•Білатеральна теорія (від лат. bis «двічі» і latus «сторона»): знак розглядають як двосторонню одиницю, яка має план вираження і план змісту, тобто значення. Поняття знака без значення втрачає сенс: знак без значення не знак. Знак — це органічна єдність двох сторін, це «союз значення і його носія» (І. С. Нарський), тобто поняття й акустичного образу (Ф. де Соссюр, Л. А. Абрамян, І. С. Нарський, Ю. С. Степанов, В. А. Звегінцев, В. І. Кодухов та ін.).
Відповідно до знакової ситуації, за Ч. Моррісом, розрізняють три аспекти знаків: семантику, синтактику і прагматику.
Німецький філософ Г. Клаус з першого аспекту в окремий виділив сигматику, і, таким чином, за його теорією, в плані змісту знаків маємо чотири аспекти:
•сигматику (відношення знака до відображуваного об'єкта),
•семантику (внутрішньомовні відношення, значеннєвість знака),
•синтактику (текст) і
•прагматику (відношення, що виявляються у вживанні; оцінка знака носієм мови, якщо йдеться про мовні знаки).
Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи
Ф. де Соссюр вважав, що мовні знаки характеризуються такими рисами, як:
довільність (умовність), тобто відсутність між позначником і позначуваним якогось природного зв'язку (ця риса зближує мовні знаки з немовними),
лінійність (звуки в слові вимовляють один за одним у часовій протяжності, а передані письмом характеризуються і просторовою лінійністю),
змінність.
Різні звуки викликають неоднакові асоціації:
«погані» звуки [х], [ш], [ж], [ц], [ф], грубі — [д], [б], [г], [ж],
гарний, ніжний — [л]) [Супрун 1978: 47].
ГОЛОСНІ
«А» - чорний, білий - «Е», червоний- «І», зелений - «У», синій - «О». Колись я ваші таємниці Розкрию, голосні: «А» - чорні шнуровиці
Мухви, що над гниллям здійняла гул страшенний;
«Е» - білина парів, наметів, дрож яглиці, Шпилі льодовиків, безбарвні суверени;
«І» - пурпур, гарних губ нестримний сміх шалений, Що повен каяття чи гніву, слід кровиці;
«У» - жмури, хлюпання божественне затоки, Супокій череди на луках, зморщок спокій, Поритих на чолі в усидливих людей;
«О» - голосна Сурма, що дивний свист колише, Світів і Янголів ширяння серед тиші.
- Омега, блиск Його фіалкових очей!
Переклав Всеволод Ткаченко
А - чорне, біле Е, червоне І, зелене У, синє О; скажу про їх таємну суть:
А - це корсет, його лискучі мухи пнуть, Кружляючи щодня над смородом мерзенним,
Це тінь затоки; Е - то пароплава путь, То білі королі, льодовиків знамена;
І - то пурпурна кров і посміх незбагненний, П'янливе каяття і невситима лють;
У - цикли, то морів предивні коливання, То спокій пасовищ у тихому смерканні, То зморшка - борозна високого чола;
О - вища є сурма, різкі незнані звуки, То тиша проміж гір, завмерлих од розпуки,
То промінь із небес, бузкова то стріла!
Переклав Григорій Латник
JABBERWOCKY
Twas brillig, and the slithy toves
Did gyre and gimble in the wabe; All mimsy were the borogoves, And the mome raths outgrabe.
"Beware the jabberwock, my son. The jaws that bite, the claws that
catch!
Beware the jubjub bird, and shun
The frumious Bandersnatch!"
He took his vorpal sword in hand: Long time the manxome foe he sought
--
So rested he by the Tumtum tree, And stood awhile in thought.
And as in uffish thought he stood, The jabberwock, with eyes of flame, Came whiffling through the tulgey wood,
And burbled as it came!
One, two! One, two! And through and through
The vorpal blade went snicker-snack! He left it dead, and with its head He went galumphing back.
"And has thou slain the jabberwock? Come to my arms, my beamish boy!
O frabjous day! Callooh! Callay!" He chortled in his joy.
'Twas brillig, and the slithy toves Did gyre and gimble in the wabe; All mimsy were the borogoves, And the mome raths outgrabe.
•http://www.youtube.com/ watch?v=aJN-NfKtBoo&feature=relate d
Льюис Кэрролл «Сквозь зеркало и что там увидела Алиса» есть стихотворение из «Зеркальной Книги» (перевод Д. Орловской):
БАРМАГЛОТ
Варкалось. Хливкие шорьки Пырялись по наве, И хрюкотали зелюки, Как мюмзики в мове.
Обойся Бармаглота, сын! Он так свирлеп и дик, А в глуше рымит исполин — Злопастный Брандашмыг!
Но взял он меч, и взял он щит, Высоких полон дум. В глущобу путь его лежит Под дерево Тумтум.
Он встал под дерево и ждет, И вдруг граахнул гром — Летит ужасный Бармаглот И пылкает огнем!
Раз-два, раз-два! Горит трава! Взы-взы — стрижает меч, Ува! Ува! И голова Барабардает с плеч!
О светозарный мальчик мой! Ты победил в бою! О храброславленный герой, Хвалу тебе пою!
Cистема ВААЛ-мини http://www.vaal.ru/prog/free.php
Специфічною ознакою мовного знака є непаралельність плану вираження і плану змісту, яка полягає в тому, що:
•а) план вираження (експонент, позначник) є лінійним і дискретним, а план змісту має кумулятивну властивість, тобто характеризується структурною глобальністю і часовою безперервністю;