
- •1. Метричні простори та приклади
- •2. Відкриті та замкнені множини
- •7.Поповнення метричного простору
- •3. Збіжність у метричних просторах
- •6.Неперервні відображення метричних просторів
- •4.Щільність множин
- •5.Повні метричні простори
- •8.Принцип стискаючих відображень
- •9.Відносна компактність.
- •10.Компактні множини в метричних просторах
- •11.Критерій компактності
- •12.Критерій відносної компактності в пр-рі
1. Метричні простори та приклади
М-ну Х
елем. пр-ру дов. природи назив. метричним
простором, якщо кожній парістав.
у відповідність число
так, що вик. умови:
1.
(аксіома тотожності)
2.
(акс.
симетрії)
3.
Число
наз.
відст. між елем. х та у, а ф-цію
наз.
метрика.
Метричний
простір – це пара
Якщо на
м-ні Х визначити
і
,
то отримаємо різні метричні простори.
Приклади
1. Х=R
Акс. 1,2,3 виконуються.
2.
Елем. пр-ру єn-вимірним
вектори.
Акс. 1,2,3 виконуються.
Доведемо,
що аксіома 3 виконується. Візьмемо
довільне
Робимо
заміну:
Для р=1 нерівн. виконується.
Розглянемо
Використаємо допоміжну нерівність: нерівність Юнга:
,
p,q
– спряжені. Числа спряжені, якщо
.
Доведемо нерівність Юнга.
Рівн.Юнга
очевидно справедливе, коли а=0 і b=0,
тому розглянемо
Площа
прямокутника зі сторонами a
та
b
не перевищує суму площ S1
та
S2
Нехай
- нерівність
Гьольдера.
Заст.цю нерівн. для акс.3
Поділимо
обидві частини нерівності на
:
це нерівн.
справедл. для будь-яких наборів
Нерівність має назву: нерівність Мінковського.
3.
елем.простору є n-вимірним вектори з дійсними коорд.
4.
Елем.простору
– послід.дійсних чисел.
-
збігаються (1)
-
збігаються (2)
- відст.
визн. коректно, ряд з озн. метрики збіг.
Це випливає з озн. порівн. та збіж.(1) і
(2). Справедл. нерівн. три кут. випливає
з нерівн. Мінковського для рядів.
5.
- простір обмеж. числ. послід.
6.- простір ф-цій неперервних на
Елем.
про-ру -
- візнач. на
і
неперервні.
Справедл. акс 1 і 2. Покажемо, що справедл. нерівн. три кут.
2. Відкриті та замкнені множини
Нехай Х
– метр. простір.Відкритою кулею з центром у точці х0
радіуса
r
називають множину точок
таких,
що відстань
.
Позначають цю відкриту кулю:
Замкненою
кулею з центром у точці х0
радіуса r
називають
множину точок х
є Х,
таких, що відстань між
.
Позначають замкнену кулю:
Геометрія куль залежить від метрики.
Приклад
1.
Елементами
цього простору є х=(х1,х2)
та у=(у1,у2)
Ставиться
задача побудувати кулю
2.
Елементами
цього простору є х=(х1,х2)
та у=(у1,у2)
Околом т. хо будемо наз. довільну відер. кулю, яка містить цю точку.
Будемо позначати О(хо)
Нехай А
– множина у метричному просторі Х,
.
Т. х0
гранична
точка множини А, якщо у будь-якому околі
т. х0
існує
нескінчена множина точок множини А.
х0 – гранична точка множини А, якщо у будь-якому околі т. х0 міститься хоча б одна точка множини А, яка відрізняється від точки х0
Приклади
1. Х=R A=N
Граничних точок не існує
2. B=R
Кожна
точка множини є граничною.
Множина А називається замкненою, якщо у неї не існує граничних точок, які їй не належать.
Замиканням
множини А будемо називати множину А до
якої додали всі її граничні точки.
Позначаємо
.
Для замкненої множини А=
.
Приклади
Х=R
N-замкнена;
=
N
Q-незамкнена;
Нехай А- підмножина метр. простору Х, точка х0, що належить Х називається межовою точкою множини А, якщо у будь-якому околі точки х0 існують точки, які належать множині А і точки, які множині А не належать.
Приклад
Х=R.
А[a,b]
a,b
– межові,
B(a,b)
Означення
називається
ізольованою, якщо існує окіл точки х0
в
якому немає інших точок множини А.
Приклад
Х=R. A=N. Кожна точка ізольована.
А –
підмножина метричного простору Х,
називається
внутрішньою точкою множини А, якщо
Множина А називається відкритою, якщо кожна її точка внутрішня.
Приклад
Х=R A=N – замкнена, не відкрита
B=Q – незамкнена, не відкрита
Приклади відкритих множин:
Х- м.п.
-
відкрита множ.
Х=R
-
відкрита множина
Властивості замикання:
1. Множ.
і
може збігатися
2.
3.
4.