Картографування та аналіз смертності в Україні 2015 / PrichinysmertnostivukrainiUKR

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИСОКОГО РІВНЯ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ

96. Для того, щоб зрозуміти, який з соціально-економічних факторів суттєво впливає на ймовірність малорухомого способу життя, було проведено логістичний регресійний аналіз, результати якого наведені у Таблиці 22. Ймовірність приналежності до малорухомих (менше, ніж 60 хвилин на тиждень фізичного навантаження) значно зростає для тих, хто живе на сході і знижується для тих, хто живе на півдні порівняно з проживанням на заході. Ймовірність приналежності до малорухомих також значно знижувалась у тих, хто входить в групу зареєстрованих/незареєстрованих в шлюбі (p<0.001), має вищу освіту або живе в невеликому місті або селі (p<0,01). Вищі рівні добробуту підвищують ймовірність вести нерухомий спосіб життя, особливо в найвищих двох квінтилях доходів.

ВИСНОВКИ

97.Як показано вище, рівень розповсюдженості паління високий, особливо серед чоловіків і паління починається у ранньому віці. Рівень розповсюдженості паління значно вищий, ніж в Європейському регіоні ВООЗ. Одна п’ята українського дорослого населення має одну або більше причин у місяць, коли вони вживають більше, ніж 5 порцій алкоголю, і зловживання алкоголем починається в ранньому віці. 10% ведуть малорухомий спосіб життя, ще 6,3% мають низькі рівні фізичного навантаження; в Україні найвища кількість малорухомих осіб у віковій групі 18-29 років.

98.Зниження рівня передчасної смертності та розповсюдженості хвороб в Україні потребує значних поведінкових змін, так як, незважаючи на складність цих хвороб, вони придатні для профілактики і лікування. Вплив поведінкових факторів, особливо у відношенні до незаразних хвороб, міг би зменшитися шляхом здійснення цільових первинних та вторинних заходів.

50

Р О З Д І Л I V. Н Е З Д О Р О В И Й С П О С І Б Ж И Т Т Я

99.Основні економічно-ефективні заходи, спрямовані на поведінкові фактори ризику, існують і наведені нижче (Таблиця 24). Україна виконала багато з цих заходів, але часто не в комплексному обсязі, в результаті чого не отримала дієвого результату (Світовий банк, 2009 р.). Навіть якщо нормативні акти існують, впровадження основних положень, таких як заборона паління або заборона продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неефективне.

100.Декілька факторів ризику можуть одночасно впливати на людину, тому необхідно розробити загальні стратегії, які орієнтовані на конкретні підгрупи, які найбільш наражені на ризик. Отже найбільш ефективний підхід – це розробка Україною комплексних планів для профілактики та контролю незаразних хвороб, в яких заходи є спільно розробленими за пріоритетами та загальними видами діяльності у таких сферах, як служба інформації, освіта та комунікації, оподаткування та встановлення тарифів, законодавчі та регуляторні реформи, підготовка медичного персоналу та розробка клінічних рекомендацій тощо, які можна виконувати узгоджено..

Таблиця 24: Основні економічно-ефективні заходи, спрямовані на поведінкові фактори ризику

ЗАХОДИ

101. Зміна способу життя для зменшення ризиків є важким завданням і потребує як розуміння обсягу ризику, так і усвідомлення населенням серйозності проблеми. Очевидно, що українці не беруть до уваги довгострокові наслідки, а бачать негайні переваги, запропоновані нездоровим способом життя. Це також важка сфера для виконання, беручи до уваги, що декілька способів життя, описаних вище, допускається, є культурною нормою. Участь громади, масштабні програми підвищення усвідомлення, спеціально направлені на молодь і школи можуть допомогти зменшити поширення такого способу життя в наступному поколінні. Щодо сьогоднішнього покоління програми підвищення усвідомлення повинні підкреслювати як і короткострокові, так і довгострокові переваги здорового способу життя, включаючи, при необхідності, використання

винагород та стимулів для заохочування до такого способу життя.

51

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИСОКОГО РІВНЯ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ

РОЗДІЛ V:

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

102.Україна втрачає покоління через хронічні захворювання. Половина дорослого населення, від

18до 65 років, страждає від одного або декількох хронічних захворювань. Це в поєднанні з низькою тривалістю життя означає, що значна частина дорослого населення в Україні сьогодні знаходиться під загрозою ризику передчасної смерті. Жінки живуть набагато довше, ніж чоловіки - Україна має один з найбільших розривів між жінками та чоловіками в тривалості життя – 12 років – але і тут, як показано, жінкипроводятьбільшучастинусвогодорослогожиттявстаніпоганогоздоров’я.Восновіциххронічних хворобтакийспосібжиття,якпаління,зловживанняалкоголем,поганехарчуванняівідсутністьфізичної активності. Висока поширеність такого нездорового способу життя серед молодих чоловіків на сьогоднішнійденьставитьїхпідзагрозузахворюваннянахронічніхворобивнайближчомумайбутньому.

103.Отже, криза в галузі охорони здоров’я України вимагає негайних дій. Це завдання, однак, не з легких. Хронічні хвороби є складними за своїм характером, і профілактика вимагає зміни поведінки, якої важко домогтися без повної участі українського населення. Як видно з цього дослідження, про багато з цих ризиків відомо тим, хто підпадає під них, але серйозність своїх дій, можливо, не сприймається ними. Необхідні зміни у наданні послуг з охорони здоров’я. Для боротьби з цими захворюваннями необхідне більш активне залучення пацієнтів та їхнє самоуправління.

103. Автори цього дослідження пропонують підхід, що складається з двох компонентів, а саме:

Перше: приділення особливої уваги цільовим профілактичним програмам за підтримки уряду, спільнот, бізнесу і особливо української громадськості. Це включає:

•Покращення усвідомлення проблеми серед молоді – майбутнього України. Як вже було згадано, школи можуть бути гарним місцем для профілактики ризикової поведінки.

•Для молодих повнолітніх – програми та заходи, що пояснюють короткота довгострокові переваги здорового способу життя (якщо необхідно – із використанням заохочення чи винагороди).

•Застосування існуючих правових норм, тобто заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнової продукції малолітнім, заборони на паління у громадських містах.

•Використання податків, тарифів, правових положень та норм для широкого запровадження заходів на підтримку здорового способу життя. Ключовим аспектом тут є не формальне регулювання, а практичне застосування.

Перед цим необхідно розробити загальну стратегію профілактики та контролю за хронічними захворюваннями. В ній слід визначити пріоритетні напрямки і визначити ролі різних секторів та урядових рівнів для всеохоплюючого підходу до вирішення проблеми. Як вже було зауважено, зусиль одного сектору охорони здоров’я недостатньо для зміни життєвої поведінки, отже робота потребує участі уряду, приватного сектору та неурядових організацій.

Друге: переорієнтація системи охорони здоров’я на визначення груп ризику, своєчасне виявлення хронічних захворювань та станів і контроль їх розвитку. У лікуванні хронічних захворювань активну участь повинні приймаюти як органи охорони здоров’я, так і пацієнти. Дослідження Світового банку (2009 рік) показує, що сучасна система охорони здоров’я України не здатна впоратися із кризою, отже, вимагає реорганізації. Необхідно відходити від моделі лікування періодичних хвороб до моделі, що передбачає профілактику і відповідає потребам пацієнтів із хронічними станами. Виявлення захворювань на ранньому етапі допомагає подальшому лікуванню. Цього можна досягти таким чином:

•Посилити ефективність системи первинної допомоги. Медичні працівники мають вміти розпізнавати осіб, які належать до груп ризику, повідомляти їх про можливі наслідки, ставити своєчасний діагноз і проводити належне лікування.

•Переорієнтувати медичні послуги для підвищення участі пацієнтів у прийнятті рішень щодо їх лікування. Пацієнти мають усвідомлювати свою роль під час лікування хронічних захворювань. Розуміння необхідності лікування та залучення хворих до обрання відповідної стратегії матиме великий вплив на виконання лікарських приписів і знизить ризик передчасної смерті.

52

С П И С О К В И К О Р И С ТА Н И Х Д Ж Е Р Е Л І Н Ф О Р М А Ц І Ї

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Alcohol and Drug Information Centre (ADIC - Ukraine). http://adic.org.ua/adic/. (Accessed 23 June 2008)

Andel M., Grezeszczak W., Michaelek M., Norkus A., Rasa I., Niewada M., Kaminski B., Kraml P., Madacsy L., DEPAC Group. (2008). A Multinational, Multi-Centre, Observational, Cross-Sectional Survey Assessing Diabetes Secondary Care in Central and Eastern Europe (DEPAC Survey). Diabetes Medicine, Vol. 25, No. 10: 1195-1203

DCP2 (2007). Disease Control Priorities in Developing Countries. Second Edition.

Dorobanut et al (2010). Prevalence, Awareness, Treatment, and Control of Hypertension in Romania: Results of the SEPHAR Study. M. Dorobantu, R. O. Darabont, E. Badila, and S. Ghiorghe, International Journal of Hypertension, Volume 2010, Article ID 970694, 6 pages

Grimes, DA and KF Schulz. 2009. Making Sense of Odds and Odds Ratios. Obstetrics & Gynecology, 111(2); Part 1: 423-426.

Holland WW (ed.). (1997). European Community Atlas of «Avoidable Death» 1985–89. Oxford: Oxford University Press

Jernigan D. (2001). Global Status report: Alcohol and Young People. WHO Report. http://whqlibdoc.who.int/ hq/2001/WHO_MSD_MSB_01.1.pdf

Khalangot M., Tronko M. (2007). Primary Care Diabetes in Ukraine. Primary Care Diabetes, Vol. 1, No. 4: 203-205

Kopp M., Skrabski A, Szekely A., Stauder A., Williams R. (2007). Chronic Stress and Social Changes, Socioeconomic Determination of Chronic Stress http://www.stress07.com/binx/annals_7d.pdf

Lehan V., Rudiy V. (2007). Key Strategies for Further Development of the Health Care Sector in Ukraine (Joint report). Kyiv, Rayevsky Scientific Publishers

Lekhan V., Rudiy V., Nolte E. (2004). Health Care Systems in Transition (HiT): Ukraine. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory on Health Systems and Policies, 2004.

Libanova E. et. al. (2007). Mortality of Working Age Population in Ukraine (collective monograph) (2007) / ed. by E.M. Libanova – Kyiv, Institute for Demography and Social Studies at the NAN of Ukraine. – 211p.

Marquez V. (2005). Dying Too Young. Addressing Premature Mortality and Ill Health Due to Non–Communicable Diseases and Injuries in the Russian Federation. The World Bank. http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/ COUNTRIES/ECAEXT/0, contentMDK:20661159~pagePK:146736~piPK:146830~theSitePK:258599,00.html

McMichael A., McKee M., Shkolnikov V., Valkonen T. (2004). Mortality Trends and Setbacks: Global Convergence or Divergence? Lancet, Vol. 363, No. 9415: 1155-1159

Merkiel S., Chalcarz W. (2006). Modifying Salt Intake to Prevent Hypertension. New Medicine, Vol. 9, No. 2: 31-34

Meslé F. (2004). Mortality in Central and Eastern Europe: Long-term Trends and Recent Upturns. Demographic research – Special collection, Vol. 2:45-70

Ministry of Economy and European Integration of Ukraine (2003). Millennium Development Goals: Ukraine. Kiev.

Ministry of Health of Ukraine State Statistics Committee of Ukraine United Nations Population Fund (2003).

Ukraine at the Threshold of the 10th Anniversary of the International Conference on Population and Development.

Kyiv http://www.unfpa.org.ua/en/icpd10/

Ministry of Health of Ukraine. (2008). Tobacco Control Report: The National Report. Unpublished Draft Report. Kiev, Ukraine.

Nolte E. and McKee M. (2004). Does Health Care Save Lives? Avoidable Mortality Revisited. European Observatory. http://www.euro.who.int/observatory/Studies/20050812_1

53

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИСОКОГО РІВНЯ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ

Nolte E., Scholz R., McKee M. (2004). Progress in health care, progress in health? Patterns of amenable mortality in central and eastern Europe before and after political transition. Demographic research special collection, Vol. 2, published 16 April 2004, www.demographic-research.org

Nolte E. and McKee M. (2008). Caring for people with chronic conditions, a health system perspective. European Observatory on Health Systems and Policies.

The World Health Survey 2002-2003. http://www.who.int/healthinfo/survey/en/.

Toomey T., Wagenaar A. (1999). Policy Options for Prevention: The Case of Alcohol. Journal of Public Health Policy, Vol. 20, No. 2: 192-213

Ukrainian Center for Social Reforms (UCSR), State Statistical Committee (SCC) [Ukraine], Ministry of Health (MOH) [Ukraine], and Macro International Inc. 2008. Ukraine Demographic and Health Survey 2007. Calverton, Maryland, USA: UCSR and Macro International.

USAID (2006). Non-communicable diseases and injuries in Eastern Europe and Eurasia, prepared by John Hopkins University Bloomberg School of Public Health.

Webb et al (2005), EPIDEMIOLOGY OF HEAVY ALCOHOL USE IN UKRAINE: FINDINGS FROM THE WORLD MENTAL HEALTH SURVEY, HARLES P. M. WEBB, EVELYN J. BROMET, SEMYON GLUZMAN, NATHAN L. TINTLE, JOSEPH E. SCHWARTZ, STANISLAV KOSTYUCHENKO and JOHAN M. HAVENAAR, Alcohol and Alcoholism 2005 40(4): pages 327-335.

WHO Regional Office for Europe (2000). Highlights on health in Ukraine. http://www.euro.who.int/highlights

WHO Regional Office for Europe (2002). The European health Report 2002. WHO Regional Publications, Copenhagen, European Series, No. 97. http://www.euro.who.int/europeanhealthreport

WHO (2002). The Tobacco Atlas. http://www.who.int/tobacco/media/en/title.pdf

WHO Regional Office for Europe (2004a). 10 health questions about the 10: http://www.euro.who.int/document/ e82865.pdf

WHO Regional Office for Europe (2004b). Asthma, allergies and environment in schools in Slovenia // Children’s Health and Environment Case Studies Summary Book – Actions and Intervention www.euro.who.int/document/ che/43SLOweb.pdf

WHO (2004c). Global Status Report: Alcohol Policy. http://www.who.int/substance_abuse/publications/en/ Alcohol%20Policy%20Report.pdf

WHO (2004d). Global Status Report on Alcohol 2004. http://www.who.int/substance_abuse/publications/global_ status_report_2004_overview.pdf

WHO (2004e). World Report on Road Traffic Injury Prevention. http://whqlibdoc.who.int/publications/2004/ 9241562609.pdf

WHO Regional Office for Europe (2005e). Highlights on health in Ukraine. http://www.euro.who.int/highlights

WHO Regional Office for Europe (2005f). The European health Report 2005: Public health action for healthier children and populations. WHO Regional Publications, Copenhagen http://www.euro.who.int/europeanhealthreport

WHO Regional Office for Europe (2006a). Nutrition, physical inactivity and prevention of obesity: recent policy developments in the WHO European Region. – WHO European Ministerial Conference on Counteracting Obesity http://www.euro.who.int/Document/NUT/Instanbul_conf_ebd01.pdf

WHO Regional Office for Europe (2006b). Physical activity and health in Europe: Evidence for Action, ed. Cavill, Nick, S. Kahlmeier and F. Racioppi, Copenhagen, WHO Regional Office for Europe.

WHO Regional Office for Europe (2008a). European health for all database (HFA-DB) [online database]. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe http://www.euro.who.int/hfadb

WHO Regional Office for Europe (2008b). European mortality database (HFA-MDB) [online database]. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe http://www.euro.who.int/mortdb

Willison K.D. (2006) Integrating Self-Care and Chronic Disease Management through a Community Based Research Approach http://www.ohpe.ca – Ontario Health Promotion E-Bulletin

54

С П И С О К В И К О Р И С ТА Н И Х Д Ж Е Р Е Л І Н Ф О Р М А Ц І Ї

World Bank (1999). Curbing the Epidemic: Governments and the Economics of Tobacco Control. Washington DC, World Bank

World Bank (2004). The Millennium Development Goals in Europe and Central Asia. Washington DC, World Bank.

World Bank (2006b). Poverty Reduction and Economic Management Unit (ECSPE) Europe and Central Asia Region. Ukraine. Creating Fiscal Space for Growth: A Public Finance Review. September 14, 2006. Ukraine. Report No. 36671 – UA.

World Bank (2008). Poverty Reduction and Economic Management Unit (ECSPE) Europe and Central Asia Region. Ukraine. Improving Intergovernmental Fiscal Relations and Public Health and Education Expenditure.

February 28, 2008. Report No. 42450– UA.

World Bank (2009). An Avoidable Tragedy: Combating Ukraine’s health crisis, Lessons from Europe. Health and Demography Series.

World Bank (2010a). Prevalence and Determinants of Alcohol, Tobacco and Illicit Drug Use in Ukraine. Amber Peterman and Rekha Menon.

World Bank (2010b). Local Multisectoral Collaboration: Preventing Premature Mortality Among the Working Age Population in Ukraine. Anjali Dotson, Natalya Zaytseva-Chipak and Joel Gittlesohn.

55

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИСОКОГО РІВНЯ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ

ДОДАТОК 1:

ТАБЛИЦІ І СХЕМИ

Таблиця 1: Розповсюдженість хронічних захворювань за соціально-економічними факторами

56

Д О Д А Т О К 1 : ТА Б Л И Ц І І С Х Е М И

Таблиця 2: Розповсюдженість хронічних хвороб за регіонами, віковими групами, статтю

57

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИСОКОГО РІВНЯ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ

Таблиця 3A: Розповсюдженість групи «Палять щодня» за соціально-економічними факторами по регіонах

58

Д О Д А Т О К 1 : ТА Б Л И Ц І І С Х Е М И

Таблиця 3B: Розповсюдженість групи «колись палили» за соціально-економічними факторами по регіонах

59