Основні напрямки в мовознавстві другої половини XIX ст.

Лінгвістична концепція А. Шлейхера. Натуралізм у мовознавстві.

Психологічний напрям у мовознавстві. Г. Штейнталь.

Молодограматизм.

Школа «слів і речей».

Школа естетичного ідеалізму.

Неолінгвістика.

Казанська лінгвістична школа І.О.Бодуена де Куртене.

Соціологічний напрямок.

Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.

Натуралізм — це напрямок, який поширював принципи і методи природничих наук на вивчення мови і мовленнєвої діяльності.

Основоположник - німецький мовознавець Август Шлейхер (Шляйхер) (1821–1868). Праці: «Мови Європи в систематичному огляді» (1850),

«Морфологія церковнослов'янської мови» (1852),

«Про морфологію мови» (1859),

«Підручник литовської мови» з хрестоматією і словником (1856—1857),

«Порівняльно-історичні дослідження» (1848), «Німецька мова» (1860),

«Компендіум порівняльної граматики індоєвропейських мов» (1861).

Шлейхер вважає, що «встановлені Дарвіном для видів тварин і рослин закони можуть бути застосовані в головних своїх рисах до організмів мов».

Переносить запозичену з біологічної систематики класифікацію рослин і тварин (рід, вид, підвид, різновид, особина) на класифікацію мов.

Роду відповідає прамова,

виду — мова певного етносу,

підвиду — діалект,

різновиду — говірка,

особині — мовлення окремих людей.

Вчення про мовні типи Шляйхер називав морфологією, запозичивши цей термін із природничих наук, де він позначав науку про будову і формотворення рослин. Морфологія мов мала вивчати мофрлогічні типи мов, їх походження та взаємовідношення.

Морфологічний тип (клас) мови визначає будова слова, яке може виражати значення («корінь») і відношення («суфікс»).

Допускають три типи комбінації значення і відношення:

кореневі (ізолятивні) мови мають тільки значення (корені) китайська;

аглютинативні мови виражають значення і відношення (корені і префікси) – тюрко-татарські, монгольська;

флективні мови утворюють у слові одиницю, яка виражає значення і відношення – семітські, індоєвропейські

Морфологічні типи мов, на думку Шлейхера, відповідають різним епохам у розвитку землі:

кристал — кореневі (ізолятивні) мови,

рослинний світ — аглютинативні мови,

тваринний світ — флективні мови.

Під впливом природничих наук Шлейхер створив свою теорію родовідного дерева.

Принцип генетичної класифікації використовують і нині. Тепер теорію родовідного дерева синтезували з теорією хвиль Йоганна Шмідта, за якою індоєвропейська мова існувала на великій території, не була єдиною, а складалася з низки діалектів. Нові мовні явища, що виникали на певній території, поширювались, як хвилі від кинутого у воду каменя.

батько

• санскр. pitā, грецьк. πατήρ

• лат. pater, готськ. fadar, д.-ісл.fađir

• *patē

• *patēr

• Голосні - A, I, u, закінчення називного відмінка –s

• *patars

• Old English  fæder,

• Proto-Germanic  *fader 

• Old Norse faðir, Ger. vater),

• Proto-Indo-European, the hypothetical reconstructed ancestral language of the Indo-European family. The time scale is much debated, but the most recent date proposed for it is about 5,500 years ago. *p@ter 

• Sanskrit. Pitar

• Greek,  pater, 

• L. Classical Latin, the Italic language of ancient Rome until about 4c. . pater, 

• Old Persian, the Persian language as written and spoken from 7c. B.C.E. to 4c. B.C.E. . pita,

• Old Irish, the Irish language as written and spoken from earliest times to 11c.  athir "father")

• Текст Шлейхера (1868)

• Avis akvāsas ka

• Avis, jasmin varnā na ā ast, dadarka akvams, tam, vāgham garum vaghantam, tam, bhāram magham, tam, manum āku bharantam. Avis akvabhjams ā vavakat: kard aghnutai mai vidanti manum akvams agantam. Akvāsas ā vavakant: krudhi avai, kard aghnutai vividvant-svas: manus patis varnām avisāms karnauti svabhjam gharmam vastram avibhjams ka varnā na asti. Tat kukruvants avis agram ā bhugat.

• Овца и кони

• Овца, [на] которой не было шерсти, увидела коней: одного — везущего тяжёлую повозку, одного — большую ношу, одного быстро несущего человека. Овца сказала коням: «Горит моё сердце, когда вижу, что человек управляет конями». Кони сказали: «Слушай, овца, наше сердце [тоже] горит от увиденного: человек, господин, из овечьей шерсти делает себе новую тёплую одежду; а у овец не остаётся шерсти». Услышав это, овца убежала в поле.