Тема 9. Державні фінанси Лекція 9.1. Бюджетні відносини, бюджетна система та бюджетний устрій

План лекції:

0. 9.1.Бюджетні відносини та поняття бюджету

1. 9.2.Бюджетна система

2. 9.3.Бюджетний устрій

3. 9.4. Бюджетний процес

4. 9.5. Класифікація державних доходів і видатків

9.1. Бюджетні відносини та поняття бюджету

Організація бюджетної системи в Україні регламентується Бюджетним кодексом України.

Бюджет як складова частина фінансових відносин має з ними певні спільні риси, але в наш час можливо виділити також їхні характерні особливості, а саме:

• бюджет є основним інструментом перерозподілу національ­ного доходу;

• бюджет концентрує значні фінансові ресурси, які є осно­вою задоволення першочергових економічних і соціальних пот­реб держави;

• задовольняючи першочергові потреби держави, бюджетні від­носини є головними у фінансових відносинах;

• бюджет є формою відображення інтересів суспільних груп, які реалізують ці інтереси через систему виборчого права.

Бюджетні відносини тісно пов'язані з функціонуванням держави і мають пряме відношення як до базису, так і до надбудови.

По відношенню до базису — це частина економічної структури держави, для функціонування якої необхідна матеріально-фінансова база.

По відношенню до надбудови — це способи, форми та методи виявлення таких відносин, адже бюджет має також і соціальну природу.

Бюджетними відносинами можна назвати такі фінансові відносини, які складаються у держави з підприємствами, організаціями усіх форм власності, а також з населенням.

В Бюджетному кодексі сказано, що “Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду”.

Державний бюджет є основним фінансовим планом держави на поточний рік, який має силу закону. За матеріальним змістом державний бюджет — централізований фонд грошових коштів держави, а за соціально-економічною суттю — основний важіль перерозподілу національного доходу (Дробозіна Л.О., 1995 р.).

Розглядаючи економічний зміст бюджету, будемо оперувати такою його складовою частиною, як бюджет Держави, який складається з Державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та інших місцевих бюджетів.

Державні органи забезпечують виконання бюджетів усіх рівнів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України є зведеним бюджетом України, який ще називають консолідованим бюджетом. Розглянемо, які конкретно види бюджетів входять до зведеного бюджету України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів також належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Важливою новацією Бюджетного кодексу України 2001 року є введення категорії “бюджетів місцевого самоврядування”, до яких віднесені: міські, районні, селищні та сільські бюджети.

Складові місцевих бюджетів:

Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району складається з районного бюджету, бюджетів міст районного підпорядкування, селищних та сільських бюджетів. Селищні та сільські бюджети створюються за рішенням районних, міських рад за наявності необхідної фінансової бази. Районні, міські ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів згідно до Бюджетного кодексу України.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській, районній у місті раді адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, бюджети цих міст, селищні, сільські бюджети об'єднуються відповідно у бюджеті міста або бюджеті району в місті, радам яких підпорядковані зазначені населені пункти.

Бюджет акумулює і перерозподіляє значну частину фінансових ресурсів держави, в тому числі національного доходу, що дає можливість державним органам влади реалізовувати зовнішню і внутрішню політику, вирішувати економічні і соціальні проблеми. Саме від обсягів бюджетних ресурсів залежить ступінь розв’язання цих проблем.

Економічне значення бюджету полягає в можливості парламенту та уряду держави шляхом реалізації податкових відносин, митних зборів та платежів, регулювання банківських ставок та інших фінансових механізмів реально впливати на мобілізацію фінансових і пов'язаних з ними матеріальних ресурсів, на пріоритетні напрямки економічної і соціальної політики. Тому бюджет може мати вплив на покращання структури суспільного виробництва, її подальший розвиток, оптимізацію пропорцій між галузями економіки, розподіл видатків між регіонами, сферами матеріального та нематеріального виробництва, на забезпечення соціальних потреб, в тому числі соціального захисту населення.

Бюджет держави є основною ланкою в системі фінансових планів, він є зв'язуючим елементом, оскільки об'єднує їх в цілісну систему, визначаючи на конкретний термін взаємини держави з різними господарюючими структурами та населенням. Зважаючи на необхідність вирішення таких життєво важливих для усього суспільства питань, бюджет має силу закону. Бюджет як основний фінансовий план держави затверджується державними органами.

Сутність бюджету, його економічну природу складають економічні відносини, при реалізації яких чітко виділяються три сторони відносин — держава, господарюючі суб'єкти та населення, що мають певні інтереси та зобов’язання:

• держава має необхідність у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій;

• господарюючі суб'єкти усіх форм власності та напрямків діяльності водночас постачають грошові ресурси державі і можуть їх отримувати від неї в залежності від місця і ролі в системі економічних відносин;

• населення може бути як платником податків (в основному особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, малозабезпеченим, інвалідам, пенсіонерам тощо).

Функції бюджету. Сутність бюджету реалізується через його функції — з яких досить чітко можливо виділити дві — розподільну і контрольну.

Через розподільну функцію держава контролює усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ймовірною ефективністю. Жодна з інших ланок фінансової системи не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямками діяльності, між блоками галузей, територіальний перерозподіл. Сфера дії розподільної функції є досить значною. Це пояснюється тим, що в бюджетні відносини вступають практично усі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

Суть контрольної функції полягає у тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Основа контрольної функції – рух бюджетних ресурсів як в частині збирання, так і розподілу цих ресурсів.