Опис установки
Рис.3. Принципова схема дослідної установки:
І – сушильна камера; 2 – газорозподільна решітка; 3 – газохід; 4 трубка Піто-Прандтля;
5 Мікроманометр; 6 – шибер; 7 – калорифер; 8 – відцентровий вентилятор; 9 – термометр;
10 – люк для завантаження матеріалу; 11 – пробовідбірний патрубок; 12 – оглядове вікно
Установка для сушіння дисперсних матеріалів у псевдозрідженому шарі, рис. 3, містить циліндричну сушильну камеру 1 з газорозподільною решіткою. Теплоносієм є атмосферне повітря, яке підігрівається в електрокалорифері 7. Витрата повітря регулюється шиберами 6. Переміщення повітря через калорифер і сушарку здійснюється відцентровим вентилятором 8.
Температура теплоносія вимірюється скляним термометром 9. Для завантаження матеріалу в сушарку передбачений люк 10.
Псевдозріджений стан утворюється при продуванні теплоносія знизу вверх через шар зернистого матеріалу, розташованого на решітці 2. Спостереження за псевдозрідженим шаром і вимірювання його висоти за допомогою лінійки здійснюється через скляні вікна 12. Відбір проб вологого матеріалу під час сушіння і вивантаження висушеного матеріалу здійснюється через патрубок 11. Патрубок 11 може зміщуватись відносно вивантажувального отвору з камери так, що цей отвір або перекривається наглухо, або з'єднується з приймальною посудиною для відбору матеріалу. Цим забезпечується задана періодичність відбирання проб.
Швидкість руху теплоносія у трубопроводі, а потім і в сушильній камері вираховується по величині гідродинамічного напору, який вимірюється мікроманометром 5, який з'єднаний з трубкою Піто-Прандтля 4. Проби матеріалу відбираються в металеві бюкси. Видалення вологи з проб відбувається в сушильній шафі.
Послідовність виконання роботи
У вимірний стакан (мензурку) відібрати 1 літр вологого матеріалу. Долити води до верхнього рівня шару матеріалу, а потім обережно злити її в вимірний циліндр і виміряти об'єм. Об'єм води дорівнює об'єму порожнин у нерухомому шарі зернистого матеріалу.
Включити вентилятор, відкрити шибери 6, після чого включити калорифер і прогріти установку до заданої температури.
З вихідного вологого матеріалу відібрати 2-3 проби для визначення його початкової вологості.
Перекрити шибер 6 і по можливості швидше засипати вологий матеріал в сушильну камеру через люк 10. Відкрити шибер 6, одночасно включити секундомір. Переконатись, що псевдозрідження матеріалу стійке.
Відібрати проби висушуваного матеріалу, записуючи за секундоміром час відбирання проб. Частота відбирання проб вказується викладачем. Проби відбираються через патрубок 11 у вузькогорлу колбу, щоб уникнути розсипання матеріалу, а потім висипаються в металеві бюкси, які заповнюються приблизно на 2/3 ємності. Для уникнення плутанини, необхідно, щоб номери бюксів збігалися з порядковими номерами проб. Під час відбирання проб, тобто упродовж всього процесу сушіння секундомір не зупиняється.
Зважити бюкси з пробами і помістити їх у сушильну .шафу. Висушування проб у сушильній шафі триває 40-50 хв. при температурі 130-150 °С. Бюкси з висушеними пробами охолоджуються до кімнатної температури, а потім повторно зважуються.
Одночасно з відбиранням проб під час сушіння виміряти величину динамічного напору у трубопроводі.
Результати всіх вимірювань записати в таблиці.