Griniv-Регіональні цільові програми

життя суспільства, спрямована на реалізацію соціально-економічної політики держави і включає концепцію її соціально-економічного розвитку на довго- і середньостроковий, а також річний періоди; довго- і середньострокове прогнозування та індикативне планування соціально-економічного розвитку країни. Ця система є складовим елементом державного управління, спрямованого на координацію формування і реалізацію соціально-економічної політики держави, і охоплює державний, регіональний і галузевий рівні управління економікою (з виділенням її державного сектора).

Світовий і вітчизняний досвід дає підстави визначити, що система прогнозування соціально-економічного розвитку може включати довго- (на 10-13 років) і середньострокові (на 2-5 років) прогнози, а також індикативні на 1 рік і на квартал на державному, регіональному і галузевому рівнях управління.

Об’єктами прогнозування та індикативного планування соціально-економічного розвитку країни є соціальні та економічні процеси, що відбуваються в державі, регіонах, галузях економіки і господарюючих суб’єктах.

Суб’єктами прогнозування та індикативного планування соціально-економічного розвитку країни, які можуть використовувати відповідні дослідження наукових установ, є:

-щодо прогнозування соціально-економічного розвитку – органи виконавчої влади, міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації, територіальні громади, села, селища, міста, науково-дослідні інститути, незалежні консультативні фірми і групи фахівців, підприємства всіх форм власності;

-щодо індикативного планування соціально-економічного розвитку — міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації, територіальні громади, села, селища, підприємства всіх форм власності.

Які регулюючі функції забезпечують регіональні цільові програми?

Перш за все державне регулювання економіки, її координація і виконання; методичне керівництво і забезпечення центральних, галузевих і територіальних органів необхідними матеріалами; розгляд поданих проектів, прогнозів і планів галузевими і територіальними органами, а також їх подання для затвердження.

Державні фінансові органи (Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, митні служби та ін.),

65

які формують відповідні розділи прогнозів і планів в ув’язці з бюджетом та іншими фінансовими регуляторами.

Національний банк, який розробляє, затверджує, коригує і відстежує прогнози і плани щодо грошово-кредитної політики;

Галузеві та функціональні міністерства і відомства, що розробляють, приймають, коригують і реалізують напрями розвитку галузей і секторів, передбачені в прогнозах і планах;

Територіальні органи управління, до функцій яких належать розробка, прийняття, коригування і досягнення передбачених у прогнозах і планах параметрів комплексного розвитку територій;

Державні органи статистики, зобов’язані виконувати функції моніторингу та оцінки здійснення передбачень у прогнозах і планах (крім того, відповідні відомства, регіональні органи також встановлюють постійний і моніторинг виконання прогнозів та індикативних планів розвитку галузей і регіонів).

Державні прогнози та індикативні плани використовуються органами виконавчої влади для прийняття конкретних рішень у сфері реалізації економічної політики держави, формування та уточнення регіональних галузевих прогнозів і планів, для розробки власних бізнес-планів і координації рішень з суб’єктами ринкових відносин. З цією метою розроблені та затверджені прогнози та індикативні плани соціально-економічного розвитку підлягають опублікуванню в пресі, а також офіційному доведенню (в порядку інформації) міністерствам, відомствам, регіональним органам і громадським організаціям.

На основі економічних прогнозів та індикативних планів формується база централізованих фінансових джерел, визначається потреба у трудових ресурсах, реалізується грошово-кредитна політика, складаються бюджети країни і регіонів, здійснюються соціальні та економічні дії держави і місцевих органів. При цьому слід наголосити, що лише в такому випадку бюджет і грошово-кредитна система матимуть реальну основу.

Державне прогнозування соціально-економічного розвитку на довгостроковий період включає, по-перше, Концепцію соціальноекономічного розвитку і, по-друге, Прогноз соціально-економічного розвитку.

Структура довгострокового прогнозу соціально-економічного розвитку передбачає демографічний, ресурсний, науковотехнічний, соціальний, екологічний, зовнішньоекономічний,

66

галузевий та регіональний прогнози, а також цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку, галузевий і регіональний розрізи (з виділенням державного сектора економіки). Одночасно до нього включаються економічні та правові регулятори на довгостроковий період, стан суб’єктів ринкової економіки, домашніх господарств і ринку робочої сили, а також баланси ресурсів.

Розробка довгострокового прогнозу соціально-економічного розвитку здійснюється академічними та галузевими науководослідними установами спільно з відповідними міністерствами й відомствами. Розроблений проект цього прогнозу повинен дістати незалежну експертну оцінку науковців, висококваліфікованих фахівців підприємницьких, законодавчих і виконавчих структур. Він розглядається на Колегії Міністерства економіки спільно з іншими відомствами.

ТЕМА 4. НОРМАТИВНО - ЗАКОНОДАВЧІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ

План

1.Законодавство України про порядок розроблення регіональних цільових програм.

2.Порядок розроблення регіональних цільових програм.

3.Загальні положення стосовно порядку розроблення регіональних цільових програм.

Список рекомендованої літератури

1.Закон України „Про державні цільові програми‖ // Урядовий кур’єр. 2004, 21 квітня.

2.Постанова Кабінету Міністрів України №621 від 26 квітня 2003 року „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціальної і розвитку та складання проекту держбюджету‖.

3.Постанова Кабінету Міністрів України №1007 від 21 липня 2006 року „Про затвердження стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року‖.

4.Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №106

67

„Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм‖.

5.Програма інтеграції України до Європейського союзу в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки / Під ред.. Шевчука В.Я. - К.,

1999. -16с.

6.Указ Президента України „Про Стратегію економічного і соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції на 2004-2015 роки‖ //Урядовий кур’єр. 2004, 7 травня.

7.Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції під 29 липня 2002. — № 247 „Про затвердження методичних рекомендацій формування регіональних стратегій розвитку‖.

8.Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, припни прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки від 26.04.03 № 634 // Офіційний вісник України. 2003. -№ 181. - Ст. 847.

9.Михасюк І., Бочан І. Державний менеджмент. Л-Жешув, НВФ „Українські технології‖, 2003. - 139 с.

10.Александрова В., Бажал Ю. Економічні проблеми державного програмування науково-технічного розвитку // Економіка України, 1999. – № 10.

11.Гринів Л.С. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно збалансованої економіки // Регіональна економіка. –

2001. – №4. – С.54-63.

12.Гринів Л.С., Кічурчак М.В. Національна економіка: Навч. посібник. – Львів: „Магнолія 2006‖, 2008. – 464с.

Порядок розроблення регіональних цільових програм, фінансування, моніторинг та звітності про їх виконання (далі Порядок) розроблено відповідно до вимог Конституції України, положень Бюджетного кодексу України, Закону України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України‖, постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106 „Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм‖, наказу Міністерства економіки України від 04.12.2006 № 367 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх

68

виконання‖ й інших законів України та підзаконних нормативноправових актів, прийнятих на їх виконання, з метою встановлення єдиного порядку розроблення та підвищення ефективності реалізації регіональних цільових Програм, використання коштів, спрямованих на їх виконання, організації контролю та звітності про їх виконання.

Перелік регіональних цільових Програм включається окремим розділом до щорічної програми економічного і соціального розвитку області.

1.1. Регіональна цільова Програма (далі - Програма)- це документ, який містить комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на вирішення найважливіших проблем розвитку області, окремих її галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів обласного бюджету (загального або спеціального фонду) та узгоджені за строками виконання, складом відповідальних виконавців, ресурсним забезпеченням.

1.2.У випадку, якщо Програма передбачає залучення коштів декількох місцевих бюджетів та/або реалізацію заходів, які будуть фінансуватися за кількома кодами функціональної класифікації видатків бюджету, така Програма вважається комплексною. Районні (міські) Програми, прийняті на виконання комплексної Програми, вважаються її складовими. Програма розробляється з метою вирішення проблем розвитку окремої галузі чи території, забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, а також координації діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв’язання найважливіших проблем у випадку, якщо зазначені проблеми не можуть бути розв’язанні ними самостійно.

1.3.Регіон – це суб’єкт системи адміністративнотериторіального устрою держави.

1.4.Ініціатором розроблення Програми, її розробником та відповідальним виконавцем може бути як один і той же місцевий орган виконавчої влади, територіальний орган міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, так і різні органи влади та місцевого самоврядування.

69

Відповідальним виконавцем Програми може бути тільки юридична особа, що має окремий рахунок та бухгалтерський баланс.

1.5.Програма розробляється за наявності таких умов:

-існування проблеми на рівні регіону, розв’язання якої потребує залучення бюджетних кошів, координації спільних дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

-наявність у місцевому бюджеті реальної можливості ресурсного забезпечення виконання заходів Програми та відповідність мети Програми пріоритетним напрямам розвитку регіону.

За своєю спрямованістю Програми поділяються на:

-економічні – спрямовані на вирішення комплексних галузевих і міжгалузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, забезпечення ресурсозбереження, створення нових виробництв, розвиток виробничої кооперації;

-наукові - метою яких є забезпечення виконання досліджень у галузі природничих, суспільних і технічних наук;

-науково-технічні - розробляються для вирішення найважливіших науково-технічних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої наукоємної та конкурентоспроможної продукції;

-соціальні - передбачають вирішення завдань щодо підвищення рівня та якості життя, проблем безробіття, соціального захисту населення, поліпшення умов праці, розвиток охорони здоров’я та освіти;

-національно-культурні - спрямовані на вирішення проблем національно-культурного розвитку, збереження національнокультурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини;

-екологічні - метою яких є здійснення природоохоронних заходів, запобігання катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків;

-сталого (економічно збалансованого) розвитку регіону (місцевості).

70

Приклади:

1.Регіональна цільова економічна програма „Створення нових виробництв біопалива‖;

2.Регіональна цільова національно-культурна програма „Збереження та використання об’єктів культурної спадщини‖;

3.Регіональна цільова екологічна програма „Питна вода‖;

4.Регіональна цільова соціальна програма „Відпочинок та оздоровлення дітей‖;

5.Регіональна цільова науково-технічна програма „Створення принципово нової технології та технології надвисоких частот‖,

6.Регіональна цільова правоохоронна програма „Контрабанді – СТОП‖.

7.Програма не повинна мати аналогів, а її заходи - дублювати інші регіональні програми.

Обґрунтування необхідності розроблення програми

Ініціатор готує пропозиції щодо необхідності розроблення Програми, які повинні містити:

-визначення проблеми (дається формулювання проблеми, на вирішення якої спрямована Програма, наводиться аналіз причин, окреслюються її масштаби);

-пояснення, чому вирішення цієї проблеми потребує розроблення і виконання Програми;

-обґрунтування відповідності мети Програми пріоритетним напрямам регіональної політики (посилання на нормативноправові акти з визначенням пріоритетів розвитку області, стратегічних напрямів та відповідність оперативним завданням);

-суттєві фактори (викладаються статистичні, аналітичні та інші дані, які мають бути взяті до уваги під час прийняття рішення щодо розроблення Програми);

-визначення орієнтовних обсягів фінансових витрат, необхідних для виконання Програми, та джерел їх покриття;

-оцінку очікуваних результатів виконання Програми (економічних, соціальних, екологічних тощо) та визначення її ефективності.

71

Умови, зазначені вище, в обов’язковому порядку подаються у вигляді інформаційної записки Головному управлінню економіки обласної державної адміністрації.

Головне управління економіки обласної державної адміністрації протягом 7 робочих днів готує висновок про доцільність розроблення проекту Програми.

Розроблення проекту програми

Проект Програми готується розробником відповідно до чинного законодавства та цього Порядку.

Проект Програми повинен містити такі складові частини (розділи):

-паспорт Програми;

-визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма;

-визначення мети Програми;

-аналіз факторів впливу на проблему та ресурсів для реалізації

(SWOT-аналіз);

-обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел фінансування;

-строки та етапи виконання Програми;

-перелік завдань і заходів програми та результативні показники;

-напрями діяльності та заходи Програми;

-ресурсне забезпечення; організація управління та контролю;

-розрахунок очікуваних результатів.

72

ТЕМА 5. ПАСПОРТ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ, ЙОГО ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ

План

1.Сутність та зміст паспорту РЦП.

2.Структура паспорту програми.

3.Визначення результативності програми

Список рекомендованої літератури

1.Закон України „Про державні цільові програми‖ // Урядовий кур’єр. 2004, 21 квітня.

2.Постанова Кабінету Міністрів України №621 від 26 квітня 2003 року „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціальної і розвитку та складання проекту держбюджету‖.

3.Постанова Кабінету Міністрів України №1007 від 21 липня 2006 року „Про затвердження стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року‖.

4.Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №106 „Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм‖.

5.Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції під 29 липня 2002. — № 247 „Про затвердження методичних рекомендацій формування регіональних стратегій розвитку‖.

6.Михасюк І., Бочан І. Державний менеджмент. Л-Жешув, НВФ „Українські технології‖, 2003. - 139 с.

7.Александрова В., Бажал Ю. Економічні проблеми державного програмування науково-технічного розвитку // Економіка України, 1999. - № 10.

8.Волошин В., Трегобчук В. Концептуальні засади сталого розвитку регіонів України // Регіональна економіка. – 2002. - №1. – С.7-22.

9.Гринів Л. С., Кічурчак М. В. Національна економіка: Навч. посібник. – Львів: „Магнолія 2006‖, 2008. – 464 с.

Паспорт містить назву Програми, зазначений розділ, визначення ініціатора, розробника, співрозробника, відповідального

73

виконавця, учасників, дату, номер і назву розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми, строки і етапи виконання, перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми, загальні обсяги фінансування, очікувані результати виконання. Окрім цього у паспорті Програми формується проблема для розв’язання, мета та прогнозні результативні показники Програми.

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Розділ повинен містити характеристику стану та головних проблем у відповідній сфері діяльності, аналіз причин виникнення та обґрунтування необхідності їх вирішення шляхом виконання Програми.

Визначення проблеми (проблем), на розв’язання якої (яких) спрямована Програма, повинно мати чітке формулювання, яке логічно випливає з визначеного (визначених) в установленому порядку пріоритетного напряму (пріоритетних напрямів) розвитку області, окремих її галузей економіки та адміністративнотериторіальних одиниць з посиланням на конкретний документ. Зазначене визначення проблеми в обов’язковому порядку повинно мати обґрунтування щодо віднесення її до найважливіших з використанням офіційних статистичних даних, як правило, не менш як за 3-5 років до початку розроблення проекту Програми (з посиланням на джерела інформації); місця і ролі у валовій доданій вартості області (далі - ВДВ), зведеній по місцевих та обласному бюджетах; порівняння з відповідними показниками регіонів України. При розробленні регіональної цільової науково-технічної програми необхідно надати порівняльний аналіз стану розв ’язання зазначеної науково-технічної проблеми в Україні та країнах ЄС. Здійснюється аналіз виконання прийнятих раніше програм з аналогічних проблем, для вирішення яких розроблятиметься проект, та обґрунтовується неможливість розв’язання проблеми в рамках цих Програм. Визначення проблеми є основою для формулювання мети та всіх інших розділів проекту Програми.

Аналіз причин виникнення проблем формулюється і здійснюється у чіткій послідовності шляхом нумерації окремими пунктами.

Обґрунтування необхідності розв’язання проблеми шляхом розроблення і виконання Програми здійснюється за наявності

74