
- •Економічна та соціальна статистика
- •10. Методологічні основи економічної та соціальної статистики
- •10.1. Система показників економічної та соціальної статистики
- •10.2. Класифікації та групування в економічній та соціальній статистиці
- •Порівняння класифікацій isic, nase та квед
- •Відповідність зкгнг і квед
- •Загальна структура квед
- •Основні національні статистичні класифікації України
- •10.3. Система національних рахунків
- •Класифікація рахунків снр
- •Рахунок товарів і послуг
- •Рахунок виробництва
- •Рахунок утворення доходів
- •Рахунок розподілу первинних доходів
- •Рахунок вторинного розподілу доходів
- •Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- •Рахунок використання наявного доходу
- •Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- •Рахунок капіталу
- •Фінансовий рахунок
- •Початкові дані для побудови рахунків (дані умовні)
- •Рахунок товарів і послуг
- •Рахунки утворення доходу для трьох секторів економіки
- •Рахунки первинного розподілу доходів для трьох секторів економіки
- •Рахунки вторинного розподілу доходів для трьох секторів економіки
- •Рахунки використання наявного доходу для трьох секторів економіки
- •Основні категорії та поняття
Рахунок вторинного розподілу доходів
Використання |
Ресурси |
Поточні податки на дохід і власність |
Валові первинні доходи |
Інші види поточних трансфертів: внески соціального характеру; допомога соціального характеру (у грошовому вираженні); численні поточні трансферти | |
Валовий наявний дохід |
Чисті первинні доходи |
Споживання основного капіталу |
Поточні податки на дохід і власність |
Чистий наявний дохід |
Споживання основного капіталу |
Ресурсами рахунку вторинного розподілу доходів є балансова стаття «первинні доходи» рахунку привласнення первинних доходів, а також усі види одержуваних трансфертів (податки на дохід, власність, внески і виплати допомоги соціального характеру). У лівій частині відображуються ті самі види трансфертів, але сплачувані, а також виводиться балансова стаття рахунку «Наявний дохід». Балансовою статтею цього рахунку є скоригований наявний дохід.
Схема 6
Рахунок перерозподілу доходів у натурі
Використання |
Ресурси |
Трансферти соціального характеру в натурі |
Валовий наявний дохід |
Скоригований валовий наявний дохід |
|
Споживання основного капіталу | |
|
Чистий наявний дохід |
Скоригований чистий наявний дохід |
Трансферти соціального характеру в натурі |
У рахунку перерозподілу доходів у натурі (схема 6) наявний дохід надходить як ресурс. Ресурси рахунку перерозподілу доходів у натурі, крім наявного доходу, утворюють трансферти соціального характеру в натурі (допомога, неринкові послуги, як-то освіта, охорона здоров’я), що одержують домашні господарства. У використанні цього рахунку відображуються ті самі трансферти, але такі, що передаються урядовим і неприбутковим установам.
Рахунки використання доходу: рахунок наявного доходу (схема 7) і рахунок скоригованого наявного доходу (схема 8).
Рахунки використання доходів показують, як валовий національний дохід у розпорядженні суспільства використовують на кінцеве споживання і валове національне заощадження.
Схема 7
Рахунок використання наявного доходу
Використання |
Ресурси |
Витрати на кінцеве споживання Валові заощадження |
Валовий наявний дохід |
Споживання основного капіталу | |
Чисті заощадження |
Чистий наявний дохід |
Схема 8
Рахунок використання скоригованого наявного доходу
Використання |
Ресурси |
Фактичне споживання |
Скоригований валовий наявний дохід |
Валові заощадження |
|
Споживання основного капіталу | |
Чисті заощадження |
Скоригований чистий наявний дохід |
У ресурсах рахунку відображується валовий національний дохід у розпорядженні суспільства, у використанні — витрати на кінцеве споживання домашніх господарств, державних установ і громадських організацій, що обслуговують домашні господарства і валове національне заощадження.
Валовий національний дохід у розпорядженні суспільства переноситься з рахунків розподілу доходів.
Кінцеве національне споживання –– це вартість продуктів та послуг, які використовують безпосередньо для задоволення потреб людей — як індивідуальних, так і колективних. Воно охоплює споживчі витрати різних груп споживачів, які залежно від того, хто фактично їх фінансує, групуються так: витрати на кінцеве споживання домашніх господарств, державних установ і громадських організацій, що обслуговують домашні господарства.
Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств відображують витрати домашніх господарств-резидентів, які містяться на економічній території країни, а також за кордоном. Кінцеве споживання домашніх господарств включає витрати на придбання споживчих товарів і послуг за рахунок особистого бюджету, а також надходження продуктів і послуг у нетоварній формі, які відіграють роль особистих доходів.
Витрати на кінцеве споживання державних установ і громадських організацій, що обслуговують домашні господарства, охоплюють вартість безплатних послуг, які надаються цими установами і організаціями окремим особам у галузі охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, культури та мистецтва і суспільству в цілому в галузі науки, загального управління, оборони і т. ін.
Усі перелічені щойно рахунки можуть бути кваліфіковані як поточні, оскільки все, що в них записується, стосується операцій, які завершуються в поточному періоді.
Ці рахунки показують розподіл наявного і скоригованого наявного доходу на кінцеве споживання і заощадження. Перший рахунок відбиває наявне кінцеве споживання і заощадження, другий — фактичне кінцеве споживання і заощадження.
Згідно з правилами СНР кінцеве споживання можуть мати лише домашні господарства, державні установи і некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. На рівні економіки країни наявний та скоригований наявний дохід однакові, так само як і витрати на кінцеве та фактичне кінцеве споживання. Вони відрізняються лише при розгляді окремих секторів економіки.
У свою чергу витрати на індивідуальне, кінцеве і фактичне споживання формуються за рахунок коштів домашніх господарств, урядових установ, що обслуговують домашні господарства. Споживання і заощадження є вихідними потоками всієї групи поточних рахунків і становлять головний підсумок усіх поточних операцій. Різниця між наявними доходами і витратами на кінцеве споживання являє собою ту частину доданої вартості, створеної в результаті поточної діяльності, яка не була спожита у поточному періоді, а була «відкладена» для майбутнього розширення виробничих можливостей або спрямована на фінансування «решти країн світу». Споживання як вихідний потік рахунку використання доходу надходить у рахунок товарів і послуг (розділ використання). Вхідним потоком рахунку товарів і послуг є також споживання основного капіталу, що є вихідним потоком рахунку використання доходу.
Другою фазою економічного обороту є нагромаджувальні операції, виконувані у блоці «Нагромаджувальні операції або рахунки нагромадження».
Інший набір операцій стосується придбання і використання в наступні періоди. Це рахунки нагромадження. Першим з них є рахунок капіталу.
Рахунки нагромадження. До них належать рахунок капіталу (схема 9); фінансовий рахунок (схема 10); рахунок інших змін в обсязі активів; рахунок переоцінки.
Рахунок капіталу призначений для характеристики процесу реального нагромадження основних та оборотних фондів, нематеріальних і фінансових активів, а також джерел його фінансування.
Рахунок капіталу слугує для відображення фінансового нагромадження основного капіталу і зміни запасів матеріальних оборотних коштів, включаючи перерозподіл капітальних активів між секторами економіки та «рештою країн світу» у вигляді капітальних трансфертів. Балансова стаття для цього рахунку — чисте кредитування або чисте заощадження.
Схема 9