4.2.8. Специфікація устаткування
У робочій документації систем автоматизації і АСУ ТП виконують специфікацію устаткування (СО1) виконують за формою, приведеної в ДСТУБА.2.4-10-95 (рис.10).
Рис.10. Форма специфікації обладнання.
Специфікації призначені для читання проектної документації, складання на їх основі замовлення на документацію, організацію виготовлення щитової продукції і підготовки проведення робіт з монтажу технічних засобів автоматизації.
Згідно ДСТУБА.2.4-10-95 специфікація устаткування СО1 складається з розділів, які розташовують в наступній послідовності:
устаткування і матеріали, що поставляються замовником;
устаткування, що поставляється підрядником;
устаткування, що є на підприємстві і що використовується при розширенні, реконструкції або технічному переоснащені підприємства.
Розділ «Устаткування і матеріали, що поставляються
замовником»
Розділ ділиться на наступні підрозділи:
- прилади і засоби автоматизації;
- агрегатні комплекси і засоби обчислювальної техніки; щити і пульти; електроапаратура; трубопровідна арматура; кабелі і проводи; вузли і конструкції; матеріали і монтажні вироби.
Прилади і засоби автоматизації записуються в підрозділі групами: для вимірювання і регулювання температури, тиску і розрідження, витрати, кількості, рівня, складу і якості речовин, інші прилади; регулятори і комплектні пристрої.
Прилади в кожній групі записують комплектами за каналами контролю і контурами автоматичного регулювання в наступному порядку: місцеві прилади (спочатку -показуючі, потім - реєструючі); місцеві прилади з сигналізуючи ми пристроями; місцеві безшкальні сигналізуючі прилади (давачі-сигналізатори); дистанційні вимірювальні комплекти (в наступній послідовності: показуючі, реєструючі, сигналізуючі); комплекти систем автоматичного регулювання. В межах контуру запис приладів проводять починаючи з первинних приладів, потім йдуть проміжні перетворювачі, вторинні прилади, функціональні блоки, регулятори, виконавчі механізми.
Апаратура і пристрої, що поставляються комплектно з приладами і регуляторами, склад яких визначається конкретними умовами технологічних процесів і установок, включаються в специфікацію за відповідними позиціями устаткування після слів «Комплектно поставляються». Допоміжні пристрої, що не відносяться до певного комплекту приладів і регуляторів, необхідні для роботи різних комплектів приладів (наприклад, фільтри і редуктори повітря), включаються в специфікацію у вільному вигляді в кінці підрозділу. Прилади і засоби автоматизації, вбудовуванні в розріз технологічного трубопроводу або встановлювані усередині технологічного апарату, повинні враховуватися таким чином:
- місцеві лічильники і ротаметри рідини і газу повинні передбачатися тільки в СО до основних комплектів технологічних робочих креслень (марки ТХ) або робочих креслень інженерного устаткування будівель і споруд (ОВ, ВК і ін.);
- звужуючі пристрої, ротаметри з електричними і пневматичними давачами, щілинні витратоміри, густиноміри і аналогічні первинні вимірювальні прилади комплектів витратомірів і концентратомірів, що мають самостійне формулювання замовлення і ціну, передбачаються в двох специфікаціях: СО1, розробленої для марок АТХ (АОВ, АВК і ін.), і в СО для марок ТХ (ОВ, ВК і ін.). При цьому діафрагма включається в опитувальний лист дифманометра-витратоміра, передбаченого СОЇ (для марки АТХ і ін.) В СО1 для цих приладів дається вказівка «Замовляється згідно специфікації ХХХХ-ТХ.СО» (приводиться позначення СО);
- давачі витратомірів і концентратомірів, що є невід'ємною частиною комплекту, який має одну ціну, записуються в СО основних комплектів робочих креслень технологічних марок з вказівкою «Замовляються згідно специфікації ХХХХ.АТХ СО1»;
- поплавкові і буйкові рівнеміри і сигналізатори рівня, а також регулюючі органи записуються в СО до основних комплектів технологічних марок. Вони можуть (при необхідності) записуватися в СО1 до основного комплекту марки АТХ з вказівкою позначення СО, по якому вони замовляються (аналогічно звужуючим пристроям).
Устаткування підрозділу «Агрегатовані комплекси і засоби обчислювальної техніки» записують наступними групами: машини централізованого контролю, регулювання і управління; обчислювальні комплекси. В першу групу включають установки контролю, регулювання і управління; машини централізованого контролю; агрегатні апаратурні комплекси пневмоавтоматики («Ритмінал», «Режим-1» і т. п.); комплекси електричних і електронних технічних засобів (КТС ШУС, КМ 2201 і т. п.). В другу групу включають обчислювальні комплекси на базі АСВТ, обчислювальні комплекси системи МІКРОБОМ, волоконно-оптичні системи передачі інформації, тощо.
Підрозділ «Щити і пульти» складається при використанні в робочій документації систем автоматизації серійних щитів і пультів, для замовлення яких достатньо даних, що приводяться в СО, і для виготовлення яких не потрібна розробка додаткової документації.
У підрозділ «Електроапаратура» включають електроапаратуру, що не поставляється комплектно з щитами і пультами. Ця електроапаратура призначена або для установки по місцю, наприклад поблизу керованих електроприводів (кнопки і ключі захищеного виконання), або для поставки замовником заводу – виготовлювачу щитів. Сюди, зокрема, включають електроапаратуру, не передбачену номенклатурою комплектуючих виробів до щитів і пультів згідно ОСТ 36.13-76. Порядок передачі замовником цієї електроапаратури заводу-виготівнику щитів визначається протоколом узгодження приймання технічної документації.
Потім записують електромонтажні вироби поставки замовника (спеціальні з'єднувальні ящики і коробки).
У підрозділ «Трубопровідна арматура» включають запірну арматуру, встановлювану на імпульсних, командних, живлячих і інших трубних проводках систем автоматизації. Арматуру записують групами за матеріалами: арматура з кольорових металів, чорних металів, з нержавіючих сталей, неметалева. Усередині груп спочатку записують вентилі, потім крани, кожні - за збільшенням діаметру і тиску.
Кабелі і проводи включають в СО1 наступними групами: силові кабелі, контрольні кабелі, коаксіальні і екрановані кабелі і проводи, настановні проводи, компенсаційні проводи. Спочатку записують кабелі і проводи з гумовою, потім полівінілхлоридною оболонкою, спочатку - голі, потім -броньовані. Кабелі і проводи включають в групи, починаючи з менших перетинів і з меншим кількістю жил.
У підрозділ «Вузли і конструкції» включають вироби і деталі із спеціальних (нержавіючих) сталей і кольорових металів (з'єднувачі для труб), а також вироби, що вимагають для свого виготовлення спеціального устаткування, якого не мають в своєму розпорядженні монтажні організації звужуючі пристрої,(що не поставляються промисловістю та ін.)
У підрозділ «Серійні вироби» включають вироби, що серійно виготовляються заводами .
Розділ «Вироби індивідуального виготовлення і елементи блочного монтажу» містить наступні групи:
блоки і вузли щитових приміщень, щитів - група приміщень підвищеної монтажної готовності (комплектні операторські приміщення КОП, блоки щитів, пультів, штативів, стійки-підставки для малогабаритних щитів і т. п.);
блоки і вироби для монтажу електричних і трубних проводок (блоки комунікацій) - група захисних блоків , імпульсних і командних труб; мости кабельні зварні; блоки коробів; вузли і деталі опорних і несучих конструкцій, що не виготовляються заводами; нестандартні протяжні ящики; вузли проходів проводок через стіни і перекриття;
блоки приміщень, блочні елементи і окремі вузли для установки приладів і засобів автоматизації, - група комплектних приміщень давачів (КПД); групові установки приладів і засобів автоматизації; установки приладів в утеплених шафах, одиночні вузли установки приладів; стійки для виконавчих механізмів і т.п.
Розділ «Устаткування, що поставляється підрядником»
У розділ включають устаткування і вироби, що поставляються міністерствами і відомствами будівельного профілю - генеральними і субпідрядними будівельно-монтажними організаціями. З урахуванням специфіки технічних засобів автоматизації в цей розділ включають вироби, що виготовляються промисловими підприємствами , а також вироби, що виготовляються виробничими базами монтажних організацій, і інші вироби індивідуального виготовлення, елементи (вузли) блочного монтажу, зібрані в укрупнені блоки в процесі їх попередньої збірки поза зоною монтажу.
Розділ рекомендується виконувати двома підрозділами: серійні вироби; вироби індивідуального виготовлення і елементи блочного монтажу.
Розділ «Устаткування, що є на підприємстві при реконструкції або технічному переоснащенні підприємства»
У розділ включають устаткування, що є в наявності на підприємстві (на складі), а також устаткування, що використовується при реконструкції і технічному переоснащенні підприємства після його демонтажу. Дані по такому устаткуванню представляє замовник або виявляються в процесі передпроектного обстеження об'єктів, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню.
Через досить швидке моральне старіння технічних засобів систем автоматизації, складнощі відновлення їх метрологічних характеристик розділ, що включає прилади і засоби автоматизації, вживані повторно після демонтажу, буде дуже незначним, а у багатьох випадках він буде відсутній. Для об'єктів нового будівництва даний розділ не складають.
Порядок заповнення граф СО1
Графи СО1 заповнюються в порядку, приведеному нижче.
У графі 1 указують позиції приладів і засобів автоматизації згідно схемам автоматизації. Для приладів і засобів автоматизації, що не мають позицій, а також для устаткування, виробів і матеріалів, вказаних в інших розділах і підрозділах, графу не заповнюють.
У графі 2 приводять найменування приладів, засобів автоматизації, іншого устаткування, виробів і матеріалів, їх технічні характеристики відповідно до вимог стандартів, технічних умов і іншої технічної документації на устаткування і матеріали. Для устаткування указують характеристики і параметри, що однозначно визначають вибране устаткування (не позначені в типі, марці, модифікації), а також комплектність в об'ємі, встановленому ТУ (за наявності в ТУ варіантів комплектності). Наприклад, обумовлюють поставку комплектно з перетворювачами тиску з'єднань для підключення зовнішніх трубних проводок. Для первинних приладів і перетворювачів, які стикаються з вимірюваним середовищем, указують найменування і граничні значення параметрів цього середовища.
У графі 3 записують тип, марку устаткування, позначення стандарту, технічних умов (ТУ) або іншого документа на устаткування, а також номер опитувального листа. Для устаткування і виробів індивідуального виготовлення, елементів блочного монтажу в графі приводять позначення креслень (по основному комплекту робочих креслень, застосованих і уніфікованих креслень, типових креслень, діючих в системі НВО «Монтажавтоматика»).
Якщо позначення ТУ на устаткування і вироби перевищує десять знаків, то це позначення, а також позначення стандартів і ТУ на матеріали, допускається приводити в графі 2.
У графі 4 указують найменування одиниці вимірювання (шт., км, т і т.п.).
У графі 5 коди згідно класифікатора систем позначення одиниць вимірювання.
Для устаткування, що поставляється замовником (для приладів і засобів автоматизації, агрегатованих комплексів і засобів обчислювальної техніки, щитів і пультів), в графі 6 указують код заводу-виготовлювача.
У графі 7 для приладів і засобів автоматизації указують код згідно класифікатора. Код вказується в два рядки: в першому вказують код приладу згідно Загальносоюзного класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції, а в другій - додаткові коди, які визначають конкретні характеристики приладу - градуювання, шкалу, швидкість діаграмної стрічки і т.п. Для приладів і засобів автоматизації, що не ввійшли в класифікатор СГКА, а також для решти видів устаткування і матеріалів указують коди за ОКП.
У графі 8 записують ціну устаткування, передбаченого розділом «Устаткування і матеріали, що поставляються замовником», окрім підрозділів «Кабелі і проводи» вузли і конструкції, матеріали і монтажні вироби».
У графі 9 проставляють кількість устаткування і матеріалів, передбачених робочою документацією.
У графі 10 приводять масу одиниці устаткування. Ці дані використовуються будівельно-монтажними організаціями для визначення необхідного їм при монтажі підйомно-транспортного устаткування. Тому для устаткування, що має масу, менше 25 кг, графу допускається не заповнювати.
Креслення загального виду щита.
Розміщення приладів і апаратури на
фасадних панелях щитів і пультів.
Загальні положення. Компонування приладів і апаратури на фасадних панелях щитів, штативів і пультів згідно ОСТ 36.13-76, ОСТ 36.3Д1.13-79 повинна бути виконана з урахуванням розмірів і конфігурації монтажних зон, показаних на рис. Д6-Д10 в додатку.
Розміри приладів і апаратури, встановлених на фасадних панелях, а також відстані між ними треба визначати згідно РТМ25-91-72 «Рекомендовані відстані, між приладами на фасадах щитів і пультів» Для щитів і пультів згідно ОСТ 36.13-76, ОСТ 36.3Д1.13—79 термін «край панелі» треба розуміти як лінію, що обмежує монтажну зону.
Взаємне розташування приладів і апаратури повинно відповідати вимогам РМ4-51-73
Щити шафові і панельні з каркасом. Фасадна панель щитів складається з двох (виконання І) або трьох (виконання II) функціональних полів (рис.25).
При проектуванні щитів систем автоматизації технологічних процесів рекомендується в першу чергу застосовувати щити виконання І, які мають меншу в порівнянні з щитами виконання II трудомісткість у виготовленні.
Щити виконання II застосовують при необхідності чіткого функціонального поділу приладів і апаратури і полегшення тим самим роботи оператора.
При нераціональності компонування приладів, органів керування і сигнальної арматури на полі 4 щитів виконання І їх розміщають на полях 2 і З щитів виконання Н.
На полі 3 рекомендується розміщати сигнальну арматуру, малогабаритні показуючи прилади, (тягоміри, логометри, прилади систем «Старт» і т п), компактні мнемосхеми.
На полі 2 рекомендується розміщати самописні і великогабаритні показуючі прилади, а також органи керування .
Поле 1 щитів виконань І і II є декоративним, воно не призначене для установки приладів і апаратури.
При необхідності застосування розгорнутих мнемосхем їх рекомендується розташовувати на декоративних панелях.
Декоративні панелі з розташованими на них мнемосхемами встановлюють над щитами.
При установці в щитах приладів, що мають глибину, рівну і більшу 300 мм, незалежно від маси, або з масою більше 10 кг, незалежно від глибини, їх хвостові частини повинні бути закріплені.
Щити шафові малогабаритні. У малогабаритних щитах установлюють прилади, органи керування і сигнальну арматуру, необхідні для місцевого керування локальними установками або агрегатами.
Прилади й апаратуру, розраховані на приєднання трубних проводок, установлювати на дверях щита не допускається. Загальна маса апаратури, установлюваної на дверях, не повинна перевищувати 10 кг.
Пульти. У пультах стільниця призначена для розміщення електричної апаратури керування і сигналізації (кнопок і ключів керування, сигнальної арматури і т.п).
Приладова панель похилої приладової приставки призначена для розміщення приладів, сигнальної арматури, мнемосхем.
Апаратура на стільниці повинна бути розміщена так, щоб була забезпечена можливість прокладання і закріплення з монтажної сторони панелі вертикальних джгутів проводів, а також виключалася можливість торкання апаратурою корпуса пульта. Для перевірки цього треба користатися номограмами, приведеними на рис.26, де товстими лініями показані корпус і стільниця пульта з нанесеною на них розмірною сіткою. Осі розмірної сітки відповідають осям встановлюваних апаратів. При компонуванні намічають місце установки апарата і суміщають вісь апарата з віссю розмірної сітки. У результаті суміщення визначають можливість установки апарата по глибині з врахуванням його габаритних розмірів і підключення електричних проводок, а також радіуса К обертання апарата при підніманні стільниці.
Рисунок .11.- Номограма для визначення відстані апаратури від краю стільниці пульта ПНП.
При компоновці приладів на фасадних панелях слід враховувати наступні фактори:
- функціями, котрі вони виконують;
важливість – прилади що відображають найважливіші параметри роботи системи розташовують в межах оптимальної зони поля зору;
частота використання – прилади, що найчастіше використовуються розташовують в межах оптимальної зони;
функціональні зв’язки – прилади, що відображають параметри того самого об’єкту, повинні бути розміщені у тій послідовності, в котрій оператор, звично зчитує їх покази ( зліва на право і зверху вниз);
за конструктивними особливостями;