2.11. Середня довжина витка головної обмотки статора

(см),(2.18)

де = - береться з позиції (2.5), = см і = см — з позиції (2.10)

приймаємо

2.12Активний опір головної обмотки статора в нагрітому стані при 75°с

(ом),(2.19)

де р = береться з позиції (2.5), W₁ = витка - з позиції (2.8),

q_a1 = мм² — з позиції (2.9), = 21 — з позиції (2.11)

Ом

2.13. Індуктивний опір кола намагнічування, приведений до числа витків головної обмотки статора

(ом),(2.19)

де f₁ = 50Гц - береться за завданням, = — з позиції (2.3),

= - з позиції (2.4), = і τ = з позиції (2.5) , W₁ = - з позиції (2.8)

= 0,02÷0,04 — довжина одностороннього повітряного зазору

між розточуванням статора і ротором, приймаємо - 0,03 см.,

=1,16÷1,20 — коефіцієнт повітряного зазору, приймаємо 1,2

= 1,10÷1,20 — коефіцієнт насичення магнітної системи двигуна,

приймаємо 1,2

Ом

2.14. Індуктивний опір розсіяння головної обмотки статора

(ом),(2.20)

де =0,75÷0,85— коефіцієнт зчеплення потоку розсіяння з головною

обмоткою статора, приймаємо 0,8

σ = 1,2 - береться з позиції (2.10), х₀ = Ом — з позиції (2.13)

Ом

2.15. Розрахунок розмірів і параметрів пускового короткозамкнутого витка, екрануючого частину полюсного наконечника. Як показує аналіз явищ в однофазному асинхронному двигуні з екранованими полюсами, для отримання найвигіднішого значення пускового моменту цього двигуна полюсна дуга екранованої частини полюса повинна складати біля 1/3 або трішки менше всієї дуги полюсного наконечника ( див. рисунок 2.3):

(2.21)

де — дуга полюсного наконечника, ел. град. згідно рисунку 2.1

, приймаємо ел. град.

Просторовий кут зсуву між осями головної обмотки полюса і коротко замкнутого витка при вказаній умові буде (див. рис. 2.3) (ел. град)

= ел. град.

Активний опір 2р послідовно сполучених короткозамкнутих витків в нагрітому стані при 75°С, приведений до числа витків головної обмотки статора, в однофазних асинхронних двигунах малої потужності з екранованими полюсами складає величину

(ом),

де = ом - береться з позиції (2.12)

= Ом

Дійсний активний опір одного короткозамкненого витка

(ом), (2.22)

де — обмотувальний коефіцієнт витка; (2.22)

W₁ = - береться з позиції (2.8).

Поперечний переріз короткозамкненого витка

(мм²) (2.23)

або

(мм2) (див. рис. 2.3)(2.24)

= мм²

де середня довжина короткозамкненого витка

(см)(2.25)

мм

при цьому = мм - береться з позиції (2.4), = мм — по рис. 2.4

Після цього визначаються розміри паза на полюсі: із рисунку 2.4

Для визначення індуктивного опору розсіювання короткозамкненого витка необхідно перш за все розрахувати:

питому магнітну провідність для потоку розсіювання в пазу (див. рисунок 2.3)

(гн/см)(2.26)

гн/см

питому магнітну провідність для потоку розсіювання навкруги витка

зовні паза

(гн/см)(2.27)

гн/см

повну питому магнітну провідність для потоків розсіювання витка

(гн/см)(2.28)

гн/см

Тоді індуктивний опір розсіювання одного короткого замкнутого витка

(Ом)(2.29)

Ом

і приведений до числа витків головної обмотки статора індуктивний опір 2р послідовно сполучених коротких замкнутих витків

(Ом).(2.30)

Приведений до числа витків головної обмотки статора індуктивний опір взаємоіндукції між цією обмоткою і короткозамкненим витком буде

(ом), (2.31)

де р = - береться з позиції (2.5) , х₀ = — з позиції (2.13),

= і = — з позиції (2.15).

Ом