
tsivilny_zakhist
.pdfВсі аварії і відключення інженерних мереж і комунікацій беруться за 100 %, а структура така: водозабезпечення – 20 %, каналізація – 20, електропостачання – 20, газопостачання – 25, теплопостачання – 15%.
Тривалість проведення невідкладних робіт одного виду (Т) у годинах визначається за формулою
Т = B1 ·B2 ·W : П, |
(14) |
де В1 – коефіцієнт, що враховує умови роботи на загазованій, задимленій території та за інших несприятливих чинників, який приймається за 1,4–2,0; В2 – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і дорівнює 1,3–1,4; W – імовірний обсяг роботи, який визначається розрахунком або за таблицями; П – продуктивність формування при виконанні конкретного виду роботи, що визначається розрахунком або за таблицями.
Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
Проводиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь за областями і в Автономній Республіці Крим:
Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2, |
(15) |
де Рс/г1 – збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування:
Рс/г1 = Н ∙ П , |
(16) |
де Рс/г2 – збитки від порушення сільськогосподарських угідь, розраховуються за коефіцієнтом зниження продуктивності:
Рс/г2 = (1-k) ∙ Н ∙ П, |
(17) |
де Н – норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь за областями і в Автономній Республіці Крим (табл. 14); П – площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах; k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.
Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
Проводиться для груп лісів з урахуванням коефіцієнта продуктивності лісів за типами лісорослинних умов за формулою:
|
Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3, |
(18) |
де Рл/г1 |
– збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового |
|
фонду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, тис. грн: |
|
|
|
Рл/г1 = Н ∙ К ∙ П, |
(19) |
де Рл/г2 |
– збитки від пошкодження лісів, які розраховуються за коефіцієнтом |
|
зниження продуктивності угідь, тис. грн: |
|
201
Рл/г2 |
= (1-k) ∙ Н ∙ П, |
(20) |
де Рл/г3 – збитки від переведення лісів у менш цінну групу: |
|
|
Рл/г3 |
= (Н2-Н1) ∙ К ∙ П, |
(21) |
де Н – норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному виміру втрат внаслідок неможливості господарського використання лісів чи іншої корисності, пов'язаний з природними властивостями деревини та іншої лісової продукції) для груп лісів за областями та в Автономній Республіці Крим (табл. 14); К – коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей та Автономної Республіки Крим; П – площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, у гектарах; k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя. Н2 та Н1 – нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя належали до та після шкідливого впливу НС (табл. 14).
Таблиця 14
Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим (тис. грн/га)
Регіон |
Види сільськогосподарських |
Нормативи збитків для |
|||
|
угідь |
|
груп лісових угідь |
||
|
|
|
|||
|
рілля і |
пасовища |
сіножаті |
для лісів 1 |
для лісів 2 |
|
багаторічні |
|
|
групи |
групи |
|
насадження |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
АР Крим |
495,5 |
182,1 |
158,5 |
123,1 |
- |
Області: |
|
|
|
|
|
Вінницька |
502,3 |
261,3 |
228,3 |
84,7 |
50,2 |
Волинська |
466,5 |
226,5 |
198,8 |
77,7 |
46,0 |
Дніпропетровська |
537,6 |
225,6 |
198,4 |
145,0 |
- |
Донецька |
509,1 |
215,6 |
188,9 |
163,0 |
- |
Житомирська |
424,4 |
215,1 |
188,4 |
75,0 |
44,4 |
Закарпатська |
368,2 |
124,6 |
108,7 |
29,8 |
17,9 |
гірська частина |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
області |
|
|
|
|
|
Запорізька |
587 |
269 |
235,5 |
250,9 |
- |
Івано-Франківська |
374,6 |
175.3 |
153,5 |
31,9 |
19,9 |
гірська частина |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
області |
|
|
|
|
|
Київська |
481 |
225,6 |
198,8 |
80,5 |
47,7 |
Кіровоградська |
516,3 |
241,9 |
212,9 |
159,1 |
94,3 |
Луганська |
481 |
225,6 |
198,8 |
118,6 |
- |
202
Продовження табл. 14
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Львівська |
424,4 |
220,1 |
192,5 |
70,1 |
41,6 |
гірська частина |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
області |
|
|
|
|
|
Миколаївська |
473,8 |
173,9 |
152,6 |
241,6 |
- |
Одеська |
459,7 |
165,3 |
142,2 |
141,8 |
- |
Полтавська |
502,3 |
240,5 |
211,1 |
135,0 |
- |
Рівненська |
445,7 |
231,5 |
202,5 |
74,1 |
43,9 |
Сумська |
495,5 |
276,7 |
241,4 |
79,6 |
47,1 |
Тернопільська |
481 |
267 |
234,6 |
100,4 |
59,5 |
Харківська |
523,1 |
250,9 |
220,6 |
91,9 |
- |
Херсонська |
445,7 |
199,3 |
174,4 |
167,3 |
- |
Хмельницька |
509,1 |
247,8 |
218,3 |
93,2 |
55,2 |
Черкаська |
551,7 |
324,8 |
283,5 |
75,8 |
44,9 |
Чернівецька |
424,4 |
233,3 |
203.4 |
31,1 |
18,7 |
гірська частина |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
області |
|
|
|
|
|
Чернігівська |
523,1 |
286,3 |
253,6 |
75 |
44,4 |
Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
Наслідки НС завдають збитків рекреаційним зонам та їх природним ресурсам.
До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпочинку.
До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України “Про охорону культурної спадщини”.
Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон знижує економічний ефект від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.
Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.
Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони
203
протягом місяця після НС, а також за цей самий термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.
Збитки розраховують від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони за формулою:
Ррек = Т ∙ П, |
(22) |
де Т – термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони; |
П – прибуток |
загалом від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.
Загальні збитки Ррек від наслідків НС у рекреаційному центрі, що містить декілька об'єктів та використовує певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження рекреаційної зони, розраховують за сумою збитків рекреаційної зони:
m |
|
Ррек = å Зр + (Рп + Рс), |
(23) |
і=1
де Зр – збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС; i – кількість об'єктів рекреаційної зони; Рп – витрати на відновлення ресурсів природного походження; Рс – витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.
Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
Збитки розраховують від викидів забруднювальних речовин у повітря на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднювальної речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднювальних речовин та регулюючих коефіцієнтів.
Аф = Мi ∙ Пi ∙ Аi ∙ Кт ∙ Кзi, |
(24) |
де Мi – маса i-ї забруднювальної речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн, розраховується експертним шляхом; Пi – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднювальної речовини, грн/т; Аi – безрозмірний показник відносної небезпечності забруднювальної речовини (розраховується у порядку, визначеному Мінекоресурсів):
Аi = 1 / ГДКi, |
(25) |
де ГДКi – середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ї забруднювальної речовини, мг/м3. У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад
204
одиницю. Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднювальної речовини в атмосферному повітрі. Показник відносної небезпечності Аi береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.
Кт – коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей:
Кт = Кнас ∙ Кф,
де Кнас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту
(табл. 15).
Таблиця 15
Чисельність населення,тис. осіб |
Кнас |
До 100 |
1 |
100,1-250 |
1,2 |
250,1-500 |
1,35 |
500,1-1000 |
1,55 |
понад 1000 |
1,8 |
Кф – коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту
(табл. 16).
|
Таблиця 16 |
||
|
|
|
|
Тип населеного пункту |
|
Кф |
|
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого |
|
|
|
значення з переважанням аграрно-промислових функцій |
|
1 |
|
(районні центри, міста, селища та села) |
|
|
|
Багатофункціональні центри, центри з переважанням |
|
|
|
промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста |
|
1,25 |
|
обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) |
|
|
|
Центри з рівнозначним промисловим та рекреаційним |
|
1,65 |
|
значенням або переважанням рекреаційних функцій |
|
|
|
Кзі – коефіцієнт |
|
|
|
Кзi = q / ГДКi, |
(26) |
де q – середньорічна концентрація забруднювальної речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, міліграм/куб. метр.
У разі, коли в населеному пункті концентрацію забруднювальної речовини не визначають, а також коли рівні забруднення атмосферного
205
повітря населеного пункту забруднювальною речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.
Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
Фактом забруднення підземних вод є виявлення експертним шляхом за допомогою хіміко-аналітичних методів нафти чи інших забруднювальних речовин у пробах підземних вод та в місцях їх виходу на поверхню землі.
Експертний висновок про забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення на поверхні землі, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднювальних речовин з ємностей для зберігання чи акумуляції, з продуктопроводів, інших об'єктів.
Розрахунок збитків проводиться на основі показника базової ставки відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з урахуванням відносної небезпечності забруднювальної речовини та інтенсивності її викиду або загальної маси викинутої речовини:
Вф = Знс + Знад + За + Зс + Зпв, (27)
де Знс – збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, викликаних НС; Знад – збитки від аварійних залпових скидань забруднених стоків; За – збитки від скидання сировини та речовин у чистому вигляді; Зс – збитки від забруднення водного об'єкта сміттям; Зп.в – обсяг збитків від забруднення підземних вод нафтопродуктами, визначається в розрахунку на 1 куб. метр забруднених вод або в розрахунку на 1 тонну.
Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
Факт безпосереднього забруднення земель виявляють візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб грунтів.
Масу (об'єм) забруднювальних речовин, які потрапили на поверхню землі, визначають документально чи шляхом прямих натурних замірів.
Збитки від забруднення землі нафтопродуктами чи іншими речовинами розраховують аналогічно до збитків від забруднення підземних вод.
Література
1. Адаменко О. Екологічна геологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів екологічних, геологічних, географічних спеціальностей / О. Адаменко, Г. Рудько. – К.: Манускрипт, 1998. – 348 c.
206
2.Васійчук В.О. Основи цивільного захисту: навч. посібник / В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 384 с.
3.Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека / За заг. ред. В.В. Могильченка. – К.: КІМ, 2007. – 636 с.
4.Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi)
5.Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні (http://www.mns.gov.ua/content/nasdopov2010.html).
6.Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.:
Знання, 2010. – 487 с.
7.Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посібник: Вид. 2-ге, – К.: Центр начальної літератури, 2006. – 438 с.
8.Методика оценки инженерной обстановки при гидродинамической аварии. – ГОЧС НГТУ (http://www1.nntu.nnov.ru/RUS/otd_sl/gochs/posobiya/ posob7/posob7glava1_2_1.htm).
207
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Васійчук Віктор Олексійович Гончарук Володимир Євтихієвич Дацько Олександра Сергіївна Качан Степан Іванович
Козій Оксана Іванівна Ляхов Володимир Володимирович Мохняк Сильвестр Михайлович
Петрук Марія Петрівна Романів Анна Степанівна Скіра Володимир Васильович
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів всіх спеціальностей і форм навчання
Редактор |
Ольга Дорошенко |
Комп’ютерне верстання |
Олени Катачиної |
Здано у видавництво 23.08.11. Підписано до друку 20.09.11. Формат 60×841/16. Папір офсетний. Друк на різографі.
Умовн. друк. арк. 12,1. Обл.-вид. арк. 11,30. Наклад 300 прим. Зам. 110718.
Видавець і виготівник: Видавництво Львівської політехніки
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 751 від 27.12.2001 р.
вул. Ф. Колесси, 2, Львів, 79000
тел. +380 32 2582146, факс +380 32 2582136 vlp.com.ua, ел. пошта: vmr@vlp.com.ua
209