Frazeol_slovnyk_ukr_movy_Uzhchenky_1998_OCR

сам зна єш, що я не буду квасити заяви, мов огірки. (М. Стельмах. Правда і кривда.) С и н о н і м и : бистрий на розум; живого ума. А н т о н і м : без голови.

Зложити (покласти) голову за кого, що і б/д. Загинути в боротьбі. — Рідне мені

все, що українське, і я готовий покласти

голову за свій народ, за його звичаї. (Р.

Іваничук. Орда.) С и н о н і м и : віддати життя; накласти життям.

Золота голова. Обдарована, здібна людина.— За лісника в мене коло того гаю*,

служив Онисько Верти хвіст; чоловік —

просто золота го лова, коли б не такий внадливий до скляного бога.- (О. Кониський.

Стельмахи.)

Ів голову (в голові і т.ін.) [собі] не класти (не покладати). Не здогадуватися про щось, не передбачати чогось.— Того і

вголову собі не кладе, що коли б нас не було, то як би й вони прожили? (Б. Грінченко.

Під тихими вербами.)

Ів голову (в думку) не приходить / не прийшло що. Не думалося, не гадалося (про щось неймовірне).— Мешканці знали,

що тут бобри,., та щоб зачепити чи довідатися, де вони живуть, які на вигляд,

скіль ки іх, таке і в голову не приходило. (А.

Камінчук. Батько бобрів.)

І на голову не налізе (не злізе), з сл.

говорити, верзти, плести і т. ін.

Недоречне, необдумане, нісенітне. —

Федір на який час затих, а з півдня знову почав

таке ви гукувати, що й на голову не злізе.

(Панас Мирний. Повія.)

Капустяна (куряча і т. ін.) голова, зневажл. Некмітлива, нерозторопна,

неуважна людина.— Ми плачемо. А Кирило

Тур тоді: «Не плачте, курячі голови' Вам

треба радуватись, а не плакати: не в Га дяч я одвезу вас, а в Хмарище». (П. Куліш. Чорна рада.) С и н о н і - м и: курячий мозок; пуста голова.

Кров ударила в голову див. кров. Крутити головою див. мізок.

Крутити / закрутити голову кому. 1. Закохувати в себе.— Яіени шок уже є...

Закрутила я йому голо ву, щодня дзвонить, добивається зу стрічей. (П. Гуріненко. Ти щастя обіцяла.) 2. Дурити, обдурювати. -

На що пані крутить мені голову, — сум по,

вже без злості, продовжувала Гелена. (М.

Далекий. По живу і мертву воду.)

31

Ламати голову [собі] над чим. Напружено думати, працювати над чимсь; турбуватися.— Лукан знову ламав

собі голову над тим, хто зважився йому так загрожувати. (Ю. Збанацький. Таємниця Соколиного бору.) С и н о н і м и : сушити голову; повертати мозком.

Лягти головою, уроч. Загинути в бою,

в боротьбі.— В далекій дорозі Найду або

долю, або за Дніпром Ляжу головою... (Т.

Шевченко. Гайдамаки.) С и н о н і м и : лягти в яму; лишити білий світ.

Мати голову на плечах. Бути розумним; розсудливо діяти. — Що?

Злякався?! — Нічого я не злякався. Просто

треба мати голову на пле чах, а не качан капусти,— сказав Сашко. (В. Захарченко.

Клекіт старого лелеки.) С и н о н і м и : мати розум; мати кебету. А н т о н і м и : не мати клепки; мати порожню макітру на плечах.

Мати олію в голові див. олія. Морочити [собі (свою)] голову. 1. чим,

над чим і б/д. Розмірковувати над чимось,— Три дні я мо рочив голову над цим проектом — і все даремно. (З газ.) 2. кому і б/д. Обманювати, хитрувати.— Що ти

голову ій морочиш, голубливій та молодій. (А.

Малишко. Катруся.)

На головах (на голові) ходити. Чинити безглуздя, бешкетувати. —

Узувши чоботи нові, хлопчак ходив па голові.

Хоч дехто вжив би з тим же успіхом: Не знав

Си н о н і м : ходити догори ногами. На голову чию, кого. На біду

кому-небудь.— У кабінеті я пос каржилася:

— Тридцять три не щастя на мою голову, Максиме Де мидовичу' (В. Добровольський.

Новорічні побажання.)

Накладати головою див. життя.

На свою голову. На шкоду собі.—

Тільки, я кажу, не треба шу кати на свою

голову чужого лиха. Ти мене розумієш? (О.

Шеренговий. Монолог для слідчого.) Не гладити по голові див. голівка.

Немає однієї клепки в голові див. клепка.

Нема царя в голові див. цар. Піднімати (підводити і т.ін.) підняти

(підвести і т. ін.) голову. Починати активніше, упевненіше діяти.— / Візантія

Підставляти / підставити [свою] голову (під обух). Наражатися на небезпеку; ризикувати. — Що ж, бо

ітесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає. (Л. Дмитерко. Наречена.)

Покривати / покрити голову (косу), заст. 1. Одружуватися (про дівчину,

жінку).— Восени Марині й голову покрили,

взяв її моторний парубок із сусіднього села. (З

журн.) 2. тільки док. Стати покриткою.—

Що вже правду казати... накине [пан] де оком на яку дівчину, вже й його. Дивись, за якийсь

там час і голову ій покриють, від людського ока не сховається. (М. Старицький.

Розсудили.) • Див. зав'язати голову. Поринути (пірнути) / поринати

(пірнати) з головою в що. Повністю віддаватися чому-небудь, захоплюватися чим-небудь. — / Маціевський не нехтував

працею. Буквально в той же день поринув у неї з голо вою. (І. Ле. Роман міжгір'я.)

Порожня (пуста і т. ін.) голова, зневажл. Нерозумна, нетямуща лю-

дина.— Пуста голова — баранові рідня.

(Укр. нар. присл. та прик.) С и н о н і м и : безпросвітний туман; набитий дурень.

Посипати попелом голову див. попіл. Пустити кулю в голову див. куля. Сідати (вилазити) сісти (вилізти) на

голову кому. Цілком підкоряти кого-небудь своїй волі. — А те пер, говорім

одверто, мужик нам на голову сів, і ми й

писнути не сміємо, бо в нього всі козирі. (Л.

Гомін. Голгофа.)

Скребти [у] голову. Надокучати,

набридати.— Мати скребе голову: женись та женись!., дівчат мені рас... (Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?)

Скрутити голову див. в'язи.

Схиляти / схилити голову перед ким, чим. 1. Підкорятися, здаватися.—

Подарунок зробила [Аспазія] дорогий... Треба привітати. Отак прийти і вклонитися.

Вклонити ся? Чому вона повинна вклоняти

ся? Ах, Чорнота!.. Заради нього схи ляти голову... Ні! Нізащо! (Р. Чумак. Великий Луг.) С и н о н і м и : згинати спину; згинати коліна. А н т о н і м : не

схиляти голови. 2. Виявляти шанобу до кого-, чого-небудь.— Схилімо голови пе ред

людьми велетами, перед справжніми людьми!

(З газ.)

Схопитися за голову. Відчаїти-ся.—

Відхилились дверці, й вийшов такий легінь, що старша аж зомлі ла. А середуща нараз

схопилася за голову: од такого красеня відмови лася' (Укр. нар. казки.)

Тверда голова. Розумна, розважлива людина.— Ні одної сильної людини з усього

роду, ні одної твер доі голови: чужі вина і чужі

води до краю розрідили їхні мізки і душі. (М.

Стельмах. Хліб і сіль.)

У голові замакітриться / замакітрилося. Виникає стан запаморочення в кого-небудь.— Тільки б і лиха, синку! Се

така пригода, що від неї світ в голові не зама кіт риться' (О. Кониський. У «тісної баби».)

Хміль з голови вийшов див. хміль. Хоч кіл на голові теши див. кіл. Як обухом по голові див. обух.

Як сніг на голову див. сніг.

ГОЛОС: в один голос. Одночасно; разом; одностайно.— Добрий ве чір,

щедрівники' — привітався Гай-дим.—

Добривечір, Романе Яремо вичу* — загукали вони в один голос. (І. Цюпа. Грози і райдуги.)

Голос / глас (крик) волаючого (вопіющого) в пустині ( в пустелі), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги.—

Вночі ворота Лаври не гос тинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в

пустині, напевно, був чутніший, як у нас. (Л.

Костенко. Маруся Чурай.) • Вислів із Біблії (Ісаія, 40,3; Матф., 3,3 та ін.)

На весь (на повний, у повний) голос.

1. з сл. кричати, співати і т. ін. Дуже голосно, з усієї сили.— Василько почав

шморгати носом, потім згадав, що цей

дядько при давив йому руку, і заплакав уже на весь голос. (Петро Панч. Гарні хлопці.) С и н о н і м и: на все горло; на весь рот. 2. З усією переконливістю.— [Зіна:] Ви мене і

так стільки часу в чорному тілі тримали.

Дай те ж мені хоч раз заговорити на повний голос. (Т. Фесенко. За одну годину.)

Не своїм голосом, з сл. кричати, верещати і т. ін. Дуже голосно,

надривно.— Олександра завереща ла не

своїм голосом та затріпала чорними руками.

підняти (піднести і т. ін.) голос. 1. Підвищувати тон, сердячись. — Спочатку

надто гостро, навідсіч запе речу вав Остап.

Навіть уперше під ніс був голос і на Гандзю.

(Є. Кро-тевич. Сини землі.) 2. Заявляти про себе, про свої права.— Не диво, що

рідний брат гарчить, мов собака з підворітні, але щоб наймит підняв голос? (М. Стельмах.

Хліб і сіль.)

У свинячий (собачий) голос. Дуже пізно, несвоєчасно.— Ха, при несло

Матюшку одинака з города, згадав про матір у свинячий голос' (Є. Гуцало. Помста.) •

Пор. протиставлення людина — свиня (людина — собака), тобто не так, як люди, невчасно, незвично, не по-людському, ненормально і под.

ГОЛОЧКА: [як] з голочки (з голки). 1. Абсолютно нове, гарне, елегантне (перев. про одяг, взуття). — Більш

світського кавалера чи й знайдеш. Чемний,

родовитий, одя гається з голочки. (П.

щось нове, тільки що виготовлене і т.

ін.— З валізки Оксана дістала нові, як з

голочки, п'ять карбованців. (С. Чор-

нобривець. Потік життя.) • 3 мовлення кравців.

ГОМОРРА: содом і гоморра див. содом.

ГОРА: брати / взяти гору. Пере-

магати, долати.— Гору взяла дядькова

порада: одружився з Надею, й перейшли до його жити. (О. Ковінька. Хто за ким бігає?)

Золоті гори, з сл. обіцяти. Надто багато. — Просила, вмовляла, золоті гори обіцяла. (Є. Гуцало. Позичений чоловік.)

І гори покотити. Справитися з найважчою роботою, з найскладнішими завданнями.— Відтепер ма тимеш, де

розгорнутись і здійсни ти свої давні задуми.

Тепер ти, чо ловіче, і гори покотиш. (О.

Гончар. Микита Братусь.) С и н о н і м : і горенько покотити.

Не за горами. 1. Незабаром, скоро.—

Хліба вже скоро заколо сяться. Не за горами

— ось вже й косовиця. А там — весіллям час.

(М. Понеділок. Говорить лише поле...) С и н о н і м и : не сьогодні -завтра; ось-ось. 2. На невеликій відстані;

недалеко, близько.— Дзвеняче хоч і не за

горами, та все-таки за надцять кілометрів од Закри ниччя. (Є. Гуцало. Орлами орано.) С и н о н і м и : під носом; палицею кинути. А н т о н і м и : за тридев'ять земель; у чорта на рогах.

Перевернути / перевертати (зрушити) гори. Виконати неможливу роботу; зробити дуже багато. — Думав, білоручки

тільки до писання здатні. А вони, дивись,

гори перевернули. (В.

Народження Афродіти.)

Стояти / стати горою за кого, що. Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-не-будь.— Вони

там усі свої, всі ро дичі, всі одне за одного горою сто ять. (В. Земляк. Зелені млини.)

[Як] гора з плечей звалилася (спала і т. ін.) у кого, кому і б/д. У кого-небудь відпали турботи, не стало сумнівів.—

Після цих слів го-

ра звалилась з плечей, тільки дихати стало важче — серце поширшало. (М. Стельмах.

Велика рідня.); немов гора з грудей

звалилася. — Відітхнув Максим, немов гора

з грудей його звалилася, і сміліше став

порядкувати свою ватагу. (І. Франко.

Захар Беркут.} С и н о н і м и : [як] камінь з душі спав; аж вага з грудей спала.

Як за кам'яною горою (стіною). Позбавлений турбот, захищений від усього.— / мушу сказати, прекрасний

заступник, я за нею [Софією], можна

сказати, як за кам'яною стіною живу. (В.

Собко. Дух часу.) • Історик мови В. Чернишов уважає, що в подібних виразах (я за тобою, що за кам'яною стіною) первісно йшлося про міську

стіну, яка опоясувала місто-фортецю від нападників.

Як на кам'яну гору, з сл. надіятися, покладатися і т. ін. У великій мірі,

повністю.— А на хлоп ців своїх я покладаюсь, як на кам'яну гору: не підведуть! (А. Голов-

ко. Артем Гармаш.) • Не виключено, що вираз породжений звичаєм ставити замки-фортещ на кам'яних горах. Крім того, це могла бути й гора-стіна з каменю, за якою ховалися оточені ворожими військами.

ГОРБ: гнути горба (горб). Дуже багато, важко працювати. — Он скіль ки

рукомесників чужинських гнуть горба на зимовому стойбищі Ба-тия! (Р. Іванченко.

Золоті стремена.) С и н о н і м и : ламати хребта; рвати жили.

Своїм (власним) горбом. Важкою працею, важкими власними зу-

силлями.— [Никанор:] Дали та взять її

[землю] нічим. Горбом тіль ки й береш. (І.

Микитенко. Брати.)

ГОРЕ: горе микати, нарпоет. Бідувати, поневірятися.— Батько його з

матір'ю рано померли, і за лишився він

сиротою микати своє горе на білому світі.

(Укр. нар. казки.)

цей час з'явилась на горизонті й Вірунька.

Здалеку ясніє усміхом... Щойно з-під душу, видно: освіжена, причесана». (О.Гончар. Со-

бор.) А н т о н і м : зникнути з горизонту.

ГОРІЛКА: заливати голову горілкою див. голова.

ГОРІХ: дістанеться (перепаде) на горіхи кому і б/д. Хто-небудь буде покараний за якусь провину. — Сашко

подумав, що Гені таки справді перепаде на

горіхи. Йому стало навіть жаль цього товстого хлопця... (Д. Ткач. Небезпечна зона.) С и н о н і м и : мати на горіхи; перепаде на бублики.

Розкусити (роздушити) [міцний і т.ін.] горіх (горішок). З великими труднощами впоратись із чимось. — Кінні

атаки генерала Барабовича розбилися об дроти та мужність захисників плацдарму, атаки кор пусів генералів Слащова та

Віт-ковського не могли роздушити цей каховський горішок. (Ю. Яновсь-кий.

Вершники.) С и н о н і м : розмотати клубок.

Розчистити під горіх кого. Сильно вилаяти, покритикувати кого-не-будь.—

Він говорив відразу на двох телефонах, з

Гуси-лебеді летять...)

І горя не знати. Бути усім задоволеним, спокійно жити. — Служив я,

братці, командиром у морській піхоті...

Нікому не говорив, що письменник. Служив і

горя не знав. Спочатку під Одесою, а потім тут, під Севастополем. (В. Кучер. Голод.)

[І] горя (нужди) мало і б/д. Хто-небудь не переживає; комусь байду-

же.— Зженеш нахабу [муху] з но са, а їй і горя мало — пересідає на лоба. (О. Ковінька.

Муха — комаха шкідлива.)

ГОРЕНЬКО: і горенько покотити. Справитися з найскладнішими завданнями.— Максим, як там ка жуть, і

горенько покотив' Одно тільки його мучило, одно здавалося гірше печеної редьки,

становилося руба у горлі. Це — життя у казар мі вонючій та вонюча їжа. (Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?) С и н о н і м : і гори покотити.

ГОРИЗОНТ: з'явитися на горизонті. Стати відомим, помітним де-небудь.— У

Загребельний. Спека.)

Як (що) горіхи (насіння) лущити (лускати і т. ін.), перев. з ді-єсл.—

Подумаєш,— запально відпо відає Вітя,— ці

задачки мені — що горіхи лущити. (О.

Іваненко. Таємниця.)

ГОРІШОК: розкусити горішок див. горіх.

Твердий (міцний) горішок. 1. Дуже складна справа. — Солдатська наука — горішок дуже міцний. (І. Стаднюк. Максим Перепелиця.) С и н о н і м : горішок не по зубах. 2. Людина зі складним характером. — Ця дівчина — твердий

горішок, з нею треба поводитися обачніше.

(М. Івасюк. Балада про вершника на білому коні.)

ГОРЛО: брати / взяти за горло кого. Настирливо домагатися чогось, ставлячи когось у безвихідне становище.— Борисе

Дмитровичу,., я щойно закінчив редагувати

ваш рукопис. Моє прізвище Дімаров.—

Анатолій Андрійович2..— На про тивагу багатьом авторам, які звикли брати редактора «за гор ло», жодного разу він

[Антоненко Давидович ] мені не зателефонував. (З газ.) С и н о н і м и :

брати за барки; брати за жабри.

Дерти горло (горлянку). Кричати,

галасувати.— Підготувались до походу

сповна. Невирішеною лиши лася одна заковика — на яку ко билячу масть земську верховоду по садити. На білу чи чорну? —

Білу'..

Білу!..— дерли горло просвітянці.— Біла — наша сила! (О.Ковінько. Ту-гокопилі хрестоносці.)

Клубок стоїть у горлі див. клубок.

На все горло, з сл. кричати, співсіти і т. ін. Голосно.— Вон,.. щоб ваш дух не

смердів коло мого двору! — кричить Чіпка па

все гор ло.— Уб'ю, тільки побачу хоч зда лека... (Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?) С и н о н і м и : на весь голос; на всю горлянку.

Наступати / наступити на горло кому і б/д. Настирливо вимагати чого-небудь або змушувати до чогось.—

Настане день, коли Ян Ак сак і всі

королев'ята довідаються, як можна

наступити на горло Пет рові Конашевичу.

(3. Тулуб. Людолови.) С и н о н і м и : брати за горлянку; брати за зябра.

Ніж гострий у горло див. ніж. Перегризати / перегризти горло

(горлянку) кому і б/д. Жорстоко розправлятися з кимось, переважно в стані гніву і т. ін.— А ти ж гадав, він за

бідноту вболіватиме? Та це такий вовк, що всім би нам горлян ку перегриз. (А. Шиян.

Баланда.) С и н о н і м : видирати очі. По [саме] горло. 1. з сл. бути, мати і

т. ін. Дуже багато.— Хоче суд над

ближніми творити, Бувши сам по горло у гріхах. (С. Караван-ський. Благання.) С и н о н і м и : хоч відбавляй; по маківку. 2. У великій мірі, повністю.—

Там тиша. Тиша там. Суха і чорна. І пишуть

кола сиві голуби. 1 як не вдатися до ворожби, як ніч по горло мороком огорне? (В. Стус.

Там тиша...)

Пристати з ножс'м до горла див. ніж. Прополоскати / прополіскувати горло чим (перев. про алкогольні напої).

Випити.— Потім Романові ставало

нестерпно нудно, й він, за сунувши руки в

кишені, йшов собі геть, не прощаючись, і

дивився, де б це прополоскати горло. (А.

Мороз.

Троє і одна.) С и н о н і м и : закропити душу; горілки вкинути.

Скарати на горло, засгп. Убити,

знищити кого.— За брехню ми караємо на

горло. Тим більше, що в нас свідки є. (Ю.

Збанацький. Ми — не з легенди.) Стати кісткою в горлі див. кістка.

Стати попере'к (впоперек) горла кому, чийого. Дуже непокоїти, хвилювати когось, не давати спокою комусь.— Крищук слухав, заното вував у

щоденнику, а думками ви тав у полі, біля

того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник.

Зерна.) С и н о н і м : стати кісткою в горлі.

Стояти кілком в горлі див. кілок.

У три горла. Жадібно; дуже багато.—

Одні живуть впроголодь, а декому вистачає в три горла. (І. Цю-па. Дзвони янтарного літа.)

Шматок не йде у горло див. шматок. ГОРЛЯНКА: дерти горлянку див.

горло.

Перегризати горлянку див. горло. ГОРОБЕЦЬ: горобцеві по коліна

див. жаба.

Стріляний (старий) горобець (вовк). Досвідчена, бувала людина, яку важко перехитрити.— Нас не проведеш на полові, ми стріляні горобці! (Р. Іваничук. Орда.)

пташеня. • Вираз старий горобець є частиною прислів'я (старого горобця на полові не зловиш). Пізніший вислів — стріляний горобець (горобець, у якого не один раз стріляли) — є результатом контамінації вислову старий горобець і

обстріляна ворона, стріляний вовк і под. ГОРОД: город городити. Починати

будь-яку справу.— Написав і пошкодував,

що випровадив Руда єву. Мабуть, таке несподівано пос пішне рішення викликало б у неї підступну посмішку — навіщо було город

городити! — але пішла б вона заспокоєна: переконала-таки старого. (В. Попов. І це називають буднями...)

Кидати камінці в город див. камінець.

ГОРОХ: за царя Гороха див. цар.

Як горохом (горох) об стінку (стіну). Не реагувати на розмову, на чиїсь зауваження і т. ін.— Підрос ли хлопчаки.

Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм

— що горох об стінку. (С.Журахович.

Вечірні балачки.) С и н о н і м : як пугою по воді.

Як [той] горох при дорозі, з сл. жити, маятися і т. ін. Дуже погано.— Удвох

живете? — Як видите. Як горох при дорозі.

(Ю. Збанацький. Між добрими людьми.) А н-т о н і м и: як у Бога за дверима; як у Бога за пазухою. • Горох звичайно сіяли при дорозі. При цьому кожен його міг смикнути, вирвати.

ГОРЩИК.: від горшка два (три) вершка. Невеликий, низький на зріст. —

Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка —

два вершка,— продовжував знущатися Маслюк. (І. Багмут. Щасливий день суворов-ця Криничного.); піввершка від горшка.— Ану киш звідси! Піввершка від

горшка, а вже критикує... Що не так? (П.

Гуріненко. Ти щастя обіцяла.) • Вершок, заст.— міра довжини, що дорівнювала 4,5 см і вживалася в Україні до запровадження метричної системи мір

(1918).

Розбити горщик див. глек. ГОСПОДЬ: слава тобі Господи див.

слава.

ГРА: вестії (грати) гру яку. Діяти певним чином.— Ти даремно думаєш, що

перехитрив його, — ска зала вона.—

Гребенщиков вів без-

програшну гру і виграв її. (В. Попов. І це називають буднями...)

Гра з вогнем. Дуже необережні дії без урахування їхніх наслідків. — Зовсім

інакше ставиться до цього Кочубей, він вважає, що наші літе ратурні забавки — це

небезпечне хлоп'яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе. (О. Гончар. Далекі вогнища.)

Добра міна при поганій грі див. міна. ГРАДУС: під градусом (під

градусами). Напідпитку.— Багатьом

здається, що Братусь завжди під градусом,

завжди напідпитку, а во но просто я від природи рухливий та повнокровний. (О.

ГРАК: ловити граки див. ґава.

ГРАМ: ні грама. Ніскільки, ні-

трохи.— Культури ні грама, А в шляпах

велюрних!..— Нема,— свід чить дама,— Нема в нас культур них! (С. Олійник. На зупинці.) С и-н о н і м и: ні грана; ні на йоту.

ГРАМОТА: китайська грамота. Що-небудь недоступне для розуміння, таке, в якому трудно розібратися.—

Сучасні статті для бага гпьох можуть

видатися справжньою китайською грамотою. (З газ.) С и-н о н і м и: темний ліс; темна вода в облацех.

ГРАН: ні на гран; ні грана. Ні-

скільки, нітрохи.— А можна мені знати, як

звуть? — Чому ж ні?.. Ні пихи, ні хвастощів

ані грана. Андрій Потебня його звуть.

(О.Іванен-ко. Марія.) • Гран — одиниця аптекарської ваги в 0,062 г, тобто дуже мало.

ГРАЧ: ні грач ні помагач. Ні до чого не придатний.— Еге! Так то так, та я вам

ні грач ні помагач; шукайте собі деінде поради. (О.Ко-ниський. Півнів празник.) С и н о н і м : ні Богу свічка, ні чорту кочерга.

ГРЕБІНЕЦЬ: почому в Тростян-ці гребінці див. Тростянець.

Стригти під один гребінець див. гребінка.

ГРЕБІНКА: стригти [всіх] під одну гребінку (під один гребінець). Однаково оцінювати всіх або багатьох.— Щастя

людини не в цьому, майбутнє не стригтиме

людей під одну гребінку, як це уявляється вам-. (О. Гончар. Собор.) • Первісно йшлося про стрижку овець, яких «підганяли» під один (однаковий) гребінець (під одну гребінку).

ГРЕБЛЯ: ускочити (потрапити і т. ін.) під дурного греблю. Зазнати невдачі, прорахуватися.— Знайшов собі ти

дівчину до пари, а я ускочив під дурного греблю. (Л. Костенко. Маруся Чурай.)

Хоч греблю (гать) гати. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь.— В

мене й без тебе ворогів хоч греблю гати —

отих по тайних, що по кабінетах. (О. Гон-

чар. Собор.) С и н о н і м и : хоч відбавляй; до гибелі.

ГРЕЦЬ: грець ухопив кого. Загинув хто-небудь.— Певна річ, ко ли б він

[Драгомирецький J знав, що дочка його там, у

самісінькому вирі неподобних подій, навіть є їх ак тивним учасником...— сердешного

доктора, поза всяким сумнівом, ухопив би грець, тобто ароріехіа cerebri. (Ю.Смолич.

Мир хатам, війна палацам.) • Грець — апоплексичний удар, параліч. Похідне утворення від слова грати; назва зумовлена мимовільними рухами чи криками хворих.

Хай (нехай) [би] йому (їй і т.ін.) грець, лайл. Уживається для вираження незадоволення, несхвалення чогось.—

Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відір вуся! (О. Ковінька. З

Новим роком!) С и н о н і м и : хай йому чорт; хай йому абищо. • Букв.— хай би йому трапився апоплексичний удар; див. грець ухопив.

ГРЕЧКА: переганяти / перегнати на (через) гречку. Виражаючи своє незадоволення, примушувати робити, як потрібно.— Я не буду вважати, що він пан

писар, а через таку його гречку перегоню

[пережену], що своїх двох ніг не дораху еться.

(І. Франко. Рябина.) • Відгомін «дяківської» педагогіки, коли учня, який провинився, ставили голими коліньми на гречку («переганяли через гречку»).

Скакати (стрибати) / скочити (стрибнути) в гречку. Зраджувати дружину

(чоловіка).— Ну, то як ви думаєте, чи то

йому дуже вподоба лося, що його жінка в гречку скаче? (Б. Грінченко. Під тихими вербами.) С и н о н і м и : наставляти роги; скакати в кропиву. • Власне, стрибати всюди, де можна заховатись. Пор. за цією ж моделлю утворені: скакати в горох, скакати в кущі, скакати в коноплі і т. ін.

Хай (нехай) буде гречка. Згодний хтось з ким-, чим-небудь.— Про те він

[Антось] не став заперечу вати... Хай буде гречка. Піду до управителя, то щоб зачіпки для звинувачення у неслухняності не найтов.

37

(П. Страшнова. Глухі села.) • Із народних оповідань про незговірливе подружжя, коли чоловік говорить, що то росте овес, а жінка — гречка. Вираз нерідко зустрічається з нарощенням.

ГРИБ: як гриби [після дощу], з сл.

рости, виникати і т. ін.— Неначе гриби,

підростають онуки, І повниться ними — нівроку — мій рід. (О. Білаш. Неначе гриби, підростають онуки...) С и н о н і м: як з водії.

ГРИВА: в хвіст і гриву див. хвіст. ГРІМ: метати громи і (та) блискавки

на кого, що, проти кого, чого і б/д. Роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось. — Губернатор

метав грім і блискавку. Таким Обух ще не знав його. (Я. Стецюк. Гонта.) С и н о н і м и : кидати вогнѐм-блискавицею; бісом Дивитися.

Як грім. Фізично витривалий, дужий;

ставний.— Панове! До Мартина Пушкаря

тут посланець прибув із Січі... Ввійшов, як

грім, обвітрений з дороги. Віддав чолом-. (Л.

Костенко. Маруся Чурай.) Як грім з ясного нѐба, з сл. зва литися, приголбмшити і т. ін. Несподівано,

раптово, зненацька.— Спомин про обіцяну

телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба. (Є. Гуцало. Позичений чоловік...) С и н о н і м и : як біда на голову; як сніг на голову.

Як громом вражений (прибитий і т. ін.). Неприємно здивований, схвильований чим-небудь несподіва-

ним.— Од такої речі троє недавно веселих,

щасливих людей стало на одному місці

нерушимо, немов громом пришиблені. (І.

Нечуй-Левиць-кий. Дві московки.)

ГРІХ: брати / взяти гріх на душу. Діяти всупереч власній совісті; робити щось несхвальне.— Ти лю биш друзів? В

тебе друзі є? Я роз губилась. В мене друзі є. їх

не лю бить — то гріх на душу брати. (Л.

Скирда. Минають друзі...)

Впадати (входити) / впасти (увійти) в гріх. Зробити щось заборонене певними етичними нормами.— Коли ж ти [Тетянко]

увійш ла в гріх, дам карбованця, щоб до якоїсь чаклунки сходила. (М.Стельмах. Дума про тебе.)

Далі від гріха див. лихо.

З гріхом пополам. Не без помилок; не зовсім добре.— Відстороняючи робочих та

зоотехніків. Со фія Карлівна і тут [в зоосаду]

са ма давала пояснення, хоча це й ви ходило в неї з гріхом пополам. (О. Гончар. Таврія.)

Сміх і гріх див. сміх.

ГРІШ: гріш (копійка) ціна [в базарний день] кому, чому. Нічого не вартий.— Життя, життя! — ви тріщився

на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер. (М.

Стельмах. Дума про тебе.) С и н о н і м и : не вартий гроша; нуль без палички. А н т о н і м : ціни нема.

• Гріш — дрібна розмінна монета, що чеканилась із міді й була рівна 2 копійкам, а потім — півкопійці (з XIX ст.).

Не вартий [і] [ламаного] гроша ([щербатої] копійки і т. ін.). 1.Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (про людину).— Без нас ви й гроша ламаного не вартий. (М. Зарудний. На білому світі.) 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення.— Хіба ж це дім для риболова?

Він доброго не вартий слова. Або, звернувшись

до стандарту. Щербатої копійки він не вартий. (С. Караванський. Війна словес.) С и н о н і м и : гріш ціна; не вартий виїденого яйця.

Як за (на) гріш маку. Дуже багато.—

Посилаю Вам рекомендова ною бандероллю своє оповідання «Пе коптьор».

Повиправляйте тільки собі друкарські

помилки, бо їх там як за гріш маку. (М.

Коцюбинський. До М. Ф. Комарова [лист]). С и -н о н і м и: хоч греблю гати; як піску морського. А н т о н і м : не гурт.

ГРОШІ: не від тих грошей. Не проти.

— Хоч і держить це в секре ті Влох, та для

багатьох давно уже відомо, що він не від тих гро шей, щоб підчепити важного зятя,

порідїїитися з представниками вла ди... (І.

Цюпа. Грози і райдуги.)

ГРУДИ: бити себе в груди (кулаком). Гаряче запевняти, переконувати кого-небудь у чомусь.— Ка рафолька почав

бити себе в груди і присягатися, що він дуже

старав ся, але в нього нічого не вийшло. (В.

Нестайко. Тореадори з Васюків-ки.)

Си н о н і м : їсти землю. Похолонуло в грудях див. душа. ГРУША: на вербі груші див. верба.

38

ГРУШКА: не проспати (не заспати) грушки в попелі. Не пропустити чого-небудь, використати для себе все, що тільки можна. — Я

десь справді гайнував цей час, а він не заспав грушок у попелі. (П. Загребельний. З погляду вічності.) С и н о н і м и : з піску мотузки сукати; на ходу підметки рвати.

ГРЯЗЮКА: обкидати (мішати і т. ін.) / обкидати (змішати і т. ін.) з грязюкою. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти.— А коли якийсь

горе-керівник мішає з грязюкою підлеглих...

цього іноді просто не помічають. (Є. Дудар.

Звідки беруться задохлики?) С и н о н і м и : виливати помиї; котити бочку.

ГУБА: аж піна на губах скаче див. піна.

Губа не з лопуцька див. душа.

Дути (надимати) / надути губи (губки). Сердитися, ображатися.— Що

захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та

бабусі. А Катруся губки дує Та все більше вередує... (С. Вос-крекасенко. Катрусеня.)

З піною на губах див. піна.

Копії л йти (закопилювати) / закопилити (скопилйти) губу (носа). Пишатися, зазнаватися.— Трапляються

такі [дівчата], що й оку ляри знімуть та помружать па Санька грайливенькі підведені

очі, а здебільшого копилять губу і од вертаються: пхе... (Григір Тютюнник. Дикий.)

Кусати губи. Виявляти почуття досади, образи, заздрощів і т. ін. -[Лука:] А,

Олено Степанівно/ На ше вам' Молодця кумася, прямо як мак цвіте.— [Олена:] Нехай

воро ги дивляться та губи кусають.

(П.Саксаганський. Шантрапа.)

На всю губу. 1. Значний, великий,

справжній.— Тепер уже йому [старшині] не

писарювати, тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки' (Б. Грінченко. Під тихими вербами.) 2. з сл. жити, по жити і т. ін. Дуже добре, розкішно, багато, без ніяких обмежень. — Розжився [Білогруд] на всю губу, багатирем став... (О. Кониський.

У «тісної баби».) • Губа, крім значення «рот», означала також адмі-

ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити... (Григір Тютюнник. Сито, сито...) С и н о н і м и : давати маху; давати зівка.

ҐВАЛТ: піднімати (підняти і т. ін.) / підняти (зчинити і т.ін.) ґвалт. Голосно

кричати, репетувати, лаятися.—

Молодиці підняли ґвалт на все село. їх лайка

дзвеніла, як дзвони на дзвіниці... (І.

Нечуй-Левиль-кий. Кайдашева сім'я.) # Ґвалт — запозичення з нім. — вешак «насилля, тривога, набат».