Картографування та аналіз смертності в Україні 2015 / Kniga_Vjivannia-tutuny-alk-nark-rechovin-sered-uchniv_E

Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011

Процедура збору даних

Польовий етап дослідження виконаний місцевими дослідницькими групами – членами мережі інтерв’юерів Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Центру «Соціальний моніторинг». У кожній області було проведено інструктаж для інтерв’юерів з питань організації проведення опитування, змісту анкети, вимог до методології та технології дослідження.

Головним завданням етапу збору даних було забезпечення анонімності та конфіденційності відповідей окремих учнів. Керівникам навчальних закладів також повідомлялося, що конкретний навчальний заклад не буде використовуватися як одиниця аналізу, конфіденційність забезпечувалася й на рівні навчального закладу.

Процес збору даних:

•Попередня телефонна розмова або зустріч з дирекцією навчального закладу та з учителем/викладачем з метою інформування про опитування, його тематику, принцип вибору певного класу/групи у заданому навчальному закладі, передача листа підтримки на ім’я директора/ректора навчального закладу, знайомство з вимогами опитування (зокрема пояснення необхідності відсутності в аудиторії вчителя/викладача під час опитування), домовленість про день і час, коли можливо провести опитування.

•Прихід інтерв’юера у день і час згідно з попередньою домовленістю, інструктаж учнів, роздача учням анкет і конвертів, до яких після закінчення опитування учні власноруч вкладають анкети та заклеюють їх.

•Конверт з анкетою учень передавав інтерв’юеру або клав до загального для всього класу/групи конверта.

•Заповнення анкет учнями відбувалося в учбовій аудиторії в присутності інтерв’юера, який у разі необхідності міг надати консультації, необхідні пояснення, якщо в учнів виникало нерозуміння окремих запитань, слів, назв тощо. Повноваження інтерв’юерів та необхідні коментарі до запитань анкети були визначені в інструкції для інтерв’юерів.

•Усі індивідуальні конверти із заповненими анкетами пакувалися в загальний класний конверт.

•Інтерв’юер заповнював класну звітну форму (на окремому бланку), яка вкладалася до загального класного конверта.

•Усі класні конверти передавалися організатору опитування в області, який відсилав їх до Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

Ступінь зацікавленості учнів/студентів

У цілому анкета була учням цікава та викликала інтерес (табл. 3), практично не було відмов від участі в дослідженні, було виявлено лише поодинокі випадки заповнення анкети не до кінця або повернення її взагалі не заповненою. Такі анкети вилучалися з аналізу дослідницькою групою інституту під час перевірки якості заповнення та кодування. Заповнення анкети в середньому потребувало 45 хвилин, хоча в сільській місцевості цей процес був дещо повільнішим і займав більше часу. Індивідуальними конвертами, які пропонувалися респондентам, скористалися всі опитані. Декотрі учні зазначали, що вони нікого не бояться й можуть написати в анкеті навіть своє прізвище, однак і вони запечатували свої анкети до конверта. Усі конверти в заклеєному вигляді надійшли до інституту в Києві і лише тут були розпечатані.

10

Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011

Таблиця 3

Ступінь зацікавленості учнів/студентів класу/групи в дослідженні

Надійність отриманих даних перевірялася двома способами. Перший полягав у тому, що в анкету були включені кілька запитань, які поряд із вимірювальною функцією (отримати змістовну для аналізу інформацію) надають можливість проконтролювати стабільність відповідей щодо вживання різних речовин протягом життя (контрольна функція запитання в анкеті). Тобто, зіставляючи відповіді на два-три різних запитання під час аналізу отриманих результатів, дослідники виявляли рівень несуперечливості відповідей на індивідуальному рівні, а отже й надійність даних уцілому. Другий спосіб передбачав розрахунок коефіцієнта між кількістю опитаних, які на запитання: «Чи сказали б Ви про вживання…?», наприкінці анкети надали відповідь, що вже відповіли, що вони вживають, та кількістю тих, хто дійсно надав таку відповідь раніше. Для України цей коефіцієнт дещо нижчий, ніж у середньому по інших країнах.

Окремого аналізу заслуговують пропуски у відповідях. З одного боку, інструкція до анкети звертала увагу на необхідність надати відповідь на кожне запитання якомога відвертіше. З іншого боку, було вказано, що респонденти мають право не відповідати на ті запитання, які здаються їм образливими або незручними. Загальна кількість запитань, що були пропущені, становила близько 2% від загальної кількості. Більшість із них стосувалися сім’ї та поведінки, на які певна частина респондентів не захотіли відповісти.

Загалом же отримані дані можна вважати валідними. З одного боку, культурне оточення в різних регіонах країни та різних типах населених пунктів могло позначитися на бажанні учнів відповідати відверто. Але ми не маємо підстав стверджувати, що культурне оточення справило настільки значний вплив на отримані дані, щоб піддавати сумніву валідність результатів, які ілюструють різницю між окремими підгрупами підлітків залежно від територіально-регіонального розподілу.

Окремі показники важко інтерпретувати, особливо щодо вживання окремих видів наркотиків, оскільки значна кількість наркотичних речовин не є поширеною в Україні і питома вага змістовних відповідей занадто мала для аналізу.

Аналіз отриманих даних здійснено у розрізі за статтю, класом/курсом, типом навчального закладу, в окремих випадках за типом населеного пункту. Основний аналіз даних здійснено за масивом всіх опитаних вікових когорт, отже серед молоді 15–17 років, яка навчається. Підрозділи, які презентують динаміку поведінкових практик щодо куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, спираються на дані серед визначеної вікової когорти 15–16 років певного року народження (цільова група міжнародного проекту ESPAD): у 1995 р. – 1979 р.н., у 1999 р. – 1983 р.н., у 2003 р. – 1987 р.н., у 2007 р. – 1991 р.н., у 2011 р. – 1995 р.н.

Зважаючи на значні за обсягом вибіркові сукупності опитаних, дані у таблицях наведені з десятковими частками.

11

Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011

Характеристика цільових груп

Учнівська молодь

Дослідженням у 2011 р. охоплено 3355 хлопців та 4157 дівчат з 26 територіально-адміні- стративних одиниць України: 24 областей, АР Крим та м. Київ (табл. 4). Опитані є учнями 414 навчальних закладів.

Таблиця 4

Структура опитаних учнів/студентів у розрізі територіально адміністративних одиниць

12

13

Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011

Класні керівники та куратори груп

Для більш детального вивчення навчального процесу в навчальних закладах, які представлені у вибірковій сукупності, було опитано їх представників. Усього опитано 394 особи.

Таблиця 6

Структура опитаних представників навчальних закладів у розрізі територіально адміністративних одиниць

14

Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011

1.1. Доступність цигарок для учнівської молоді

Чинне українське законодавство8 забороняє продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, і за порушення цих вимог штраф складає 6800 грн, але на практиці прибутковість від продажу цієї продукції переважає осторогу перед покаранням, а мотиваційний механізм недостатньо розвинутий. Через це підліткам досить легко купувати цигарки в роздрібній торговій мережі, про що свідчать отримані результати (рис. 1.1.1). 50,5% хлопців вважають, що за бажанням вони зможуть легко дістати цигарки. Дівчата дещо менше (43,8%), але все ж таки відмічають легкість діставання цигарок у разі потреби.

Рис. 1.1.1. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Як ти вважаєш, наскільки складно тобі буде дістати цигарки, якщо б ти захотів(ла)?» за статтю, %

Молодь, яка проживає в обласних центрах, вважає доступ до покупки цигарок більш реальним для себе – 54,3% та не вбачає проблем в отриманні цигарок (для порівняння: серед опитаних у сільських навчальних закладах таких дещо більше третини (34,5%)).

Рис. 1.1.2. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Як ти вважаєш, наскільки складно тобі буде дістати цигарки, якщо б ти захотів(ла)?» за місцем проживання, %

8Закон України від 21 січня 2010 р. №1824-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв».

16

Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011

Вік також «полегшує» процес діставання цигарок – відсоток тих, хто не вбачає у цьому проблеми, зростає від 37,2% у 9-му класі до 58,9% на І курсі ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації. Слід зазначити відмінності між підлітками одного віку, які навчаються у різних типах навчальних закладів: в 11-му класі 53,3% школярів вважають, що зможуть легко дістати цигарки, тоді як серед їхніх однолітків на ІІ–ІІІ курсах ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації так вважають уже 61,5% (табл. 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Як ти вважаєш, наскільки складно тобі буде дістати цигарки, якщо б ти захотів(ла)?» за типом навчального закладу, %

1.2. Поширення та інтенсивність куріння цигарок

Дослідження показало, що дівчата курять набагато менше, ніж хлопці. Так, 38,6% дівчат ще ніколи не пробували курити (для порівняння – частка таких серед хлопців становить 26,5%) (рис. 1.2.1).

Рис. 1.2.1. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Чи курив(ла) коли небудь у житті?» за статтю, %

Простежувалась і залежність від типу навчального закладу – про досвід тютюнокуріння впродовж життя сказали 80,2–79,0% студентів ІІ, ІІІ курсів ПТНЗ та ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації відповідно, які вступали до них після 9 класу, тоді як серед першокурсників ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації ВНЗ ІІІ–IV рівнів аредитації (після 11 кл.) таких було 68,2% (табл. 1.2.1).

17

Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 2011

Таблиця 1.2.1

Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети:

«Чи курив ти коли небудь у житті?» за типом навчального закладу, %

Суттєва різниця спостерігається між опитаними у містах і селах – відповідно 46 та 32% – не мають досвіду куріння цигарок.

Слід також звернути увагу, що на відповіді суттєво впливає формулювання запитання. На запитання: «Скiльки разiв у життi (якщо таке було) ти курив(ла) сигарети?» 1–2 рази пробували курити 19,4% (19,0% – серед хлопців, 19,8% – серед дівчат. Аналогічне запитання, сформульоване «Чи курив ти коли-небудь у житті?», дало дещо інші результати: 73,5% серед хлопців і 61,4% серед дівчат відповіли, що курили хоча б раз у житті.

При цьому кількість респондентів, що у відповіді на запитання щодо частоти куріння у житті вказали, що «курили сигарети 0 разів», у випадку відповіді «ніколи не курили» зменшується на 1–3,1% за всіма параметрами – статтю, віком, освітою, типами населених пунктів. Імовірно, спроба цигарки «на смак» не сприймається молоддю як повноцінний акт тютюнокуріння. При цьому між відповідями на запитання «Як часто ти курив(ла) сигарети протягом останніх 30 днів?» та «Чи курив(ла) ти сигарети протягом останніх 30 днів?» такої різниці немає, відсоток тих, хто відповів, що не курив за цей час жодного разу, повністю збігається.

Частка тих, хто повідомив про тютюнокуріння впродовж 30 останніх днів, була найвищою серед учнів ПТНЗ (половина опитаних) (табл. 1.2.2).

Таблиця 1.2.2

Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети:

«Чи курив(ла) ти сигарети протягом останніх 30 днів?» за типом навчального закладу, %

Оцінюючи інтенсивність куріння впродовж дня, більшість респондентів зупинилася на варіанті «менше однієї сигарети», причому частка таких лише незначно відрізнялась залежно від типу навчального закладу (табл. 1.2.3). Частка школярів, які повідомили про щоденний режим куріння, падає зі зростанням кількості викурюваних сигарет, то для студентів ПТНЗ найпопулярнішим є діапазон «1–5 сигарет на день». Майже чверть студентів ПТНЗ різних курсів щоденно викурює більше шести сигарет на день.

18

1.3. Вік першої спроби куріння

Найчастіше перша спроба куріння відбувається у 13 років або раніше – 46,6% хлопців та 27,2% дівчат викурили першу цигарку саме в цьому віці. Першу цигарку спробували у 15 років більше дівчат, ніж хлопців (11,2% проти 7,5%), та в 16 років (6,3% проти 3,5% відповідно).

Найбільший відсоток тих, хто викурив першу цигарку у 13 і менше років, навчається в 9-х класах загальноосвітніх шкіл (40,9%) та на перших курсах ПТНЗ (42,6%). Підкреслимо, що серед першокурсників ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації кількість тих, хто спробував курити у 13 і менше років, досить мала, особливо в порівнянні із вищеназваними цифрами – лише 22,9% (табл. 1.3.1).

19