18.2.Загальні правила виконання схем зовнішніх проводок

Схему зовнішніх проводок виконують без збереження масштабу на основі умовних графічних позначень і текстових пояснень в однолінійному зображенні і, як правило, на одному або декількох листах формату не більше А1 згідно ГОСТ 2.301-68.

Схеми зовнішніх проводок виконуються за виробничою ознакою, тобто в залежності від наявного місця на листах формату А1 і границь можливого ділення технологічного процесу, наприклад: схема зовнішніх проводок агрегату, системи, відділення цеху, виробництва. Назви цим кресленням присвоюються без вказівки їх приналежності, оскільки вона приводиться в основному надписі.

Схема підключення зовнішніх проводок виконується окремим документом тільки за наявності одиничних багатосекційних або складних щитів, великої кількості з'єднувальних коробок, групових стійок приладів, коли підключення до них утрудняють читання схеми з'єднань.

Схему підключення допускається не виконувати, якщо всі підключення можуть бути показані на схемі з'єднань зовнішніх проводок. Схемі привласнюють назву. «Схема підключення зовнішніх проводок».

Мал.18.1. Приклад оформлення аркуша креслення схеми зовнішніх проводок:

1. табличний пояснюючий надпис;

2. монтажні символи первинних приладів, давачів, відбірних і виконавчих пристроїв;

3. лінії прокладені за межами щитів, електричних та трубних проводок;

4. з’єднувальні, розділювальні, протяжні та інші коробки;

5. умовні позначення щитів, пультів і пунктів контролю, щитів живлення електроенергією;

6. перелік монтажних матеріалів;

7. розшифровка нестандартних позначень застосованих на полі креслення схеми;

8. технічні вимоги;

9. основний надпис.

При необхідності роздільного зображення електричних і трубних проводок цеху, дільниці, технологічного агрегату і т.п. допускається виконувати схеми з'єднань і підключення роздільно, на різних аркушах для електричних і окремо трубних проводок.

За наявності агрегатів (цехів) з однотипними зовнішніми проводками, відмінними тільки за довжиною, схему з'єднань виконують тільки для одного агрегату (цеху) з таблицею вживаності для інших агрегатів, про що в технічних вимогах дають пояснення. Наприклад: схема виконана для агрегату 1 і застосовна для агрегатів 2 і 3 зі змінами згідно таблиці застосовності (або без змін). В цьому випадку перелік елементів складають для одного агрегату.

18.2.1. Пояснюючі надписи.

Для схем зовнішніх проводок використовують три види пояснюючих надписів:

- табличні для системної побудови схем і їх пояснень;

- індивідуальні над і всередині графічних позначень, для характеристики і назви зображень;

- загальні, котрі пояснюють і доповнюють схему зовнішніх проводок.

Табличні пояснюючі надписи наносять в прямокутниках над і під графічними позначеннями відбірних пристроїв, первинних приладів, давачів, виконавчих пристроїв, встановлених безпосередньо на технологічному обладнанні або трубопроводах.

В загальному випадку табличні пояснюючі надписи складаються у формі, приведеній як таблиця1 і таблиця2.

Таблиця 18.1.

Назва параметру і місце відбору імпульсу	Температура води в трубопроводі після котла Т1	Температура ……..	Резерв	Тиск пари за котлом	Температура … …
Позначення монтажного креслення	ТМ4-154-75			ТМ4-410-86
Позиція	1-1			17-1

Пояснюючі надписи для схем зовнішніх проводок: таблиця 1 основна, таблиця 2-додаткова при двохсторонньому викреслюванні схеми.

Таблиця 18.2.

Позиція	6а			11б
Позначення монтажного креслення	ТМ4-154-75			ТМ4-410-86
Назва параметру і місце відбору імпульсу	Температура зворотної води Т1	Температура ……	Резерв	Тиск газу перед пальниками	Температура …….

В першій стрічці «Назва параметра і місце відбору імпульсу» приводиться пояснення, який технологічний параметр і де вимірюється (температура, тиск, рівень в печі, котлі, бункері, трубопроводі).

В другій стрічці «Позначення монтажного креслення» вписується номер нормалі, креслення типової конструкції, або індивідуальної розробки, на яких показані способи встановлення у відповідності з виданим завданням. В тих випадках, коли діючі нормалі не відповідають завданню, необхідно розробити спеціальне креслення, котрому присвоюється номер згідно переліку креслень даного проекту.

В третій стрічці «Позиція» вписується позиція приладу, згідно специфікації проекту, що входить в даний контур вимірювання чи регулювання. Допускається позицію проставляти разом з присвоєним літерним позначенням, наприклад: 6а, 11б.

Табличні пояснюючі надписи можуть бути скорочені за рахунок групування однойменних параметрів під одним заголовком, якщо це дозволяє графічна частина схеми, тобто коли така компоновка не визиває зайвих пересічень ліній зв’язку електричних або трубних проводок.

Для пристроїв або апаратів автоматики, не зв’язаних з технологічними параметрами, наприклад, кінцеві, шляхові вимикачі, магнітні пускачі, в першій стрічці записують назви цих пристроїв або апаратів і вказують місця їх встановлення (засувка, відсікач), а в другій – посилаються на примітку, в котрій вказується специфікація в котрій вписані ці пристрої. В третій стрічці замість позиції вказується умовне літерне позначення присвоєне цій апаратурі чи пристрою на принциповій схемі.

Для елементів систем автоматизації, що не мають самостійної позиції (відбірні пристрої і т. п.), указують позицію приладу, до якого вони відносяться, з словом «до», наприклад: до 1в, мал.18.14.

В тих випадках, коли застосовуються декілька однотипних приладів для вимірювання тієї самої величини і з однаковими схемами зовнішніх проводок, дається одне графічне позначення приладу, але в третій стрічці пояснюючих надписів крім номера позицій вказується кількість встановлених приладів.

Для місцевих приладів не показаних на схемі зовнішніх проводок, приводиться свій перелік, в котрому вказується назва агрегату, або технологічної схеми, назва приладу, його позиція по специфікації проекту, кількість і номер установочного креслення згідно таблиці 3.

Таблиця 18.3.

Котел №1
Назва приладу	№ поз.	К-ть	№ установочного креслення
Манометри	295	2
Ртутні термометри	107	5