politologija_2

поданням прем’єр-міністра. Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраним президентом України. У разі прийняття Верховною Радою резолюції недовіри уряду або за рішенням президента прем’єр-міністр зобов’язаний подати президенту заяву про відставку Кабінету Міністрів.

До повноважень Кабінету Міністрів належить: виконання Конституції і законів України, актів президента; вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; управління об’єктами державної власності; розроблення проекту Державного бюджету, виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету; проведення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; організація і забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.

Нижчими органами виконавчої вертикалі в Україні є місцеві державні адміністрації, що діють в областях, районах і містах Києві та Севастополі. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Президент України призначає за поданням прем’єр-міністра України на посаду голів адміністрацій голову обласної державної адміністрації, за поданням голови обласної державної адміністрації – голову районної. Голови місцевих державних адміністрацій під час виконання своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Голови місцевих адміністрацій звільняються з посади президентом. Також президент зобов’язаний прийняти рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації у разі висловлення

останньому недовіри двома третинами депутатів від складу відповідної Ради.

Судова влада

Правосуддя в Україні здійснюють тільки суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами на допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення є обов’язковими для виконання на всій території України.

Судочинство здійснює Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1)місцеві суди (загальні і спеціалізовані – господарські суди та адміністративні суди);

2)апеляційні суди;

3)вищі спеціалізовані суди;

4)Верховний Суд України.

Місцевими загальними судами (по розгляду цивільних, кримінальних і адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення) є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (апеляційними загальними судами) є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційними судами з розгляду

господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ (апеляційними спеціалізованими судами) є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. Вищим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд.

До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів – по п’ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з яких обирають Голову Верховного Суду України та його заступника.

Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Перше призначення на посаду професійного судді терміном на п’ять років здійснює Президент України на підставі подання Вищої ради юстиції. Вдруге професійних суддів (ця процедура не стосується суддів Конституційного Суду України) обирає без-

строково Верховна Рада України за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

В Україні не допускається створення надзвичайних та особливих судів.

Судочинство провадить суддя одноособово, колегія суддів чи суд присяжних на засадах: законності; рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом; обов’язковості рішень суду.

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

Повноваження Конституційного Суду України:

1)вирішує питання щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2)здійснює офіційне тлумачення Конституції та законів

України;

3)дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення президента з поста в порядку імпічменту;

4)дає висновок щодо відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам, яких Верховна Рада ратифікує.

Конституційний Суд складається з 18-ти суддів і формується по шість суддів, яких відповідно призначає Верховна Рада, Президент та з’їзд суддів України. Суддю Конституційного Суду призначають на дев’ять років без права бути призначеним на повторний термін. Ним може бути громадянин України, який на

вого значення в межах визначених законом повноважень та власної фінансової бази.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Конституція України виділяє базові – сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (рівень населених пунктів) – і проміжні – районні та обласні ради (що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст) – органи місцевого самоврядування. Для кожної ради законодавчо виділяється певна сфера компетенції, втручання до якої органам державної влади заборонено. Лише у випадках невідповідності рішень органів місцевого самоврядування Конституції чи законам України ці рішення зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Органи базового рівня порівняно з проміжним мають більші повноваження. Це виявляється: у визначеній для них сфері компетенцій; у дозволі на утворення власних виконавчих структур; у шляхах обрання голів Рад.

Сільський, селищний та міський голова обираються, як і самі Ради, відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням терміном на п’ять років (1 лютого 2011 р. Верховна Рада внесла зміни до Конституції, продовживши термін, на який обираються органи місцевого самоврядування, з чотирьох років до п’яти). Голів районних і обласних рад обирає відповідна Рада. На рівні села, селища та міста Рада за пропозицією голови створює виконавчий комітет (окрім сіл з населенням до 500 осіб, де він може не створюватись). Виконавчий комітет є підконтрольним та підзвітним Раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади – також органам виконавчої влади. На рівні району, області та міст Києва і Севастополя Ради мають лише свої виконавчі апарати, а виконавчу владу здійснюють місцеві державні адміністрації.

До повноважень громад села, селища, міста (що здійснюються безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування) належать:

1)управління майном, що є в комунальній власності;

2)затвердження програм соціально-економічного, культурного розвитку та контроль за їх виконанням;

3)затвердження бюджетів відповідних адміністративнотериторіальних одиниць і контроль за їх виконанням;

4)встановлення місцевих податків та зборів відповідно до

закону;

5)забезпечення проведення місцевих референдумів та реалізація їх результатів;

6)утворення, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств, організацій та установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю.

Повноваження обласних та районних рад передбачають:

1)затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням;

2)затвердження обласних та районних бюджетів, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економіч- них і культурних програм, та контроль за їх виконанням.

Актуальною проблемою політико-правового реформування залишається розмежування компетенцій влади на місцях.

Ще однією формою місцевого самоврядування в Україні є будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, які можуть створюватися за ініціативою жителів сільською, селищною або міською радою і наділятися частиною компетенції, фінансів та майна відповідної Ради, а також різні форми безпосереднього волевиявлення громадян (місцеві референдуми, збори та сходи громадян).

Питання для самоконтролю

1.Схарактеризуйте основні повноваження Верховної Ради

України.

2.У яких випадках Президент України припиняє повноваження Верховної Ради України?

3.Охарактеризуйте повноваження Президента України.

4.За яким принципом формується Кабінет Міністрів Украї-

ни?

5.Подайте загальну характеристику судової влади в Украї-

ні.

6.Що належить до компетенції Конституційного Суду

України?

7.Охарактеризуйте систему місцевого самоврядування в

Україні.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

План семінарського заняття

1.Основні етапи процесу конституційного будівництва в

Україні.

2.Структура та повноваження Верховної Ради.

3.Конституційний статус Президента України.

4.Кабінет Міністрів: процедура формування та повнова-

ження.

5.Судова влада.

6.Особливості системи стримувань і противаг в Україні.

Список рекомендованої літератури

1. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 6 квітня 2010 р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 14–15, № 16–17, ст. 133. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1861-17/page

3. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/про%20місцеве%20самоврядування