрацьовувати не тільки проти наміченої групи людей, але й за чітко визначеними умовами. Тобто йдеться про відкладене на невизначений термін захворювання. Потрапивши в організм жертви, бактерії спочатку ніяк не будуть себе виявляти. Але як тільки заражена людина, скажімо, занедужавши ангіною, прийме антибіотик, бактерії активуються і починають розмножуватися, викликаючи смертельне захворювання, що не піддається діагностиці. Летальна доза токсину ботулізму для людини складає близько 100 нанограмів. Комплект із десятка пристроїв, здатних здалека розпорошити смертельну дозу над великими містами-«мільйонниками» може уміститися її невеликому кейсі терориста. Медикам складно буде вжити заходів, оскільки спроби лікування лише прискорюватимуть розвиток захворювання.

Дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту (США) розробили портативний аналізатор крові, що буде виконувати точний аналіз усього за 2 хвилини. Вони зменшили рахункову машинуаналізатор, що використовується у судовоекспертних лабораторіях, і одержали пристрій, що не перевищує розмірами мобільний телефон. У результаті вийшла дійсно портативна лабораторія, де фахівці здатні проводити експертні дослідження по краплі крові.

Судова або інакше криміналістична хімія – це частина прикладної (переважно аналітичної) хімії, яка за обсягом, у широкому сенсі, є практично неосяжною щодо численності та розмаїтості завдань, що нею вирішуються, оскільки будь-яке хімічне дослідження може стати предметом судовохімічної експертизи, якщо цього вимагають питання, що виникли у правовій (переважно правоохоронній) практиці і розв'язати які можливо виключно за допомогою спеціальних хімічних, токсикологічних або фармацевтичних знань. Таким чином, фактично криміналістична хімія досліджує якісний та кількісний хімічний аналіз об'єктів, що були направлені на експертизу слідчими і судовими органами.

Зв’язок судової хімії з нанотехнологією очевидний. Сьогодні судова хімія з успіхом

досліджує такі нові питання, що постають у правовій сфері, як техногенні системи та екологічний ризик, криміналістичний аналіз мікроволокон, проблеми хімічного матеріалознавства та деякі інші.

Нанохімія – це наука, що вивчає синтез нанодисперсних речовин та матеріалів, регулювання хімічних перетворень об’єктів надмалих розмірів (нм), запобігання хімічної деградації наноструктур, способи лікування хвороб з використанням нанокристалів [214].

Потрібно зазначити такі напрямкі нанохімії як синтез наноструктур у біологічних тканинах, розробку методів складання великих молекул з атомів за допомогою наноманіпуляторів та запровадження нових нанокатализаторів для судово-хімічної лабораторної практики, що відкриває додаткові перспективи розвитку методів судової хімії.

У сучасних умовах наявні переваги методів мікрокристалоскопії – висока чутливість, специфічність, наочність реакцій. Це отримало визнання серед провідних експертів-хіміків. Специфічність мікрокристалічних реакцій під час проведення судово-хімічних досліджень значно підвищуються при сполученні зовнішнього виду нанокристалів з їхніми оптичними властивостями.

Електрохімія має широке застосування не тільки у виробництві наноструктур, а також може використовуватися для їхнього аналізу, що має виняткове значення для судовоекспертної практики. Детектування ДНК є потенційно великою сферою, де нанонаука може детермінувати модернізацію окремих методів судової медицини. Зокрема, практично неможливо помилитися з ідентифікацією ДНК-відбитком пальця хвороби. Імовірність помилки складає усього одну мільярдну. До того ж, наноскопічні фотосенсори зможуть розширити основи науки судової фотографії.

Різноманітні периферійні пристрої дозволяють використовувати мас-

спектрометри DELTA V Plus і DELTA V Advantage для експертних досліджень і аналізу інтегрального й компонентного ізотопного складу в будь-яких середовищах для практичного застосування в

криміналістиці, зокрема виявленні фальсифікації продукції й біохімічних досліджень. Так, наприклад, «електронний ніс» вже може забезпечити нові можливості в боротьбі з контрабандним ввозом і поширенням наркотиків, попередити терористичні диверсії. Відчуваючи запах метану, можна швидко виявити й усунути витік із газопроводів. Нанотехнологія сприяє створенню дуже потужних вибухових, запалювальних й отруйних речовин.

Одним з важливих питань, що постають перед нанохімією є проблема пошуку можливостей змусити молекули групуватися певним порядком, щоб у підсумку одержати нові матеріали або пристрої. Цією проблемою і займається нанохімія, що вивчає не скільки окремі молекули, скільки процеси взаємодії між молекулами, які здатні упорядкувати молекули визначеним способом, створюючи нові речовини й матеріали.

Загальновідомий факт, що дрібні частки хімічно активніші через більше співвідношення площі поверхні до об'єму. Дослідження підтверджують, що навіть нешкідливі речовини у вигляді наночастинок стають смертельною отрутою. Тому наночастинки можуть бути використані як потужний каталізатор для широкого діапазону хімічних реакцій — основи надпотужних вибухових запалювальних речовин.

За прогнозами фахівців у цій сфері надалі в судово-хімічній галузі якість та достовірність близько половини досліджень буде залежати від нанотехнологій.

Звідси перспективним напрямком є розробка ряду нових нанокаталізаторів для хімічної промисловості та лабораторної практики, що може бути з успіхом використано в експертно-криміналістичній діяльності.

10. Судова (криміналістична) фізика і криміналістична нанотехніка

Завдяки стрімкій технізації наносвіту отримала розвиток нанотехніка як галузь техніки, в якій використовуються наноструктури, де на молекулярному та кристаличному рівнях можливо принципово змінювати властивості речовини, одержуючи

досконало новий клас матеріалів, тобто фактично нанотехніка вже стала прогресивною технологією сьогодення й майбутнього, основою чого є наноматеріали.

Утім застосування наноматеріалів у криміналістичній техниці дотепер не отримало широкого розвитку, оскільки докладне вивчення цього феномену тільки почалося і зараз йде накоплення знань про такі нові матіріали.

Разом із тим, можна припустити, що інноваційний розвиток криміналістичної техніки у XXI ст. визначатимуть саме нанотехнології, що викличе істотні зміни у цій галузі криміналістики і стане фундаментом

фізики як окремої підгалузі судової експертизи.

За великим рахунком фізико-технічна експертиза не є попередницею медикокриміналістичної експертизи, а тому не буде зовсім вірним її ототожнювати з останньою. За допомогою фізико-технічної експертизи проходить вивчення структурного складу матеріалів. Адже від структури матеріалів залежать майбутні їхні властивості. Структура матеріалів може бути або однорідною, або неоднорідною, причому визначити яка з них є більш довговічною, можливо лише під час розгляду кожного окремого випадку.

У криміналістиці методологічно важливо при урахуванні фізичних властивостей об'єктів у нерозривному зв'язку розрізняти їхнє зовнішню й внутрішню побудову.

Основними методами криміналістичної фізики є атомно-емісійна спектрометрія, атомно-абсорбційна спектрометрія, рентгеноспектральний аналіз, молекулярний спектральний аналіз, методи виявлення

методом фізики, тому його розвиток і вдосконалення неможливо поза фізикою.

Використання цього методу для дослідження речових доказів вимагає розробки певних специфічних прийомів, тобто фактично особливого підходу, як відносно техніки, так і відносно оцінки результатів, що не пов'язані із загальною фізикою. Тим не менш, метод залишається фізичним, оскільки зв'язаний, насамперед, з фізикою й тому відноситься до судово-фізичної експертизи. Таким чином, судовий фізик, насамперед, має опиратися на дані фізики, що створює науковий фундамент відповідного виду судово-фізичної експертизи [253].

Для того щоб розглянути й досліджувати мікрочастинки, необхідно вдаватися до допомоги різних фізичних приладів та технологічних інструментів.

Одним з перших таких інструментів судової фізики став мікроскоп. За досить тривалу історію свого застосування оптична мікроскопія стала універсальним і дуже ефективним методом одержання судових доказів.

Одним із ключових елементів нанотехнології є молекулярне розпізнавання, що фактично виконує роботу «зору» [177, с.

49-50].

Комбінації молекулярного розпізнавання та зборки зможе дати нові експертні матеріали, побудова чого можлива виключно в наносвіті. Ґрунтуючись на цьому мікроскопи, що сканують, дозволяють побачити об’єкти атомного розміру. Першими нанорозмірними структурами, що були побудовані на молекулярному рівні були вуглецеві трубки, які демонструють дійсно унікальні властивості [177, с. 79]. Нанотрубки зможуть вивести експертні технології на новий рівень, але до цього часу їхнє виробництво ще не набуло статусу промислової інновації у сфері судової експертизи, хоча яскраво демонструє експертний потенціал і величезні можливості нанотрубок. Наприклад, такі надміцні наноматеріали, як нанотрубки, неможливо знайти на об’єкті, використовуючи металопошукачі або хімічні «носи». Єдиний можливий шлях виявлення особи, яка проносить подібну зброю до літака чи в будинок, – ретельний обшук.

Впровадження волоконно-оптичного пристрою для одержання контактного зображення відбитку пальця дозволяє задовольнити будь-який експертнокриміналістичний стандарт якості.

Сьогодні саме фізико-технічна експертиза зможе досліджувати параметри наноматеріалів та інших нанооб’єктів. Вона покликана допомогти у вивченні фізичних властивостей матеріалів, завдяки чому стає можливим визначити їхні майбутні механічні параметри.

До того ж потрібно визначити, що цікавими для криміналістичної фізики можуть стати розробки у галузі нанооптики як розділі оптики та нанотехнології, де використовується світло, що локалізоване в просторі значно меншому довжини хвилі (λ), або обсязі набагато меншому за λ3. Практичний розвиток цієї галузі ґрунтується на створенні лазерів на наноструктурах (кластери, плівки, трубки).

Нанофотоніка є розділом нанооптики, в якому досліджуються нановипромінювання з малою кількістю фотонів та вивчається поведінка світла в наномасштабах. Використання структури нанометрових розмірів надало можливість створення мікроскопу, за допомогою якого переборено дифракційну межу в оптиці, яка завдяки розвитку цієї технології може досягти 1 нм.

Усі ці галузі активно розвиваються з використанням нанонауки у сфері електроніки, оптики та магнітних матеріалів. Використовуючи класифікацію видів високих технологій, про що вже вели розмову, це, мабуть, і є «найвищими технологіями» нанонауки, оскільки вони уявляють оптимальну взаємодію нанотехнології з високою інформаційною технологією [177, с.

180].

Класичний приклад, що додатково підтверджує, зокрема, перспективи використання нанотехнологій у криміналістичній фізиці – це послідовне зменшення довжини хвилі випромінювання при фотолітографії (від видимого світла до рентгенівського).

Другий підхід полягає у відтворенні об'єкта з мікроелементів (атомів, молекул, структурних фрагментів біологічних клітин і

т.п.). Сьогодні продуктивність цього підходу невисока, однак, за прогнозами аналітиків, саме їм належить майбутнє в нанотехнології, оскільки методи першого підходу обмежуються фізичними межами самої природи цих методів [42, с. 8-16].

У цей час інтенсивно розвиваються напрямки нанофотоніки, до якої можна віднести в першу чергу нанохвилеводи, нанолазери, оптичне маніпулювання мікро- і наночастинками [99, с. 119-135].

Фактично нанотехнологія має ознаки універсальності, оскільки системно може поліпшити багато з судово-експертних технологій. Тому відкриття, що вище були описані, можуть мати революційні наслідки для формування нових судово-експертних методів, фактичного втілення нанометодик в практику експертних досліджень об’єктів надмалих розмірів.

Нарешті слід резюмувати, що організаційно-правовий механізм регулювання судово-експертних стандартів нанотехнологій ще є недосконалим. До цього потрібно додати необхідність правового з'ясування ефективності експертних стандартів. У зв’язку із цим, існують підстави стверджувати, що теоретична розробка системи оцінок ефективності використання нанотехнологій у судово-експертній практиці є важливим напрямком політики розвитку високих технологій у сфері боротьби зі злочинністю [192-193].

Нанотехнології можуть стати для правоохоронних органів тим науковотехнічним інструментом, завдяки якому можливо радикально підняти ефективність боротьби зі злочинністю на якісно новий рівень. Зрозуміло, що шляхи використання інформаційних наносистем у сфері протидії інформаційної злочинності та стримуванні рівня її інтелектуалізації потребують ґрунтовного осмислення і визначення подальших перспектив розвитку в цій галузі знань. Cьогодні вже не може виникати суперечок щодо доцільності створення антикримінального мега-інформаційного середовища, здатного найбільш повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби органів всіх рівнів, які ведуть

боротьбу зі злочинністю, при здійсненні ними своїх функцій і повноважень.

Процес інтеграції інформаційних систем правоохоронних органів повинен бути продовжений і ще глибше охоплювати інформаційні масиви, починаючи з слідчих та закінчуючи експертними установами.

Отже, висловлені аргументи надають нам підстави щодо виведення формули високотехнологічної теорії інформаційного

де електронне право високих технологій (X) виступає правовим регулятором суспільних відносин у цій сфері (Y), де новими об’єктами виступають нанонаука (N 1), нанотехнології (N 2) і наноіндустрія (N 3), детермінуючи особливий характер розвитку високотехнологічних інформаційних правовідносин (W 1), а звідси – становлення в рамках інформаційного права (W 2) як окремої теорії електронного права високих технологій

(HT).

На завершення потрібно зазначити, що концептуалізація інформаційної політики у сфері боротьби зі злочинністю – це науково обґрунтована системна корінна видозміна об’єкту державного впливу на інноваційний процес програмної інформатизації з метою досягнення кінцевої мети – модернізації засобів антикримінального впливу відповідно з сучасними умовами інтелектуалізації злочинності.

На підставі системного аналізу наслідків дослідження, спробуємо схематично

політика розвитку високих інформаційних технологій складається з D – державного регулювання високотехнологічних інформаційних правовідносин, L – правового механізму, R – стратегій розвитку, окремим напрямом чого виступає сфера боротьби зі злочинністю (S), модернізувати яку пропонується завдяки високотехнологічному прориву, а саме впровадження інформаційних наносистем (In) та оптоволоконних систем передачі інформації (If).

Логіка цих міркувань випливає із схематичної побудови: