
ZbirnykZadach
.pdf
9.Крохмаль як специфічний індикатор у йодометрії. Умови його застосування
10.Побудова кривих титрування в методах окиснення-відновлення.
11.Способи вибору індикаторів для окисно-відновного титрування.
12.Від яких факторів залежить величина стрибка в методах окисненнявідновлення?
13.Спряжені реакції. Навести приклади.
14.Індуковані реакції в процесах-окиснення-відновлення.
15.Явище автокаталізу. Навести приклади.
16.Класифікація методів окиснення-відновлення.
17.Перманганатометрія як метод окисно-відновного титрування (основні рівняння реакцій, стандартні розчини, способи індикації точки еквівалентності, приклади застосування для аналізу).
18.Дихроматометрія як метод окисно-відновного титрування (основні рівняння реакцій, стандартні розчини, способи індикації точки еквівалентності, приклади застосування для аналізу).
19.Броматометрія як метод окисно-відновного титрування (основні рівняння реакцій, стандартні розчини, способи індикації точки еквівалентності, приклади застосування для аналізу).
20.Йодометрія як метод окисно-відновного титрування (основні рівняння реакцій, стандартні розчини, способи індикації точки еквівалентності, приклади застосування для аналізу).
3.6. Приклади розв’язування задач
1. Закінчити рівняння реакції і на основі обчисленої константи рівноваги вказати напрямок її перебігу за стандартних умов:
|
Cu2+ + J–↔ CuJ↓+ J2. |
|
Для урівнювання реакціїї використовуємо метод електронно-йонного |
||
балансу: |
|
|
Cu2+ + 1e + J– ↔ CuJ↓ |
2 |
ϕ0Cu 2+ / Cu + =0,159 В |
2J– + 2e ↔ J2 |
1 |
ϕ0 J 2 / 2J − =0,536 В |
2Cu2+ + 4J– ↔ 2CuJ + J2
Порiвняння стандартних потенцiалiв φo(Cu2+/Cu+) < φo(J2/2J–) показує, що йони Cu2+ не можуть окиснювати J– в розчинi. Однак, Cu+ та J– утворюють
малорозчинну сполуку CuJ, що приводить до рiзкого зниження концентрацiї йонiв Cu+ (ДРCuJ = 1,1.10–12, додаток 4). Концентрацiю цих йонiв можна розрахувати:
31

[Cu+] = ДРCuJ . [J −]
Пiдставимо цю величину в рiвняння Нернста:
ϕ(Cu2+ / Cu+) =ϕo(Cu2+ / Cu+) +0,059 lg [Cu2+] .
Тоді:
ϕo(Cu 2+ / CuJ ) = 0,159 −0,059 lg(1,1 10−12 ) = 0,86 В.
Таким чином, стандартний потенцiал пари Cu2+/CuJ є набагато бiльшим, ніж стандартний потенціал пари J2/2J– (0,536 B), тому йони Cu2+ легко окиснюють йони J–.
Розрахуємо значення константи рівноваги:
lg K |
= |
(ϕ0 |
(Cu2 |
+ |
/ CuJ ) −ϕ0(J |
2 |
/ 2J |
−) ) ab |
= |
(0,86 −0,536) 2 1 |
=10,98 |
|
|
|
|
|
0,059 |
|
|
|
0,059 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
K =1010,98 >>103 |
|
|||||
Значення |
константи |
рівноваги |
є |
значно |
більшим ніж 103, тому за |
стандартних умов реакція проходить в заданому напрямку, тобто йони Cu2+ легко окиснюють йони J–.
2. На непряме тирування 25,00 см3 калій дихромату, приготовленого розчиненням 0,2486 г K2Cr2O7 у мірній колбі місткістю 500,00 см3, витрачено 24,50 см3 розчину натрій тіосульфату. Визначити титр і молярну концентрацію еквівалента розчину Na2S2O3 . 5H2O. Записати рівняння реакцій.
Реакція між калій дихроматом і натрій тіосульфатом протікає нестехіометрично і не може бути виражена одним рівнянням. Тому концентрацію розчину тіосульфату встановлюють методом заміщення. Цей спосіб грунтується на реакціях:
K2Cr2O7 + 6KJ + 7H2SO4 = Cr2(SO4)3 + 3J2 + 7H2O + 4K2SO4
J2 + 2Na2S2O3 = 2NaJ + Na2S4O6 f (K2Cr2O7 ) = 16
Як індикатор використовують свіжоприготований розчин крохмалю. Виходячи з об’єму розчину Na2S2O3, витраченого на титрування виділено-
го йоду, обчислюють концентрацію стандартного розчину тіосульфату:
|
|
|
|
|
|
C(1 |
K Cr O ) V (K Cr O ) |
||
|
C(Na |
S O ) = |
6 |
2 2 7 |
2 2 7 |
|
|||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
2 |
2 |
3 |
|
|
V (Na2S2O3) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|||
C(1 |
K Cr O ) = |
|
|
m(K2Cr2O7 ) 1000 |
|||||
|
|
|
|||||||
6 |
2 |
2 |
7 |
|
M (K2Cr2O7 ) f (K2Cr2O7 ) Vколби |
||||
|
|
|
|
|
32
C(1 |
K |
2 |
Cr O ) = |
0,2486 1000 |
= 0,0101 н |
||
|
|||||||
6 |
|
2 |
7 |
294,2 1 |
500,00 |
||
|
|
|
|
|
6 |
|
|
f (Na2S2O3 5H2O) =1. Тому:
|
|
C(Na |
|
S O 5H |
O) = 0,0101 25 = 0,0103 М |
|||
|
|
|
2 |
2 |
3 |
2 |
24,50 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТNa |
S O 5H |
O = |
C(Na2S2O3 5H2O) M (Na2S2O3 5H2O) |
|||||
|
||||||||
2 |
2 |
3 |
2 |
|
|
|
|
1000 |
ТNa2S2O3 5H2O = 0,0103 248,18 = 0,002556 г/см3. 1000
3. Наважка вапняку масою 0,2230 г розчинена у хлоридній кислоті і кальцій осаджено у вигляді оксалату. Осад відокремлено, промито і розчинено у розведеній сульфатній кислоті. На титрування Н2C2O4, що утворилася, витрачено 26,70 см3 розчину KMnO4 з концентрацією 0,1200 н. Розрахувати масову частку кальцію у вапняку, записати рівняння реакцій.
Процес визначення кальцію у вапняку описується рівняннями таких хімічних реакцій:
СаСО3 + 2HCl = CaCl2 + CO2↑ + H2O CaCl2 + Na2C2O4 = CaC2O4↓ + 2NaCl CaC2O4↓ + H2SO4 ↔ Н2C2O4 + СаSO4
5H2C2O4 +2KMnO4 + 3H2SO4 ↔ 2MnSO4 + K2SO4 + 10CO2 + 8H2O 5C2O42– + 2MnO4– + 16H+ ↔ 2Mn2+ + 10CO2 + 8H2O
З рівняннь реакцій видно, що кількість еквівалентів кальцію у вапняку:
ΝЕ(Ca) = νЕ (CaCl2) = νЕ (CaC2O4) = νЕ (Н2C2O4) = νЕ(KmnO4).
Відповідно:
f (Ca2+) = 12 ; f (H2C2O4 ) = 12 ; f (KMnO4 ) = 15 .
Масу кальцію розраховують за формулою 2.3:
|
|
C(1 KMnO ) V (KMnO ) M (Ca2+) f |
(Ca2+) |
||||||||
m(Ca2+) = |
5 |
|
4 |
|
4 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
1000 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
m(Ca2+) = |
26,70 0,1200 40 1 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
2 |
= 0,0641 г. |
|
||||
|
|
1000 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Масова частка кальцію у вапняку дорівнює: |
|
|
|
||||||||
ω = |
m(Ca |
2+) |
|
100% |
= |
0,0641 |
100% = 28,75 %. |
||||
m(CaCO ) |
|
0,2230 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Визначити масу феруму у розчині ферум (III) сульфату, якщо на
титрування 25,00 см3 його витрачено 15,20 см3 розчину КMnO4 з титром
6,32.10-4 г/см3.
33
Перед визначенням Fe(ІІІ) відновлюють до Fe(ІІ) і далі відтитровують преманганатом у кислому середовищі.
В основі визначення лежить реакція:
5Fe2+ + MnO4- + 8H+ ↔ Mn2+ + 5Fe3+ + 4H2O f (KMnO4 ) = 15 ; f (FeSO4 ) =1.
Концентрація перманганату дорівнює:
|
|
|
T (KMnO ) 1000 |
|
|
6,32 10−4 1000 |
|
|
|
|||
C(1 |
KMnO ) = |
|
|
|
4 |
|
= |
158,05 1 |
= 0,02000 |
н |
||
M (KMnO ) f (KMnO ) |
||||||||||||
5 |
4 |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
4 |
4 |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Масу феруму розраховують за формулою 2.3: |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
C(1 KMnO ) V (KMnO ) M (Fe) f (Fe) |
|
|||||||
|
m(Fe) = |
|
5 |
4 |
|
|
4 |
|
|
|
||
|
|
|
|
1000 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m(Fe) = 0,02000 15,20 55,85 1 = 0,01698 г. 1000
5. На титрування 25,00 см3 розчину солі Мора у кислому середовищі витратилось 15,20 см3 стандартного розчину K2Cr2O7, приготовленого розчиненням 5,2200 г хімічно чистого препарату у мірній колбі місткістю 1000 см3. Розрахувати масу феруму у 500,00 см3 розчину солі Мора.
Визначення Fe2+ у солі Мора в кислому середовищi бiхроматометричним методом описується рівняннями:
|
Fe2+ – e– ↔ Fe3+ |
6 |
|
Cr2O72– + 14H+ + 6e– ↔ 2Cr3+ + 7H2O |
1 |
|
6Fe2+ + Cr2O72– + 14H+ ↔ 6Fe3+ + 2Cr3+ |
+ 7H2O. |
f(K2Cr2O7) = 1 . |
|
|
6 |
|
Розраховуємо концентрацію стандартного розчину калій біхромату за точною наважкою:
C(1 |
K Cr O ) = |
|
m(K2Cr2O7 ) 1000 |
= |
5,2200 1000 |
= 0,1065 н |
||||||
|
|
294,2 1 |
1000 |
|||||||||
6 |
2 2 7 |
M (K Cr O |
) f (K Cr O |
) V |
|
|
||||||
|
|
2 |
2 |
7 |
2 |
2 |
7 |
колби |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За результатами прямого титрування розраховуємо концентрацію заліза у солі Мора:
|
|
|
|
|
|
|
|
C(1 |
K Cr O ) V (K Cr O ) |
|
C((NH |
4 |
) |
2 |
Fe(SO ) |
2 |
) =C(Fe2 |
+) = |
6 |
2 2 7 |
2 2 7 |
|
|
|
||||||||
|
|
4 |
|
|
|
Vпіпетки |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C((NH4 )2 Fe(SO4 )2 ) =C(Fe2+) = 0,1065 15,20 = 0,0648 М 25,00
Тоді маса феруму, який буде міститися у 500,00 см3 розчину солі Мора, дорівнює:
34

m(Fe) = |
C(Fe2+) Vрозчину M (Fe) |
= |
0,0648 500 55,85 |
=1,8095 г. |
|
1000 |
1000 |
||||
|
|
|
6. До наважки масою 0,1200 г калій дихромату додали надлишок калій йодиду і кислоту. Йод, що виділився, відтитрували 22,85 см3 розчину натрій тіосульфату. Обчислити нормальну концентрацію натрій тіосульфату.
У даному випадку застосовано метод заміщення.
2− |
+14H |
+ |
+ 2 |
3e → 2Cr |
3+ |
+7H2O |
|
|
6 |
1 |
|||
Cr2O7 |
|
|
|
|
3 |
||||||||
J2 + 2e → 2J − |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
6J − +Cr O2− +14H + →3J |
2 |
+2Cr3+ +7H |
O |
|
|||||||||
|
2 |
7 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
6KJ + K2Cr2O7 +7H2SO4 → 3J2 +Cr2 (SO4 )3 + 4K2 (SO4 ) +7H2O
Калій дихромат заміщується еквівалентною кількістю йоду, який далі титрують стандартним розчином Na2S2O3:
|
J2 + Na2S2O3 = 2NaJ + Na2S4O6 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
З рівняння реакцій видно, що: ν |
E |
(1 K Cr O ) =ν |
E |
(1 |
J |
2 |
) =ν |
E |
(Na |
S O ) . |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
6 |
|
2 2 7 |
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
2 3 |
||||||||
|
|
C(Na |
S |
O ) V (Na |
S |
O ) M (1 |
K |
2 |
Cr O ) |
|
||||||||||||||
Тому: |
m(K2Cr2O7 ) = |
|
|
|
2 |
2 |
|
3 |
2 |
|
2 |
|
3 |
|
|
6 |
|
|
2 |
7 |
, а |
|||
|
|
|
|
|
|
|
1000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
C(Na2S2O3) = |
|
|
|
m(K2Cr2O7 ) 1000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
V (Na |
|
S O ) M ( |
1 |
K |
Cr O ) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
3 |
6 |
|
|
2 |
|
|
2 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
Молярна маса еквівалента К2Cr2O7 дорівнює:
M (16 K2Cr2O7 ) = 16 M (K2Cr2O7 ) = 16 294,2 = 49,03 г/моль
C(Na2S2O3) = 0,1200 1000 = 0,1071 моль/дм3. 22,85 49,03
7. Розрахувати масу наважки хімічно чистого йоду, що необхідна для
приготування 250,00 см3 розчину йоду з титром за сульфіт-іоном 6,4 . 10-4 г/см3.
|
|
|
|
|
|
|
|
C( |
1 J |
2 |
) M |
(SO2−) f |
(SO2−) |
|
||||||
|
|
|
|
T |
|
2− = |
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
3 |
|
|
|||
|
|
|
|
/ |
|
|
|
|
|
1000 |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
J2 |
SO3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Фактори еквівалентності: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
f (SO2 |
−) = 1 |
; f (J |
2 |
) = 1 . |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
T |
|
|
|
3 |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
/ SO |
2− 1000 |
|
|
6,4 10 |
−4 |
1000 |
|
|
|
||||||
Тому: C(1 |
|
|
J |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
J2 ) = |
|
|
3 |
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
= 0,01600 |
н, а |
|||||
M (SO32−) f (SO32−) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
40,03 |
|
|
|
|
||||||||||
|
C(1 |
J2 ) V (J2 ) M (J2 ) |
f (J2 ) |
|
0,01600 250,00 126,9 |
|
||||||||||||||
m(J2 ) = |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
= 0,5076 (г). |
|
|
|
|
1000 |
|
|
|
|
|
|
|
1000 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
35
3.7. Задачі для самостійної підготовки
Значення стандартних окисно-відновних потенціалів, необхідні для розв’язування задач, наведені в Додатку 4.
1. Скласти рівняння окисно-відновної реакції:
Na2SO3 + AgNO3 + NaOH → Na2SO4 + Ag + NaNO3 + …
2. Урівняти рівняння реакції:
FeSO4 + HNO3 + H2SO4 → Fe2(SO4)3 + NO + H2O.
3. Дописати і урівняти рівняння реакції:
H2O2 + KJ + …→
4.Закінчити рівняння реакції, обчислити значення її константи рівноваги
івказати напрямок перебігу реакції за стандартних умов:
Na3AsO3 + KMnO4 + …→ Na3AsO4 + MnSO4.+ …
5. Скласти рівняння в молекулярному вигляді і урівняти реакцію, що
відбувається за схемою:
NO2-+ MnO4- + OH -→ NO3 - + MnO4 2- + H2O.
6.Яку наважку K2Cr2O7 треба взяти для приготування: а) 0,5 дм3 0,2000 н
розчину; б) 0,5 дм3 0,2000 М розчину? (Відповідь: а) 4,9030 г; б) 29,42 г).
7.Якою є дiйсна концентрацiя одержаного розчину K2Cr2O7, якщо на титрування 0,3082 г солі заліза витрачено 27,70 cм3 цього розчину? (Відповідь:
С(1/6K2Cr2O7) = 0,1992 н).
8.Розрахувати масу наважки солі Мора (NH4)2Fe(SO4)2, щоб на її титрування її було витрачено 18,00 см3 0,1500 н розчину K2Cr2O7 (ω(Fe2+) =8,5 %). (Відповідь: 1,7741 г).
9.Наважку 0,5678 г кристалічного КМnО4 розчинено у 300,0 см3 води. Роз-
рахуйте молярну концентрацію одержаного розчину. (Відповідь: 0,01198 М).
10. Який об’єм розчину калій дихромату з концентрацією С(1/6K2Cr2O7) = 0,2000 н необхідний для титрування наважки, що містить
0,2525 г Fe2+? (Відповідь: 22,61 см3).
11.На титрування 20,00 cм3 розчину натрій оксалату витрачено 31,50 cм3
0,2000 н розчину КМnО4. Якою є нормальність розчину натрій оксалату?
(Відповідь: С(1/2Na2C2O4) = 0,3150 н).
12.Скільки грамів гідроген пероксиду міститься в 1 дм3 розчину, якщо на
титрування 50,00 cм3 цього розчину витрачено 43,30 cм3 розчину калій перманганату з концентрацією С(1/5КMnO4) = 0,2000 н? (Відповідь: 2,9461 г.)
13.Який об’єм розчину калій перманганату з концентрацією
С(1/5КMnO4) = 0,0500 н витратиться на титрування 0,1762 г Na2C2O4? (Відповідь: 52,6 см3).
36
14.Яку наважку Na2S2O3 треба взяти для приготування 50,00 cм3 0,0500 н
розчину? (Відповідь: 0,3953 г).
15.Визначити масу йоду, який міститься в розчині, якщо при титруванні
його натрій тіосульфатом з концентрацією С(Na2S2O3) = 0,1755 н використано
23,00 cм3 останнього. (Відповідь: 0,5122 г).
16.Oбчислити значення рівноважного редокс-потенціалу пари:
Cr2O72-,H+/2Cr3+при[Cr2O7 2-]=[Cr3+] і [Н+]=10-5 М. (Відповідь: φ = 0,65 В).
17.Обчислити значення рівноважного редокс-потенціалу пари:
Cr2O7 2-,H +/ 3Cr 3+ при [Cr2O7 2-]= [Cr3+] і рН= 4. (Відповідь: φ=0,79 В).
18.Обчислити окисно-відновний потенціал пари Sn4+/Sn2+ при
співвідношенні концентрацій окисненої і відновленої форм: а) 50:1; б) 1:50. (Відповідь: а) φ = 0,20 В; б). φ = 0,10 В).
19.Урівняти реакцію, що відбувається за схемою:
Zn + К2Сr2O7 + H2SO4 ↔ ZnSO4 + Cr2(SO4)3 + K2SO4+ H2O,
та обчислити її константу рівноваги, якщо стандартні окисно-відновні
потенціали пар мають значення: φ0(Cr2O7 |
2-+14H+/2Cr3++7H2O) = +1,33 B; |
φ0 (Zn2 +/Zn) = -0,76 B. (Відповідь: К = 10213). |
|
20.Вкажіть напрям реакції, що відбувається за схемою: |
|
Br2 + Cl2 + KOH ↔ KBrO3 + KCl + H2O, |
|
якщо стандартні окисно-відновні потенціали пар мають значення: |
|
φ0(BrO3-+3H2O/2Br –+6OH–) = +0,60 B; |
φ0(Cl2/2Cl –) = +1,36 B. |
(Відповідь: реакція проходить зліва направо). |
|
21. Визначити напрям реакції: |
|
Na2SO3 + КMnO4 + KOH↔Na2SO4 + К2MnO4 + H2O, |
|
якщо стандартні окисно-відновні потенціали пар мають значення: |
φ0 (MnO4–/ Mn2+ ) = +1,51 B; φ0 (SO42– +H2O/ SO32– +2OH –) = - 0,90 B.
(Відповідь: реакція проходить зліва направо).
22. Розрахувати межі стрибка потенціалу на кривій титрування без врахування зміни об'єму розчину і підібрати окисно-відновні індикатори для титрування 0,2000 н розчину FеCl2 0,2000 н розчином КMnO4 при рН = 1.
(Відповідь: межі стрибка потенціалу 0,947÷1,475 В).
23. Чи можна дією H2SO4 окиснити Fe2+ до Fe3+? φ0 (Fe3+/Fe2+) = +0,77 B;
φ0 (SO4 2–+4H+/H2SO3+3H2O)= +0,20 B. (Відповідь: не можна).
24.Чи можна дією калій хромату К2СrO4 в лужному середовищі окиснити
Sn2+ до Sn 4+ ? φ0 (Sn2+/Sn4+)= +0,15 B; φ0 (CrO42–+4H2O/Cr(OH)3+5OH–)= -0,12 B. (Відповідь: не можна).
25. Яка з двох реакцій протікає повніше:
a)Sn 4+ + Fe2+ ↔ Sn 2+ + Fe3+
б) |
2 MnO4- +10 Cl - + 8 H + ↔ 2 Mn 2+ +5 Cl2+ 4H2O, |
37
якщо φ0 (Sn2+/Sn4+) = +0,15 B; φ0(Cl2/2Cl–) = +1,36 B; φ0(MnO4–/Mn2+) = +1,51 B; φ0 (Fe3+/Fe2+) = +0,77 B? (Відповідь: реакція б).
26. Урівняйте реакцію та обчисліть її константу рівноваги (у стандартних умовах):
KMnO4 + KBr +H2SO4 ↔ MnSO4 + К2SO4 + Br2+ H2O.
(Відповідь: К=1,55.1071).
27.Чому дорівнює молярна концентрація 0,05658 н розчину КМnО4, якщо він як окисник відновлюється до: 1) Mn2+ 2) МnО2 ?
(Відповідь: 1- C(КМnО4) = 0,01132 моль/дм3; 2 - C(КМnО4) = 0,01886 моль/дм3).
28.Розрахувати молярну концентрацію та титр за ферумом (II) для
0,0500 н розчину КМnО4, що використовується як окисник у кислому сере-
довищі. (Відповідь: C(КМnО4) = 0,0100 моль/дм3; ТКMnO4/Fe = 0,0027925 г/см3).
29.Наважку 3,6246 г технiчного калій перманганату розчинили в 200,00 cм3 води. На титрування 20,00 cм3 цього розчину в кислому середовищi витрачено 33,50 cм3 0,1518 н розчину Na2C2O4. Розрахувати масову частку (%)
КМnО4 в зразку. (Відповідь: 44,34 %).
30.Знайдіть масу наважки препарату, що містить 87,7 % мас. H2C2O4, який
необхідний для приготування 20,00 cм3 розчину з концентрацією
С(1/2H2C2O4) = 0,2000 н. (Відповідь: 0,2053 г).
31.Скільки см3 0,0500 н розчину K2Cr2O7 витратиться на титрування 0,1100 г солі Мора з вмістом заліза 9,5 %? (Відповідь: 3,74 см3).
32.На титрування наважки 0,3205 г натрій оксалату використано 20,50 cм3
розчину калій перманганату. Обчисліть титр розчину КMnO4. (Відповідь:
ТКMnO4=7,377.10–3 г/см3).
33.Наважку 0,9822 г залізної руди розчинили, відновили до Fe2+ і відтитрували 12,90 cм3 0,1520 н розчину КМnО4. Обчислити масову частку (%)
Fe3О4 в руді. (Відповідь: 15,41 %).
34.Який об’єм розчину КMnO4 з титром 0,005252 г/см3 необхідний для титрування наважки, яка містить 0,0678 г H2O2? (Відповідь: 23,99 см3).
35.Наважка 2,8151 г K2Cr2O7 розчинена в мірній колбі об'ємом 1 дм3. Скільки cм3 цього розчину буде використано для титрування 25,00 cм3 0,1500 н розчину солі Мора ((NH4)2Fe(SO4)2)? (Відповідь: 65,31 см3).
36.Скільки грамів йоду містить розчин, на титрування якого витрачено 15,00 см3 натрій тіосульфату з титром 0,00255 г/см3. (Відповідь: 0,0307 г).
37.Скільки відсотків заліза міститься у металевому зразку, якщо після
розчинення його наважки 0,5454 г в хлоридній кислоті без доступу повітря на
титрування одержаного розчину використано 16,80 cм3 0,5000 н розчину
K2Cr2O7. (Відповідь: : ω(Fe) = 86,02 %).
38
38.Якою є концентрація хлору у воді (г/дм3), якщо на титрування йоду, який виділився при реакції надлишку КJ з 50,00 cм3 цієї води, витрачено 33,80 cм3 0,1545 н розчину натрій тіосульфату? (Відповідь: 3,7077 г/дм3).
39.3,0055 г технічної оксалатної кислоти розчинили у вимiрювальнiй
колбi об'ємом 200,00 cм3. На титрування 20,00 cм3 одержаного розчину
витратилося 26,80 cм3 0,1233 н розчину KMnO4. Обчислити масову частку (%)
H2C2O4 ·2H2O в зразку. (Відповідь: 69,30 %).
40.Обчислити масову частку (%) Н2О2 в розчині, якщо на титрування 10,00 cм3 цього розчину з густиною 1,012 г/cм3 витрачено 34,40 cм3 0,2000 н
розчину КMnO4. (Відповідь: 1,16 %).
41.Наважку сталі 9,1345 г спалили в електропечі в потоці кисню. Діоксид
сірки, який при цьому утворився, розчинили у воді і протитрували розчином J2. Визначити масову частку (%) сірки в сталі, якщо на титрування витратилося
12,50 cм3 0,01025 н розчину J2. (Відповідь: 0,011 %).
42.Скільки мг J2 виділиться, якщо до 20,00 cм3 0,15254 н розчину калій дихромату додати надлишок КJ? Скільки cм3 0,0825 н розчину Na2S2O3
витратиться на титрування цієї кількості йоду? (Відповідь: m(J2) = 387,15 мг;
V(Na2S2O3) = 36,98 см3).
43.Розрахуйте масову частку (%) Сu2+ в солі, якщо на титрування йоду,
який виділився при взаємодії 0,5420 г цієї солі з надлишком КJ, витрачено
32,70 cм3 0,0500 н розчину Na2S2O3. (Відповідь: 19,17 %)
44.Розрахуйте нормальну концентрацію H2SO4 при відновленні її до SO2,
якщо в 1 дм3 розчину міститься 14,7 г H2SO4. (Відповідь: C(1/2H2SO4)=0,3000 н).
45.Визначити масу гептену С7Н14 в реакційній масі, якщо на титрування йоду, який залишився після взаємодії 25,00 cм3 його за реакцією:
С7Н14 + J2 ↔ С7Н114J2,
витратилось 18,20 cм3 0,1545 н розчину Na2S2O3. (Відповідь: 7,747 мг).
46. До 25,00 cм3 розчину надацетатної кислоти (СН3СО3Н) додали
надлишок KJ. Після завершення реакції:
СН3СО3Н + 2J- + 2Н+↔ СН3СО2Н + J2 + H2O,
на титрування виділеного йоду витратилось 18,00 cм3 0,0967 н розчину Na2S2O3. Обчислити нормальну концентрацію надацетатної кислоти.
(Відповідь: С(1/2СН3СО3Н) = 0,06962 н).
47. Наважку 1,1578 г вапняку розчинили в хлоридній кислоті, потім Са2+ осадили у вигляді СаС2О4, промили осад водою і розчинили у розбавленій Н2SO4. На титрування цього розчину витратилось 22,85 cм3 розчину КМnО4 з титром за СаСО3 0,00456 г/cм3. Розрахувати масову частку (%) СаСО3 у зразку. (Відповідь: 8,99 %).
39

4. МЕТОДИ КОМПЛЕКСОНОМЕТРІЇ ТА ГРАВІМЕТРІЇ
4.1. Комплексонометрія і найважливіші комплексони
Комплексонометрія – титриметричний метод аналізу, оснований на
утворенні комплексних сполук між комплексонами та йонами різних металів. Найважливіші комплексони:
Комплексон I – нiтрилтриацетатна кислота (НТА, H3Y):
(HOC(О)CH2)3N.
Комплексон II – етилендіамiнтетраацетатна кислота (ЕДТО, H4Y):
(HOC(О)CH2)2NCH2CH2N(CH2C(O)OH)2. |
|||||||
Комплексон III – натрій етилендіамiнтетраацетат (ЕДТА, трилон Б, |
|||||||
Na2H2Y . 2H2O): |
|
||||||
NaOOCH2C |
CH2COOH |
||||||
N |
|
CH2 |
|
CH2 |
|
N |
2H2O |
|
|
|
|||||
HOOCH2C |
CH2COONa |
Комплексони реагують з йонами різних металів у молярному співвідношенні 1:1, тому f(Me) в цій реакції завжди дорівнює 1, а молярні маси
еквівалента титранта та визначуваного катіона дорiвнюють їх молярним масам.
4.2. Добуток розчинності та розчинність малорозчинних сполук
Рiвновагу для малорозчинної сполуки MpXq з її насиченим розчином, в
якому сполука дисоцiює повністю, можна виразити стехiометричним рiвнянням мiжфазної рiвноваги:
M p X q |
(тв.) |
↔ pM q+ |
( p.) +qX p−( p.) . |
(4.1) |
|
|
|
|
Добуток розчинностi (ДР) розраховується за формулою:
ДР(M p X q ) = aMp q+ aqX p− ~ [M q+]p [ X p−]q . |
(4.2) |
Добуток розчинностi малорозчинної сполуки MpXq, яка дисоцiює
повнiстю, зв'язаний з її розчинністю таким спiввiдношенням:
SM |
|
|
|
= p+q |
ДР(M p X q ) |
3 |
|
|
|
X |
|
|
моль/дм . |
(4.3) |
|||
p |
q |
p p qq |
||||||
|
|
|
|
|
40